Угорський уряд відкрито робить ставку на залучення крупних закордонних інвестицій одночасно з заходу та сходу, ставлячи в пріоритет звісно ж китайські інвестиції.

Серед них — заводи з виробництва акумуляторів і електромобілів, а також великі інфраструктурні проекти (реконструкція залізниці Будапешт-Белград).

Ми вже розповідали про те, як східна частина Угорщини стала практично «меккою» для китайських та південнокорейських інвестицій, а уряд створює можливості вільних економічних зон у цих регіонах, щоб вирівняти розбіжність у економічному розвитку між сходом та іншими частинами країни. А також компенсувати падіння ВВП, який минулоріч знизився на 0,8%.

Днями угорське міністерство економіки анонсувало збільшення числа логістичних парків, покликаних забезпечувати інфраструктурну складову для обслуговування інвестиційних проєктів у галузі електроніки та автомобілебудування. Проте принести користь такі об’єкти зможуть не тільки угорській економіці, якщо вчасно і правильно на них орієнтуватись.

Будівництво заводів, зокрема Audi, Mercedes-Benz, Samsung, SK On, Flex та Jabil, прихід на угорський ринок за їхнім неформальним запрошенням корпорацій на кшталт CATL, Sunwoda та EVE Energy, W-Scope поставило перед угорським урядом необхідність формування потужнішої логістичної системи.

Наразі більшість китайських інвестицій в Угорщині все ще знаходяться на початковій стадії, а самі заводи ще не запущені. Однак коли ці китайські заводи почнуть виробляти акумулятори та електромобілі, Угорщина стане справжніми воротами Китаю до ринку ЄС.

Читай також: Як схід Угорщини стає епіцентром китайських інвестицій в ЄС. Це менше ніж за 130 км від України

Курс Угорщини — на логістику

Одним з елементів такої системи є створення мережі логістичних парків. Варто додати, що логістика, за офіційними даними, складає 5% ВВП Угорщини і уряд планує збільшити цю частку до 10%. Для реалізації проєктів у галузі логістики мінекономіки Угорщини прогнозує їхнє розміщення на 340 гектарах із вартістю близько 370 мільярдів форинтів (951 млн євро).

Тому 21 лютого угорське міністерство економіки анонсувало створення в країні 18 нових логістичних парків, а також розширення кількох діючих. Фактично це означає не створення нових підприємств, а відкритий конкурс на приєднання до національної мережі існуючих парків для уніфікації вимог до роботи та підвищення конкурентоспроможності через різного роду преференції.

Взяти участь в конкурсі можуть ті логістичні парки, які працюють на території щонайменше 3-х га і мають 3000 квадратних метрів складських приміщень. При цьому за масштабами такі логістичні парки можуть претендувати на статус інтермодального, регіонального або місцевого.

Для Угорщини розвиток напрямку логістики як окремої важливої складової своєї економіки виглядає закономірним — країну перетинають три основні (панєвропейські) автомобільні вантажні маршрути: Схід / Східне Середземномор’я від словацького до румунського кордону через Будапешт, Середземноморський коридор від кордону з Хорватією, на північний схід, до українського кордону через Будапешт, Рейнсько-Дунайський коридор від словацького кордону до Будапешта. Далі є дві гілки, одна до Румунії (паралельно коридору Схід – Східне Середземномор’я, а друга – до Хорватії та Сербії. Крім того, мережа швидкісних доріг доступна майже по всій території країни.

Однак у стрімкому рості китайських інвестицій в угорську економіку є і загрози для уряду Віктора Орбана. Єврокомісія вже почала ретельно перевіряти присутність китайського державного залізничного гіганта CRRC в Європі на відповідність новому Регламенту ЄС про іноземні інвестиції.

Можливості для України: TEN-T та військова мобільність

Україна взяла курс на побудову «прагматичних» стосунків з Угорщиною, тож надалі варто беземоційно підходити до використання всіх потенційних можливостей. А оскільки китайські та інші інвестиції приходять не лише у східну Угорщину, а й вздовж усього південно-західного кордону України, утворюючи своєрідний «автомобільний пояс», то у нього варто інтегруватися, зробивши інфраструктуру прикордонної зони з боку України вікном у Європу.

Щонайменше два із запланованих 18 логістичних хабів будуть утворені у безпосередній близькості до українського кордону — у м. Фенєшлітке, де в 2021 році розпочалося будівництво найбільшого у Європі інтермодального залізничного комбінованого термінала East-West Gate (<30 км від кордону) та м. Загонь (8 км до кордону).

Ключовим у використанні близькості до прикордонних логістичних об’єктів в України має бути підключення до Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T).

Цей напрям варто розглядати з двох позицій:

Логістична складова

Інвестиційний пояс уздовж західного кордону України чітко співпадає з картою TEN-T, Україну ж цікавить приєднання до Середземноморського коридору цієї мережі, який з’єднує порти Альхесірас, Картахена, Валенсія, Таррагона та Барселона на Піренейському півострові з Угорщиною і практично впирається в український кордон, та півднем Франції, північною Італією, Словенією й Хорватією.

Раніше ми розповідали про те, що у 2024-2026 роках український уряд має намір продовжити роботу над модернізацією наявних та відкриттям нових пунктів пропуску з країнами ЄС і чому це відбувається доволі важко. Основна ціль — впровадження в таких пунктах пропуску спільного митного та прикордонного контролю з країнами-сусідами. Наразі ж на кордоні з країнами ЄС функціонує 21 автомобільний пункт пропуску. Через Угорщину йде близько 10% вантажопотоку з України, зважаючи на недостатню пропускну здатність українсько-угорського кордону.

Останні дні принесли для України позитивні новини в цьому напрямку. По-перше, уряд передав 4 пункти пропуску через державний кордон у Закарпатській області Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України. Йдеться про КПП «Ужгород», «Чоп (Тиса)», «Лужанка» та «Вилок». КПП «Ужгород» знаходиться на кордоні зі Словаччиною. Три інші — на кордоні з Угорщиною. Найближчим часом там планують провести технічну інвентаризацію об’єктів та актуалізувати їхню проєктно-кошторисну документацію.

До того, в жовтні 2023 року, обстеження КПП «Ужгород», «Лужанка» та «Тиса» здійснили представники USAID відповідно до меморандуму з Держмитслужбою України. Наразі тут короткостроковими проєктами проводять модернізацію — змінили дорожні знаки на КПП, частково змінили освітлення та закупили огороджувальні елементи.

 

 

Другою позитивною новиною стало те, що український уряд схвалив рішення про відкриття пункту пропуску «Велика Паладь – Нодьгодош» на українсько-угорському кордоні. Раніше ми також розповідали про нього, адже у свій час цей пункт пропуску можна було відкрити дуже швидко.

Він первинно вже був запланований як спільний, тобто зі спільним прикордонним та митним контролем та мав запрацювати до кінця 2014-го. У 2017-му з українського боку облаштували новеньку дорогу до цього пункту пропуску з прицілом на відкриття. Для нього не вистачило невеликої зміни в міждержавній угоді, щоб пункт пропуску міг запрацювати і не як спільний.

Також після понад року перемовин, обґрунтувань, підготовки документальної бази для руху порожніх вантажних автомобілів відкривають КПП «Лужанка – Берегшурань».

Військова мобільність

Військова мобільність (Action Plan on Military Mobility) — це ініціатива ЄС (і започаткована у 2018 році, а нова версія Плану 2.0 охоплює період 2022-2026 років), спрямована на забезпечення швидкого та безперебійного переміщення військового персоналу, матеріальних засобів і активів у межах ЄС та за межі Євросоюзу. При цьому має бути передбачена можливість таких переміщень у короткі терміни та у великих масштабах. Зважаючи на процеси євроінтеграції України та наміри вступу до НАТО це також важлива складова розбудови інфраструктури та інтеграції до мережі TEN-T.

Наразі військова мобільність об’єднує 25 держав-членів ЄС (зокрема й сусідів України), а також Сполучені Штати, Канаду та Норвегію як треті країни-партнери.

Російське вторгнення в Україну поставило Європу перед задачею забезпечити швидкість військових переміщень у межах ЄС для оперативного реагування на загрози чи надзвичайні ситуації, а також швидкої передачі військової допомоги. Відповідні нормативи — військові вимоги ЄС, які керують процесом вдосконалення транспортної інфраструктури подвійного призначення приблизно на 95% ідентичні тим, що використовуються НАТО. Якщо звести до трьох переваг такої системи, то це:

• максимальне спрощення і переведення в електронну форму митних формальностей, щоб полегшити пересування військових через кордон;
• розробка цифрової системи для швидкого та безпечного обміну інформацією, що стосується військової мобільності;
• розробка об’єднаної ІТ-мережі для підвищення ефективності військової логістики через Європейське оборонне агентство.

Тож надалі напрям руху полягатиме в унормуванні вітчизняного законодавства із нормами Кодексу Шенгенських кордонів. Це дозволить зробити західний кордон нашої держави умовнішим. Про це варто прочитати детальніше у нашому аналітичному матеріалі Пояснює митниця: як розбудовувати західний кордон України під час війни.

Радимо також переглянути аналітичні матеріали щодо розбудови в умовах війни українського західного кордону з Угорщиною, Румунією та Словаччиною.

Infopost.media