Аналітика 24 Травня 16:46

Пояснює митниця: як розбудовувати західний кордон України під час війни

Як слід розбудовувати прикордонну інфраструктуру та запускати нові вантажні термінали, щоб підтримати економіку України в умовах російського вторгнення, чи є в держави зараз ресурси на ці проєкти, і чи готові західні партнери допомогти, – запитали у заступника голови департаменту адміністративно-господарської діяльності Держмитслужби Сергія Чупріна. 

“Велике будівництво” 35 пунктів пропуску 

До початку військового вторгнення Росії, каже чиновник,  Держмитслужба України мала чіткий план з реконструкції та будівництва пунктів пропуску на західному кордоні. Однак наразі роботи призупинені. 

“З умовно готових є тільки КПП “Красноїльськ” і “Дяківці” на україно-румунському кордоні, які зараз підготовлюються до запуску. Все інше мало бути, але його зараз немає, тому що немає фінансування”, – розповідає Сергій Чупрін. “Три пункти пропуску у Львівській області “Шегині-Медика”, “Краківець-Корчова”, “Рава-Руська-Гребенне” мали реалізуватись за рахунок польського кредиту, КПП “Ягодин” (польський кордон – ред.) та “Ужгород” (словацький кордон – ред.) не встигли закінчити”. 

Ще у 2015 році Україна та Угорщина підписали кредитну угоду, яка передбачала отримання Україною на пільгових умовах 100 мільйонів євро. Більша частина позики мала піти на  розбудову прикордонної дорожньої інфраструктури, а 25 мільйонів євро призначались саме на облаштування пунктів пропуску у Львівській області. Зокрема, за ці кошти планували збудувати піший перехід у “Раві-Руській”, в “Шегинях” – провести реконструкцію інфраструктури чинного пункту пропуску, а в “Краківці”, окрім оновлення інфраструктури, було передбачене будівництво ділянки для легкового автотранспорту та автобусів.

У червні 2020 року українська сторона підписала додаткову угоду з польською компанією “UNIBEP S.A.” на реконструкцію пункту пропуску для автомобільного сполучення “Шегині”. У липні цього ж року таку угоду уклали і стосовно пункту пропуску “Краковець”. Вартість робіт тільки по “Краковцю” на той час за кошторисом становила 6,9 мільйонів євро.

Краковець Корчова 3

Візуалізація проекту реконструкції КПП “Краковець-Корчова” / ДМСУ

Завершити роботи по пункту пропуску “Рава-Руська-Гребенне” планувалось до кінця 2022 року, інші два пункти пропуску – 2023 року.

Однак станом на жовтень 2020 року українська сторона змогла законтрактувати всього 83,6 млн євро із доступних 100 мільйонів. Найбільшим каменем спотикання стали умова польської сторони про звільнення від сплати ПДВ виконавців робіт і постачальників послуг та затягування з проведенням тендерів спочатку Укравтодором, а потім митницею та прикордонниками.

КПП Львівська область

Інфографіка: Max Nefyodov / Facebook

За словами Сергія Чупріна, відповідно до минулорічної постанови Кабміну (№246 від 24 березня 2021 року) було визначено 35 об’єктів прикордонної інфраструктури для будівництва чи реконструкції. 

“В цьому році роботи по реконструкції мали проводитись на КПП “Лужанка” (угорський кордон – ред.), мали завершитись повністю роботи з реконструкції КПП “Ужгород” (словацький кордон – ред.), а також реконструкція асфальтобетонного покриття КПП “Ягодин” (польський кордон – ред.), а тоді вже початись реконструкції КПП “Шегині”, “Краковець” і “Рава-Руська” на польському кордоні. Також цьогоріч мала розпочатися реконструкція КПП “Устилуг” на польському кордоні, будівництво КПП в Білій Церкві на Закарпатті на румунському кордоні, під що було виділено 12 га землі, визначено точки . Однак в України були тільки точки перетину, де має заходити міст із румунського боку, була точка розмежування, до якої Укравтодор мав ще робити дорогу. Держмитслужбі для будівництва було виділено 12 гектарів землі та мали початись підготовчі роботи”. 

КПП Лужанка

Українська частина КПП “Лужанка – Берегшурань” / Infopost

“Красноїльськ” і “Дяківці” на румунському кордоні це пункти пропуску до 3,5 тонн, зараз їх планується збільшити до 7,5 тонн. Це для того, щоб розвантажити КПП “Порубне” та зробити його виключно вантажним, а всі легкові авто, “бусики” і автобуси запустити на ці два пункти, що зводяться поруч. Таке ж бажання було з КПП “Шегині” на польському кордоні, яке, за планом, мали залишити тільки для вантажного транспорту, а весь інший направити на сусідній “Краковець” або інші.

Вперше гучно про фінальну стадію будівництва двох нових КПП на Буковині чиновники заявляли у листопаді минулого року у рамках президентської програми “Велике будівництво”.  У травні цього року під час робочої зустрічі на пункт пропуску “Порубне-Сірет”, що на українсько-румунському кордоні, керівництво Держмитслужб України та Румунії озвучили інформацію про фінансування “Дяківців” та “Красноїльська” за рахунок фондів ЄС. Напередодні зустрічі на кордоні відбулась профільна нарада при голові Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данилі Гетманцеві, де, за словами Сергія Чупріна, піднімались питання продовження будівництва та запуск саме цих 2-х пунктів пропуску: 

“Для запуску КПП “Красноїльськ” залишилось виділити 24 мільйони гривень, він готовий на 90%. Для запуску “Дяківців” залишилось дофінансувати 70 млн грн., цей КПП готовий на приблизно 40%. 

 


За оцінками Держмитслужби, на введення в експлуатацію КПП “Красноїльськ” та “Дяківці” за умови повного фінансування потрібно 1,5-2 місяці.


 

Загалом, на розбудову кордону у 2022 році Кабмін виділив 1,3 мільярда гривень, однак із початком військового вторгнення кошти, виділені Держмитслужбі, були повернуті уряду на потреби Збройних сил України. 

“Сьогодні на капітальні видатки Держмитслужби коштів не передбачено. Є підрядники, які минулоріч виграли тендери та з якими укладено відповідні угоди. У 20-х числах лютого в Мінфіні навіть були підписані титули на ці об’єкти та були виділені ресурси на аванси для цих об’єктів. Наразі з підрядниками додатковими угодами продовжено термін дії договорів через форс-мажор”, – пояснив Сергій Чупрін.

Якщо з’явиться фінансування…

У разі відновлення фінансування на розбудову кордону, у Держмитслужбі вважають пріоритетом –  запуск вантажних пунктів пропуску для подальшого проходження експорту зернових та імпорту палива. 

Наразі ситуацію врегульовують у ручному режимі. Наприклад, Мінінфраструктури України та Державна прикордонна служба України домовились виділити один із західних пунктів пропуску на кордоні тільки під рух бензовозів, створивши так звану “паливної смуги”.  

“На прикладі Чернівецької області щоб розвантажити для потреб держави КПП “Порубне”, потрібно відкрити “Красноїльськ” і “Дяківці”. Така ж картина і на Закарпатті, де разом із вантажівками через вантажну смугу заїжджають автобуси, а також всі автомобілі, які ввозяться до розмитнення в Україну, оскільки це товар”, пояснює Сергій Чупрін. 

КПП Ужгород

Розширення смуги для вантажного транспорту на КПП “Ужгород” / Служба автомобільних доріг у Закарпатській області

Планується враховувати при запуску КПП і інфраструктурні проекти сусідніх країн, зокрема вантажні хаби.

Так, наприклад, Словаччина планує поблизу Кошице будувати вантажний хаб на площі 82 га. Для цього планують змінити заїзд на територію України через КПП “Ужгород – Вишнє Нємецьке”, що вже погодила українська сторона. 

Звідки брати гроші

У той час, як державне фінансування реконструкції чи будівництва інфраструктурних об’єктів на західному кордоні знаходиться на логічній паузі, допомогти з коштами готові західні фонди, каже Сергій Чупрін. Але є нюанси.

“Наразі західні донори не готові фінансувати повне завершення об’єктів на кордоні, для них важливим є негайний запуск пунктів пропуску. Однак у такому випадку українська сторона не може ввести такі об’єкти в експлуатацію, як це було б при фінансуванні з держбюджету. Тобто запуск роботи КПП на етапі їх будівництва чи реконструкції, без офіційного введення в експлуатацію, тягне за собою значні ризики та відповідальність, наприклад, травмування людей”.

 


Принагідно запрошуємо прочитати наш матеріал про те, чому відбудова України в умовах війни проти Росії має початися з модернізації західного кордону.


 

Інтегроване управління кордонами під час війни

За сприяння проєкту “Підтримка ЄС у зміцненні інтегрованого управління кордонами в Україні (EU4IBM)” у липні 2019 року Кабмін ухвалив Стратегію інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року. Сенс концепції інтегрованого управління полягає  у співпраці та координації між усіма причетними відомствами на місцевому, національному та міжнародному рівнях для безпеки та зручності кордону.  А це передбачає напрацювання та запуск таких інструментів як електронна черга, система “Розумна митниця”, технічне переоснащення пунктів пропуску з встановленням сканерів для автомобілів, відеоспостереженням з розпізнаванням номерних знаків. 

У Держмитслужбі наголошують, що запровадження цих інструментів вимагає попередньої підготовки нормативної та законодавчої бази.

“Наприклад, спільний контроль на західному кордоні здійснюється тільки на трьох пунктах пропуску (за інформацією від Мінінфраструктури, на 4-х – ред.), які були побудовані у 2012 році до Євро-2012 та знаходяться на території Польщі. Це “Хмільниця”, “Грушів” та “Угринів, каже Сергій Чупрін. Така мала кількість пов’язана з тим, що Україна не входить до Шенгенської зони і є чимало нюансів, які суперечать законодавчій базі інших країн. Крім того кілька пунктів пропуску зі спільним контролем є на кордоні з Молдовою. Однак тут варто розмежовувати поняття “спільний контроль” та “спільний пункт пропуску”. 

У ході візиту в Україну президента Польщі Анджея Дуди 22 травня польській стороні була передана пропозиція щодо здійснення спільного контролю на всіх автомобільних пунктах пропуску.

“Ми запропонували нашим польським колегам здійснювати спільний контроль на всіх КПП. Завдяки підходу «єдиного вікна» тривалість оформлення та очікування в черзі скоротиться в 1,5 раза, в чому зацікавлені обидві держави”, зауважив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

У разі успіху досвід такої співпраці планують поширити на КПП з іншими державами-сусідами з ЄС.

Електронна черга

Проект порталу для користування Електронною чергою на кордоні

Щодо електронної черги на кордоні, то пілотний проект “Електронна черга перетину кордону” планували запровадити на двох КПП у межах Закарпатської області, – “Ужгород – Вишнє Нємецке” на українсько-словацькому кордоні та “Чоп-Загонь” на кордоні з Угорщиною. 

“Оскільки немає спільної регуляторної історії між Держмитслужбою, прикордонниками та самою “електронною чергою”, виникає проблема в обміні базами даних. База даних Держмитслужби закрита інформація, якою відомство ні з ким не обмінюється відповідно до законодавства”, – пояснює контекст Сергій Чупрін. 

 

Усі ці нюанси вкрай важливі, аби їх врахувати в процесі розбудови нашого західного кордону та інтегрованого управління ним, тим паче, що всі ми в Україні прагнемо, аби західний кордон нашої держави става все більш умовним, а також більше об’єднував нас з ЄС і НАТО, ніж розділяв. Про це сьогодні наголошується на найвищому політичному рівні, причому не тільки України, а й наших західних сусідів. 

Принагідно радимо переглянути аналітичні матеріали щодо розбудови в умовах війни українського західного кордону з Угорщиною, Румунією та Словаччиною.

 

* Статтю створено в межах проєкту “Мультикомпонентна громадська підтримка реформ у сфері інтегрованого управління кордонами”, який реалізує ГО “Європа без бар’єрів” у рамках проєкту “Підтримка ЄС у зміцненні інтегрованого управління кордонами в Україні (EU4IBM)”, який фінансується Європейським Союзом та впроваджується Міжнародним центром з розвитку міграційної політики (ICMPD).

** Висловлені в тексті думки є особистою позицією авторів і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи ICMPD.

 

Віталій Дячук, аналітик Інституту Центральноєвропейської Стратегії,

фото з відкритих джерел та архіву InfoPost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі