Аналітика 04 Липня 20:03

Світове змагання за виробництво електрокарів почалося: Чому для України добре, що Volvo інвестує в східну Словаччину?

До Словаччини приходить вже п’ята за рахунком автомобільна компанія, а саме шведська Volvo. Завод з виготовлення електрокарів буде розташований на сході країни – поблизу міста Кошице. За словами прем’єр-міністра СР Едуарда Геґера, це може значно покращити соціально-економічну ситуацію в регіоні.

Вибираючи Словаччину як місце для свого нового заводу, Volvo створює своєрідний європейський виробничий трикутник, який включає також заводи в Генті, Бельгія, у Західній Європі, та Торсланді, Швеція, у Північній Європі. Про це повідомили у міністерстві економіки Словацької Республіки.

Словацький прем’єр-міністр Едуард Геґер теж назвав рішення про будівництво цього заводу історичним моментом. 

«Приходить важливий інвестор. Ми довго чекали, коли такий інвестор прийде саме на схід Словаччини», – підкреслив він. 

Безымянный 1

Новий завод поблизу Кошице має створити приблизно 3300 нових робочих місць. 

«Я впевнений, що це покращить соціальну ситуацію в регіоні та мотивуватиме словаків, які живуть за кордоном, повернутися», — додав прем’єр-міністр.

Сума державних інвестицій для нового автомобільного заводу у Валаліках поблизу Кошице становитиме 267 мільйонів євро, повідомив словацький міністр економіки Ріхард Сулік. Загальна вартість будівництва 1,2 млрд євро.

Початок будівництва заводу поблизу Кошице запланований на 2023 рік, а встановлення обладнання та виробничих ліній має завершитися протягом 2024 року. Серійне виробництво наступного покоління повністю електричних Volvo Cars заплановано на 2026 рік.

Згідно з амбіціями компанії, на заводі будуть використовувати лише кліматично нейтральну енергію. Він також буде розроблений як найкращий приклад сталого та ефективного виробництва електромобілів преміум-класу з оптимізованою структурою та логістичними потоками. Таким чином Volvo Cars прагне до найвищих світових стандартів енергоефективності та екологічності. 

Загалом концерн має на меті вийти до рівня 1,2 мільйона проданих автомобілів на рік вже у середині цього десятиліття.

Завод електрокарів – перспективи не лише для Словаччини, а й західних областей України

Як зазначають у словацькому Мінекономіки будівництво заводу Volvo – це значні можливості для розвитку не лише східної Словаччини, а для країни загалом. 

«Велика справа вдалася! Автомобільна компанія Volvo побудує завод з виробництва електрокарів у індустріальному парку Валаліки (Valaliky Industrial Park) поблизу Кошице. Нам вдалося залучити в регіон інвестиції на астрономічні 1,2 млрд євро», – зазначили у Міністерстві економіки Словацької Республіки.

Volvo створить 3300 нових робочих місць у регіоні, це дасть можливість суттєво покращити життя людей не лише з ближніх, а й далеких околиць. Сам завод займатиме 281 гектар і підвищить конкурентоспроможність не лише східної Словаччини, а й усієї країни, оскільки на ньому будуть виробляти лише електромобілі відповідно до сучасних тенденцій впровадження технологій Індустрії 4.0.


Крім того варто додати, що Європейський Союз запропонував значно обмежити використання двигунів внутрішнього згоряння з 2035 року. 


За повідомленням словацького Мінекономіки, країна витримала конкуренцію з боку країн, які цікавилися Volvo. Це перше розширення автомобільної компанії Volvo в Європі з 1960 року.

Слід зазначити, що східні регіони сусідок України – насамперед Словаччини та Угорщини є досить депресивними та слабо економічно розвинуті. Так склалося історично – тут практично немає великих підприємств. Тому, наприклад, в Угорщині область Саболч-Сатмар-Берег це виключно сільськогосподарський регіон. Однак останнім часом все почало змінюватися. Особливо зараз, зокрема й у перспективі майбутнього відновлення України у післявоєнний період. 

Наприклад, в Угорщині, поблизу кордону з Україною завершено будівництво інтермодального залізничного терміналу East-West Gate (EWG), площею 125 гектарів, тобто найбільшого у Європі. У другому кварталі 2022 року він почне приймати перші потяги. Термінал зможе приймати до 1 мільйона стандартних 20-футових металевих контейнерів (TEU) на рік і є найбільшим подібним об’єктом на континенті за розрахованою потужністю та площею.

В Угорщині вважають, що цей логістичний центр на кордоні з Україною значно оживить депресивний регіон – і стане новими залізничними воротами до Азії та Європи.

1639052873

Очікується, що через термінал в Європу надходитимуть товари не лише з Китаю, а й з Японії та Південної Кореї, а Угорщина знову стане вагомим учасником світової залізничної логістики.

Для збільшення трафіку EWG пропонує альтернативний маршрут – не через Білорусь і Польщу, а через Угорщину, а відповідно і через Україну.

Не відстає і вже згадане словацьке місто Кошице. Тут теж планують збудувати індустріальний парк, при чому з широкою залізничною колією. Слід зазначити, що вантажний попит з української сторони в кілька разів перевищує потужність наявної залізничної інфраструктури. 

“Якби сьогодні в Словаччині були логістичні можливості, ми б перевозили з України на 300 відсотків більше товарів, ніж за звичайних умов. Це нинішній попит. Але ми дійсно можемо перевезти на 50-60 відсотків більше вантажів, ніж до війни”, – каже член ради директорів Interport Partners Group Душан Трнка. Дотепер сировина для заводів переважала з обох боків, то зараз мова йде переважно про зернові та олії з України.

Єдиним виходом наразі залишаються залізничні перевезення продукції. Тому у Словаччині знову піднялася актуальне питання про будівництво Глобального логістичного та індустріального парку (GLIP) поблизу Кошице. За планами, логістичний індустріальний парк у місцевості Бочар має також слугувати перевантажувальним пунктом для так званого “Нового Шовкового шляху” , тобто стати словацькими воротами для торгівлі між Китаєм та Європою. Також йдеться про потенціал для створення від 5 000 до 10 000 нових робочих місць.

Ще на початку року у Словаччині оголосили дату тендера щодо дослідження можливості продовження автомагістралі D1 до східного кордону країни – від Кошице саме до кордону з Україною.

Тепер Словаччина обіцяє активізувати будівництво магістралі до кордону саме для майбутнього відновлення України, яке вимагатиме якісної дорожньої інфраструктури для вантажних перевезень, в тому числі з боку сусідніх країн.

 

У свою чергу Україні слід подбати про модернізацію інфраструктури західного кордону. Пропонуємо переглянути наші матеріали на цю тему:

Вже незабаром: Електромобілі – майбутнє Європи та світу 

З 2035 року в Європі заборонять продаж авто із двигунами внутрішнього згоряння: 8 червня 2022 року Європарламент проголосував за відмову не лише від бензину, дизеля та газу, а й від електропалива E-Fuels. Тобто майбутнє лише за електрокарами.

Звісно, це рішення законодавців, які підтримали ініціативу Європейської Комісії, поки що не є остаточним. Його слід погодити з усіма країнами-членами Євросоюзу. Однак, скоріш за все, альтернативи не буде.

Адже в Єврокомісії серйозно переймаються захистом навколишнього середовища та зміни клімату. На автомобільний транспорт припадає 20 відсотків усіх викидів парникових газів у ЄС, більшість саме на легкові автівки.  При цьому деякі європейські країни, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, призначили власні дати відмови від ДВЗ. 

0f390820d3d1d41b6901c18c5446b7ab7b3ec2bd
Інфографіка: fra.org.ua

Норвегія запровадить заборону на нові легкові автівки з двигунами внутрішнього згоряння у 2025 році. У 2030 році продавати такі автомобілі заборонять члени ЄС Данія, Ірландія, Нідерланди, Словенія та Швеція, а також Ісландія.

Європейські виробники вбачають альтернативу в електромобілях, що працюють на акумуляторних батареях. Підтримали ініціативу найбільший у Європі автоконцерн Volkswagen, та інший німецький автобудівник, Mercedes-Benz. 

Останні очікують від політиків “обов’язок забезпечити відповідну зарядну інфраструктуру”. І обіцяє вже до 2030 року випускати виключно електричні моделі автомобілів. 

Британська компанія Jaguar із 2025 року випускатиме лише електромобілі. Італійська компанія Fiat на цей крок вирішила наважитися з 2027 року, а німецький Opel у 2028 році. 

Перейде на виробництво виключно електромобілів у 2030 році також німецький концерн BMW, а також згаданий Volvo. 

Прихід останньої компанії-гіганта практично впритул до кордонів з Україною не може не радувати своїм можливими перспективами. 

Згідно з підрахунками Ernst & Young та європейської асоціації Electrec, до 2035 року на дорогах Європи буде близько 130 мільйонів електрокарів. Про це повідомляє Bloomberg.

За прогнозами, до 2030 року європейський парк електромобілів зросте з нинішніх 5 мільйонів до 65 мільйонів карів. А згодом може подвоїться протягом наступних п’яти років. За оцінками, лише в Європі знадобиться 65 мільйонів зарядних пристроїв для зарядки цих автомобілів, вантажівок і автобусів.

А окрім цього виробникам потрібно подбати про здешевлення виробництва великої кількості акумуляторних батарей – однієї з найдорожчих компонентів електрокарів. І у цьому контексті багато хто з них звертає увагу саме на Україну, де розвідано чимало покладів так званих “металів майбутнього”, зокрема, літію.  

Чи включиться Україна у змагання за виробництво електрокарів?

Україна також планувала пільгами й сировиною привабити інвесторів для випуску електромобілів і батарей до них. На превеликий жаль, у ці амбітні плани, втрутилась війна. Однак в перспективі у нашої країни є значний шанс включитися у це світове змагання.

Досить масштабне дослідження на цю тему провів GMK Cеnter у 2021 році. Нижче наведемо деякі тези  з нього.

Перехід до зеленої економіки та кліматичної нейтральності потребує величезних інвестицій та зумовить зростання й перерозподіл попиту на метали. Серед фаворитів попиту будуть нікель, кобальт, літій, мідь і рідкоземельні метали. Перші три використовуються для виробництва акумуляторів і накопичувачів енергії. Потреба в них упродовж найближчих років зросте в десятки разів. Зараз у світі загострюється конкуренція за ресурси. У них зацікавлені всі: Європа, США й Азія.

Якщо говорити про Європу, то тут у жовтні 2017 року спеціально був створений Європейський акумуляторний альянс (European Battery Alliance – ЕВА). Мета проєкту – створення замкнутої екосистеми в сфері акумуляторів – від видобутку сировини, проєктування і виробництва до їх переробки. У такий спосіб Європа хоче виключити залежність від інших країн, зокрема Китаю.

Наразі Євросоюз ще відстає від США й азійських країн за низкою напрямів інноваційних технологій. Одна з них – це технологія виробництва акумуляторів. Однак європейці перебувають у критичній залежності від зовнішніх поставок певних металів, які використовуються при виробництві батарей й накопичувачів енергії. 

Один з найгучніших успіхів EBA – будівництво першого європейського заводу компанії Tesla поблизу Берліна. Подібні нові виробництва вже будуються по всій Європі: до 2025 року мають з’явитися потужності з виробництва не менше 6 млн електромобілів на рік. До цього проєкту вже залучили найбільші автогіганти та промислові компанії. У рамках ЕВА держфінансування на найближчі роки становитиме €2,9 млрд. Очікується, що це дасть змогу залучити також і €9 млрд приватних інвестицій.

За допомогою євроінтеграції в цей альянс хоче вписатися й наша країна. Україна та Євросоюз вже вивчали можливості співпраці з виробництва акумуляторів. Також ЄС додатково виділив на цю сферу технічну допомогу на €800 тис.

Україна має певні можливості потрапити у виробничі ланцюжки від видобутку сировини до виробництва концентратів та елементів акумуляторних батарей з огляду на наявні та прогнозні запаси так званих «металів майбутнього». Це дасть змогу створити нові технологічні виробництва й робочі місця, залучити інвестиції, технології та європейських партнерів.


При цьому європейці самі зацікавлені в тому, аби українські підприємства взяли активну участь у European Battery Alliance.


Євросоюз розглядає можливість використання українського потенціалу у видобувній галузі. Але Україна також зацікавлена в побудові заводів з повним циклом виробництва на нашій території. Щоб не бути просто бути постачальником сировини в Європу, а отримати набагато більше – робочі місця, високі надходження і зрештою позитивні стимули для економіки. 

Першим кроком України стала презентація низки інвестиційних пропозицій з видобутку «металів майбутнього», в тому числі літію. Власне, основою українських амбіцій є те, що наша країна має найбільші поклади літію на європейському континенті.

Родовища літію розташовані в Кіровоградській («Полоховське» і ділянка «Добра»), Донецькій («Шевченківське») і Запорізькій (ділянка «Крута балка») областях. Обсяг їх запасів – держтаємниця. За деякими оцінками, лише на Шевченківському родовищі запаси становлять близько 14 млн т. За висновками фахівців розвідані запаси літію – найбільші в Європі, приблизно 500 тис. т. 

B957a0b Ruda Original
Фото: Наші Гроші

Звісно, для подальшої розвідки та видобутку потрібні значні інвестиції, на думку фахівців, понад $100 млн. А також необхідні сучасні технології, яких в Україні немає. Запуск таких проектів вимагає співпраці з іноземними партнерами.

Але, зрозуміло, що поки в Україні триває війна, про ці потенційні можливості, мова не йде. І не виключено, що російський агресор планує захопити та утримати східні області України саме через значні запаси стратегічних металів майбутнього.

Що стосується інших важливих металів, то в нашій країні також є запаси нікелю, кобальту й марганцю, які використовуються у виробництві акумуляторів. Родовища нікелю й кобальту розташовані в Кіровоградській і Дніпропетровській областях. Запаси становлять: нікелю – 215 тис. т (12 родовищ), кобальту – 8,8 тис. т (11 родовищ). 

До речі, раніше на літієвому базисі українські чиновники вже запропонували ЄС побудувати в Україні завод з виробництва акумуляторів для електромобілів і верифікувати українські дані про родовища й запаси критично важливих металів. Для другої мети України планувала залучити в ЄБРР кредит у розмірі €200 млн.

Звісно, Україна цікава європейським виробникам саме як джерело цієї сировини. За такого сценарію мало шансів отримати максимальну економічну вигоду з тих корисних копалин, які наша країна має в достатку, вважають фахівці.

Також Україна планувала залучити інвесторів для будівництва заводу з випуску електромобілів. І вже здійснює реальні кроки зі створення стимулів для розвитку виробництва електротранспорту в країні. Йдеться про звільнення від ПДВ та ввізного мита з 2021 до 2028 року обладнання та комплектуючих для виробництва електротранспорту (легкові авто, електробуси, електровантажівки та спецавто). Також пропонувалося до кінця 2033 року звільнити від сплати податку на прибуток підприємства електротехнічної промисловості, що реалізують електродвигуни для транспорту (за винятком тролейбусів), літій-іонні акумулятори, зарядні пристрої, а також підприємства автопрому, що реалізують електрокари власного виробництва.

E253739552ef10893ae37de4b204aafc8c56cfc1
Інфографіка: fra.org.ua

Фахівці раніше вважали, що Україна таки має реальні шанси бути обраною для будівництва наступної гігафабрики з виробництва електромобілів, наприклад, на Житомирщині або «наноферми» з виробництва енергосховищ біля Кривого Рогу.

Розроблялися і відповідні законопроєкти. Йдеться про внесення змін до Податкового (№3476) й Митного (№3477) кодексів.

«Зважаючи на переваги, отримані в рамках зони вільної торгівлі з ЄС, Україна може стати провідним майданчиком для виробництва електротранспорту, комплектуючих до нього для європейського автомобільного ринку», – йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту №3476.

Отже, у майбутньому Україна справді може стати майданчиком для побудови таких заводів. У нас є технологічний потенціал, виробництво тут може бути значно дешевшим, ніж в Європі.

Також наша країна може розраховувати на фінансову допомогу ЄС для здійснення зеленої трансформації, адже частина бюджету планують спрямовувати саме на зелену трансформацію країн сусідства. Мова йде про не менше €19 млрд упродовж найближчих 3-4 років. 

Отже, персепективи у нас є і повинно бути серед стратегічних планів відбудови України у післявоєнний час.

Цій майбутній співпраці сприяє і той факт, що 23 червня 2022 року Україна нарешті отримала статус кандидата у члени ЄС.  

Перший український електрокар може виготовлятися на Закарпатті

Звісно, наразі про таку перспективу навіть не йдеться. Але зважаючи на різні фактори – це цілком можливий варіант недалекого майбутнього. 

Зазначимо, що на Закарпатті, в селі Соломоново, вже давно працює автомобільний завод “Єврокар”, де збирають легкові автомобілі Škoda. Серійне виробництво автомобілів стартувало у квіті 2002 року. Станом на 2020 рік на заводі вироблялися моделі Fabia, Octavia, Superb, Kodiaq, Karoq. Лише за цей рік було вироблено 3386 автомобілі (100% обсягу виробництва – автомобілі бренду Škoda). 

Зазначимо, що найбільший виробник автомобілів у Чеській Республіці у 2021 році презентував новий компактний електрокар Škoda Octavia. Він може з’явитися на ринку не раніше 2023 року. І цілком не виключено, що у майбутньому його можуть збирати саме на заводі “Єврокар”.

1638544328749

Зокрема ще у 2018 році повідомлялося, що компанія готова виробляти електромобілі за умови державної підтримки. Принаймні про це повідомив керівник заводу “Єврокар” Олег Боярін. 

За його словами, завод вивчає можливість виробництва та поставок електромобілів і комплектуючих до них, на ринок Європейського Союзу. Нещодавно йшлося і про перемовини з VW Group про можливий випуск електрокарів на Закарпатті.

На думку Олега Бояріна, Україна цілком може стати “європейським Китаєм” у виробництві електромобілів для всього європейського ринку. Але для цього потрібні значні інвестиції в створення нових виробничих потужностей. 

Олег Боярин
Фото: nv.ua

У нинішній ситуації Україна, звісно, може у найближчій перспективі сприяти цьому лише на рівні необхідних змін у законодавстві. Скажімо, мова може йти про пільги для виробників електрокарів. Щодо інвестицій, то на них можна розраховувати лише від Заходу чи Китаю.

За словами Бояріна для Україні існував і такий варіант – “стати майданчиком для виробництва китайських електромобілів, які будуть поставлятися в Європу”.

 “Китай зараз дуже активно на державному рівні розвиває напрямок електромобілів. Через кілька років вони стануть глобальними лідерами у виробництві електромобілів і почнуть експансію на європейський ринок. Україна може стати корисною для них”, – зазначив бізнесмен.

Звісно, у нинішніх важких умовах казати про початок масштабного виробництва електромоблів в Україні неможливо.

Але, у будь-якому разі, є й кілька позитивних новин. Так, у червні завод “Єврокар” після паузи знову відновив свою роботу – виробництво легкових автомобілів. Підприємство вже отримало 80 машинокомплектів для кросоверів Kodiaq та Karoq. Про це повідомляється на офіційній сторінці Skoda Ukraine у Facebook.

У компанії уточнили, що збільшення обсягів виробництва безпосередньо залежатиме від розвитку війни в Україні. Вільні приміщення заводу, як і раніше, використовуватимуться для проживання вимушено переміщених українців.

А друга новина – це, звісно, про заплановане будівництво заводу з виробництва електрокарів концерном Volvo саме поблизу кордону з Україною. І його локація, очевидно, не є випадковою. Щиро сподіваємося, що все добре у нас ще попереду. А наші “західні ворота” в Європу незабаром отримають серйозний поштовх для свого розвитку, а також для відновлення всієї України.

 

InfoPost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі