Бути кримською татаркою — значить, бути вільною: як вимушена переселенка інтегрується в Чернівцях
10 Квітня, 2024
Нещодавна новина навколо придбання ріллі у Словаччині за кошти спеціального Фонду приватного капіталу за фінансування уряду Угорщини спровокувала цілий скандал. Зокрема у контексті згадалася і купівля нерухомості, а саме будівель, що мають статус історичних пам’яток, у словацькому місті Кошице.
В результаті Міністерство закордонних справ Словаччини ініціювало зміни у процедурі придбання нерухомості на території країни іноземними державами. Починаючи з 15 жовтня кадастрові служби будуть зобов’язані інформувати відповідні держоргани, зокрема і МЗС, у разі реєстрації операцій з нерухомістю іншими країнами.
А після розголосу уряд Угорської Республіки вирішив скасувати резолюцію про купівлю землі в сусідніх країнах.
Натомість факт покупки нерухомості став відомий значно раніше, про це писали словацькі ЗМІ. Хоча в уряді країни кажуть, що нічого про це не знали.
Наприклад, міністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок сказав, що дізнався про купівлю нерухомості саме лише із засобів масової інформації.
“Для хороших відносин з Угорщиною обов’язково потрібна хороша інформованість, щоб ми не дізнавалися про деякі кроки із засобів масової інформації. Я згадував, наприклад, про купівлю будівель Угорщиною в Кошицях або спеціальний фонд для купівлі землі в країнах Центральної Європи. Однак важливо, щоб ми також усунули деякі проблеми у себе, щоб у майбутньому такі кроки іноземних держав не ставили нас перед фактом”, – підсумував глава МЗС Словаччини.
Отже, про що йдеться?
У червні 2021 року словацьке видання Korzar повідомило новину під назвою “Уряд Орбана купив прибуткові об’єкти нерухомості у центрі Кошице“.
У статті йдеться про те, що кілька прибуткових об’єктів нерухомості у Кошицях стали власністю уряду Угорщини. Так угорське консульство купило для власних потреб дві будівлі, які знаходяться у “охоронній заповідній зоні” міста Кошице, де знаходяться пам’ятки архітектури.
Як повідомляє Korzar, йдеться конкретно про будівлю, що відома як Палац Чакі-Дежофі, що стоїть на розі вулиць Главна та Поштова.
“Ще одна власність, яка тепер офіційно має того самого власника, – це міщанський будинок на Главній 42”, – зазначає видання.
Палац має історичну цінність. Він вважається одним з найважливіших палаців міста. Його історія почала писатися в 1807 році, першим власником був граф Антон Чакі. Про це повідомляється на офіційному веб-сайті міста Кошице.
Палац служив також тимчасовою резиденцією для важливих і почесних гостей. Наприклад, цар Олександр I та великий князь російський Костянтин деякий час перебували у ньому. У сьогоденні ця будівля використовувалася переважно для комерційних цілей.
Донедавна тут була книгарня “Panta Rhei”, а з 1992 по 2007 рік знаходився Конституційний суд Словацької Республіки. Значною подією стало відкриття погруддя угорського політика, графа Яноша Естерхазі (1901-1957), яке відбулося у дворі будівлі 10 років тому.
“Корзар” посилається на витяг з кадастру нерухомості, згідно з яким власником цієї пам’ятки національного значення зараз є Міністерство зовнішньої торгівлі та закордонних справ Угорщини.
“Ще одне майно, яке купив уряд Орбана, – це будинок міщанина, в якому роками працювало легендарне кафе “Carpano”. Однак про його кінець заговорили восени. Саме в листопаді ініціатори, які намагалися зберегти будинок, звернулися до консульства Угорщини”, – пише видання.
Відтепер історичний будинок обслуговуватиме угорських дипломатів.
“Угорська держава купувала нерухомість для службових та житлових цілей для виконання дипломатичних завдань”, – написала “Корзару” пресслужба угорського міністерства.
Однак, згідно з намірами Міністерства закордонних справ та торгівлі Угорщини, ресторан вони не закриватимуть і він продовжить свою роботу.
Як зазначає видання, згадане міністерство в уряді Віктора Орбана очолює Петер Сійярто, з яким нещодавно міністр фінансів Ігор Матович обговорив купівлю російської вакцини Sputnik V.
Нових власників зареєстрував міський депутат з Кошице Мирослав Шпак, який також є власником будівельної компанії. За його словами, ці будівлі були придбані за значні кошти.
“Легше продати, коли приходить держава, яка має майже неосяжні можливості і платить ціну вище ринкової вартості”, – сказав депутат виданню.
Мирослав Шпак вважає, що якби будівлю придбав приватний інвестор, то довелося б влаштовувати аукціон, при цьому ціна на нерухомість також могла знизитися.
Тому колишнім власникам було вигідніше продати палац іноземній державі. Однак депутат не бачить у цьому нічого підозрілого. За його словами, вони просто отримали пропозицію, від якої не відмовляються.
Депутат також пояснює покупку тим, що консульство Угорщини досі могло сплачувати велику суму за оренду житла. Наразі воно розташоване у орендованому приміщенні на вулиці Главна 67.
“Хіба не краще володіти будинком у місті? Це їх власність, він у центрі і, на мою думку, ніколи не втратить своєї цінності, адже наш центр – як маленький Відень… Тим більше, не потрібно сплачувати орендну плату іншим суб’єктам”, – зазначив депутат Шпак.
Він стверджує, що угорці зміцнюють свої позиції, і мова йде не лише про Кошице, а загалом про Словаччину.
“Вони дуже стараються, дуже активні і мають національну гордість, більш виразну, ніж словаки. Деякі угорці навіть досі сприймають “Кошшо” (угорська історична назва міста Кошице. – ред.) як свою територію, тому я зовсім не здивований”, – додав Шпак.
Але виявилося, що навколо покупки нерухомості Угорщиною у Кошице були і певні секрети.
“Корзар” також звернувся до посередника з питань нерухомості, згідно з його інформації ціна обох будинків на вулиці Главна може становити від 3 до 4 мільйонів євро.
“Це нестандартна ситуація, що нерухомість купує консульство, і тримали це у таємниці, але вони мали великі кошти і цікавилися різними будівлями в центрі Кошиць, а не тільки на вулиці Главна”, – сказав брокер, додавши, що важливим чинником була саме історична пам’ятка.
Угорщина також зацікавилася іншою історичною будівлею, але її продаж ще не підтверджено (на час публікації статті. – ред.). Це так званий будинок Леффлера, вартість якого становить понад 550 000 євро.
Згідно з інформацією Korzar, запит на придбання цього майна було адресовано до міського округу громадським об’єднанням “Роваш” (Rovás), яке орієнтоване на угорську громаду. Представники організації заявили депутатам, що наразі вже мають фінансові можливості та ресурси для такої покупки.
У Кошице не всі міські депутати підтримали продаж історичних будівель для потреб сусідньої держави. Утім це наразі не заборонено законами Словацької Республіки.
Наразі видання “Корзар” зазначає, що коли у червні вийшла стаття про те, що уряд Орбана купує прибуткову нерухомість у Кошицях, реакція з боку офіційних установ була досить стриманою.
“На запитання нашої журналістки відповіді Міністерство закордонних справ не надало. Ми запитували, чи є стандартною і звичайною справою покупка двох будівель у центрі міста міністерством іншої держави. Адже, відповідно до Віденської конвенції, інша сторона повинна повідомити Міністерство закордонних справ Словаччини про придбання будівель для дипломатичних цілей”, – пише словацьке видання.
Як повідомлялося у ЗМІ, за сприяння уряду Угорщини також відбувається купівля історичних будівель, в тому числі й на Закарпатті. Наприклад, Угорщина викупила будівлю колишнього австро-угорського банку в Мукачеві. Тепер тут розташований культурний центр – Угорський дім імені Мігая Мункачі.
Про офіційне відкриття закладу з привітаннями повідомив сайт Закарпатської обласної ради.
Будівлю колишнього банку було зведено у 1910 році. Її родзинкою є унікальний банківський сейф, у якому понад 100 років зберігалися цінні папери Австро-Угорщини, Чехословаччини, радянської та незалежної України.
На офіційному відкритті побував угорський міністр, керуючий адміністрацією прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана Гергей Гуйяш. Він повідомив, що на реконструкцію колишнього банку Угорщина витратила близько мільярда форинтів. Щодо суми викупу будівлі, що відбулася ще 5 років тому, інформація не розголошується.
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
