Аналітика 04 Січня 14:11

За 3 місяці до виборів в Угорщині Фідес лідирує, а опозиція зберігає шанси на перемогу

Про це свідчать результати опитування, проведеного на початку грудня авторитетною непровладною агенцією Medián.

Згідно з дослідженням, якщо б вибори відбулися найближчим часом, то за правлячий блок на чолі з Фідес підтримало би 39% з усіх тих, хто має право голосу. За опозицію – 34%.

Водночас, серед тих виборців, які вже визначилися, 44% проголосували би за Фідес, а 45% за опозицію. 

Цікаво, що 63% з усіх, хто голосує, очікує, що Фідес знову переможе. Більше того, 32% тих виборців, які підтримують опозицію, також очікують, що знову переможе партія Віктора Орбана.

255757050 435919981238939 1870756015336070776 N 2
Фото з офіційної сторінки Віктора Орбана у Facebook

“Маргінали” йдуть до парламенту

Варто також додати, що до парламенту можуть потрапити 2 “маленькі” партії, які опинилися наразі поза провладним та опозиційними блоками. 

Йдеться про ультраправу партію Mi Hazánk (Наша Батьківщина) на чолі з Ласлом Тороцкоі, яка утворилася після фактичного розколу партії Йоббік та відокремлення від неї крайніх елементів. Саме Mi Hazánk була помічена в синхронних з російськими дестабілізаційних діях в українсько-угорських суперечках.  Зокрема, лідер цієї партії Ласло Тороцкоі відкрито виступає за надання Закарпаттю щонайменше статусу автономії. За даними Medián, Mi Hazánk має наразі 5% підтримки тих виборців, які визначилися.

Ще 6% виборців, які визначилися, готові проголосувати за Kétfarku Kutya Párt (Партію двохвостого собаки), – політичну силу, яка і на рівні ідеології, і на рівні агітації використовує абсурд та сатиру.

У рамках цього дослідження Medián опитав телефоном 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою, а саме дослідження провів на початку грудня на замовлення авторитетного незалежного тижневика HVG, який є критичним до діючої правлячої команди Фідес-ХДНП.

Холодний душ для опозиції

Варто додати також, що ці дані Medián є аналогічними за тенденціями до тих, які були оприлюднені всередині грудня незалежним виданням 444 як дані закритого соціологічного опитування, яке замовив штаб об’єднаної опозиції. Судячи з усього, це опитування проводилося у листопаді та, можливо, також на початку грудня 2021 року.

Згідно з цим опитуванням, 46% угорців готові проголосувати за Фідес-ХДНП, 32% – за об’єднану опозицію. Ще 5% – за Mi Hazánk, 4% – за Kétfarku Kutya Párt. 12% або не визначилися, або не схотіли ствердно відповісти.

Також згідно з цим опитуванням, лише 43% угорців прагнуть зміни уряду. У той час як 52%, – аби уряд Орбана залишився при владі. 

74064337 E1636006643198 1024x575
Фото: 24.hu. Зліва направо: Пийтер Йокоб (Jobbik), Клара Добрев (Демократична коаліція), Пийтер Маркі-Зай, Гергей Корачонь (MSZP-Párbeszéd), Ондраш Фекете-Дьор (Momentum)

Вибори у квітні?

Зауважимо, що наразі ще не відома точна дата виборів і вона має бути визначена окремим указом президента Угорщини згідно з процедурою. Однак згідно з термінів конституційних повноважень парламенту вибори мають відбутися у квітні 2022 року. 

Минулі парламентські вибори пройшли 8 квітня 2018 року.

Про те, як проходила та парламентська кампанія в Угорщині ви можете прочитати в статтях директора Інституту Центральноєвропейської Стратегії Дмитра Тужанського для Європейської Правди:

Слід зауважити, що на відміну від кампанії 2018 року, коли опозиція лише частково узгоджувала окремих мажоритарних кандидатів, на цих виборах 5 угорських опозиційних сил – праві з “Йоббік”, ліберали з Momentum, ліві з альянсу MSZP-Párbeszéd, Демократична коаліція Дюрчаня та “зелені” LMP – об’єдналися в один блок, щоб висунути спільний партійний список та єдиних кандидатів на мажоритарних округах.

Також опозиція провела праймеріз та обрала свого лідера й одночасно кандидата на посаду прем’єр-міністра. Ним став позапартійний мер угорського містечка Ходьмезевашаргей Петер Маркі-Зо(а)й, який очолює власний рух Mindenki Magyarországa Mozgalom (Угорщина для кожного).

Зауважимо, що парламентські вибори в Угорщині проходять в один тур (до 2014-го проходили в 2 тури) за змішаною пропорційно-мажоритарною системою, коли 93 депутатів парламенту обираються за списками партій, і ще 106 – за мажоритарними округами.

 

Infopost за матеріалами HVG, 444, Telex, Mandiner

 

Коментарі