Муніципалітет Братислави оголосив із суботи надзвичайний стан на території словацької столиці через засилля «транзитних» мігрантів.

Про це повідомив речник мерії столиці Братислави Петер Бубла.

Як стверджують у міському управлінні поліції, ситуація у зв’язку з посиленим рухом мігрантів на території Братислави знаходиться під контролем. Однак через закриті кордони між сусідніми країнами великі групи мігрантів, у тому числі матері з дітьми, почали скупчуватись у столиці Словаччини.

Оголошення надзвичайного стану, за словами Петера Бубли, дозволить місту швидше координувати дії служб із розміщення матерів з малолітніми дітьми, із забезпечення харчуванням, ковдрами, а також необхідними ліками.

Як вплинули на Словаччину перевірки на кордоні з Польщею

До скупчення мігрантів у Братиславі призвело відновлення Польщею контролю на кордоні зі Словаччиною з 4 жовтня. Перевірки проводять лише на в’їзді до Польщі, а кордони можна перетинати тільки у встановлених місцях та за документами – ID-карткою чи паспортом. Триватиме такий стан, за правилами Шенгенської зони, 10 днів. Однак існує велика ймовірність його продовження.

Варто додати, що таке ж обмеження ввели й Чехія та Австрія, які на кордоні зі Словаччиною запровадили вибірковий тимчасовий контроль.

За даними міністерства дипломатії Словаччини, кордон з Польщею можна перетнути на 8 автомобільних пунктах пропуску 3 залізничних, інші 11 призначені лише для пішоходів. Однак ними можуть скористатись тільки громадяни ЄС та Європейської економічної зони (ЄЕЗ), їхні дружини та діти.

Така ситуація призвела до ускладнення так званого «малого прикордонного руху», яким користуються жителі прикордонних міст і сіл. До прикладу, у складному становищі опинилось металургійне підприємство Zastrova у прикордонному місті Списька Стара Вес Пряшівського краю. Тут працює до 500 людей, частина з яких їздить на роботу з польських прикордонних районів.

Читай також:
Справа не в зерні: Румунія вже зводить новий КПП на кордоні з Україною, який мають здати у 2024 році. Що це дасть обидвом країнам

Також незаконним визнано перехід кордону через так звані туристичні переходи у районі Високих Татр.

Не зможуть скористатись можливістю заправитись дешевшим пальним і словацькі водії вантажівок (у Словаччині літр бензину А-95 вартує €1,7, тоді як у Польщі – €1,29) та бажаючі закупитись дешевшими товарами.

Словаччина відновила перевірки на кордоні з Угорщиною

Наступного дня після запровадження перевірок Польщею, Чехією та Австрією, Словаччина почала вибіркові перевірки на словацько-угорському кордоні. Вони триватимуть до 14 жовтня.

Перевірки стосуватимуться в основному підозрілого транспорту, щоб зменшити кількість нелегальних мігрантів, які прямують через Словаччину в інші країни Європейського Союзу.

За даними Міністерства внутрішніх справ (MV) Словацької Республіки, таки заходи контролю ввели на 35 контрольованих пунктах пропуску з Угорщиною.

Чому мігрантів приваблює Словаччина і до чого тут Фіцо та Орбан?

За даними словацького уряду, протягом перших 7 місяців 2023 року у країні були затримані понад 17,5 тисяч іноземців, тоді як за аналогічний період минулого року затримали менш як 2 тисячі.

Одним з факторів, який приваблює мігрантів у Словаччині є лист-підтвердження, який видається мігрантам правоохоронними органами після їх ідентифікації та реєстрації. Мігранти сприймають документ як такий, що дозволить їм безперешкодно пересуватись по території ЄС. Однак насправді він таки юридичних підстав не дає та дозволяє тільки залишатись на території Словаччини обмежений термін до депортації.

Варто додати, що видачу листів-підтверджень у 2018 році запровадив уряд Роберта Фіцо, який обрав антимігрантську тему однією з основних у передвиборчій агітації. Проте зараз політик переклав відповідальність на правоохоронців, президента Зузану Чапутову та тимчасовий уряд Людовіта Одора за нібито неспроможність їх впоратись із нелегальною міграцією та… впровадження міграційної політики Джорджа Сороса.

Іншим фактором стало те, що мігранти використовують Словаччину як транзитну країну, щоб потрапити до Німеччини. У Словаччину ж вони потрапляють «Балканським шляхом» з Угорщини.

Попри те, що угорський прем’єр Віктор Орбан зробив боротьбу з нелегальною міграцією частиною внутрішньої та зовнішньої політики свого уряду, у травні 2023 року з угорських в’язниць звільнили від 700 до 1400 перевізників нелегальних мігрантів, які були засуджені за цей злочин.

Тоді уряд Орбана аргументував це тим, що ЄС не дає кошти на утримання таких в’язнів в угорських в’язницях, а натомість вимагає боротьбу з нелегальною міграцією. Всі амністовані нелегали отримали 72 години, щоб покинути територію Угорщини й фактично опинились замкнені у Словаччині, оскільки Чехія та Австрія посилили прикордонний контроль, а Угорщина відмовилась приймати нелегалів назад.

Як тема нелегальної міграції у Європі може нашкодити українцям?

За даними серпневого дослідження словацького Центру соціально-психологічних наук Словацької академії наук (CSPV SAV, v. v. i.)  спекуляція політиків на міграційній темі під час виборів до Національної ради у вересні 2023 року сприяла зростанню солідарної втоми словаків.

«Постійне висвітлення в ЗМІ міграційної кризи може призвести до перевантаження інформацією. Термін «мігрант» часто асоціюється з терміном «нелегальний мігрант», що посилює негативну конотацію», – зазначає соціальний психолог центру Яна Папчунова (Jana Papcunová).

За її словами, політики використовують міграційну кризу для власної вигоди, викликаючи страх і обурення серед своїх виборців. Це може ще більше послабити суспільну підтримку мігрантів та біженців. Крім того, напруга часто виникає через відчуття, що ресурси та можливості надаються біженцям коштом місцевих жителів.

Про це, зокрема свідчать і результати відповіді словаків на питання про допомогу українцям – 48,8% опитаних погоджуються або скоріше погоджуються із твердженням, що «українцям надто допомагають і що допомога має бути обмежена в часі».

Пропонуємо також прочитати історії мігрантів з країн Близького Сходу та Африки про їх втечу до Європи та мрію про нове життя у Німеччині. Їх записала українська лікарка та письменниця Ірина Фінгерова під час нашого спільного проєкту «Без дому» – циклу літературних інтерв’ю і фоторепортажів з вимушеними переселенцями з різних країн (зокрема з України):

• «Без дому»: війна, гумовий човен та нова мрія у Німеччині Алі Археля, лікаря із Сирії
• «Без дому»: історія Семере Окубузілазе з Еритреї
• «Без дому»: історія Самар, яка врятувалась із Лівії та знайшла батьківщину в Німеччині

Infopost.Media
Титульне фото: Bernadett Szabo / REUTERS