30 відомих українців подякували словацькому народу за боєприпаси для ЗСУ (Відкритий лист)
23 Квітня, 2024
«Наскільки ви згідні чи не згідні з наступним твердженням: Росію підштовхнули до війни в Україні внаслідок ворожої поведінки країн НАТО». Таке питання поставили респондентам Чеське радіо та Чеський національний інститут SYRI. Виявилось, що тільки 11% чехів схильні вірити російським фейкам.
Метою дослідження було з’ясувати, скільки чехів вірить у дезінформацію та проросійську пропаганду. Результати показують, що хоча 11% чехів «безумовно або скоріше згідні» з тим, що Росію підштовхнули до війни країни НАТО, більш ніж половина респондентів відповіли, що «категорично не згідні» (52%), а ще 16% «скоріше не згодні».
Соціологічне дослідження провели на вибірці з майже 4 тисяч респондентів, яких запитували про обрані теорії, найчастіше представлені на тридцяти антидержавних і конспірологічних сайтах.
За словами експерта з дезінформації ресурсу Investigace.cz Йозефа Шлерки (Josef Šlerka), такі результати свідчать про відсутність поляризації чеського суспільства щодо теми повномасштабного вторгнення росії в Україну. На думку дослідника, відсоток прихильників теорій змови репрезентує частку у владі політичних партій, які і просувають подібні наративи.
Згідно з даними дослідження, прихильники теорій змови та проросійських наративів у Чехії — це люди з високим рівнем недовіри до політичної системи, державних інституцій та засобів масової інформації. Зазвичай це активні політичні коментатори, яким байдуже, наскільки демократичним є режим у державі та які невдоволені членством у ЄС і політикою, лояльною до біженців.
Джерелом інформації для таких людей у Чехії виступають, крім традиційних ЗМІ, сайти, які поширюють дезінформацію та конспірологічні теорії, а також месенджери на кшталт Telegram або WhatsApp. Так, наприклад, понад 42% прихильників теорій змови від кількох разів на тиждень до кількох разів на день читають російське видання Sputnik та сайти фейкових новин AC24.cz чи aeronet.news. Загалом серед респондентів частка користувачів цих сайтів коливається близько 15%.
Як працює російська пропаганда у Чехії
На думку дослідників, проросійські ресурси змінили стратегію пропаганди та інформаційно-психологічних спецоперацій у європейських країнах, у тому числі в Чехії. При цьому змістились ключові акценти пропаганди і тепер наративи правоти росії у нападі на Україну, провокації Заходу та братерства слов’янських народів не є основною метою. Основною ціллю стало розмивання довіри громадян до держави, її інститутів та демократії загалом.
Частка відкритої проросійської дезінформації на пропагандистських та сумнівних чеських ресурсах, за даними дослідників, складає всього 10-15%. Однак ці ресурси працюють із рядом інших конспірологічних теорій: про вакцину як біологічну зброю, політику щодо мігрантів, етнічну зачистку нацменшин в Україні, мобілізація жителів ЄС та введення військ НАТО в Україну під час саміту Альянсу у Вільнюсі тощо.
Однак, якщо здається, що одна сумнівна теорія не може мати суттєвого впливу на суспільство, постійне перебування під інформаційним тиском фейкової інформації та в ситуації невизначеності має руйнівний вплив на монолітність суспільства. Так вважає соціолог і співавтор дослідження Пауліна Табера. За її словами, політика блокування дезінформаційних і конспірологічних сайтів після початку війни в Україні не дуже результативна, адже люди все-одно знаходять доступ до заблокованих ресурсів, а ті в свою чергу переносять дані на закордонні сервери.
Чому у Словаччині не так?
Коли Globsec нещодавно порівнював думку щодо ставлення до теорій змов у кількох країнах Центральної Європи, у Чеській Республіці виявилось найменше людей, які вірять у теорії тоталітарного світового порядку. Словаччина, навпаки, посіла друге місце одразу після Болгарії, оскільки 52% словаків вірять у теорії змови.
За словами чеського політолога з Карлового університету Яна Чарвата (Jan Charvát), твердження, що чехи зовсім не вірять дезінформації — неправильне, але «цей відсоток нижчий, ніж у Словаччині». Така розбіжність сягає корінням у 90-ті роки, коли після розпаду Чехословаччини у Словаччині сформувалась «політична еліта з абсолютно іншими характеристиками, ніж чеська».
«Словацький шлях відрізнявся від чеського, — сказав Чарват у коментарі Denník N. — У Чехії тоді сформувався позитивний погляд на інституції та інституційну структуру, на які у Словаччини було менше часу».
Якби питання чи дійсно росію до війни в Україні підштовхнули ворожі дії країн НАТО поставили в Словаччині, результат, скоріш за все, був би більшим. Це нещодавно показало порівняльне опитування Globsec, згідно з яким більш ніж половина словаків вважають, що Захід чи Україна відповідальні за провокування російської агресії. І навпаки, лише 43% словаків вважають, що війну спровокувала Росія.
Читай також:
У той час як у Чехії політичні еліти здебільшого припинили підтримувати дезінформаційні наративи, у Словаччині кількість політиків, які це роблять, зросла. Першу четвірку найпопулярніших словацьких політиків у Facebook складають троє представників партії «Республіка»: Томаш Шпачек, Мілан Угрік і Мілан Мазурек та словацький експрем’єр Роберт Фіцо. Саме їх діяльність та постійні «напади» на дії уряду призводять до все більшої втрати рівня довіри прихильників словацької опозиції до влади.
Згідно з опитуванням Globsec, своєму уряду довіряють 63% чехів, словацькому — тільки 30% (йдеться про довіру до попередніх урядів, а не до нинішнього уряду технократів Людовіта Одора).
