Аналітика 21 Листопада 18:31

Словацький Робін Гуд, бринза та вода: 12 асоціацій зі Словаччиною

Якщо запитати українців, з чим у них асоціюється Словаччина, то на думку спадають лише кілька слів – Братислава, Татри, лижі…

Ми опитали своїх словацьких друзів, які слова характеризують їхню державу, хто є їхніми героями, що або хто є предметом гордощів і список був майже у всіх однаковий.

Мілан Растіслав Штефаник (Milan Rastislav Štefánik)

Що стосується особистостей, то всі називали Мілана Растіслава Штефаника, який разом з Томашем Масариком стояв у витоків створення Чехословаччини.

До речі, в Ужгороді погруддя Штефанику встановлено на площі Дружби народів саме в частині скверу Масарика.

штефаник (1)

Мілан Растіслав Штефа́ник (Milan Rastislav Štefánik) — словацький астроном, політик, генерал французької армії, перший міністр оборони Чехословаччини.

Вчився у Карловому університеті, де керував товариством словацьких студентів “Детван”. Восени 1904 року переїхав до Парижа, де з 1905-го розпочав працювати в обсерваторії П’єра Жансена. 1906 року Штефаник опублікував 7 наукових праць з астрономії. Штефаник, як науковець, об’їздив весь світ.

Що стосується його військової кар’єри, то Штефаник навчався у авіаційній школі в Шартрі. У квітні 1915 року здобув диплом пілота, до війська вступив у званні капрала. Вже тоді намагався створити окремий підрозділ, до якого б входили словаки та чехи.

Наприкінці грудня 1915 року Штефаник мав зустріч з Едвардом Бенешом, на якій було обговорено можливості створення держави чехів та словаків. У лютому 1916 року завдяки Штефанику було створено “Conseil national des Pays Tchèques”, пізніше перейменований в Чехословацьку народну раду. Цю раду очолив Томаш Масарик, заступниками стали Штефаник та Йозеф Дюріх.

Читай також: Серед словаків чи між українцями? Як чех описав рідну Словаччину, а насправді Україну

14 жовтня 1918 року Чехо-Словацька народна рада була проголошена офіційним органом державної влади, у якій Штефаник став міністром оборони. 28 жовтня 1918 року була проголошена Чехословацька республіка, президентом якої став Томаш Масарик, а Штефаник став військовим міністром.

4 травня 1919 року Штефаник летів з Італії до Словаччини, але літак розбився неподалік Братислави. У цій авіакатастрофі загинули всі, хто був у літаку.

Людовит Велислав Штур (Ľudovít Štúr)

Іншим видатним діячем, яким гордяться словаки, є Людовит Велислав Штур (Ľudovít Štúr) — словацький поет, філолог, філософ і лінгвіст, депутат парламенту Королівства Угорщини. Ідеолог словацького національного відродження у XIX ст. Саме Штур є розробником сучасної словацької літературної мови.

штур

Людовит Штур народився 29 жовтня 1815 року в містечку Угровець у багатодітній родині вчителя. По закінченню гімназії він продовжує навчання у Братиславському ліцеї, де існувала єдина в Угорському королівстві кафедра чесько-словацької мови і літератури. Саме тут він залучається до становлення словацького національного руху. З 1835-1836 роки Людовит Штур стає заступником голови Братиславського “Чесько-словацького товариства”, яке з 1837 році було реорганізовано в Інститут чесько-словацької мови і літератури.

Пізніше він кодифікував та впровадив новий варіант літературної словацької мови, який назвали “штурівщиною”.

До речі, Штур видавав Словацьку народну газету і в літературному додатку до цієї газети “Orol Tatransky” (“Орел татранський”) опублікував нариси про Закарпаття Б. Носака-Незабудова під назвою “Листи з незвіданої землі до Л…” 1845).

На честь Штура названо астероїд 3393.

Юрай Яношик (Juraj Jánošík)

Ще однією історичною постаттю, якою пишаються словаки є Юрай Яношик (Juraj Jánošík) – легендарний словацький розбійник, герой багатьох легенд і художніх творів, де його образ значно міфологізований. Національний герой Словаччини.

Juraj Janosik

Юрай Яношик народився в заможній селянській родині. У 1706 році вступив в куруцьку армію Ференца Ракоці, який повстав проти австрійського панування. Після придушення цього повстання Яношик служив в австрійській армії в гарнізоні Битчанського Града, де познайомився з розбійником Томашем Угорчиком і разом з його бандою крав і продавав коней у Польщу. Пізніше Яношик очолив цю банду. 16 березня 1713 року Яношик був звинувачений в численних розбоях, а також вбивстві священика Юрая Вентіка, яке він так і не визнав навіть після тортур. 17 березня 1713 року був страчений через повішення за ребро.

У Словаччині Яношик носить ореол Робіна Гуда: “Забирав у багатих і віддавав бідним”. Яношика шанували і в Польщі та Чехії.

Йому присвячено безліч художніх творів, знято багато фільмів та навіть мультсеріали. Перший повнометражний словацький чорно-білий фільм був саме про цього розбійника і так і називається – “Яношик” (1921).

Варто додати, що найбільша спільнота етнічних словаків в Україні проживає на Закарпатті, представники цього етносу частково є автохтонним населенням, а частково – нащадками колоністів, які переселилися сюди ще в період Австро-Угорщини. Тут вони працювали в кузнях, шахтах, на залізоливарному заводі, склозаводі, лісопильні тощо. І саме тут вони змогли після тривалого забуття відродити свою культуру.

Петер Саган (Peter Sagan)

Що стосується сучасних особистостей, якими пишаються словаки, то це, безперечно, є велосипедист Петер Саган (Peter Sagan). Саган – професійний словацький шосейний велогонщик, який виступає за команду світового туру Bora-Hansgrohe. Триразовий чемпіон світу у груповій гонці та єдиний велогонщик в історії, який став світовим чемпіоном тричі поспіль. Чемпіон Європи 2016 у груповій гонці.

петер саган

Переможець 14 етапів на гран-турах. Багаторазовий чемпіон Словаччини. У 2013, 2015, 2017 роках визнавався спортсменом року у Словаччині.

Вважається одним із найталановитіших велогонників ХХ століття. Рекордсмен за кількістю виграних зелених майок Тур де Франс – 7.

Татри

Окрім особистостей словаки предметом своєї гордості та ідентичності називають Татри.

Татри — найвища частина Карпатських гір, загальною площею 785 км², 610 км² (бл. 75%) з яких розташовані на території Словаччини. Найвища їх точка — гора Герлаховський штит, 2655 м. Загалом Татри нараховують 25 піків вище 2500 м.

татри морське око

Татри поділяються на Західні Татри та Східні Татри, які, в свою чергу, поділяються на Високі Татри та Белянські Татри.

У 1993 році Татри були занесені до спису біосферних заповідників ЮНЕСКО.

Цікаві факти про Татри:

  • Найбільше озеро у Татрах — Морське Око (34,9 га).
  • Найглибше озеро в Татрах — Вельки-Ставши в Долині п’яти озер (79,3 м).
  • Найглибша печера — Велька-Сніжна в масиві Червоні Верхи (814 м денівеляції).

Варто додати також, що у жовтні 2021 року Національна автомобільна компанія (NDS) відкрила 8-кілометрову ділянку автомагістралі D1 Пряшів-Захід – Пряшів-Південь, яка скоротить маршрут від Кошице до туристичних Татр на 20 хвилин.

Дунай

Як не дивно, але більшість опитаних нами словаків гордістю країни назвали річку Дунай. І це при тому, що по території Словаччини Дунай протікає лише в районі столиці. Дунай — друга за довжиною і площею басейну річка Європи (після Волги). Довжина — 2961 км.

дунай в братиславі

Річка бере початок у Німеччині, в горах Шварцвальда. Далі тече через столиці Центральної та Східної Європи — Відень, Братиславу, Будапешт і Белград, і вливається в Чорне море через дельту Дунаю в Румунії та Україні.

Найдавніші достовірні відомості про Дунай містяться ще у творах давньогрецького історика Геродота (V ст. до н. е.), який писав у 2-й книзі своєї «Історії», що річка Істр (давньогрецька назва Дунаю) починається в країні кельтів та тече, перетинаючи Європу посередині.

Теперішню назву річці дали кельти, що жили тут в 1-й половині I тисячоліття до н. е. Дунай дістав назву Danuvius (швидка вода) від кельтських слів danu (швидкий) та vius (вода).

Словацькі печери

А ще словаки гордяться численними печерами, які є в їхній країні. З року в рік чудесність і загадковість печер притягує безліч туристів з різних куточків землі. У Словаччині відомо більше 4000 печер, але тільки 12 з них відкриті для відвідування.

Найвідомішим печерним ареалом є Ліптовський карст. Територія Ліптова пропонує для туристів 3 відкритих печери для огляду. Крім великої кількості неприступних печер, Ліптовський карст багатий на різноманітні карстові освіти і прірви.

деменівська печера

Північна сторона Низьких Татр, в якій розташована Деменівська долина, представляє Деменівський карст. Тут знаходиться Деменівський печерний комплекс, його протяжність становить 25 км. Деменівська долина відкриває для загального доступу 2 печери, по яким можна прогулятися.

Деменівська печера Свободи, є однією з найпрекрасніших і дивних печер у всій Європі, а до того ж і найбільш відвідуваною. Розташована дана печера в Деменівській долині, а точніше на північній стороні Низьких Татр (національна резервація Деменівська долина), між гірськолижним курортом Ясна і містом Ліптовски Мікулаш. В середньому за рік печеру відвідує 150-175 тисяч осіб.

Деменівська Льодова печера розташована всього в трьох кілометрах від печери Свободи. Для відвідування печеру відкрили в XIX столітті в 80-тих роках. Із загальної протяжності печерних коридорів в 1975 метрів, відкриті для огляду 650 метрів. Знаходиться вона на глибині 57 метрів.

Популярними також є Добшинська печера, Красногорська печера, Арагонітова Охтінска печера, печера Доміца, Ясовська печера, Белянска печера та інші.

Словацькі замки

А ще опитані нами словаки асоціюють свою країну із замками. Як для такої відносно маленької країни, то тут дійсно дуже багато замків. Їх понад 40. Для тих, хто не їде навмисно подивитися на замки, а просто відвідує Словаччину, то зазвичай кажуть, що знають такі замки: Спішський, Тренчанський, Оравський та Братиславський. Але, насправді, у Словаччині є просто неймовірно гарні інші замки. До прикладу, такі як: Бойницький, Будатинський, замок Бецков, міський замок в Банській Бистриці та багато інших.

оравський замок

Раніше ми розповідали про надихаючу історію реконструкції культової для багатьох угорців історичної споруди у маленькому словацькому селі Борша, за 50 км від Закарпаття – замку, де народився Ференц Ракоці ІІ.

Питна вода

Наступна номінація гордості словаків нас просто вразила. Більшість опитаних словаків сказали, що асоціюють свою країну з… питною водою. Справа в тому, що Словаччина займає перше місце в світі за об’ємом питної води. Щоправда, деякі словаки кажуть, що першість по кількості питної води таки тримає Австрія, але це досі є предметом спорів.

шутовський водоспад

Тим не менше, у Словаччині 180 річок, довжина яких разом становить майже 50 тисяч кілометрів. Або така цифра – у Словаччині 245 водоспадів.

Вода в Словаччині стає стратегічним продуктом. Більше того, наразі саме завдяки питній воді вимальовується нова цікава перспектива співпраці з Китаєм. Про це читайте у нашому наступному матеріалі.

Бринза

Що стосується їжі, то словаки однозначно називають топом бринзові галушки. Але асоціюється Словаччина власне з самою бринзою.

бринза

Пробіотична бомба, біле золото, найкращий патент природи, ласощі, що лікують – такими атрибутами наділена бринза. Ймовірно, це був перший словацький харчовий продукт, який експортували за кордон Словаччини. Бринза, як ферментований живий овечий сир, містить велику кількість пробіотичних молочнокислих бактерій і дріжджів.

Словаччина зареєструвала кілька своїх спеціалізованих харчових продуктів у базі даних оригінальних та географічних зазначень ЄС, і серед них є й бринза.

Фольклор

Звичайно, що кожна нація може гордитися своїм автентичним фольклором. Але опитані нами словаки наполягали, що саме їхній фольклор є чимось особливим для словацького народу. Тобто, це ще один феномен, яким гордяться словаки.

І справді, жодна інша європейська країна не має таких сильних і різноманітних народних традицій, як словацький фольклор. Виявляється, народна словацька музика має сильні регіональні корені, що сприяє різному звучанню між групами. У той час як музика в одному регіоні здебільшого покладається на струнні інструменти, в іншому вона спирається на духові інструменти.

Festival

З іншого боку, фуджара, яка також відома як пастуший свист, родом з району Детва, але була прийнята музикантами з усієї Словаччини. І навряд чи є десь країни, у яких було б так багато різноманітних масових фольклорних фестивалів, як це є у Словаччині. Уявіть собі лише масштаби Східного фольклорного фестивалю в Істерні біля Верхнього Ліптова, який відбувається в рамках програм Міжнародної ради Організації фольклорних фестивалів та народного мистецтва (CIOFF). Щороку він приймає в середньому 1500 виконавців і 70 000 відвідувачів. Розкішну театральну програму протягом 3-х фестивальних днів доповнюють менші програми, виставки тощо.

Автомобілі

Ну і нарешті Словаччина для самих словаків асоціюється з автомобільною промисловістю. Фактично вся країна є крупним автомобільним хабом. Автомобільна промисловість стала найважливішою галуззю та рушійною силою словацької економіки. Наразі це найсильніший сектор з точки зору його частки в загальному ВВП Словаччини, експорті Словаччини, а також створенні робочих місць.

Завдяки чотирьом визнаним виробникам автомобілів (VW, Stellantis, Kia Motors, Jaguar Land Rover) і понад 350 місцевим постачальникам Словаччина є світовим лідером у виробництві автомобілів на душу населення.

автомобільна промисловість (1)

Сучасні тенденції в автомобільній промисловості в поєднанні з використанням альтернативних приводів і автономного управління означають не тільки виклик для Словаччини, але й величезну можливість залучити нові інвестиції, пов’язані з цією трансформацією.

До речі, словаки прагнуть самі цієї асоціації позбавитись. Так, за словами Надзвичайного і Повноважного Посла Словацької Республіки в Україні Марека Шафіна, Словаччина, яка виготовляла чимало зброї, змушена була у свій час переорієнтувати свою промисловість на автомобільне виробництво. Однак словаки не хотіли б продовжувати залишатися тільки виробником автомобілів. Тому планують налагодити з українськими технологічними компаніями тіснішу співпрацю та запропонувати відкрити дочірні підприємства у себе.

 

Радимо також прочитати публікацію про 12 угорських слів, щоб зрозуміти, куди діваються жіночі імена після заміжжя, що означає “набути батьківщину” та як це “омадярити” і пізнати угорську культуру ближче. 

 

Петро Гойс спеціально для InfoPost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі