У 2024-2026 роках український уряд має намір продовжити роботу над модернізацією наявних та відкриттям нових пунктів пропуску з країнами ЄС. Основна ціль — впровадження в таких пунктах пропуску спільного митного та прикордонного контролю з країнами-сусідами.

Протягом цього терміну держава отримає 115 млн доларів США від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) на підтримку Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (ДАВРІУ), «Укрзалізниці» (УЗ) та Державної митної служби України. Коштом USAID модернізують пункти перетину кордону України з Польщею, Угорщиною, Румунією, Молдовою та Словаччиною для збільшення обсягів торгівлі та експорту зерна.

Поліпшенням транспортно-логістичної інфраструктури та модернізацією ППК займатиметься американська компанія Miyamoto International Ukraine. Її фахівці здійснюватимуть проєктування та забезпечення якості будівельних робіт та надаватимуть післяпроєктні послуги на дев’яти пріоритетних ППК, які будуть покращені у межах роботи Проєкту USAID.

Для чого Україні спільний контроль на кордоні?

Під час переміщення як громадян, так і будь-яких товарів через кордон одним з найважливіших чинників є час. А спільний контроль передбачає мінімізацію формальностей на кордоні, зокрема одночасне здійснення процедур українською та суміжною стороною під час однієї зупинки. Якщо спростити, то виглядає це так: на кордоні український прикордонник пропускає автівку на територію польського пункту, де перевірки проводяться спільно українськими та польськими представниками. При цьому українського пункту пропуску взагалі немає.

Тож основні необхідні переваги, які дасть Україні запровадження спільного контролю на більшості пунктів пропуску:

• Скорочення часу проходження митних та прикордонних процедур громадянами при перетині кордону

За даними громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян, які презентував Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), у листопаді 2023 року середня тривалість перетину кордону при виїзді з України при перетині усіх ПП в Україні та суміжній країні склала 372 хв (понад 6 годин). При цьому максимальний час перетину кордону зафіксували перед пунктами пропуску в Україні на виїзд, він склав 15 годин.

•  Збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску для експорту продукції та зернових

Після повномасштабного вторгнення Росії до України та блокування морських портів західний кордон став рятівним для української економіки. До прикладу, Польща та Румунія у 2022 році обігнали Китай та очолили список країн, куди експортувалась українська продукція і товари. Ці дві країни і в 2023 році залишились на лідерських позиціях як прямі імпортери, так і транзитні країни.

Своєю чергою спільний контроль дозволяє перевізникам швидше проходити контроль у пунктах пропуску та сприяє зменшенню черг на кордоні й прозорості контрольних процедур.

• Усунення корупційних ризиків

Контроль обидвох сторін за перетином кордону громадянами чи товарами практично одночасно дозволить усунути можливості маніпулювати лазівками у нормах національного законодавства та ускладнить вплив людського фактору на на прийняття рішень зокрема під час проходження митних процедур.

Що робиться зараз 

Наразі на кордоні з країнами Європейського Союзу функціонує 21 автомобільний пункт пропуску. Три з них відкриті після повномасштабного вторгнення РФ, у планах уряду  створення ще дев’яти пунктів пропуску та модернізація 13-ти. Також запланована розбудова під’їзних шляхів і залізничної інфраструктури на кордоні з Румунією, яка є ключовим напрямком в експорті українського зерна.

З жовтня 2023 року представники USAID відповідно до меморандуму з Держмитслужбою України здійснювали обстеження КПП «Ужгород», «Лужанка», «Тиса». Наразі тут короткостроковими проєктами проводять модернізацію — змінили дорожні знаки на КПП, частково змінили освітлення та закупили огороджувальні елементи. 

За інформацією Держмитслужби, також тут планують змінити модулі для робочих місць працівників митниці та прикордонників, встановити ваги до 1000 кг та доукомплектувати КПП навантажувачами та електрокарами. Встановлення модульних будівель планується із 25 січня на ПП «Лужанка — Сірет» та з 7 лютого на ПП «Ужгород — Вишнє Нємецке».

На КПП «Тиса» з 15 січня планується частковий ремонт зовнішніх конструкцій та діючих туалетів. За сприятливих погодних умов планують відремонтувати дорожнє полотно.

Паралельно реалізовуватимуть довгострокові проєкти по реконструкції КПП, яка почалась раніше.

Загалом команда USAID вже оглянула 20 з 42 українських дорожніх, залізничних та портових КПП, а це 48% з пріоритетних пунктів пропуску.

Польща як головні ворота до Європи

Наразі у межах Львівської області за процедурою спільного контролю працюють три пункти пропуску:

• «Смільниця-Кросьценко»,
• «Грушів-Будомєж»,
• «Угринів-Долгобичув».

Крім того, у режимі пропуску порожніх вантажівок у лютому 2023 року запустили новий автомобільний пункт пропуску «Нижанковичі – Мальховіце», який почали зводити на території Польщі ще у 2021 році. Його за проєктом обіцяють завершити у першій половині 2024 року.

Переговори про створення пунктів спільного контролю з країнами ЄС, насамперед з Польщею, тривають з 1997 року. Відповідними угодами такий режим запроваджувався на окремих пунктах пропуску також у 2002, 2004, 2008 та 2011-му роках.

Активно тема запровадження спільного митного контролю на спільній ділянці кордону обговорювалась після переговорів президента України Петра Порошенка з президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Польсько-український кордон був обраний не випадково, оскільки для України це найдовший кордон з країною Європейського Союзу, а для Польщі – найдовший кордон з країною, що не належить до ЄС.

2022 рік вніс корективи у налагодження митних відносин із Польщею, питання спільного контролю відійшло на другий план, натомість з’явились угоди, спрямовані на підтримку України в експорті та імпорті українських товарів та зернових. Що стосується спільного митного контролю, то єдина згадка про можливість укладення двосторонньої угоди прозвучала з уст президента України Володимира Зеленського після зустрічі із польським колегою Анджеєм Дудою. Тоді сторони дійшли згоди найближчим часом втілити ці наміри у відповідній двосторонній угоді. Спершу щодо спільного прикордонно-митного контролю, а згодом і єдиного умовного кордону, коли Україна буде членом Європейського Союзу.

На початку 2023-го переговори відновились і в Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури анонсували спільні пункти пропуску на кордоні України та Польщі.

«Працюємо з польською стороною й будемо працювати з угорською та словацькою сторонами щодо підписання угоди про спільний кордон. Тобто коли є єдиний пункт пропуску й непотрібно їх проходити двічі. Це значно пришвидшить процес», – зазначив у коментарі заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.

За словами посадовця, польська сторона вже погодила угоду, далі — підготовка фінального тексту та процес ратифікації. Наступним кроком стане визначення перших пунктів пропуску, де запровадять єдиний кордон. 

Такі самі спрощення планують запровадити й з Угорщиною та Словаччиною.

Короткий відступ про кордон з Угорщиною: пункт пропуску «Велика Паладь – Нодьгодош» у свій час можна було відкрити майже миттєво. Він первинно вже був запланований як спільний, тобто зі спільним прикордонним та митним контролем та мав запрацювати до кінця 2014-го. У 2017-ому з українського боку облаштували новеньку дорогу до цього пункту пропуску з прицілом на відкриття. Для нього не вистачило невеликої зміни в міждержавній угоді, щоб пункт пропуску міг запрацювати і не як спільний.

Інший ПП «Дийда – Берегдароц», який також був включений до плану заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021-2023 роки, визначеного Програмою транскордонного співробітництва також не запрацював. Історія з ним наразі призупинилась на етапі розробки детального плану території, на якій мав розміщуватись пункт пропуску.

У серпні цього року пілотний проєкт зі створення єдиного пункту пропуску анонсували на засіданні уряду України. Для цього Україна має отримати 160 млн євро пільгового кредиту від польських партнерів для оновлення доріг, пунктів пропуску, закупівлі сканерів.

Чому з ЄС складно та де простіший шлях?

Переговори про запровадження спільного контролю між Україною та країнами ЄС тривають останні кілька років. Зазвичай такий режим запроваджується на підставі двосторонніх угод між сусідніми країнами. Однак у випадку ЄС третім гравцем стає Єврокомісія з доволі складною правовою системою.

Так, за Кодексом Шенгенських кордонів спільний контроль може бути реалізований тільки між державами-членами Євросоюзу. Між країною ЄС та третьою країною може бути лише контроль у спільному пункті пропуску, тому застосовувати цей термін на рівні законодавства Україна наразі не може.

Попри це на кордоні з Польщею діють кілька пунктів пропуску зі спільним контролем, однак вони регламентуються угодою, яка була підписана ще до вступу Варшави до ЄС і Шенгену. Наразі вона застаріла, однак переговори про підписання нової йдуть вже багато років. Те ж стосується запровадження спільного контролю на кордоні зі Словаччиною та Угорщиною.

Основні причини складнощів у переговорах з країнами ЄС щодо спільного контролю:

• невідповідність проєктів угод Шенгенському кодексу про кордони;
• можлива невідповідність вимог Єврокомісії національному законодавству;
• потенційна можливість використання спільного контролю правопорушниками.

 

Детальніше бюрократичні перепони щодо цього розбирали наші колеги з Європейської правди у матеріалі Чому Україна та ЄС не можуть запустити систему спільного контролю на кордоні.

 

Для порівняння, на відміну від кордону з ЄС, незначний прогрес у цьому напрямку є на кордоні з Молдовою. Тут з 25 березня цього року запроваджено спільний контроль у пункті пропуску для залізничного сполучення «Серпневе 1 – Басараб’яска» на молдовській території. 

Також наприкінці грудня 2023 року Україна та Молдова підписали домовленості про спільний контроль в інших пунктах пропуску на кордоні. Їх зафіксували під час зустрічі у пункті пропуску «Паланка — Маяки-Удобне» керівники Держмитслужби та Держприкордонслужби України з молдовськими колегами. 

Варто додати, що спільний контроль на ПП «Паланка — Маяки-Удобне» діє за двосторонньою угодою з 2018 року. На цьому пункті представники чотирьох контрольних органів України та Молдови знаходяться в одному модульному приміщенні. Тут застосовується європейський принцип «єдиної зупинки»: паспорт та документи на товар і автомобіль рухаються «конвеєром» від одного представника контролюючого органу до іншого. 

Хоча найпершим пунктом зі спільним контролем на ділянці кордону з Молдовою був ПП «Платонове — Гоянул-Ноу», який наразі не функціонує, оскільки фактично знаходиться на території невизнаного Придністров’я.

Нові ж домовленості стосуються ще кількох пунктів пропуску на кордоні з Молдовою: 

• «Мамалига – Крива»,
• «Кельменці – Ларга»,
• «Росошани – Брічень»,
• «Рені – Джюрджюлешть»,
• «Кучурган – Первомайськ».

Варто нагадати, що на необхідності запровадження спільного митного контролю та активні переговори з Польщею в цьому плані у листопаді 2022 року в ході форуму Re:Open Zakarpattia 2022 наполягав заступник міністра інфраструктури Мустафа-Масі Найєм. Тоді якраз починався перший раунд перемовин із польською стороною, ініційованих ще у березні того ж року.

Окремі «вузькі місця» як, наприклад, відсутність спільної регуляторної історії між Держмитслужбою, прикордонниками та «електронною чергою», а також закритий формат бази даних Держмитслужби, важливо вирішити в процесі розбудови західного кордону України. Це можливо в системі інтегрованого управління ним. Залишається унормувати вітчизняне законодавство із нормами Кодексу Шенгенських кордонів і тоді західний кордон нашої держави ставатиме дедалі умовнішим. Про це ми наголошували у своєму аналітичному матеріалі Пояснює митниця: як розбудовувати західний кордон України під час війни.

Радимо також переглянути аналітичні матеріали щодо розбудови в умовах війни українського західного кордону з Угорщиною, Румунією та Словаччиною.

InfoPost.Media

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.