30 відомих українців подякували словацькому народу за боєприпаси для ЗСУ (Відкритий лист)
23 Квітня, 2024
Новостворена опозиційна партія “Голос-соціал-демократія” (HLAS – sociálna demokracia) лідер якої, колишній прем’єр-міністр, Петер Пеллегріні у травні 2022 випередив у рейтингу довіри / недовіри президентку Зузану Чапутову, продовжує утримувати лідерство у рейтингу народної підтримки.
За партію проголосували б 20,3% респондентів і такі результати дали б партії 38 мандатів у парламенті.
Про це свідчать результати опитування агентства Фокус для Markíza Television. У ньому жителів Словаччини запитали про те, кого б вони підтримали на виборах, якби вони відбулись у другій половині вересня.
Інша опозиційна партія SMER-SD на чолі з Робертом Фіцо, внаслідок розколу якої і утворився HLAS-SD, займає друге місце з рейтингом 15,3%.
У разі проведення парламентських виборів у вересні SMER отримала б 28 депутатських мандатів.
Такі результати корелюють із підсумками травневого дослідження Focus на замовлення телеканалу Markíza, за яким рівень довіри до HLAS-SD також склав 20,3% та SMER-SD – 14,9%. Тобто головний опозиціонер Словаччини Роберт Фіцо за ці кілька місяців зміг наростити рівень підтримки своєї партії.
Чи об’єднаються критики уряду Едуарда Геґера?
HLAS та SMER, до речі, потенційно можуть стати основою нової коаліції на фоні парламентської кризи у Словаччині. Однак лідер HLAS Петер Пеллегріні зовні тримає дистанцію від Роберта Фіцо і часто повторює, що їхнім партіям не обов’язково об’єднуватися в наступному уряді.
“Я відкидаю картину, що є лише два варіанти: цей маразм, який ми тут маємо, або SMER, HLAS, SNS. Давайте спробуємо бути більш великодушними, давайте не будемо взаємовиключати ці варіанти”, – сказав Пеллегріні в середині вересня у ефірі радіошоу Expres.
А 1 жовтня Петер Пеллегріні спростував заяву Роберта Фіцо про можливу співпрацю HLAS-SD з ліберальними партіями. Пелегріні зазначив, що Фіцо таким чином намагається нашкодити його партії, заплутавши виборців, а HLAS-SD залишається не ліберальною, а соціал-демократичною партією.
Та і мандатів для формування коаліції з двох партій у HLAS та SMER не вистачить. Для цього з потрібних 76 мандатів у них може бути тільки 66, тобто без третього коаліціянта не обійтись. Отже, за допомогою доведеться звертатись до ультраправих партій.
Варто зазначити, що Hlas і Smer активно критикують діючий словацький уряд, а риторика команди Роберта Фіцо часто перекликалась із заявами антивакцинаторів у час активної фази COVID-19. Під час російського вторгнення в Україну позиція партії стала відверто проросійською. Наприклад, SMER наприкінці серпня організувала святкування Словацького національного повстання (SNP) у Зволені, запросивши туди посла Росії в Словаччині Ігоря Братчикова та главу дипломатичного представництва Білорусі в Словаччині Ігара Лятуна.
Крім того Фіцо став найактивнішим противником військової співпраці зі США і назвав це “зрадою”. Це незважаючи на те, що саме він почав процес, коли був у уряді.
Криза проукраїнських лібералів
Третьою в рейтингу стала проєвропейська соціал-ліберальна центристська партія Progresívne Slovensko з 9,6% голосів (18 мандатів). Саме від цієї партії свого часу на пост президента Словацької Республіки балотувалась Зузанна Чапутова. З травня партія спромоглась наростити рівень підтримки електорату на 0,5%.
У своїх заявах партія підтримує Україну у війні з Росією, а у внутрішній політиці виключає можливу післявиборчу співпрацю з партіями SMER-SD, SNS та ĽSNS.
На четвертому місці фінішувала б ліберальна партія SaS («Свобода і солідарність») на чолі з ексвіце-прем’єр-міністром Ріхардом Суліком, яка на початку вересня вийшла з провладної коаліції. Партія могла б набрати 8,2% голосів та отримати 15 депутатських мандатів. «Свобода і Солідарність» вийшли з коаліції після того, як прем’єр-міністр Едуард Геґер відхилив їх прохання звільнити міністра фінансів Ігоря Матовича, лідера найсильнішої коаліційної партії OĽANO, до якої і сам належить.
Якщо порівнювати теперішні результати із даними травневого рейтингу партій, здійсненого організацією Focus, то SaS втратила 2,9%.
Ультраправі та провладні – у хвості рейтингу
Виборчий бар’єр також долає ультраправа партія-сателіт SMER-SD – Republika, куди увійшли перебіжчики з іншої ультраправої неонацистської партії ĽSNS Маріана Котлеби. “Республіканці” набрали б 7,8% голосів та отримали б 17 мандатів у парламенті, якби вибори відбувались у другій половині вересня.
Republika у своїй політичній доктрині займає євроскептичну позицію, пропагує вихід Словаччини з НАТО та відзначається проросійськістю. Російське вторгнення партія формально засудила, однак винуватцем війни її представники все ж вважають США.
При цьому партія наростила власний рейтинг, якщо порівнювати його із травневим дослідженням агентства Focus, яке показало 6,8%.
Головна урядова партія “Прості люди та незалежні особистості” (OĽANO), яку очолює діючий міністр фінансів Ігор Матович та прем’єр Едуард Геґер, набрала б 7,2% голосів, що дорівнює 13 мандатам у парламенті. І це при тому, що за підсумками парламентських виборів 2020 OĽANO здобула беззаперечну перемогу і 53 мандати. Наразі 47 з них офіційно значаться у парламентській фракції.
Саме за ініціативи OĽANO у березні 2020 року і була створена урядова та парламентська коаліція з партіями SaS, SME RODINA і ZA ĽUDÍ, яка протрималась фактично до вересня цього року. Тоді на парламентських виборах OĽANO набрала 25% голосів, однак через внутрішні чвари рейтинг партії та її лідера стрімко обвалились.
Так у травні соціологи зафіксували й найбільше падіння особистого рейтингу лідера OĽANO Ігоря Матовича. Він у рейтингу довіри за останні 2 роки стрімко втратив народну любов, залишивши собі тільки 11% підтримки з 48% станом на квітень 2020-го.
Власне партія також демонструє втрату електоральної підтримки, оскільки за даними травневого опитування Focus вона набирала 8,1%.
Ще один член колишньої коаліції – правий популістичний рух “Ми – сім’я” (SME RODINA), засновником якої є бізнесмен Борис Коллар, міг би отримати на виборах 7% голосів та відповідно також 13 мандатів. Ця партія за всю каденцію в парламенті найменше була залучена до скандалів та обміну різкими повідомленнями між членами колишньої коаліції.
Замикає з 6,2% голосів рейтинг прохідних партій Християнсько-демократичний рух KDH, який міг би зайняти 11 місць у парламенті Словаччини.
Згідно з опитуванням, до парламенту не потрапили б Aliancia (4,6%), SNS (3,9%) і ĽSNS (2,9%).
Збір даних проводився з 21 по 27 вересня на вибірці 1009 респондентів.
Чому реванш Фіцо не ОК для України?
Варто додати, що повернення до влади опозиційних сил, серед яких є чимало проросійських політиків, має найбільшу вірогідність у разі дострокових виборів. А зважаючи на те, що конфлікт всередині коаліції триває, до виборів, які пройдуть на початку 2024 року, їхні рейтинги можуть додатково обвалитися. Про це йдеться в аналітиці Європравди “Словаччина на порозі реваншу: чому це небезпечно і що може зробити Київ”.
При цьому найгірший сценарій (у тому числі й для сподівань України) – те, що остаточний розвал коаліції відбудеться до весни, коли рейтинги влади будуть найнижчими. За такого сценарію перемога проросійської опозиції буде майже неминучою.
Для України це може означати послаблення підтримки з боку потенційного майбутнього уряду Словаччини. Хоча наразі це країна-оксиморон – тут проєвропейська та дружня до України влада одночасно поєднана з потужними проросійськими настроями серед населення.
Нагадаємо, що за даними опитування «Як справи, Словаччина?», яке проводила компанія SAV у липні 2022 року більше половини словаків (52,1%) схиляються до перемоги Росії у війні з Україною, а п’ята частина опитаних (20,6%) відкрито заявила, що прагне цієї перемоги. Проте вже вересневе дослідження GLOBSEC спільно з агентством FOCUS показало, що перемоги України хочуть 47% респондентів, перемоги Росії – лише 19%. Така суттєва різниця могла бути спричинена як недосконалістю методики першого опитування, так і частково зміною настроїв словаків після початку контрнаступальної операції ЗСУ на Харківщині.
Віталій Дячук для InfoPost.Media
Титульне фото: RTVS
* Цей матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії
Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
