Аналітика 18 Грудня 09:15

Дослідження Globsec: З країн «Вишеградської четвірки» найбільш негативно до українських біженців ставляться словаки. Що на це впливає?

Згідно з офіційними даними, через російську агресію станом на кінець листопада у Польщі було зареєстровано 1,5 мільйона біженців з України, у Чехії – майже півмільйона, у Словаччині – 100 тисяч, а в Угорщині – 31 тисяча. Чимало з них втратили рідних, залишилися без житла, без роботи і без засобів на існування. Переважна більшість європейських країн відчинили свої двері для українців, аби надати їм допомогу. В тому числі щодо проживання, харчування, забезпечення роботою тощо.

Однак, як з’ясувалося, не у всіх країнах однаково ставляться до біженців з України.

Про це свідчить опитування, результати якого оприлюднила неурядова організація Globsec, яка має офіс у Братиславі.

27ukraine Briefing Eu Refugees Videosixteenbynine3000

Біженці з України у Європі / Автор: Laetitia Vancon (The New York Times)

Наприклад, поміж країн «Вишеградської четвірки» (V4), до якої входять Чехія, Угорщина, Польща та Словаччина, найбільшу неприязнь до українських біженців відчувають словаки (52%), найменше – поляки (11%), угорці (15%) і чехи (25%).

Опитування провело агентство Focus у кінці листопада 2022 року, в ньому взяли участь тисяча респондентів у кожній з чотирьох країн V4 віком від 18 років, які мають різний рівень освіти та соціальний статус, проживають у великих та маленьких населених пунктах в різних регіонах своїх країн.

Згідно з опитуванням, позитивне ставлення до біженців з України мають переважно поляки (85%), угорці (82%) і чехи (73%), а словаки посіли останнє місце (42%).

 


На думку людей впливають політики та соціальні мережі


 

Як зазначають у самій організації Globsec, сприйняття українських біженців серед країн Вишеградської групи переважно позитивне. Однак чомусь саме у Словаччині інша картина.

У той час як більшість громадян Чехії, Угорщини та Польщі прихильно ставляться до людей, які тікають від війни в Україні, 52% людей у Словаччині сприймають їхню присутність як негативну.

 

Image111

Графік 1. Як ви ставитеся до того, що ваша країна приймає українських біженців? «Дуже»/«скоріше» позитивно і «дуже»/«скоріше» негативно. Решта опитаних не визначилась.

«Одним із ключових чинників негативного сприйняття є занепокоєність населення країни, яке побоюється негативного впливу допомоги біженцям на їх власну економічну ситуацію. Це відображається на думці про те, яку підтримку мають отримувати біженці», — пояснив Патрік Сікерле (Patrik Szicherle), науковий співробітник Центру демократії та стійкості GLOBSEC.

Більшість громадян V4 вважають безкоштовні мовні курси найбільш сприятливою формою допомоги біженцям, а безкоштовне чи субсидоване житло – найменш сприятливою.

 

Читай також:

Напруження з Угорщиною та підтримка України: як жителі країн Вишеградської четвірки ставляться до війни та взаємовідносин у Європі

 

Порівнюючи всі чотири країни, словаки виділяються з поміж інших – оскільки 68% з них хотіли б, щоб «підтримка» українців скоротилася. Також більшість респондентів вважає, що біженці від війни з України, не повинні отримувати доступ до безкоштовного медичного обслуговування, і разом з угорцями висловлюють невдоволення напливу біженців через можливу втрату робочих місць.

Що ж може впливати на таку думку людей?

«Партійна політика є одним вирішальним фактором, який впливає на сприйняття людей, які тікають від війни. Виборці партій, які пропагують ворожу риторику проти біженців, значно частіше сприймають присутність українців негативно», — зазначає співавторка звіту Яна Казаз (Jana Kazaz), науковий співробітник Центру демократії та стійкості при GLOBSEC.

Такий несприятливий образ українців також більш поширений серед людей, які використовують особисті канали спілкування та соціальні мережі як джерело новин.

Останнє є джерелом для отримання інформації для понад 20% опитаних у всіх країнах Вишеградської четвірки та часто підсилює негативні повідомлення про українських біженців. При цьому, угорці найменше використовують особисте спілкування та соціальні медіа як джерела новин, тоді як словаки – найчастіше.

Кого люди звинувачують у війні?

Очевидно, що ті, хто стверджує, що відповідальність за війну несуть або сама Україна (або США чи НАТО), набагато частіше ставляться до українських біженців негативно.

При цьому саме словаки найрідше стверджують, що саме Росія несе відповідальність за вторгнення в Україну – і це частково пояснює, чому вони найбільш негативно ставляться до біженців.

Image2222

Графік 2. Частка респондентів, які звинувачують у війні Росію, Україну, США та НАТО, і частка тих, хто не знає або не відповів на запитання.

У звіті Globsec зазначається, що подібні уявлення та думки у людей формуються не лише на основі власного досвіду; на них впливають різноманітні зовнішні чинники, зокрема «особисті історії», часто вирвані з контексту або узагальнені щодо цілої групи українських біженців.

«Саме тому організації, які надають допомогу українцям, які тікають від війни, повинні залишатися пильними, якщо вони хочуть зберегти відносно позитивне ставлення до біженців, які приїжджають до країн V4 шукати притулку та допомоги», – зазначають в організації Globsec.

Нагадаємо, що згідно з опитуванням GLOBSEC, проведеному в березні 2022 року, 37% словацьких респондентів все ще вважали Росію стратегічним партнером для своєї країни, схильними до наративів, які пропагують Росію як «визволительку», а також висока вразливість до теорій змов.

Як зазначається у звіті, у Словаччині діє потужна та дуже активна мережа з понад 1800 сторінок/груп у Facebook і 260 веб-сайтів, які поширюють різноманітну дезінформацію, містифікацію та інший шкідливий вміст.

«Такий контент систематично проникає в інформаційний простір Словаччини протягом багатьох років і поширюється різними впливовими особами, включаючи представників посольства Російської Федерації, політичних представників і членів парламенту, насамперед з консервативних і ультраправих груп, а останнім часом також Генерального прокурора Словацької Республіки», – йдеться у звіті Globsec.

***

Про організацію Globsec:

GLOBSEC – є аналітичним центром у Братиславі. Це незалежна, позапартійна, неурядова організація. Місія полягає в тому, щоб впливати на майбутнє, генеруючи нові ідеї та рішення для кращого та безпечнішого світу. Зокрема для підсумків своєї роботи відбувається щорічний форум GLOBSEC у місті Братислава, а також GLOBSEC Tatra Summit – конференція, яка дає можливість експертам провести плідні політичні дискусії щодо майбутнього Європи.

12 грудня 2022 року GLOBSEC офіційно розпочала роботу в Україні.

Новий український офіс очолить колишній український дипломат Юлія Осмоловська та її заступник, екс-депутат Словаччини Мартін Полячик. Метою діяльності, у співпраці з різноманітною мережею світових лідерів громадської думки, буде допомога Україні в досягненні її різноманітних політичних цілей та у відновленні країни.

Водночас GLOBSEC у співпраці з партнерами доставив в Україну гуманітарну допомогу на суму 35 тис євро.

 

Infopost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі