Аналітика 22 Липня 15:13

Атомна енергетика в Центральній Європі: шанс звільнитися від залежності від Росії, чи нова пастка Кремля?

Угорщина шукає альтернативні шляхи для поставок ядерне паливо з Росії.

Цілком логічно, що війна в Україні підсилила інтерес країн ЄС до будівництва нових та продовження терміну служби старих атомних електростанцій, щоб звільнитися від залежності від російських нафти та газу. Про це пише The Washington Post.

Однак тут виникає певна дилема – деякі країни Євросоюзу цілком залежать від постачання ядерного палива саме з Росії. А російська державна компанія з атомної енергетики “Росатом” за останні роки наполегливо шукала партнерів в європейських країнах.

ПАКШ

Одним з таких партнерів є Угорщина, яка продовжує співпрацю з РФ у цій сфері, не зважаючи на запроваджені санкції проти країни-агресора.

І це не лише імпорт російського ядерного палива, а насамперед, будівництво нових реакторів на АЕС “Пакш ІІ” – за допомоги російських кредитів.

Утім багато європейських країн нині готові розірвати (або вже розірвали) будь-які стосунки з “Росатомом”. Звісно, крім Угорщини. Розглянемо як це відбувається.

Оминаючи Україну: Шлях ядерного пального до Угорщини

Слід зазначити, що російське ядерне пальне раніше прямувало залізничним транспортом до Угорщини саме через територію України. Зараз це небезпечно, тож сусідня країна шукає альтернативні шляхи.

Так 6 квітня Угорщина отримала першу партію ядерного палива з РФ повітряним шляхом.

Про це заявив угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто, передає Reuters.

Тоді ж Сійярто традиційно заявив, що Угорщина відкидає будь-які санкції щодо російської нафти і газу. І додав, що запровадження будь-яких санкцій щодо діяльності, пов’язаної з ядерною енергетикою, також є “червоною лінією” для Угорщини.

“Паливо для станції в Пакші завжди доставлялося з Росії залізницею через Україну. На жаль це більше неможливо, тому нам довелося шукати альтернативний спосіб доставки”, – сказав Сійярто.

За його словами, партія палива прибула через повітряний простір Білорусі, Польщі та Словаччини до Угорщини. Доставка отримала схвалення усіх трьох країн, оскільки ядерна енергетика не підпадає під санкції Європейського Союзу.

Російський транспортний літак Іл-76ТД влетів у повітряний простір Польщі з Білорусі, а потім через Словаччину дістався військового аеродрому біля міста Папо на північному заході Угорщини.

Хоча польське небо закрите для російських перевізників, цього разу поляки зробили виняток.

 


Але, очевидно, востаннє. Оскільки тепер Угорщина шукає інші шляхи.


 

Минулого тижня Сійярто зустрівся з міністром енергетики Румунії Вірджілом-Даніелем Попеску. Йшлося про можливість поставок російського ядерного палива через Болгарію та Румунію.

“Разом з Румунією ми вважаємо атомну енергетику стійким, чистим, безпечним і дешевим способом виробництва енергії, і в цьому відношенні Європейський парламент нарешті прийняв рішення, засноване на здоровому глузді… Атомна енергетика потребує ядерних паливних елементів, які досі ми постачали через Україну, але, на жаль, останніми місяцями це стало неможливим. Зараз у Бухаресті розпочинаються переговори щодо пошуку нового маршруту доставки нагрівальних елементів через Болгарію та Румунію. Це перше питання порядку денного сьогодні”, – повідомив Сійярто на своїй сторінці у Facebook.

 

Російське ядерне пальне через Україну: як це відбувалося?

Так, раніше ядерне пальне з Росії до Європи, в тому числі відпрацьоване перевозили через територію України.

У 2012 році було підписано тристоронню угоду з урядами Росії і Угорщини про співпрацю у транспортуванні ядерних матеріалів через територію України.

Згодом у між Кабміном України, урядом РФ та урядом Угорщини підписали нову угоду – про перевезення ядерних матеріалів через територію України (підписна у 2012 році, ратифікована у 2013 році).

У ній йдеться, що “Українська Сторона забезпечує транзит транспорту зі спеціальними вантажами територією України. Охорона спеціальних вантажів на території Російської Федерації здійснюється російською озброєною охороною, на території України – українською озброєною охороною, на території Угорщини – угорською озброєною охороною”.

Технічна передача спеціальних вантажів, включаючи технічну перевірку, контроль радіаційної безпеки і цілісності вантажу, здійснювалася при перетині українсько-російського кордону – на залізничних станціях Хутір – Михайлівський і Куп’янськ – Сортувальний. А також при перетині українсько-угорського кордону – на залізничній станції Чоп, а у випадку слідування транспорту зі спеціальними вантажами в Україну – на залізничній станції Захонь.

При цьому зазначалося, що “ліквідація наслідків аварії, що сталася при перевезенні спеціальних вантажів, включаючи ядерний інцидент (далі – аварія), а також забезпечення охорони та зв’язку в районі аварії здійснюється Стороною, на території держави якої ця аварія сталася”.

Мова йде про спеціальні поїзди, що сформовані з вагонів – контейнерів (типу ТК-6 і вагонів супроводження типу ВСТК). Перестановка колісних пар відбувалася у Мукачеві.

Звісно, що у нинішній ситуації гарантувати цілісність такого небезпечного вантажу і безперешкодне транспортування територією України неможливо.

Саме тому Угорщина і намагається шукати альтернативні шляхи поставок стратегічного для неї палива.

АЕС “Пакш ІІ”: стосунки Угорщини і Росії

Нагадаємо, що Росія і Угорщина підписали угоду про будівництво двох блоків на АЕС “Пакш” ще у 2014 році. Як відомо, за угодою між урядами двох країн, російська позика мала покрити 10 мільярдів євро із запланованих 12,5 мільярдів євро інвестицій в будівництво атомної електростанції, а російську позику потрібно було б погасити до 2046 року.

Російська державна корпорація “Росатом” планувала ще у 2018 році розпочати будівництво двох нових енергоблоків атомної електростанції “Пакш” в Угорщині. Однак нині втілення цього проєкту, який Віктор Орбан вважав значним кроком до енергонезалежності країни, під великим знаком питання. У першу чергу через санкції проти Росії.

Утім на початку березня 2022 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що “Пакш II” все одно буде будуватися. Як він зазначив, “у нас немає причин змінювати попередні плани”.

На рішення Орбана не вплинуло навіть те, що російські військові окупували найбільшу в Україні Запорізьку атомну електростанцію.

Наприклад, на думку уряду Фінляндії, такі дії порушили міжнародне право і тому країна відмовилась від будівництва атомної електростанції, яку планували збудувати спільно з російською корпорацією “Росатом”.

Тим часом, в Угорщині сподіваються з допомогою росіян добудувати АЕС Пакш до 2030 року.

Хоча при цьому після початку російсько-української війни “Росатом” у листі до уряду Угорщини сигналізував, що утримується від розширення АЕС “Пакш”.

Однак на початку березня Сійярто заявив, що Угорщина не припинить енергетичні проекти з Росією. Відмовитись від угоди з “Росатомом” уряд Віктора Орбана раніше закликала угорська об’єднана опозиція.

Про подбудову нових енергоблоків на “Пакш ІІ” йшлося і під час візиту Віктора Орбана у Москву на початку лютого 2022 року. І це на тлі напруженості між Заходом і Росією, перед вторгненням російських військ в Україну.

Сам Орбан назвав візит “мирною місією”, потужною підтримкою дружніх відносин Угорщини з Росією та закликав до діалогу.

Так, у Будапешті казали, що основною темою переговорів у Москві були саме економічні відносини між країнами.

Хоча деякі угорські ЗМІ мали іншу версію.

“Путін нічого не дав, але активно використовував Орбана, який був у нього в гостях”, – так зазначило видання HVG.hu.

Як зазначає видання, всі угоди, про які йшла мова під час зустрічі, були підписані раніше.

Згодом Орбан заявив, що для трансформації енергетичної системи Угорщини знадобиться мінімум 5 років і мільярди форинтів.

Для цього, за його словами, “потрібно модернізувати всю угорську систему, добудувати АЕС Пакш, підвищити роль сонячної енергії, і витратити тисячі мільярдів форинтів”.

Відповідно, уряд Угорщини вирішив зберігати своє право вето щодо енергетичних санкцій ЄС проти Росії, “що можуть стати економічною атомною бомбою для Угорщини”.

Реакція сусідніх країн: “позицію Орбана важко зрозуміти”

Звісно, що такі заяви не могли залишитися без відповідної реакції з боку сусідів.

Так, президент Польщі Анджей Дуда зазначив, що йому важко зрозуміти дії Орбана.

“Їхня АЕС, яка виробляє енергію для Угорщини, також є російською, – вони кілька років тому уклали контракт з російськими структурами на модернізацію цієї станції, тому ця залежність величезна”, – сказав Дуда.

Енергетична залежність від Росії є проблемою багатьох країн ЄС. Саме тому не вдалося запровадити санкції на закупівлю паливно-енергетичних ресурсів. Однак, за словами Дуди, на відміну від Угорщини країни передають зброю Україні, тому позицію Угорщини важко зрозуміти.

У свою чергу Чехія вилучила Росію та Китай з тендеру на будівництво атомного реактору. Російські та китайські компанії, у тому числі російський енергетичний гігант “Росатом” і китайський CNG, були виключені з тендеру з міркувань безпеки. Прем’єр-міністр Петер Фіала заявив, що участь Росії в проекті після вторгнення в Україну “немислима”.

Очікується, що три компанії: американська Westinghouse, французька EDF та корейська KHNP, які пройшли оцінку безпеки чеського уряду, мають подати заявку на прибутковий проект.

Євросоюз обговорює заборону на постачання ядерного палива. Поки без результатів

Євросоюз обговорює заборону на постачання ядерного палива з Росії. Але поки що консенсусу немає.

Деякі країни Євросоюзу наполягають на запровадженні нових обмежень проти Росії у відповідь на війну в Україні. До них належить, зокрема, відключення Сбєрбанку та “Газпромнефти” від SWIFT, заборона на імпорт ядерного палива. Про це повідомили дипломати ЄС, повідомив у квітні Reuters.

“Країни Східної Європи, зокрема Угорщина, Чехія та Словаччина, залежать від російського ядерного палива, що необхідне для роботи атомних реакторів російської конструкції, які, своєю чергою, забезпечують значну частку у виробництві електроенергії”, – зазначає агенція.

Але повернемося до аналітичної статті The Washington Post. В ній було детально проаналізовано як у цій ситуації планують діяти країни Європи.

Наприклад, після російського вторгнення Бельгія вирішила не закривати свої АЕС, які вона планувала закрити раніше. Чехія запропонувала західним компаніям постачати ядерне паливо замість російського імпорту, а Польща вирішила побудувати першу АЕС в одному зі своїх приморських міст.

“Всі вони роблять це з однакових причин: декарбонізація, енергетична безпека і національна безпека”, – каже Девід Дарем, президент підрозділу енергетичних систем Westinghouse.

Компанія на початку квітня підписала меморандуми про взаєморозуміння з 19 різними компаніями або державними установами в багатьох країнах Європи, включаючи Польщу, Румунію та Чехію.

З одного боку війна в Україні свідчить про небезпеку будівництва ядерних реакторів поблизу країн, які входять до блоку НАТО. Бойові дії навколо ядерних об’єктів України викликали тривогу.

Коли російські війська окупували два ядерні об’єкти, зокрема Чорнобильський комплекс, міжнародні органи з ядерної безпеки скликали екстрені наради.

З іншого боку європейські країни не виключають будівництво власних АЕС, щоб отримати енергетичну незалежність від Росії.

Так, наприклад, Словенія, яка виробляє третину своєї електроенергії за рахунок атомної енергії, прагне до 2033 року поступово відмовитися від власних запасів вугілля.

У Польщі, де немає АЕС та ядерних реакторів, президент Анджей Дуда сказав, що ядерна енергетика стала ключем як для захисту клімату, так і енергетичної безпеки в Європі. Йдеться про побудову першого модульного реактора, який може бути запущений вже у 2029 році.

Хоча, як зазначає видання, ядерна енергетика також не позбавлена проблеми залежності від Росії. Росія має приблизно 40 відсотків світових потужностей зі збагачення урану. Світові ціни на ядерне пальне зросли приблизно вдвічі. Мабуть саме тому європейські та американські лідери виключили уранове паливо із списку санкцій, незважаючи на бойові дії в Україні.

Після вторгнення і Словаччина, і Угорщина, які сильно залежать від ядерної енергетики, продовжували приймати постачання уранового палива з Росії для своїх атомних електростанцій побудови радянської епохи.

Інші прагнуть зменшити свою уранову залежність від Росії. Так Чеська Республіка обрала Westinghouse та французьку Framatome для заміни російського ТВЕЛ та постачання палива для своєї атомної електростанцію Темелін. Але навіть цей варіант розпочнеться не раніше 2024 року.

Спекотні дебати щодо використання ядерної енергії відбуваються у Франції. Тут на ядерну енергію припадає близько 70 відсотків виробництва електроенергії. Проте останнім часом виробництво ядерної енергії скоротилося, оскільки ряд реакторів було зупинено на технічне обслуговування.

Але зіткнувшись з енергетичною кризою, президент Еммануель Макрон на початку лютого оголосив про “ядерний ренесанс” Франції, включаючи будівництво щонайменше шести нових реакторів, а також, можливо, продовження терміну служби існуючих.

Великобританія не залежить від російського газу, хоча зростання цін на газ у всьому світі призвело до зростання цін на енергоносії у Британії. Колишній прем’єр-міністр Борис Джонсон також оприлюднив плани значного нарощування ядерної енергетики, збільшивши її частку у виробництві електроенергії приблизно з 16 до 25 відсотків до 2050 року.

Німеччина, рішучий противник ядерної енергетики, яка після аварії на японській Фукусімі взяла на себе зобов’язання закрити свої атомні станції, наразі виключає такий крок.

Бельгія також вирішила продовжити термін служби двох ядерних реакторів після їх запланованого закриття в 2025 році.

“Це розширення зміцнить незалежність нашої країни від викопного палива в неспокійному геополітичному середовищі”, — сказав у заяві прем’єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо.

Ядерна безпека світу: Як зменшити вплив агресора?

На тему залежності від російського ядерного палива розмірковують і українські фахівці. Зокрема на думку Максима Білявського, експерта Центра імені О. Разумкова, “для запобігання ядерному тероризму в різних його проявах, потрібно виконати щонайменше п’ять заходів у форматі Міжнародної програми Організації Об’єднаних Націй”.

Зокрема він пропонує першим невідкладним кроком – визнання на рівні ООН дій Росії (захоплення Запорізької АЕС та безчинство в Зоні відчуження Чорнобильської АЕС) — актом ядерного тероризму.

По-друге, мають бути введені жорсткі санкції по відношенню до ключових осіб “Росатома”, а також їх міжнародних проектів. Зокрема йдеться про повну заборону участі російського агресора в будівництві АЕС на європейському континенті.

“По-третє, на рівні Європейської Комісії зобов’язати країни-члени ЄС, які співпрацюють із рф — невідкладно провести анбандлінг та ліквідувати практику Росатому (Build-Own-Operate), в тому числі провести диверсифікацію постачання ядерного палива до кінця 2025 року”, – йдеться у аналітичній статті.

Насамперед йдеться про Угорщину, де на АЕС “Пакш” заплановане розширення потужностей (спорудження 2-х енергоблоків) за участю РФ.

Слід зазначити, що у Чехії також експлуатуються 4 реактори російського виробництва; у Болгарії – 2 реактори російського виробництва.

У Фінляндії російський агресор поставив обладнання та обслуговує 2 з 4 атомних реакторів на станції “Лоовіса”;

У Словаччині експлуатують 4 реактори російського виробництва на АЕС “Моховці” та “Богуниці”. Окрім цього, наразі здійснюється монтаж ще 2 реакторів.

У Словенії “Росатом” планує спорудити додатковий енергоблоку на АЕС “Кршко”, а також сховище радіоактивних відходів на кордоні Словенії та Хорватії.

разумков центр

На думку експерта слід також ввести ембарго на постачання урану російського виробництва на ринок США.

Важливим кроком при цьому має стати співпраця між США, ЄС та Україною в частині спільного видобутку уранової руди і виробництва концентрату для неросійських електростанцій.

І, звісно, слід залучити інвестиції в науково-технічні розробки нових атомних електростанцій, які будуть гнучкі до складових ядерного палива — і зможуть споживати ресурс на базі урану, плутонію, торію.

“Така перспектива абсолютно реальна, наприклад, про запуск подібного проекту нещодавно заявила швейцарська компанія Transmutex, яка зобов’язалась спорудити прототип АЕС на торії потужністю 500 МВт до 2023 року. Виконати енергодипломатичний план заходів із вищенаведених п’яти пунктів потрібно аби зупинити агресора та убезпечити 100 млн. європейських споживачів від ядерного шантажу росії, який на жаль відчуває і досі Україна”, – йдеться у аналітичній статті.

Слід зазначити, що більшість країн Європи зараз шукають можливості повністю відмовитися від співпраці з РФ у сфері ядерної енергетики.

Наприклад, Словаччина вже впродовж кількох місяців веде переговори з метою знаходження постачальників ядерного палива для власних АЕС на заміну “Росатому”. Про це заявив премʼєр-міністр Словаччини Едуард Геґер 18 липня, під час візиту до Австрії.

За словами глави словацького уряду, зазвичай перехід на паливо іншого постачальника займає від трьох до шести років, але кризовий період змушує країни шукати інші рішення.

“Якщо говорити про атомну енергетику, то так – більш як половина енергії у Словаччині надходить від атомних електростанцій. І мова про реактори, які дотепер забезпечувалися російським паливом. Але вже впродовж кількох місяців ми ведемо переговори з різними іншими постачальниками та хочемо знайти альтернативне паливо”, – наголосив Геґер.

Зокрема очікується, що всі ці питання будуть включені в новий пакет антиросійських санкцій.

Зрозуміло, що найближчим часом більшість країн Європи переглянуть своє ставлення до атомної енергетики та рано чи пізно відмовляться від співпраці з росіянами та країною-агресором.

 

InfoPost.Media

Ілюстрація: Разумков центр


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі