30 відомих українців подякували словацькому народу за боєприпаси для ЗСУ (Відкритий лист)
23 Квітня, 2024
В уряді Румунії занепокоїлись різними програмами, які здійснює Угорщина на території сусідньої країни. Тут роками триває фінансування місцевих організацій, підприємств та окремих осіб, пов’язаних з угорськими фондами, але процес відбувається непрозоро. Тож ці вливання неможливо підрахувати, які і відслідкувати як саме і на що витрачаються значні кошти.
Один із найпопулярніших румунських новиних ресурсів Digi24 зробив висновок у своєму аналізі, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан роками перекачував сотні мільйонів євро з угорських державних фондів у значну «мережу трансільванських фондів».
Фото: RFE/RL
Digi24 пише, що за останні десять років Будапешт підтримав угорську громаду в Трансільванії «мільярдною сумою». Видання пише про те, що значна частина коштів потрапляє до різних фондів, але їхній розподіл неможливо відслідкувати.
Так зазначається, що у 2019 році фонд Pro Economica виділив гранти 3700 особам, які працюють у сільському та туристичному секторах – приблизно по 10 000 євро на особу. Також підкреслюється роль угорського Фонду Габора Бетлена (BGA) у розподілі субсидій. За даними Digi24, у 2020 і 2021 роках BGA відіграв значну роль у виплаті майже півмільярда євро фінансування з Угорщини.
За даними ЗМІ, Шкільний фонд, який очолює Левенте Золтан Надь, пов’язаний з угорською організацією RMDSZ, отримав 5 мільйонів євро з угорських джерел для реалізації різних проектів. Вони зазначають, що Левенте Золтан Надь також очолює фонд Eurotrans, який отримав грант у розмірі 790 000 євро від уряду Угорщини для спрощення адміністрування, пов’язаного з поданням заявки на отримання громадянства Угорщини.
Також через фонд Pro Economica для туристичних і сільськогосподарських проектів було проведено тендери на суму 44 мільйони євро. Зокрема нещодавно за участі представників RMDSZ було відкрито чотиризірковий готель у місті Сфинту-Георге, який було побудовано за 5 мільйонів євро.
Фото: Kelemen Hunor / Facebook
Згадується і про грант у 20 мільйонів євро, наданий угорській медіа-асоціації в Румунії, яка також видає газети Székelyhon і Krónika, і що завдяки цим коштам асоціація нещодавно придбала значні частки в кількох медіакомпаніях у Трансільванії. Також кілька мільйонів євро отримав фонд, який створив Секейську хокейну асоціацію.
У свою чергу фонд Sapientia, який керує Трансільванським угорським університетом Sapientia, отримав 70 мільйонів євро між 2017 і 2021 роками.
У своїй статті Digi24 він також цитує документ, надісланий до парламенту румунським урядом, найважливішим висновком якого є те, що дуже важко підрахувати точну суму коштів, наданих угорським урядом угорцям Трансільванії. А відповідно їхній розподіл є непрозорим і викликає масу запитань.
«Складний характер фінансування»
В офіційному документі румунського уряду до парламенту, з яким ознайомився Digi24.ro, написано, що точні суми грошей, виділені урядом Віктора Орбана угорській громаді в Трансільванії, дуже важко підрахувати.
«Встановити точну суму бюджетних коштів, які Угорщина виділяє спорідненим меншинам, неможливо з огляду на складний характер фінансування», – йдеться у згаданому документі.
Там також зазначено, що програми фінансування Уряду Будапешта для угорських меншин у сусідніх країнах «здійснюються з багатьох джерел, серед яких слід виділити основну інституційну структуру фінансування Фонду Бетлена Габора». Цей фонд є громадським фондом угорської держави, який розпоряджається бюджетними коштами, призначеними для підтримки угорських організацій за межами кордонів Угорщини.
«Фінансування через Фонд Габора Бетлена становить лише частину загального фінансування», — йдеться в тому ж офіційному документі.
У ньому вказується, що у 2014 та 2015 роках, наприклад, через згаданий Фонд пройшло менше третини загального фінансування для угорських громад, що проживають за кордоном.
Розподіл коштів показує, що більшість грошей надійшла саме до угорської громади в Румунії, причому цифри досягають позначки близько 50% залежно від року. Інші угорські громади в сусідніх з Угорщиною країнах також отримували кошти через Фонд Бетлена Габора, але у значно менших розмірах – від 1% (Словенія, Хорватія) до максимум 15% (Україна, Словаччина, Хорватія, Сербія) від загального фінансування.
«Земельне питання»: Румунський уряд наразі відмовляється давати згоду на реалізацію угорських програм
У прес-службі румунського МЗС нещодавно повідомили журналістам, що Румунія на жодному рівні не давала згоди на реалізацію інвестиційних програм Угорщини в Трансільванії, як це робила в попередні роки. Про це пише видання g4media.ro.
Зокрема йдеться про програму розвитку сільської місцевості для фермерів у повітах уздовж угорсько-румунського кордону, про яку оголосила Козьма Моніка, голова фонду Pro Economica. Мова про так звану програму економічного розвитку Székelyföld, що фінансується урядом Угорщини.
«Між Румунією та Угорщиною не було жодної двосторонньої угоди на будь-якому рівні про реалізацію угорською державою програм фінансування на території Румунії. За відсутності такої угоди немає згоди румунської сторони на те, щоб угорська сторона запускала такі програми в Румунії», – повідомили в румунському МЗС.
Своя позиція у фонді Pro Economica.
«Війна в Україні та енергетична криза стали новою проблемою. Подальше фінансування економічної підтримки в Угорщині стало сумнівним, але хороша новина полягає в тому, що, незважаючи на економічні проблеми, уряд Угорщини включив цю програму в державний бюджет. Тому угорська сторона може почати новий тендер для фермерів, якщо їй вдасться укласти довгоочікувану угоду з Румунією», – пояснила голова фонду.
Ситуація дуже нагадує ту, що склалася у 2021 році і призвела до напруження між Словаччиною та Угорщиною.
Тоді угорський уряд вирішив створити Фонд приватного капіталу для придбання ріллі.
«Мета – купити орні землі в Центральній та Східній Європі, тим самим заклавши основи для міжнародного розширення вітчизняних агрохолдингів», – йдеться у резолюції.
Це означає, що фермери з Угорщини матимуть можливість купувати родючі землі у Словаччині та інших країнах Європи за державні кошти. До фонду уряд планує вкласти до 400 мільйонів євро.
Міністерство закордонних справ Словаччини відреагувало рішуче та ініціювало зміни у процедурі придбання нерухомості на території країни іноземними державами. Починаючи з 15 жовтня 2021 року кадастрові служби будуть зобов’язані інформувати відповідні держоргани, зокрема і МЗС у разі реєстрації операцій з нерухомістю іншими країнами. Сталося це у відповідь на дії Угорщини з купівлі родючих земель та будівель у Кошицькому краї.
Після розголосу уряд Угорської Республіки вирішив скасувати резолюцію про купівлю землі в сусідніх країнах.
Угорщина скуповує нерухомість за кордоном – «для виконання дипломатичних завдань»
Але у цьому контексті згадалася і купівля нерухомості урядом Угорщини за кордоном, а саме будівель, що мають статус історичних пам’яток, у словацькому місті Кошице.
«Угорська держава купувала нерухомість для службових та житлових цілей для виконання дипломатичних завдань», – повідомила тоді пресслужба угорського міністерства закордонних справ.
Як повідомлялося у ЗМІ, за сприяння уряду Угорщини також відбувається купівля історичних будівель, в тому числі й на Закарпатті. Наприклад, Угорщина викупила будівлю колишнього австро-угорського банку (1910 рік побудови) в Мукачеві. Тепер тут розташований культурний центр – Угорський дім імені Мігая Мункачі.
Фото: Mukachevo.net
На офіційному відкритті побував угорський міністр, керуючий адміністрацією прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана Гергей Гуйяш. Він повідомив, що на реконструкцію колишнього банку Угорщина витратила близько мільярда форинтів. Щодо суми викупу будівлі інформація не розголошується.
Слід зазначити, що отримання та розподіл коштів, отриманих від уряду Угорщини на Закарпатті практично повністю співпадає з ситуацією в Румунії. Здійснюється він через благодійні фонди та інші організації, які так чи інакше пов’язані з Товариством угорської культури Закарпаття (KMKSZ).
Фонд «Егана Еде» та СБУ
Зокрема з 2016 року на Закарпатті діє Благодійний фонд «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде» (директор Маріанна Беркі). Фонд є головною структурою, через яку Угорщина здійснює матеріальну підтримку закарпатських угорців, зокрема програми кредитування, в рамках якого Угорщина щороку виділяла десятки мільйонів євро.
Фонд фінансово підтримує підприємців у різних галузях – переважно тих, хто працює у сільському господарстві та галузі туризму. За їхніми даними лише за кілька років за підтримки Угорщини на Закарпатті було створено більше 3500 малих підприємств. А фінансову допомогу отримало понад 20 000 підприємців.
У 2018 році у фонді Егана повідомили, що Служба безпеки України порушила кримінальну справу проти них за підозрою в сепаратизмі. Однак фонд продовжив активно працювати до кінця 2021 року. Наразі жодні тендери через нього не відбуваються – принаймні на офіційному сайті організації про них не повідомляється.
Очільником Благодійного фонду «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде» є Василь Брензович. Він також є головою Товариства угорської культури Закарпаття (КМКSZ). Товариство є одним з ініціаторів відкриття у м. Берегові Закарпатського угорського Інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, створення Закарпатського обласного угорського драматичного театру, підтримує угорськомовну пресу на Закарпатті, є засновником обласних газет «Kárpátalja», «Карпатський об’єктив» та ще кількох видань.
Читай також:
У 2020 році Василь Брензович змушений був переїхати за кордон, до Угорщини. За його словами таке рішення він прийняв за порадою своїх адвокатів, після того як СБУ почало розслідування діяльності Благодійного фонду «Закарпатський центр економічного розвитку Егана Еде», а пізніше й інших фондів, які очолював Брензович. Зокрема серед звинувачень – підозра у «державній зраді» та «сепаратизмі».
У 2015 році фонд «За Закарпатський угорський інститут» також долучився до розвитку професійного навчання на Закарпатті. Зокрема тоді Державний секретаріат з питань національної політики Угорщини надав 16 мільйонів форинтів на підтримку модернізації професійного ліцею у Берегові – Центру професійної підготовки «Еде Егана», де планувалося навчання угорською мовою.
Повна реконструкція та розширення будівлі колишньої школи з російською мовою викладання була проведена за участю Благодійного фонду «За Закарпатський угорський інститут» при фінансовій підтримці уряду Угорщини та Державного секретаріату з питань національної політики, за підтримки Фонду Габора Бетлена.
На реконструкцію, переобладнання та розширення будівлі витратили 123,1 мільйона гривень, а на обладнання, меблі та обладнання нового закладу додатково 42 300 000 форинтів.
Угорський уряд декілька років тому розпочав активно підтримувати розвиток професійно-технічних закладів на Закарпатті. Так звані Центри професійного навчання відкриті та діють також у Великій Доброні та Пийтерфолво. Зокрема центр професійної підготовки «Егана Еде», відкритий у Великій Доброні, обійшовся у 434 млн форинтів урядової підтримки з боку сусідньої країни.
Читай також:
Для майбутнього: Як Угорщина розвиває мережу професійно-технічної освіти на Закарпатті
За словами держсекретаря з питань національної політики прем’єр-міністра Угорщини Янош Арпад Потапі, за цими амбітними планами Угорщини кінцева мета програми – створити так званий «єдиний економічний простір» у Карпатському басейні. Як каже Потапі, підтримка угорських підприємств важлива як для самих прикордонних регіонів, так і для Угорщини в кризовий період. Отже, він вважає, що Угорщина матиме від цих програм також великий зиск.
*** Цей матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії
Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
