Угорщина блокує пакети фінансової допомоги ЄС для України, а прем’єр-міністр Віктор Орбан відмовився від голосування в раді ЄС за початок переговорів про вступ України до Євросоюзу. Політична напруженість між Будапештом і Києвом зростає, тому угорська меншина в Україні опинилася між двох вогнів. 

Це репортаж журналіста бельгійського видання MO* Пітера Cтокманса, який відвідав Закарпаття під час повномасштабного вторгнення України, щоб показати європейцям життя національних спільнот у найбільш мультанаціональному регіоні України – Закарпатті. Він показує результат впливу пропаганди уряду Віктора Орбана на закарпатських угорців у питанні ставлення до української влади, мовної політики та підтримки України у війні з Росією.

Варто додати, що нещодавно ми публікували дослідження угорського незалежного аналітичного центру Political Capital у співпраці з партнерами у Румунії, Сербії, Словаччині та Україні ключових наративів, які уряд Віктора Орбана поширює серед угорських громад згаданих країн.

“Ви намагаєтеся створити проблеми? Ми перебуваємо в епіцентрі війни. Ви ставите під загрозу нашу безпеку в Україні”. 

Угорські народні танцюристи, одягнені в традиційне вбрання, граціозно виступають в Угорському домі в Мукачеві. Однак директор цього культурного центру для угорської громади Закарпаття пригрозив вигнати бельгійських журналістів із приміщення. Попри спроби домовитись про інтерв’ю він залишився непохитним, особливо коли йому поставили запитання щодо політичного значення виставки, на якій демонструвався угорський національний одяг.

Часто культурна ідентичність може стати політичною, коли спільноти відчувають загрозу

Закарпаття, розташоване на заході України, століттями було домом для етнічних угорців. Однак через еміграцію після російського вторгнення їхня кількість скоротилася зі 150 000 до 90 000.

Виставка в культурному центрі має на меті продемонструвати схожість традицій одягу між угорцями та їхніми українськими сусідами, підкреслюючи їхню спільну культуру. Це спростовує безглуздий закид “повертайтеся до своєї країни”, який деякі українці адресують угорській меншині (наратив щодо суперечок з угорською національною меншиною на Закарпатті часто використовується російською пропагандою, – ред.). Часто культурна ідентичність може стати політичною, коли громади відчувають загрозу.

Після Другої світової війни Угорщина втратила Закарпаття на користь України, яка на той час була частиною Радянського Союзу. З 2010 року угорський уряд на чолі з прем’єр-міністром Віктором Орбаном прагне відновити зв’язки з угорськими меншинами за кордоном, надаючи їм фінансову підтримку.

Напруга у відносинах між Угорщиною та Україною зросла після російського вторгнення в Україну. Багато українців вважають Віктора Орбана троянським конем президента РФ Путіна в Європейському Союзі. Угорський прем’єр часто озвучує критику на адресу України, крім того, Угорщина наклала вето на пакети європейської допомоги для України. Як наслідок, український уряд вжив заходів, спрямованих на обмеження прав угорської меншини (насправді, претензії угорського уряду щодо обмеження прав угорськомовної меншини в Україні почались із прийняття так званого “мовного” закону, який набрав чинності у 2019 році, – ред.).

Не дивно, що ця стратегія дала зворотний ефект. Потік фейкових новин заполонив угорські ЗМІ, маючи за мету залякати угорську меншину в Україні та зобразити Орбана як їхнього рятівника. Як наслідок, українські політики та ЗМІ посилили страх угорської меншини, представляючи себе українськими патріотами.

За день до суперечки журналістів MO* з директором Угорського дому мер Мукачева Андрій Балога зняв угорські прапори (з будівель органів місцевої влади, – ред.). Однак Венеціанська комісія заявила, що такі дії можуть порушувати право на свободу слова.

“Мер Мукачева хоче повернутися в національну політику в Києві. Для цього він використовує “угорське питання” (не вдаючись у деталі політичної ситуації на Закарпатті варто тільки зазначити, що тему закарпатських угорців у своїх публікаціях використовує батько мукачівського міського голови Андрія Балоги народний депутат Віктор Балога, – ред.).

На початку 2023 року найбільш суперечливим рішенням мера Балоги стала заміна статуї Турула, угорського національного символу, на український тризуб у середньовічному замку Мукачева.

Ці події відбуваються в регіоні історичної етнічної напруженості, де до подібних заходів вдавались раніше Чехословаччина і Радянський Союз.

Павло Попович, вчитель інформатики в одній із “постраждалих” угорських шкіл, пояснює, що нинішній мер не є українським націоналістом, як заведено вважати.

“Балога (Віктор, – ред.) раніше був міністром у проросійському уряді Януковича. Він та інші політики часто змінюють свої позиції заради збереження популярності. Наразі вони “катаються на націоналістичних хвилях”. Балога хоче повернутися у велику політику. Щоб досягти цього, він вважає вигідним використовувати тему закарпатських угорців”.

Угорська солідарність

Марта Адам жила з матір’ю в таборах для біженців протягом перших п’яти років свого життя, поки її батько воював на фронті. Зараз їй 83 роки, і вона мешкає в сусідньому будинку для літніх людей в Ужгороді, поблизу села, де провела більшу частину свого життя. Значна кількість угорців, включаючи Марту, називають ці закарпатські села своїм домом.

Після російського вторгнення в лютому минулого року католицька церква та Карітас прийняли рішення надати притулок для українців. Притулком керують угорські українці, які підтримують зв’язок з угорським урядом.

На першому поверсі живуть літні мешканці, а другий поверх зарезервований для біженців. Старенька Марта бачить у біженцях відлуння власного дитинства, де діти залишилися без батьків, а жінки – без чоловіків. Одна з біженок у вітальні вагітна. 

“Коли народилася дитина, ми всі відчули себе наче заново народженими”, — пояснює Марта.

“Мер Бучі — мій друг. Ми спілкуємось про доставку гуманітарної допомоги і разом працюємо для перемоги”.

Поруч з нею сидить українка Лідія Чередниченко, яка була змушена тікати зі свого рідного міста Сєвєродонецька, а потім з Києва, де вона знайшла притулок від бомбардувань. 

“Шкода, що я не поїхала раніше, — плаче вона, — тоді б мені не довелося бачити жахливі сцени, які ніхто не повинен бачити: мертві тіла, що лежать на вулицях, кров і руїни”.

Деякі українці звинувачують Орбана у труднощах, яких зазнають такі люди, як Лідія. Це може призвести до зростання ворожості до етнічних угорців в Україні.

Однак притулок — не єдиний приклад підтримки українською меншиною в Угорщині своїх співвітчизників, які шукають притулку. Габріелла Імстичей, директорка ліцею-інтернату з угорською мовою навчання в Тячеві, взяла на себе роль координатора з питань надзвичайних ситуацій у притулку при своєму навчальному закладі.

Пастор Кароль Ласло з Реформатської церкви в Тячеві, разом з представниками інших релігійних груп, виступив на церемонії вшанування пам’яті жертв російських звірств у Бучі, місті-побратимі Тячева. Ласло заявив: 

“Ця країна зазнала нападу, і цей конфлікт також є моїм”. 

Священнослужитель виступив перед своєю паствою і продовжив: 

“Мер Бучі — мій друг. Ми часто обговорюємо питання надання допомоги та спільної роботи для досягнення перемоги”.

Ференц Таракьозі, інший пастор, надав притулок 380 біженцям у своїй парафії в Берегові. 

“Ми використовували наші зв’язки з Реформатською Церквою в Німеччині та Угорщині, — каже він. Ми сприяли постачанню допомоги Україні, в тому числі і збройним силам”.

Пропаганда

Пояснення угорцями своєї підтримки України відрізняється від пояснень більшості європейців. Офіційна позиція угорців полягає в тому, що вони солідарні з українцями, яких вважають жертвами Заходу. Згідно з угорською урядовою пропагандою, саме Захід несе відповідальність за вторгнення Росії в Україну.

Ми виявили, що заяви угорців, з якими ми спілкувалися, багато в чому схожі. Пастор Тарацці заявив: 

“Орбан хоче миру. Росія — агресор, і самооборона необхідна, але не так, як це робить Україна. Україна не повинна вступати до НАТО”.

Координаторка гуманітарної допомоги Карітасу Мукачівської римо-католицької дієцезії Марта Попович Палойтаі, заявляє: 

“Угорці єдині в думці щодо того, що російське вторгнення було актом агресії, але більшість угорців вважають, що Захід використовує Україну як поле бою для боротьби з Росією. Розширення НАТО на схід порушило мир в Україні”.

“В українських ЗМІ під статтями про Віктора Орбана ми читаємо коментарі про “угорських псів” та іншу дегуманізуючу лексику”.

І пастори, і Марта Попович повторюють слова Віктора Орбана про те, що він не буде надавати зброю українській армії через побоювання щодо можливих бомбардувань на Закарпатті. Пані Марта заявляє, що “Орбан сказав, що у нього є 150 000 причин, щоб уникнути війни, і ці причини — угорці Закарпаття”.

Угорський уряд надає значну підтримку школі в Тячеві, церквам Ласло і Таракьозі, а також єпархії. На етикетці принтера в офісі римо-католицького Карітасу в Мукачеві зображено логотип Фонду Габора Бетлена — фонду, який отримує значні кошти від угорського уряду на підтримку організацій угорських меншин за кордоном.

Страх

На вулицях Мукачева темно через перебої з електрикою. Вночі, коли електрика з’являється на кілька годин, люди прокидаються, щоб виконати домашні справи (власкор MO* був на Закарпатті під час віялових відключень у зв’язку з обстрілами Росією енергетичної інфраструктури України, – ред.). Марта Попович живе в красивому столітньому угорському будинку, який передавався з покоління в покоління. Будинок розташований в районі з доступом до електрики.

Пані Марта хоче, щоб її діти росли тут. Однак вона стурбована тим, що угорцям, можливо, доведеться покинути країну заради їхньої безпеки. Вона запросила нас до свого будинку, де розповіла, що її діти раніше запитували її, чи буде коли-небудь знову війна. Вона відповіла, що після двох світових воєн вона не може уявити війну в Європі. На жаль, вона помилялася. 

“Війна приходить і сюди, і поступово ми стаємо жертвами”, – каже вона.

“Навіть мої інтелігентні українські друзі вірять новинам про те, що Орбан збирається анексувати Закарпаття”.

За кавою Марта розповідає про добросердечних бабусь, які, попри невеликі пенсії, жертвували біженцям домашнє варення. Вона також згадує угорців, які відкривали свої домівки для біженців. Марта особисто організувала мільйони допомоги угорських фондів для Карітасу та єпархії. Однак вона висловила розчарування, що українські ЗМІ ніколи не висвітлюють цей акт солідарності.

“Натомість, коли ми читаємо статті про Віктора Орбана, ми бачимо коментарі в українських ЗМІ з використанням дегуманізуючих слів, таких як “угорські собаки”, – каже Марта. – “Ситуація нагадує мені початок геноцидів у Руанді та колишній Югославії. Навіть мої інтелігентні українські друзі вірять у безглузді новини про те, що Орбан анексує Закарпаття. Вони постійно називають його “ваш Орбан”. Угорця в Україні сьогодні сприймають як ворога”.

Мова

Наступного ранку за сніданком у Марти ми розмовляємо про школу, в якій працює Пал Попович. 

“Директора звільнили, — каже Пал. – Це ще одне рішення мера. Це на додаток до мовних законів, які викликають занепокоєння в угорських школах Закарпаття”.

Учні, яким виповнилося десять років, тепер повинні отримувати 20% освітніх послуг українською мовою. Після досягнення ними 16-річного віку ця частка зросте до 60%. Школи перевірятиме урядовий омбудсмен на предмет дотримання мовного законодавства. Невиконання вимог може призвести до звільнення директора школи.

На думку Пала, реакція “націоналістів” зрозуміла, але нерозумна. Вона підкріплює російські заяви про те, що український уряд є нацистським.

На момент написання публікації у школах були канікули. Вчителька Валерія Ковач викладає угорську мову чотирьом українським дітям. За словами Ковач, українські батьки хочуть, щоб їхні діти вивчали угорську мову, можливо, через їхнє угорське походження і бажання отримати угорське громадянство та паспорт ЄС.

Угорський уряд використовує угорську ідентичність, щоб відокремити своїх людей від України.

Уряд Угорщини фінансує ремонт і розширення школи. Це охоплює також премії для вчителів і придбання комп’ютерів. Школа була виключно угорською з 1875 до 1944 року, коли радянська влада взяла її під свій контроль. Вона знову відкрилася в 1970 році, але вже в іншій будівлі.

Однак у 2023 році угорський напрям школи опинився під загрозою через новий закон про національні меншини. Закон підтверджує норми Закону про освіту 2017 року та Закону про мову 2019 року.

Венеціанська комісія заявила, що історичне придушення української мови може виправдати зусилля, спрямовані на її заохочення. Однак вона також стверджує, що меншини повинні мати можливість навчатися рідною мовою. Комісія заявляє, що мовна політика є делікатним питанням, яке створювало напруженість у відносинах з державами, мовами яких розмовляють меншини, в минулому і може повторитися в майбутньому.

Політ на батьківщину

Майбутнє вже настало. Війна в Україні призвела до двох значних інцидентів, пов’язаних з обов’язковою військовою службою та військовополоненими.

Українські чоловіки віком від 18 до 60 років, які мають придатний стан здоров’я, зобов’язані вступати до лав збройних сил. Однак угорці, які живуть в Україні, не в захваті від цієї ідеї. Марта пояснює: 

“Угорці Закарпаття належали до п’яти різних країн у 20-му столітті. Дід мого чоловіка народився, виріс і помер у цьому будинку, але був змушений п’ять разів змінювати громадянство. Не дивно, що лояльність угорців до України слабка”.

“Багато друзів виїхали, а інші повернулися в мішках для трупів”

За словами преподобного Ференца Таракьозі, українські дивізії в 1940-х роках використовувалися радянською владою для затримання угорців, підозрюваних у співпраці з нацистською Німеччиною. Це залишило тривалу пам’ять про звірства у свідомості всіх угорських родин, що живуть тут.

Угорські ЗМІ охоче грають на цих українських звірствах минулого. Сенсаційні заголовки розповідають про те, як українська поліція обшукує будинки на Закарпатті, щоб мобілізувати угорців на війну як гарматне м’ясо. Ці повідомлення можна узагальнити заголовком “Угорські жертви війни Зеленського”.

Такі повідомлення посилюють сприйняття України як гнобителя угорців, а Орбана — як їхнього захисника.

Пал Попович згадує перший день вторгнення, коли тисячі українських угорців втекли до Угорщини, залишивши каструлі з їжею та незастелені ліжка. 

“Це було жахливе випробування, коли багато друзів виїхали, а інші повернулися в мішках для трупів”, – каже Пал.

Ця травма наклалася на вже стрімку еміграцію угорців із Закарпаття. Деякі сім’ї розділилися. Сини Павла не можуть повернутися, тому що вони навчаються в Угорщині і бояться, що їх призвуть в українську армію, коли вони перебуватимуть в Україні.

Військовополонені

Попри те, що етнічні угорці вступають до лав української армії, угорський уряд продовжує свої підривні дії. У червні Угорщина домовилася з Росією про передачу Угорщині 11 українських військовополонених без відома українського уряду. Ці полонені належали до угорської меншини.

Віце-прем’єр-міністр Угорщини нібито уклав угоду з главою Російської православної церкви. Очільник церкви наразі перебуває під санкціями ЄС, які накладають заборону на в’їзд і заморожування активів конкретних росіян.

Українські дипломати скаржилися, що угорський уряд не дозволяє їм спілкуватися з 11 звільненими українцями. Орбан, схоже, дав зрозуміти, що бачить у них насамперед угорців і захищає їх від України.

Європейська комісія та український уряд були здивовані тим, що сталося. Петер Креко з угорського аналітичного центру “Політична столиця” заявив Euronews, що Орбан розігрує етнічну карту, повертаючи угорців додому без відома України.

Тоді ж у червні угорський уряд наклав вето на схвалення нового траншу військової допомоги Україні від ЄС у розмірі 500 мільйонів євро. Так Будапешт помстився за внесення найбільшого угорського банку OTP Bank до списку “міжнародних спонсорів війни”.

Інциденти триватимуть ще деякий час. Маріанна Куні, угорка із Закарпаття, висловила своє розчарування, коли ми зустріли її на кордоні. Вона планує виїхати з України та Угорщини, кажучи: 

“Я не хочу, щоб мене використовували як інструмент. Український уряд має достатньо підстав підозріло ставитися до угорського уряду. Я не розумію їхнього зв’язку з Кремлем. Мені соромно бути угорцем”.

* Цей матеріал вперше був опублікований MO*magazine. Ознайомитись із ним англійською мовою можна за посиланням:

‘A Hungarian in Ukraine today is seen as an enemy’

** This report was originally published by MO*magazine. You can read it in English at the following link:

‘A Hungarian in Ukraine today is seen as an enemy’

*** Координаторка гуманітарної допомоги Карітасу Мукачівської римо-католицької дієцезії Марта Попович Палойтаі каже, що вивішений на стіні прапор Угорщини (на титульному фото публікациї) є особистим сімейним скарбом. Вона знайшла його в гардеробі свого дідуся. Її вчинок зовім не стосується ідеї колишньої Угорської імперії. Вона наголосила на цьому.

Infopost.media
Фото: Pieter Stockmans, Xander Stockmans