Протягом року угорський незалежний аналітичний центр Political Capital у співпраці з партнерами у Румунії, Сербії, Словаччині та Україні дослідив ключові наративи, які уряд Віктора Орбана поширює серед угорських громад згаданих країн.

Дослідження має назву «Медіагегемонія та пропаганда за кордоном», а підзаголовок – «Вплив режиму Орбана на громадські і політичні дискурси угорських меншин у сусідніх країнах», і його повна версія буде опублікована дещо згодом. Утім, наразі оприлюднені ключові висновки, зокрема і по країнах.

У контексті України одним з найважливіших факторів у цій темі є те, що (хоча офіційної статистики немає) приблизно половина закарпатських угорців після 24 лютого [2022 року, – ред.] поїхала за кордон. Тому, власне, поширювати наративи орбанівських медіа тут і не дуже є кому.

А ще попередні дані свідчать, що ЗМІ угорської меншини досить добре інтегровані як в угорський, так і в український медіа-простір.

Тут варто додати – взаємодія та інтеграція медіапростору меншин і медіапростору більшості забезпечують певний імунітет проти дезінформаційних кампаній і пропаганди з-за кордону, зокрема з Угорщини.

Але ось конкретні результати і кілька цитат.

Розподіл чотирьох типів дезінформаційних наративів у вибірці

«Основний меседж [дезінформаційних наративів] полягає в тому, що Захід несе відповідальність за війну, порушивши російську «сферу інтересів», озброївши Україну і спричинивши серйозну економічну кризу, «відкинувши мир» і запровадивши санкції. Навпаки, росіяни уособлюють нормальність, захищаючи традиційні цінності, в той час, як Захід переживає кризу ідентичності, з «обміном населенням» на основі міграції та прагненням зробити сім’ї «веселковими».

Поширення всього цього сприяє посиленню ідейно-політичного впливу режиму Орбана в сусідніх країнах. Прикладом цього є Словаччина, де Роберт Фіцо, союзник «Фідес», побудував свою кампанію на дуже схожих антиімміграційних та проросійських меседжах і переміг на нещодавніх парламентських виборах».

Розподіл частки дезінформаційних наративів у чотирьох досліджуваних країнах

Як показано в таблиці нижче, наративу щодо міграції, ґендеру та санкцій  настільки мало [в Україні], що варто підкреслити «відсутність» як особливість, а не робити якісь серйозні висновки на основі обмежених даних.

 Кількість та частка основних типів наративів за регіонами

Тезово про наслідки:

• Антизахідна комунікація може посилити проросійських, євроскептичних політичних гравців, які послаблюють систему західного альянсу Угорщини.
• Контроль Орбана над медіа-простором меншин може підірвати євроатлантичну стратегічну кризову комунікацію, посилюючи недовіру до основних ЗМІ та підвищуючи вразливість до дезінформації.
• Регіональна дестабілізація в Центрально-Східній Європі та на Балканах може стати наслідком співпраці режиму Орбана зі схожими прокремлівськими неліберальними акторами та режимами, такими як лідери Сербії та Боснії і Герцеговини.
• Міжнародний авторитет Угорщини підриває той факт, що російські ЗМІ часто зі схваленням цитують наративи Віктора Орбана, які також поширюються в сусідніх країнах, ставлячи під сумнів єдність системи західного альянсу.
• Існує ризик для безпеки угорців, які живуть за кордоном [Угорщини], що вони можуть стати об’єктом активних дій Росії і постраждати від конфлікту між меншістю і більшістю, наприклад, через поширення неправдивих чуток про анексію Закарпаття.

Щодо Закарпаття:

«За даними дослідження медіа-простір меншин на Закарпатті загалом характеризується відсутністю дезінформації. Основною причиною цього, ймовірно, є стан війни в Україні та рішучі дії України проти російської дезінформації, що запобігає або створює ризик поширення іноземних дезінформаційних наративів.

Окрім вищезазначеного, певну роль, безумовно, відіграє невелика чисельність угорської меншини».

Як у них і як у нас? Для порівняння:

«ЗМІ меншин у Румунії та Україні виглядають менш вразливими [до дезінформації], частково через високий рівень інтеграції медіапростору більшості та меншин, що забезпечує плюралізм та різноманітність інформації, відсутність політичної та комунікаційної співпраці між політичними гравцями та меншу дезінформаційну активність».

Один із прикладів:

І на завершення.

Неможливо втиснути у ознайомчу статтю всі дані цього дослідження. Але це і не було метою – у грудні дослідження у повному обсязі буде опубліковане англійською і угорською мовами і усі бажаючі зможуть детально ознайомитися з даними, аналізом і висновками.

Головне, що це дослідження взагалі відбулося і сам факт його появи викликає сподівання, що ці дані багато чого пояснять політикам, журналістам, експертам та й загалом суспільствам Центральної Європи і світу. А це в свою чергу допоможе їм краще розуміти, що відбувається в Україні та, зокрема, на Закарпатті, і що потрібно робити, щоб протистояти дезінформації і шкідливій пропаганді та, таким чином, ефективніше чинити опір росії.

Bandy Sholtes,
спеціально для Infopost

* Цей текст є авторською колонкою, відтак у ньому представлені, перш за все, думки автора матеріалу, які можуть не збігатися з позицією редакції InfoPost. Ми публікуємо авторські колонки, насамперед, заради дискусії на важливі теми, бо віримо в силу публічного діалогу. Якщо ви маєте бажання написати для нас авторську колонку, напишіть нам на editor.infopost@gmail.com