Пункт пропуску «Біла Церква – Сіґету Мармацієй» сполучатиме міст через річку Тиса, спроєктований на 5 смуг в кожному з напрямків: одна для автобусів, дві для легкових автомобілів і ще дві для вантажівок. Це робить КПП важливим транспортним маршрутом, і справа не тільки і не стільки у експорту зернових, про що зараз усі говорять. 

Робота кипить, поки лише з румунського боку

Уже кілька місяців на румунському боці річки Тиса будівельники ведуть активні роботи з будівництва нового мосту, який з’єднає Закарпаття з округом Марамуреш. Тут розчистили територію, звели будівельні майданчики, заливають фундаменти адміністративних будівель та забивають палі для основного і додаткових мостів. За планом роботи планують завершити в другій половині 2024 року. Міст стане частиною інфраструктури третього міжнародного автомобільного пункту пропуску з Румунією на Закарпатті – «Біла Церква – Сіґету Мармацієй».

Спорудження залізобетонного мосту, який сполучить КПП та дві країни через річку Тиса, фінансують Румунія та ЄС, відповідно міст і залишиться у власності Румунії. Попередня кошторисна вартість саме румунської частини проєкту – близько 35,5 млн євро.

Румунський ​​проєкт включає:

• дві паралельні частини основного мосту через річку Тиса з відстанню між ними 3 метри. Кожна частина матиме по дві смуги в обидвох напрямках, довжиною понад 261 метр;
• ділянку дороги протяжністю 1,2 км;
• 5 розвантажувальних мостів;
• кільцеву розв’язку;
• стоянку для автомобілів.

На власне пункті пропуску для кожного напрямку буде передбачено по 5 смуг: одна смуга для автобусів, дві смуги для легкових автомобілів і ще дві для вантажівок.

З українського боку наразі практично нічого не відбувається, але є політичне рішення: 15 серпня цього року уряд схвалив проєкт угоди з Румунією про створення нового пункту перетину кордону біля села Біла Церква, паралельно йде передача земельних ділянок під КПП. З українського боку будівництвом буде займатись Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області.

Згідно з попередніми планами, українська частина КПП:

• окремі смуги руху для легкових, вантажних автомобілів, автобусів, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів;
• модулі прикордонного та митного контролю;
• вагові комплекси для поосьового зважування вантажних автомобілів у русі;
• стаціонарну сканувальну систему;
• адмінбудівлю;
• бокси поглибленого огляду для легкових та вантажних автомобілів та автомобільну сервісну зону.

Попередня оцінка вартості будівництва української частини проєкту становить близько 1,6 млрд гривень. Чітких дедлайнів щодо завершення КПП з українського боку немає. З одного боку, це призводить до ризику перетворити об’єкт на черговий довгобуд. Тут варто згадати пункти пропуску з Румунією «Красноїльськ» та «Дяківці» в Чернівецькій області, які почали зводити ще у 2015 році. Проєкт реконструкції пункту «Красноїльськ – Вікову де Сус» був заморожений з 2016 року, а обидва змогли  запустити вже після повномасштабного вторгнення Росії: «Красноїльськ» у листопаді 2022-го, а «Дяківці» тільки у лютому 2023-го.

Те ж стосується і пунктів пропуску «Ужгород» на кордоні зі Словаччиною та «Лужанка» з Угорщиною, які стояли довгобудами попри виділені Євросоюзом у 2013-му понад 4,5 млн євро на їх реконструкцію.

Навіщо Україні та Румунії ще один новий пункт пропуску. Знову зерно?

Розбудова і модернізація західного кордону України є очевидним пріоритетом для країни, яка прагне інтегруватися в ЄС і НАТО. Після російського вторгнення це стало питанням української стійкості. Ми це описали в серії окремих публікацій:

• 7 причин, чому відбудова України в умовах війни проти Росії має початися з модернізації західного кордону
• Пояснює митниця: як розбудовувати західний кордон України під час війни
• Як і для чого розбудовувати інфраструктуру українсько-румунського кордону під час війни

Тепер детальніше про значення нового КПП «Біла Церква – Сіґету Мармацієй». Наразі поруч з ним на відстані 4 км є вже КПП «Солотвино — Сіґету Мармацієй», який працює тут з 2006 року. Але це КПП, який сполучає дерев’яний міст, і його пропускна спроможність є вкрай сумнівною, особливо з точки зору вантажних перевезень. Офіційно це до 3,5 т.

Водночас на відстані 140 км від Солотвина є ще один КПП на кордоні з Румунією, Дякове, який є одним з ключових вантажних автомобільних пунктів пропуску як у межах Закарпаття, так і в межах всього українсько-румунського кордону.

До того, з усіх 14 пунктів перетину кордону з Румунією, тільки 3 розраховані на вантажні автомобільні перевезення: окрім Дякове — Хелмеу в Закарпатській області, ще Порубне-Сірет у Чернівецькій області та поромна переправа Орлівка — Ісакча в Одеській області.

При цьому, показники експорту з України з Румунії у 2022 році в порівнянні з періодом до повномасштабного вторгнення Росії зросли на 50%, а зростання товарообігу, за даними Кабміну – взагалі на 100%. Саме тому Україна разом із румунською стороною працює над тим, щоб запустити повноцінно вантажні перевезення на автомобільних пунктах пропуску Красноїльськ — Вікову де Сус та Дяківці – Раковець. Також у планах — збільшення пропускної спроможності ПП «Порубне — Сірет» щонайменше на 20% та відкриття ще двох нових пунктів пропуску.

Відтак, мати ще один КПП, який 1) розрахований в тому числі на вантажні перевезення, 2) розташований в одному з тилових регіонів України, 3) розташований на оновленому автошляху Н-09, який сполучає Мукачево та Львів, є вкрай важливо як для України, так і для обох країн-сусідів. І не важливо, що автомобільні вантажні перевезення виглядають як не основний і вкрай дорогий спосіб.

Звісно, через географічне положення КПП «Біла Церква – Сіґету Мармацієй» виглядає значно менш пріоритетним з точки зору експорту зерна в напрямку Констанци, ніж інші вантажні КПП на кордоні. Утім, як зазначає Ірина Коссе з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, канали товарних брокерів пишуть, що 20% автомобільного експорту в напрямку порту Констанца відбулося через пропускний пункт на кордоні «Порубне – Сірет у Чернівецькій області, що лише на 200 км / 3 години ближче.

«Багато товарів везеться автотранспортом з/до Туреччини. І це не зернові, це товари з більшою доданою вартістю — наприклад, електроніка, текстиль, одяг, взуття, готові харчові продукти, побутова хімія тощо. Це якщо говорити про український імпорт», – вказує експертка на інший вимір для КПП «Біла Церква – Сігету Мармацієй».

Зрештою, цей новий пункт пропуску дасть шанс пожвавити ділову активність між двома сусідніми регіонами України та Румунії – Закарпаттям та Марамурешем. А також через Закарпаття та Марамуреш між іншими сусідніми регіонами двох країн.

У випадку з Румунією, це прямий шлях до Орадя, куди Nokian переносить своє виробництво шин з Росії або до серця Трансільванії — міста Клуж.

Зв’язок з українською спільнотою Румунії, доступ до логістичних центрів та туризм

Але справа не тільки в економіці. Однією з найчисельніших нацменшин Румунії за даними перепису населення у 2021 році є українці (45,8 тисячі), і половина з них, 24 тисячі осіб, мешкають саме в повіті Марамуреш.

Зважаючи, що з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну у цьому повіті Румунії оселилось майже 25 тис. українських біженців, чисельність українців тут подвоїлась.

Новий пункт пропуску з Румунією може стати також додатковим туристичним маршрутом для українців після закінчення війни.

Від майбутнього КПП «Біла Церква» до Міжнародного аеропорту Сату-Маре – 79 кілометрів, а до летовища у Бая-Маре — всього 44 кілометри. Для збільшення потенціалу в аеропорту Марамуреш (Бая-Маре) почали зведення нового пасажирського термінала. Його планують запустити в середині 2024 року. Новий термінал обслуговуватиме обсягом 450 пасажирів на годину.

Щодо конкретних туристичних напрямків, то даємо лише два ілюстративні приклади.

Перший: румунська вузькоколійка «Моканіца». Маршрут тутешнього ретро-потяга починається в містечку Вішеу-де-Сус, за 60 кілометрів від прикордонного Сіґету-Мармацієй, і веде до станції Палтин, що за 21 км від початку маршруту.

Другий: соляна копальня у румунському місті Турда, що за 218 кілометрів від Білої Церкви. Цю копальню внесли до списку «25 незвичайних визначних пам’яток на Землі, про існування яких туристи не підозрювали», а Крістофер Нолан обрав ці підземелля для зйомок свого третього фільму про Бетмена – «Темний лицар повертається».

Для румунів діє дзеркальний принцип у цьому випадку: у Закарпатській області проживає румунська громада, а після війни не тільки Закарпаття, а й вся Україна точно перетвориться на туристичний магніт.

Віталій Дячук та Дмитро Тужанський для
Infopost.Media