30 відомих українців подякували словацькому народу за боєприпаси для ЗСУ (Відкритий лист)
23 Квітня, 2024
В Угорщині почалось будівництво заводу першого європейського заводу південнокорейської компанії W-Scope. Компанія спеціалізується на виготовленні розділювальної плівки для акумуляторів електромобілів. Інвестувати більш ніж 300 мільярдів форинтів (близько 736 мільйонів євро) та створити 1200 робочих місць компанія вирішила у Ніредьгазі.
Вперше про третій за розміром в країні інвестиційний пакет в Угорщині заговорили ще у червні цього року. Тоді міністр закордонних справ Петер Сійярто наголосив, що автомобільна промисловість стала основою угорської економіки та показала зростання більш ніж у 2,6 рази (з 8,8 млрд євро у 2010 році до більш ніж 23 млрд євро у 2021-му). А вже в середині жовтня на місці майбутнього заводу урочисто заклали перший камінь.
Будівництво заводу W-Scope у Ніредьгазі. Фото: Szijjártó Péter / Facebook
Угорщина робить ставку на електромобілі
Цьогоріч на автомобільну галузь в Угорщині припадає 25% ВВП країни. За словами міністра технологій і промисловості Угорщини Ласло Палковича, протягом останніх років багато автовиробників преміум-класу розширили свої потужності в країні, зокрема Audi, BMW та Mercedes. Також тут працює сучасний випробувальний полігон ZalaZONE Automotive Test Track.
Окремо міністр виділив те, що Угорщина має найбільші в Європі потужності з виробництва акумуляторів, які навіть перевищують потужності Німеччини. Серед постачальників комплектуючих для галузі в Угорщині працюють 15 з ТОП20 компаній зі статусом TIER1 (економічний показник потужностей конкретного виробника для залучення нових інвестицій).
За словами Петера Сійярто, Угорщина займає 3 місце в світі за потужністю виробництва електричних батарей після Китаю та США. При цьому об’єми виробництва мають потенціал до зростання з поточних 50 гігават-годин на рік до 150 гігават-годин до 2025 року.
При цьому виробництво автомобілів, програмне забезпечення, ІТ-послуги та електроніка є найпопулярнішими сферами інвестування в Угорщині. Більшість інвесторів – з Південної Кореї (вже згаданий W-Scope), Німеччини, США та Австрії.
За об’ємами експорту електричних батарей Угорщина посідає 5 місце у світовому рейтингу. Тут зосереджені або будуються потужності трьох провідних «гігафабрик» – GS Yuasa (Японія), SK Innovation (Південна Корея) та Samsung (Південна Корея).
«Гігафабрики» у Європі. Інфографіка CIC energiGUNE
При цьому 70% світового ринку акумуляторів для електромобілів належить трьом азійським компаніям, які працюють у Китаї, Південній Кореї та Японії – CATL (32,5%), LG Energy Solution (21,5%) та Panasonic (14,7%). А в загальному 93,9% ринку припадає на 10 найбільших виробників батарей.
У 2020 році на території Європи активізувалось будівництво 15 заводів із виробництва акумуляторів – у Німеччині, Франції, Італії, Угорщині, Польщі, Словаччині та Швеції. Виробничих потужностей цих підприємств, за підрахунками, мало б вистачити для живлення більшої частини електромобілів у Європі до 2025 року.
Загалом Європа випустила 25% світових електромобілів з 2010 по 2020 рік, за цей період було вироблено 2,6 млн і продано 3,2 млн одиниць, що зробило регіон чистим імпортером.
Виробництво електромобілів у Європі. Інфографіка Cleantechnica
Китай та Південна Корея інвестують у Дебрецен та Вац
Ще одним об’єктом міжнародних інвестицій в Угорщину став завод з виробництва запчастин для електромобілів у Дебрецені. У його будівництво китайська компанія Halms Hungary Kft.на першому етапі інвестує понад 43 мільйони євро. Уряд Угорщини в свою чергу надасть близько 1,5 мільярда форинтів (близько 3,7 мільйонів євро) на підтримку цих інвестицій, які створять 300 нових робочих місць. Про це наприкінці літа оголосив державний секретар Угорщини Левенте Мадяр.
Для розвитку автомобільного кластеру у Дебрецені вісім років тому виділили південну промислову зону площею понад 700 гектарів, де планується створити один із нових економічних центрів Європи, зосереджений на інвестиціях, пов’язаних з електромобілями та акумуляторами.
Новий завод Halms Hungary Kft. почне працювати з технологією Industry 4.0 з оцифрованими автоматизованими виробничими лініями наприкінці 2022 року на площі понад 30 000 квадратних метрів.
Також влітку угорський уряд анонсував 467 мільйонів форинтів (близько 1,2 мільйона євро) на підтримку південнокорейського постачальника акумуляторних батарей Nice LMS. Корейська компанія також планує побудувати завод на 60 робочих місць у окрузі Пешт (місто Вац). Загальна вартість проекту становить 5,2 млрд форинтів (12,8 мільйона євро).
Завод з виробництва акумуляторів з ремінним приводом у Ваці стане першою європейською фабрикою для Nice LMS, яка зараз має такі інтереси лише у В’єтнамі та Китаї.
Східноєвропейський кластер
Зважаючи на темпи розвитку та інвестицій в Угорщині, Словаччині та інших сусідніх країнах, Східна Європа може стати ще одним світовим кластером по виробництву електромобілів та комплектуючих до них.
Намагається встигнути за темпами розвитку електромобілів і сусідня Словаччина. Так, за даними Асоціації автомобільної промисловості, країна наразі не в змозі й задовольнити на 100% попит на електромобілі.
Це могли б змінити іноземні інвестиції, які б дали можливості відкрити «гігафабрику» з виробництва акумуляторів у Словаччині. Інакше Словаччина буде залежати від імпорту акумуляторів з-за кордону з усіма ризиками, які випливають з цього – не в останню чергу катастрофічним дефіцитом поставок, який виявила попередня криза Covid-19 і нинішня війна Росії проти України.
Так, у 2024 році планується запуск «гігафабрики» словацької компанії InoBat (battery R&D and production company) поблизу Братислави, потужністю 10 Gwh.
Однак тут на руку словакам грає запуск заводу електромобілів Volvo у індустріальному парку Валаліки в Кошице. З 2026 року тут вироблятимуть лише електромобілі, яких щорічно сходитиме з конвеєрів 250 тисяч. Шведська фабрика з китайським інвестором хоче реінвестувати щонайменше 1,2 мільярда євро, що має швидко підняти економіку. Словаччина ж планує надати Volvo фінансову допомогу для запуску заводу в розмірі 267 мільйонів євро.
Чому це важливо для України?
Україна також планувала пільгами й сировиною привабити інвесторів для випуску електромобілів і батарей до них. Однак у ці амбітні плани, втрутилась війна. Та в перспективі у нашої країни є значний шанс включитися у це світове змагання.
Для України, за даними Федерації автопрому, запуск повномасштабного виробництва електромобілів та комплектуючих міг би мати величезний ефект – близько 110 млн доларів залучених інвестицій, 1200 додатково створених робочих місць, випуск 50-100 тис. електромобілів на рік.
Як перший крок – минулоріч Верховна Рада ухвалила законопроєкти №3476 і №3477, які передбачають внесення змін до Податкового і Митного кодексів для стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні. Мета обидвох законів – стимулювання розвитку виробництва в Україні електромобілів, зарядних пристроїв, комплектуючих виробів до них. Це дасть можливість, через включення до ланцюгів доданої вартості світових автовиробників, створити нові робочі місця і збільшити частку автовиробництва і суміжних галузей у ВВП країни.
Раніше подібним кроком у розвитку автомобільної галузі в Україні було створення на початку 2000-х років спеціальних економічних зон. Тоді, до прикладу, завдяки СЕЗ Закарпаття отримало понад $360 млн інвестиції для відкриття виробництва корпорацій Volkswagen, Škoda Auto, Flextronics, Yazaki та Jabil. Загалом було створено близько 19 тис. робочих місць.
Більше про виробництво автомобілів на Закарпатті варто прочитати у партнерській публікації видання Varosh Закарпатське інвестиційне диво, про яке мало хто знає.
Тут варто додати, що ще у 2018 році повідомлялося, що автомобільний завод “Єврокар” на Закарпатті, в селі Соломоново, заявляв про готовність виробляти електромобілі за умови державної підтримки.
За словами керівника заводу “Єврокар” Олега Бояріна, завод вивчав можливість виробництва та поставок електромобілів і комплектуючих до них, на ринок Європейського Союзу. Йшлося і про перемовини з VW Group про можливий випуск електрокарів на Закарпатті.
Україна (а особливо її прикордонні регіони з Європою) має чудові можливості для залучення подібних інвестицій у автомобільну галузь. Це логістика та близькість до кордону з ЄС, кваліфіковані працівники (хоча останні роки їх постійно не вистачає через міграцію). Сюди також варто додати євроколію та інші переваги індустріального парку. Звісно, війна внесла свої корективи у кожен із цих пунктів, зокрема і у бажання автовиробників інвестувати у об’єкти у воюючій країні. Однак можливості і надалі існують, а бажання світових інвесторів долучитись до відновлення країни можуть стати ще одним козирем для України.
Віталій Дячук для InfoPost.Media
* Цей матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії
Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
