Чому відкликали послів України в Угорщині та Чехії і чим вони запам’ятались

У суботу, 9 липня, президент України Володимир Зеленський видав кілька указів президента про відкликання послів різних країн. Зі своїх посад пішли представник України при ЄС Микола Точицький, представник при міжнародних організаціях у Женеві Юрій Клименко, посол у Нідерландах Всеволод Ченцов, посли у Норвегії та Індії. Проте ще більше на слуху звільнення послів у Німеччині, Чехії та Угорщині.

Чи варто хвилюватись про зміну вектору зовнішньої політики щодо цих держав та шукати зраду у президентських указах? Скоріш за все – ні, адже звільнення представників України відбулось у рамках планової ротації, передбаченої Законом України “Про дипломатичну службу”.

Зради немає

Відповідно до його положень, для українських дипломатів, які працюють за кордоном, “строк відрядження, як правило, становить до чотирьох років… і до трьох років – у державах з важкими кліматичними умовами або складною безпековою ситуацією”. Такий термін передбачений для того, аби дипломати не втрачали зв’язок зі своєю країною та не “зрослись” із країною перебування. При цьому всі звільнені представники України вже давно прострочили термін перебування на посадах послів.

Любов Непоп очолює українське посольство в Будапешті з 2016 року, тож обіймає посаду досить довго, шість років, що на два роки довше, ніж зазвичай. Угорські ЗМІ, з посиланням на власні українські дипломатичні джерела, запевняють, що звільнення не є політичним рішенням. Просто чотирирічне призначення, передбачене законом, уже закінчилося, а Міністерство закордонних справ у Києві щойно дійшло до моменту подання наказів про репатріацію. Очікується, що незабаром на вакантні посади прибудуть новопризначені дипломати.

Тож чим запам’ятався останній період роботи Любові Непоп на посаді Надзвичайного і Повноважного посла України в Угорщині?

На початку лютого угорський портал HVG.hu опублікував статтю Любові Непоп про ситуацію щодо російської агресії проти України. У ній дипломатка описала зусилля України та кроки міжнародної спільноти для мирного врегулювання ситуації і задалась головним питанням – чи розпочнеться повномасштабна війна. Головною тезою публікації, яка стосувалась у тому числі у країн-партнерів України, стала фраза: “Настав час діяти, а не панікувати чи навпаки заплющувати очі на ситуацію”.

У березні цього року посол України в Угорщині Любов Непоп на конференції в Будапешті закликала уряд Орбана рішуче виступити проти російської агресії та допомогти Україні. “Ваш стратегічний мир буде лише в могилі”, – заявила вона. Представники провладної партії “Фідес” відразу ж звинуватили дипломатку у втручання у виборчу кампанію в Угорщині, а частина проурядових журналістів взагалі закликали вислати посла з країни.

Історія із начебто втручанням у вибори посилилась заявою міністра закордонних справ Петера Сійярто 30 березня. Тоді він на своїй сторінці у Facebook заявив, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав посла України в Будапешті Любов Непоп “проконсультуватися щодо можливості впливу на вибори в Угорщині”. При цьому угорський прем’єр не уточнив, звідки у нього інформація про зміст розмови між українськими дипломатами.

На початку квітня посла України в Угорщині викликали до угорського Міністерства закордонних справ для пояснень щодо “образливих заяв” української влади стосовно позиції Будапешта у російсько-українській війні. Тоді Сійярто різко розкритикував риторику українського МЗС:

“Заяви про формування тоталітарних систем, співучасть у війні та жаль з приводу волевиявлення угорського народу – неприйнятні! Українським лідерам час припинити ображати Угорщину і врахувати волю угорського народу”, – написав міністр.

Крім того угорському МЗС не подобались вислови Любові Непоп щодо плати Угорщини рублями за російський газ, приховування інформації про призначення російського посла, та закид до угорських політиків, що вони “хочуть, аби українці стали жертвами російського насильства, тортур і пострілів у потилицю зі зв’язаними за спиною руками”.

Чим запам’ятався останній період роботи Євгена Перебийніса на посаді Надзвичайного і Повноважного посла України в Чехії?

Залишив посаду і Надзвичайний та Повноважний Посол України в Чехії Євген Перебийніс. 

У своєму відеозверненні Зеленський назвав відкликання нормальною процедурою. 

“Сьогодні я підписав укази про відкликання деяких послів України. Це питання ротації є звичайною частиною дипломатичної практики”, – сказав він. 

За словами президента, МЗС готує кандидатів на вакантні посади.

Інформацію підтвердила прес-аташе посольства України Тетяна Окопна. 

“Це плановий обмін більшою кількістю послів”, – сказала Окопна. 

Варто зазначити, що Перебийніс працює у Празі 5,5 років.

Ще до початку повномасштабної війни українське посольство у Празі почало роботу над “дерусифікацією”. Так, наприклад, аеропорт Праги на прохання українського посольства відмовився від практики оголошень російською мовою під час посадки на рейси в Україну.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну посольство України в Чеській Республіці започаткувало проект із допомоги придбання українським військовим зброї для захисту від російського агресора. Було відкрито спеціальний рахунок посольства, на який усі охочі можуть жертвувати кошти, а українська дипустанова в координації з Міністерством оборони закуповує всю необхідну техніку та зброю у чеських виробників. Станом на травень таким чином зібрали понад 50 млн доларів.

Чеські підприємці спільно з українським посольством запустили сайт zbraneproukrajinu.cz, де люди, ніби в інтернет-магазині могли пожертвувати кошти на різні потреби – від медичного обладнання чи патронів вартістю в сотні крон до танка вартістю в 30 мільйонів крон.

У березні чеський медіа-холдинг Media Bohemia, якому належить декілька національних радіостанцій, за сприяння українського посольства запустив онлайн-трансляцію “Радіо Україна”. Радіо розраховане на українців, які змушені були переїхати до Чехії, рятуючись від російської війни проти України.

Заслугою посольства можна назвати і те, що у квітні в Празі перейменували вулицю Korunovacni, на якій знаходиться посольство Росії. З того часу вулиця носить назву “Українських героїв” (Ukrajinských hrdinů).

Проте особливо важливим у історичному плані стало прийняття чеським парламентом резолюції про те, що Чехія “визнає штучний голод 1932-1933 років в Україні жахливим геноцидом проти українського народу та людства” і “рішуче засуджує ці злочини проти українського народу, масові репресії та порушення прав та свобод людини”. Робота над відповідною постановою тривала кілька років у співпраці посольства з депутатською групою дружби “Чехія-Україна”.

InfoPost.Media

Фото з відкритих джерел

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.