Аналітика 26 Березня 19:14

Наслідки війни: На Закарпатті залишилося менше 100 тисяч угорців – Ласло Зубанич

За місяць з початку російської агресії з України виїхало понад 3,5 мільйона людей, багато із них через Закарпаття до Словаччини, Румунії та Угорщини. Але щонайменше двісті тисяч внутрішньо переміщених осіб прибули на Закарпаття, не бажаючи виїжджати за кордон, в очікуванні закінчення війни.

Тим часом маса угорців Закарпаття також покинула країну – одні перебралися до Угорщини, інші в різні країни Західної Європи, пише Telex.

П’ять років тому на Закарпатті було проведено демографічне дослідження, яке виявило, що в області проживає 120-130 тисяч угорців, що майже на 15 відсотків менше, ніж двадцятьма роками раніше.

зубан1

30 тисяч угорців виїхали з України

У 2022 році кількість закарпатської угорської меншини може зменшитися до 100 000 і навіть менше, адже через війну, близько 30 000 угорців виїхало за межі країни.

Історик, професор Ласло Зубанич, який очолює Демократичну спілку угорців Закарпаття (UMDSZ) вважає, що звісно, частина угорців, які зараз покинули країну, повернеться, але, за його словами, після врегулювання ситуації кількість угорців на Закарпатті зменшиться – їх залишиться менше ста тисяч.

“Раптово, за такий короткий час, такого переселення ніколи не було в історії. Навіть зміна режиму чи війна (що розпочалася) у 2014 році не мали такого драматичного ефекту. Була, звісно, постійна еміграція, незначне переселення, 1-2 тисячі людей на рік, але ця війна зараз практично (зменшила) на одну третину нашу громаду”, – каже Зубанич.

За його словами, у першу чергу виїхали чоловіки призовного віку, які не бажали брати участь у війні. Але багато хто давно вже планував спробувати щастя в іншому місці, а тепер війна стала останнім поштовхом для цього рішення.

Утім були й такі, які з переляку поїхали на кілька днів у ближню частину Східної Угорщини до родичів та знайомих. А побачивши, що на Закарпатті залишається мирне життя, почали повертатися.

За словами Зубанича, серед тих, хто залишився, є чимало тих, хто через свій вік вже не може працювати у комунальній службі, в органах місцевого самоврядування, у навчальних закладах. Навіть при умові що вдасться відновити навчання у школах, питання буде в тому, чи залишилося достатньо дітей шкільного віку серед місцевих угорців.

“Ми і зараз ледве досягаємо українського державного стандарту, щоб зібрати повні класи для початку навчання”, – каже Ласло Зубанич.

Більшість угорців Закарпаття мають угорське громадянство, навіть якщо вони не мають постійної адреси (прописки) в Угорщині. Зараз багато хто з тих, хто виїхав, отримає такий документ разом із соціальним забезпеченням, що дозволить їм остаточно закріпитися в Європі.

“У багатьох випадках угорське громадянство тепер стало їхнім рятівним колом, дозволяючи легко перетинати кордон і бути звільненими від призову”, – зазначають журналісти Telex.

Одвічне мовне питання

Залишається відкритим питання і щодо закону про мову, яке до війни неодноразово піднімала як угорська громада Закарпаття, так і Угорщина.

Тепер, за словами Зубанича, війна створила нову ситуацію і почався процес щодо пришвидшення вступу України до ЄС. Однак мовне питання залишається.

Ласло Зубанич вважає, що для приєднання України до Євросоюзу їй потрібно буде ухвалити зміни у власному законодавстві щодо національних меншин. Серед іншого, довести їх до стандартів Рамкової конвенції про захист національних меншин, мовної хартії (Європейської хартії регіональних мов) тощо.

“Інституції ЄС несуть відповідальність за їх виконання. Є також частина процесу приєднання, що також потребує схвалення сусідніх країн. Це країни ЄС, які мають значну кількість представників своїх меншин в Україні – Польща, Угорщина, Румунія, Болгарія”, – каже Зубанич.

За його словами в цьому плані важливо повернутися до принципів, які (поки що) містяться в чинній Конституції України.

“Ми також можемо дати професійні поради для цього, оскільки бачимо ситуацію ззовні і зсередини одночасно”, – каже він.

Тож якщо Україна дійсно хоче приєднатися до європейської спільноти, то з боку ЄС виникнуть принципові питання, які потрібно буде вирішувати.

“Нинішня поведінка, ставлення та співпраця (як з угорської сторони в Угорщині, так і з угорської сторони в Закарпатті) визначать, де ми, угорці, будемо в цій новій Україні і які права ми матимемо як особи, громади та меншини. Тут володіння українською мовою, скоріш за все, стане ще більш важливим критерієм”, – зазначає Зубанич.

Як пише Telex, переважна більшість угорців Закарпаття підтримала Володимира Зеленського на президентських виборах, оскільки політика попереднього президента Петра Порошенка була не надто дружньою до національних меншин України. Багато хто з тих пір, звісно, залишився розчарованим тим, що так і не вдалося повернути позбавлених прав меншинам, але війна і це питання тепер “тримає за дужками”. За словами Зубанича, підтримка президента Зеленського на національному рівні до початку війни становила близько 20%, зараз – понад 90%. Тож лояльність до держави, ймовірно, посилиться.

Звідки угорці черпають інформацію

За словами Зубанича, щодо угорців Закарпаття також важливо знати і те, звідки вони отримують інформацію. Більшість цих угорців живуть у селах поблизу кордону, а в містах, Берегові, а особливо в Мукачеві та Ужгороді їх частка дуже мала.

Закарпатські угорці отримують інформацію переважно з угорських ЗМІ, і таким чином інтерпретують не лише відносини між урядами Угорщини та України, а й українські внутрішньополітичні події через цей фільтр.

“Про життя якоїсь угорської знаменитості ці люди знають набагато більше, ніж про якесь політичне рішення в Україні”, – каже Ласло Зубанич, хоча вважає, що війна зараз дещо змінила.

Угорці Закарпаття почали шукати, порівнювати інформацію, краще використовувати Інтернет та обговорювати новини в багатьох групах. Їх також цікавить власна доля та майбутнє після війни.

Зараз, звісно, поки не можна сказати, яким буде це майбутнє, але певно, що питання меншин та знання мови будуть пріоритетними в Україні.

Ласло Зубанич вважає, що всі конфліктні ситуації, які раніше відбувалися в нинішній ситуації потрібно відкласти в бік. І сподівається, що перебуваючи в процесі вступу до ЄС, Україна сама буде змушена привести ці питання до відповідних норм.

Ставлення до закарпатських угорців

Щодо ставлення української громадськості до угорців, то суспільна думка наразі є неоднозначною.

“Щодня у національних ток-шоу, в газетах на всю полосу йшлося про те, що угорці-сепаратисти роздають тут паспорти, роздирають Закарпаття. Що тут є двомовні написи, національні триколори, тому що угорці нібито чекають іншої влади”, – каже Зубанич.

За його словами, за останні роки поширилося масово стільки різної брехні, що у багатьох випадках вони і не знають, що тепер робити.

Таким було й офіційне ставлення, коли розпочалася розбудова національного курсу в Україні, закону про мову та освіту тощо. За словами Зубанича, минулого року опублікували результати опитування, за яким угорці виявилися найбільш ворожою нацією для України після Росії. Хоча і зазначає, що опитування було дуже одностороннім і упередженим.

Наразі про Угорщину та угорців в українських ЗМІ йдеться переважно в контексті гуманітарної допомоги, підтримки українських біженців, що подається у відносно позитивному тоні. Особливо про ставлення до українців з боку цивільного населення, організацій та церков.

Але думка угорського уряду щодо блокування повітряного простору НАТО, рішень щодо системи SWIFT та позиція щодо транспортування зброї через територію країни викликала напружені дебати з української сторони.

За словами Зубанича, важливо розуміти, що рішення Угорщини впливають і на долю угорської меншини в Україні.

“Тобто, як уряд Угорщини ставиться до України, так будуть ставиться і до угорської меншини в Україні”, – вважає Ласло Зубанич.

Про майбутнє угорської громади на Закарпатті він каже так:

“Ми повинні все це пережити. Ми вже пережили кілька подібних (катастроф): Першу світову і Другу світову війну, “маленькі роботи“, усі вони забрали половину населення, але відновлення його відбувалося природним шляхом. Але зараз ситуація складніша, тому що (виїхали) ті, хто міг народжувати дітей”.

На думку Зубанича, зараз відбуваються суттєві демографічні зміни на Закарпатті, навіть зміна культурних звичаїв.

За його словами багато українців, які сюди приїхали через війну, тепер розмірковують про покупку нерухомості.

“Зміниться сам імідж Закарпаття, на зміну тим, хто пішов, прийдуть зовсім інші люди”, – каже Зубанич.

За його словами, нові люди можуть не забажати пристосовуватися до якихось місцевих речей та звичок, як того очікують місцеві жителі.

Нагадаємо, за результатами нещодавнього соціологічного дослідження, жителі України визначились зі своїми друзями та недругами серед інших країн. Однозначними ворогами більшість українців назвали Росію та Білорусь, при чому рішення щодо Росії виявилось безпрецедентно одностайним. Серед друзів – практично всі країни Європи, однак тут не всі отримати однозначну прихильність.

 

InfoPost.Media

Фото: Telex


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі