Розбираємося, чому 30 вересня Словаччина може діаметрально змінити політичний вектор і точно залишиться розколотою.

Сьогоднішнє лідерство у рейтингах підтримки партії Smer-SD Роберта Фіцо дивує з багатьох причин: як може це лідерство поєднуватися з радикальною антизахідною та антиукраїнською риторикою, численними скандали через корупцію та зловживанням владою, політичною відповідальністю за вбивство журналіста Яна Куцяка.  

Усе це не заважає Smer-SD з початку цього року очолювати рейтинги симпатій і наразі мати рейтинг понад 20%. І це при тому, що одночасно в ТОП-5 партій входить праворадикальна Republika, а прохідний бар’єр долає також націоналістична SNS. 

Таким чином, станом на сьогодні антизахідні, антиукраїнські та потенційно проросійські сили мають сумарно до 40% підтримки.

Чим це пояснити у контексті дочасних виборів словацького парламенту, які пройдуть 30 вересня:

1. Розрізненість та чвари у таборі прозахідних сил, а також слабка здатність домовлятись між собою. 

Власне, це і призвело спершу до ротацій в уряді, який було сформовано після тріумфу прозахідних сил у 2020 році, а тоді розпаду коаліції та оголошення дочасних виборів. 

Втрата довіри та розчарування у прозахідних силах розбурхала в словацькому суспільстві протилежні настрої.  

2. Популістичний талант Роберта Фіцо у стилі угорського прем’єра Віктора Орбана з гаслами на кшталт «Словаччина понад усе» згуртовують навколо нього консервативну й патерналістську частину словацького суспільства. 

Крім того, активне «накачування» суспільства страхом перед мігрантами та маніпуляція негативними повідомленнями про українських біженців впливає на підтримку політичних сил, які Україну підтримують.

Тут варто згадати також передачу Україні винищувачів урядом Геґера, яку Фіцо розцінював як загрозу національній безпеці. Крім того Фіцо став одним з найгучніших критиків підписання Братиславою Угоди про оборонне співробітництво (DCA) зі Сполученими Штатами на початку лютого минулого року. Він зазначив, що це означає кінець суверенітету Словаччини та назвав підписання «зрадою», хоча сам свого часу доклався до словацько-американської співпраці.

3. Високий рівень впливу дезінформації та проросійської пропаганди, популярність коспірологічних ідей.

За словами засновника Словацького інституту громадських справ (IVO) політолога Григорія Месєжнікова, серед словаків існує «ностальгія за комуністичним режимом», оскільки «багато словаків вважають, що вони жили краще за радянських часів». Це робить країну благодатним ґрунтом для онлайн-мережі дезінформації, яка поширює містифікації та російські наративи.

На початку 2023 року Infosecurity.sk оприлюднили звіт аналітиків VoxCheck по моніторингу 13 словацьких медіа, згідно з яким протягом грудня 2022 – січня 2023 року виявили 144 випадки дезінформації про російську агресію в Україні. Вони зафіксували 21 наратив, найпоширеніший з яких стверджував, що російська агресія виправдана, що Захід контролює Україну і використовує її у своїх цілях, а Росія не вчиняє воєнних злочинів в Україні.

За даними Центру протидії гібридним загрозам при Міністерстві внутрішніх справ Словаччини, головним джерелом російської дезінформації в Словаччині є Telegram.

«Згідно з нашим аналізом, до 20% вмісту словацького Telegram взято безпосередньо з російськомовних джерел», — цитує AFP представників відомства.

Також важливу роль відіграє популярність сторінок проросійських політиків, які пропагують такі наративи. Адже у 2022 році найпопулярнішими сторінками словацького сегменту Facebook були профілі лідера  партії Republika Мілана Угріка, Роберта Фіцо та Любош Блахи зі Smer-SD. Це ми досліджували у окремому матеріалі.

Як видно з інфографіки, у трійку політичних коментаторів, які протягом грудня 2022 – січня 2023 року просували наратив про «український фашизм», увійшли словацький опозиціонер Любош Блаха (депутат від Smer-SD, сторінку якого вже блокував Facebook за неодноразові порушення політики щодо мови ворожнечі), проросійський політичний оглядач Едуард Хмелар та фаворит серед проросійських сторінок за версією Globsec екс-міністр юстиції Словаччини Штефан Гарабін.

4. Словаки асоціюють Росію з сильним чоловічим характером, владою та автократією.

За опитуванням серед іноземних студентів 2019 року, найпоширенішою асоціацією Росії серед респондентів був Владімір Путін, другою – СРСР, третьою – влада. А за дослідженням нідерландського соціолога Ґерта Гофстеде, це все ті аспекти, які словацька культура цінує найбільше в порівнянні з іншими країнами світу. Адже особливістю Словаччини виявився найвищий бал у світі за шкалою прихильності до стереотипних ознак маскулінності та фемінінності. Крім того, країна виявилась отримала найвищий показник вираженості ієрархії влади.

Тому з психологічної точки зору зрозуміло, що більшість громадян Словаччини відчувають інтуїтивну прихильність до Росії.

5. Буденні настрої словаків.

Міжнародний проєкт регулярних опитувань громадської думки в ЄС Євробарометр опублікував результати червневого (2023) опитування громадян, у якому дослідили ставлення до економічної ситуації, оборонної співпраці ЄС, заходів, вжитих ЄС для підтримки України та українського народу тощо. Тут варто зупинитись детальніше.

Війна Росії проти України та вступ до ЄС

Відповідно до результатів опитування, словаки більш песимістично у порівнянні з жителями інших країн ЄС оцінюють фінансову ситуацію як загалом в Євросоюзі, так і у рамках Словаччини чи своєї родини. Погіршення стану справ у майбутньому очікують 43% словаків у порівнянні з 36% загалом по ЄС. Це сприяє укріпленню невпевненості як у власному демократичному уряді, так і в моделі ЄС загалом.

Рівень недовіри до влади Словаччини — як до Кабміну, так і до парламенту — є катастрофічними: їм воліють не довіряти 73% та 75% словаків відповідно.

Як і всіх жителів ЄС, так і словаків зокрема найбільше хвилюють інфляція, зростання вартості життя, а також міжнародна ситуація в ЄС. Проте, коли йдеться про власну країну, фокус перемикається все-таки на економічну ситуацію, яка турбує 54% жителів Словаччини. Тоді як події за кордонами країни викликають стурбованість лише у 13% опитаних.

Що стосується реакції Євросоюзу та Словаччини зокрема на вторгнення Росії в Україну, то думки словаків щодо дій ЄС розділились приблизно порівну (47% підтримують та 46% ні). Тоді як прихильність словацького уряду до України оцінили тільки 40% опитаних, а 54% не підтримують дій словацької влади щодо України. Особливо, коли йдеться про постачання зброї (57% проти цього) чи майбутнього України в ЄС. Якщо в середньому 64% жителів ЄС підтримують ідею кандидатства України на вступ до Євросоюзу (проти 28%, які не є прихильниками цього), то серед словаків виник паритет з цього питання — по 45% однаково за і проти.

Ставлення до українських мігрантів

Особливою темою у риториці частини словацьких політиків є тема мігрантів. Питання їх прийому у Словаччині є одним з основних козирів передвиборної кампанії, наприклад, Роберта Фіцо — він відкрито критикує за це діючу владу в обличчі президентки Зузанни Чапутової. Однак попри те, що у виступах Фіцо йдеться про мігрантів з Близького Сходу, така агресивна позиція впливає і на ставлення прихильників Фіцо до мігрантів з України.

Так, за даними минулорічного опитування агентства Фокус, з-поміж країн «Вишеградської четвірки» (V4), до якої входять Чехія, Угорщина, Польща та Словаччина, найбільшу неприязнь до українських біженців відчувають словаки (52%), найменше – поляки (11%), угорці (15%) і чехи (25%).

Позитивне ставлення до біженців з України мають переважно поляки (85%), угорці (82%) і чехи (73%), а словаки посіли останнє місце (42%).

Опитування провело агентство Focus у кінці листопада 2022 року, в ньому взяли участь тисяча респондентів у кожній з чотирьох країн V4 віком від 18 років, які мають різний рівень освіти та соціальний статус, проживають у великих та маленьких населених пунктах в різних регіонах своїх країн.

Високі показники неприязні словаків до українських біженців підтвердились у цьогорічному дослідженні Євробарометру – 44% населення висловили невдоволення їх прийомом. Вони вважають, що українці роблять гіршою їхню країну попри те, що останній аналіз ринку праці показав, що українці компенсували дефіцит робочої сили в таких галузях словацької економіки, як охорона здоров’я та готельно-ресторанний бізнес.

У першій частині дослідження ми показали рейтинги словацьких партій, які мають шанси пройти до парламенту на позачергових виборах вже 30 вересня та проаналізували різні сценарії й формати коаліції. Рекомендуємо ознайомитись із цим матеріалом:

Словаччина після дочасних виборів парламенту 30 вересня: 2 сценарії та 5 форматів коаліції

Віталій Дячук та Дмитро Тужанський для
Infopost.Media