Два обличчя Роберта Фіцо для України та майбутнє Вишеградської четвірки

Політика Словаччини після парламентських виборів минулого року, формування коаліційного уряду Роберта Фіцо та обрання президентом його соратника Петера Пеллегріні кардинально змінилась у ставленні до України та у відносинах із Брюсселем. Беззаперечну підтримку, передачу озброєння та відкриття гуманітарних програм для українських біженців у словацько-українських відносинах замінив прагматизм та заклики до примирення із Росією.

Словацький прем’єр, лідер популістської партії Smer-SD Роберт Фіцо не приховує, що він насамперед прагматичний політик, і цим пишається. В інтерв’ю телеканалу TA3 у січні 2024 року він зізнався, що в Брюсселі його називають «раціональним виродком», і додав, що не проти цього.

«Я дивлюся на речі більш раціонально, ніж політично. Я раціональна сволота, і ЄС потребує більше таких хлопців», – сказав Фіцо.

Свою політику щодо України Фіцо коригує відповідно до поточних обставин і аудиторії і вона може кардинально відрізнятись.

Підтримка України та резолюція про збройну агресію Росії

Невдовзі після початку війни у ​​лютому 2022 року громадська думка у Словаччині суттєво схилилася на підтримку України. Тоді Роберт Фіцо, попри опозиційність до влади, проголосував за декларацію парламенту Словаччини щодо військової агресії Російської Федерації проти України, в якій засуджується «неспровокована, невиправдана та несанкціонована військова агресія Російської Федерації проти України».

У лютому 2024 року Фіцо підтримав пакет фінансової допомоги Україні на 50 мільярдів євро на Європейському саміті в Брюсселі, а в квітні 2024 року взяв участь у спільному засіданні урядів Словаччини та України в Міхаловце на сході Словаччини.

«Застосування російської військової сили було грубим порушенням міжнародного права», — заявив словацький прем’єр-міністр на прес-конференції з Денисом Шмигалем.

Прем’єр-міністри обох країн домовилися про кілька практичних двосторонніх проектів – залізничне сполучення між Києвом і Кошице та модернізацію електромережам для якіснішого постачання електроенергії зі Словаччини в Україну.

Боротьба з Брюсселем та реверанси в бік Росії

Водночас за даними Євробарометра, 60% словаків не згодні з військовою допомогою Україні. Спираючись на це, уряд Фіцо припинив офіційні державні поставки зброї в Україну та зробив ставку на використання радикальних, проросійських наративів, які отримали відгук серед його електорату.

«Війна почалася в 2014 році. Ми можемо навести докази нападів українських неонацистів на мирних жителів російської національності», – сказав Роберт Фіцо під час засідання парламентського комітету.

У свою чергу міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар заявив про «нову еру двосторонньої співпраці між Україною та Словаччиною». Однак лише місяць тому він же зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергеєм Лавровим у Туреччині у рамках «збалансованої зовнішньої політики» нового уряду Словаччини.

Тобто на перший план словацького уряду вийшли не цінності, а налагодження вигідних зв’язків.

«Уряд дотримуватиметься девізу «Словаччина перш за все», що означає бути солідарним, відповідальним і передбачуваним у зовнішній політиці щодо національних інтересів Словацької Республіки», — йдеться в маніфесті уряду Фіцо.

Однак чітких аргументів як ускладнення стосунків із західними партнерами та поширення російських наративів щодо України відповідає національним інтересам Словаччини уряд наразі не навів.

«Вишеградська четвірка» чи «2+2»

Позиція Словаччини щодо України та ЄС дедалі більше збігається з позиціями Угорщини, яка перебуває у багаторічному конфлікті з Єврокомісією та налагоджує тісні стосунки з Москвою та Пекіном. Результати президентських виборів ще більше зблизили країну з авторитарним режимом прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який відкрито підтримував Петера Пеллегріні в президентській кампанії.

У свою чергу не очікується покращення відносин із Чехією, традиційно найближчим партнером Словаччини. Першим серйозним кроком, який мав показати напружене ставлення чеського уряду до політики Словаччини стало скасування на невизначений час міжурядових консультацій, яки мали відбутись у квітні 2024 року. Однак кульмінацією холодних стосунків Чехії та Словаччини через принципові розбіжності в ключових питаннях зовнішньополітичної тематики став саміт з питань військової підтримки України в Парижі, який скликав наприкінці лютого президент Франції Еммануель Макрон.

Тому співпраця в рамках Вишеградської групи обмежуватиметься більше практичними транскордонними проектами, а політичні відносини трансформуватимуться більше в чесько-польську та словацько-угорську сфери.

За матеріалами Єви Міхочкової для Visegrad Insight

InfoPost.Media