30 відомих українців подякували словацькому народу за боєприпаси для ЗСУ (Відкритий лист)
23 Квітня, 2024
Після нападу Росії на Україну кількість питань, які можуть бути проблемними для прем’єр-міністра Віктора Орбана, збільшилася в рази.
Угорський портал 24.hu зібрав усі політичні дії, заяви Орбана за останні роки, які можуть бути незручними для нинішньої влади країни. На думку видання деякі з них можуть вплинути і на рішення виборців на парламентських виборах, які заплановані в Угорщині на 3 квітня 2022 року.
1. Уряд Орбана “воював” весь час – тепер став “прихильником миру”
Після російського вторгнення в Україну угорський уряд наголосив, що він на боці миру і Угорщина повинна утриматися від конфлікту. Тим часом слід згадати, що Орбан за останнє десятиліття постійно “боровся” – проти Брюсселя, високих цін на комунальні послуги, міграції, Джорджа Сороса, МВФ та Європейського Союзу. Згідно з дослідженням 2018 року, після 2014 року у промовах Віктора Орбана почастішали слова “битва”, “армія”, “охорона кордону”, “стріляти” чи “досягти”.
Наприклад, у липні 2021 року він сказав, що Угорщину чекає кривавий конфлікт проти ЄС через закон щодо захисту дітей від ЛГБТ.
2. “Війни не буде”, але вона прийшла
І уряд, і Орбан, схоже, несподівано постраждали від вторгнення Росії в Україну. За словами угорського політолога Габора Тьорока, ще за тиждень до початку війни Орбан не вважав російську атаку на Україну реалістичною.
Жолт Баєр, проурядовий публіцист, заявив у телешоу за кілька днів до початку війни: “Росія не нападе на Україну, це навіть дурень знає”.
Але не тільки Байєр, інші проурядові спікери тижнями наголошували, що війни хоче не Росія, а НАТО.
3. Зміна позиції Угорщини в “російських справах”
Віктор Орбан став відомим у 1989 році завдяки своїй промові під час перепоховання Імре Надя (страченого прем’єр-міністра Угорщини після революції 1956 року).
Орбан розпочав свою промову з засудження “російської окупації” Угорщини. І закликав створити новий уряд “щоб негайно почати виведення російських військ”, наслідуючи ідеали 1956-го.
Тоді ніхто з угорських політиків не наважувався говорити про такі речі вголос.
Після зміни режиму його партія “Фідес” була абсолютно прозахідною та антикомуністичною. У 2007 році Орбан сказав, що “нафта надходить зі сходу, а демократія – із заходу”. Більше того, він розкритикував тодішнього прем’єра Ференца Дюрчаня за переговори з російським президентом Путіним. Він навіть підкреслив, що Угорщина не повинна стати “найщасливішою казармою” “Газпрому”. Усе змінилося після його переконливої перемоги у 2010 році. Лютневі практично щорічні зустрічі з Путіним стали регулярними, і він навіть переконував своїх антикомуністичних виборців, що “путінська Росія — це не Радянський Союз”.
Крім того, Орбан стверджував, що Угорщині необхідно підтримувати хороші відносини з Москвою для власних економічних вигод.
4. “Розподіл” виборців “Фідес”.
Прем’єр-міністру Орбану вдалося переконати приблизно 80% своїх виборців щодо проросійської політики Угорщини, але залишалася меншість, яка категорично відкидала цю політику уряду. За опитуванням Závech Research 2017 року та дослідження Median 2018 року сотні тисяч прихильників партії “Фідес” вважали дружбу Орбана з Путіним неприйнятною.
Опитування 2019 року показало, що 44% угорців вважають Росію партнером Угорщини №1. Проте 53% респондентів не вважали цю ситуацію ідеальною. Більшість людей вважали, що Угорщині потрібні більш міцні зв’язки з Німеччиною та США. Тому Орбану довелося балансувати між про- та антиросійськими заявами, щоб не відштовхнути нікого зі своїх прихильників.
Тому, як зазначає видання, нинішній російсько-український конфлікт, який також став протилежністю між Росією та Заходом, може бути важким для Орбана. Йому також потрібно зберігати баланс у цьому відношенні: він не може бути дуже антиросійським у цій ситуації через небезпеку втрати власних виборців. А проросійська прихильність також становить для нього реальний ризик – а саме на наступних виборах. Недавнє опитування свідчить, що більшість населення Угорщини вважає, що наразі країна занадто “близька до Путіна” через політику уряду.
5. Захід “кинув” Угорщину в 1956 році, тепер Угорщина робить те ж саме з Україною
Уряд Угорщини підкреслив, що Угорщина є членом НАТО, але не надсилатиме в Україну ні зброю, ні солдат. Це означає, що уряд Угорщини не надаватиме військової підтримки Україні, щоб протистояти вторгненню Росії, незважаючи на таку підтримку з боку інших європейських держав.
Тим часом Віктор Орбан досі вважає, що Захід мав підтримати угорську революцію 1956 року у боротьбі проти радянської армії. Але західні союзники “підвели” Угорщину в 1956 році, коли вони не надали військової допомоги проти вторгнення радянської армії, яка розгромила революцію.
У 2019 році, наприклад, прем’єр-міністр Угорщини сказав: “Ми залишалися європейцями навіть тоді, коли їх продавали в Ялті і в 56 році, коли їх підводили”.
Нині ситуація в Україні дуже нагадує 1956 рік в Угорщині: ворожі танки, зруйновані будинки, загиблі мирні жителі, хвиля біженців, всенародний опір…
Тому залишається відкритим питання: чи не повинна Угорщина допомогти Україні проти вторгнення російської армії? Керівник апарату прем’єр-міністра Гергей Гуйяш сказав, що колишня ситуація в Угорщині і нинішня ситуація в Україні дуже відрізняються. “Досить подивитися на карту: геополітична ситуація двох країн принципово різна”, – зазначив Гуйяш.
Він додав, що внесок угорської армії у цю війну нічого не змінить.
6. Угорщина не дозволяє транспортування зброї в Україну, але дозволяла росіянам
Угорський уряд не надсилатиме солдатів і не дасть перевозити зброю, яка б допомогла українцям у боротьбі з російською окупацією. Така позиція повторюється неодноразово.
Але чомусь у 2019 році угорський уряд дозволив росіянам перевозити свою зброю на військову базу в Сербії. Будапешт вирішив так, незважаючи на заборону ЄС на транспортування російської зброї через анексію Криму. Спочатку російську бронетехніку, зокрема танки, перевозили через Румунію та Дунай, але румуни не дозволили це робити через міжнародні санкції проти Росії.
Утім Гергей Гуйяш тоді стверджував, що російську зброю перевозили не на військовому літаку, а на цивільному, тому уряд Угорщини не мав права на заборону.
7. Раніше уряд Орбана різко виступав проти будь-яких мігрантів
Однією з найбільш вражаючих відмінностей між поточною та минулою політикою уряду Угорщини є вирішення ситуації з біженцями. Якщо раніше було створено навіть окремий відділ пропаганди для формування загальних антисоціальних настроїв проти біженців з Близького Сходу, включаючи сім’ї, жінок і дітей, які нібито “окупували” Угорщину, то тепер позиція уряду Орбана зовсім інакша.
Навіть війна в сусідній країні не пояснює цей несподіваний розворот на 180 градусів. Тому багато хто з політологів вважає, що Будапешт дотримується подвійних стандартів.
Угорський уряд, наприклад, раніше відмовлявся приймати людей, які також втекли від бомбардувань і не по-людськи ставилися до дітей чи сімей.
В уряді Орбана зазначають, що угорська держава не стоїть на заваді біженцям, які тікають від війни в Україні, щоб вони мали можливість поїхати далі – до Західної Європи, і не бачить у цьому жодної проблеми.
Прем’єр-міністр пояснив це громадськості в ефірі телеканалу М1:
“Не потрібно бути вченим-ядерником, щоб не побачити різниці між напливом людей із далеких мусульманських світів до Європи та допомоги українцям, які втекли до Угорщини через українсько-російську війну. Хто не бачить цієї різниці, той нічого не розуміє у міжнародній політиці”.
8. Уряд засуджує російську агресію, але ЗМІ, схоже, редагують в Москві
Хоча уряд Угорщини офіційно засудив російський напад, але у перші дні після початку війни в Україні інколи здавалося, що “справжні” угорські ЗМІ звинувачували у цьому конфлікті не Росію, а Україну.
Наприклад, один із наближених до уряду експертів Георг Шпеттл заявив на громадському телебаченні, що російські війська «спокойно виконують свою роботу» в Україні, а президент Зеленський перетнув “червону лінію”.
Угорське інформаційне агентство МТІ протягом кількох днів після вторгнення використовувало термін “російська операція” замість війни, що нагадує вирази, які використовуються в російських ЗМІ. Тому минулої неділі об’єднана опозиція організувала акцію протесту біля дверей деяких угорських ЗМІ.
9. Уряд Угорщини не вірить у санкції, але голосує за них
Прем’єр-міністр Орбан раніше неодноразово заявляв, що не вважає санкції проти Росії особливо корисними, оскільки деякі з них, а його словами, “вдарили по Угорщині сильніше, ніж по росіянам”.
Кілька тижнів тому, наприклад, прем’єр-міністр сказав:
“Ми ніколи не приховували того факту, що вважаємо стратегію Брюсселя хибною, а санкції проти Росії – глухим кутом”.
Однак представники угорської правлячої партії все ж проголосували за санкції ЄС проти Росії.
10. Блокування інтеграції України до ЄС та НАТО
Перед війною уряд Угорщини неодноразово виступав проти інтеграції України до ЄС, а також роками блокуючи її вступ до НАТО, посилаючись на закон “Про мову”, прийнятий у 2017 році і який нібито перешкоджав використанню угорської мови в Україні.
В уряді Орбана постійно згадують, що Угорщина підтримала Україну, щоб вона отримала безвізовий режим в ЄС. А через день після цього Верховна Рада ухвалила закон про мову. І нібито після цього уряд Угорщини розпочав блокувати усі саміти Україна-НАТО.
Тепер уряд Угорщини приєднався до країн, які наполягають на вступі України до ЄС.
Гергей Гуйяш зазначив, що наразі йдеться про вступ України лише до ЄС, а не до НАТО. Крім того, він додав, що на той момент війни проти України, яка загрожувала б її територіальній цілісності, не було.
Фото: Orbán Viktor / Facebook
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
