Про протистояння Угорщини і керівництва ЄС відомо давно і триває цей процес вже роками. Для Віктора Орбана та його оточення йти всупереч рішенням з Брюсселя перетворилося на своєрідну гру: хто кого переможе? В хід йде чимало засобів, включаючи шантаж та різного роду перекручування фактів.

Зрозуміло одне — Орбан блокує рішення Європейської комісії, щоб вибити собі додаткові преференції та фінансування. Також протистояння з Брюсселем стало в Угорщині необхідним елементом у пошуку ворогів, які нібито заважають країні розвиватися. Орбан дуже любить ці ігри і грається в них із певним пафосом і задоволенням. Тим паче, що це дозволяє робити його електорат — більшість угорців продовжують довіряти саме його партії Fidesz, яка має більшість у парламенті. Так випливає із соціальних вимірювань громадської думки.

Угорщина — переважно сільськогосподарська країна, тож електорат Віктора Орбана та Fidesz переважно це мешканці регіонів, сільської місцевості, які не бажають кардинальних змін у політиці, оскільки не відомо якими вони будуть — так вже очевидно склалося історично. Протестний електорат має найбільшу підтримку лише в Будапешті, зокрема у особі мера столиці Гергея Карачоня. Саме у Будапешті відбуваються іноді досить численні мітинги — наприклад, освітян, медичних працівників, які вимагають від уряду певних змін. Утім всі ці демонстрації, схоже, самого Орбана не надто турбують. Він очевидно схильний думати, що бунтівні угорці ніколи не «перетнуть межу».

Угорщина Орбана проти Брюсселя

Тож протистояння Будапешта та Брюсселя наразі триває. Звісно, в умовах повномасштабної війни в Україні такі дії часто йдуть лише на користь Кремлю. Угорщина ж досі залишається без додаткового фінансування з боку фондів ЄС, зокрема через недотримання верховенства права.

Минулого тижня до Будапешта вирушила делегація Комітету з бюджетного контролю Європейського парламенту. Приводом для цього стали нові факти тиску на громадські організації та міжнародні компанії, а також ознаки корупції з боку угорської влади.

ЗМІ та НУО також попереджали їх про «залякувальні дії, такі як візити служб безпеки до офісів компаній або надзвичайно часті аудити» компаній, які уряд хоче передати у державну власність. Також повідомлення в Der Spiegel про витіснення великої німецької цементної компанії з Угорщини викликало серйозне занепокоєння в німецьких ділових колах, найбільшому інвесторі країни. Депутати Європарламенту виявили явні ознаки порушення верховенства права в законах про конкуренцію та закупівлі. Єдиним позитивним моментом, який було відзначено, був нещодавно створений орган доброчесності, який відповідає за боротьбу з корупцією.

Висновки делегації навряд чи прискорять доступ Угорщини до заморожених фондів ЄС. Давній критик Fidesz Даніель Фройнд (Daniel Freund) написав у Twitter:

«Питання: коли Угорщина знову отримає повний доступ до фінансування ЄС? Відповідь: Коли всі умови будуть виконані».

Загалом на карту поставлено 28 мільярдів євро після того, як Комісія ЄС заблокувала всі 22 мільярди євро структурних фондів Угорщини, а кошти з фонду відновлення після пандемії все ще очікують на схвалення через занепокоєння щодо верховенства права в країні.

Звісно ж, провладні угорські ЗМІ назвали цей візит політично мотивованим. А міністр регіонального розвитку Угорщини Тібор Наврачич звинуватив комітет у «дещо політичній упередженості».

До речі, сила впливу угорських ЗМІ, прихильних до уряду, заслуговує окремої уваги. Державна машина пропаганди почала будуватись Віктором Орбаном ще з 2010 року після двох частково провальних заходів «Фідесу» до парламенту, коли партія не змогла сформувати більшість та зберегти посаду прем’єр-міністра.

До того ж Угорщина через свою позицію може залишитися без іншої фінансової підтримки з боку ЄС — цього разу для фермерів. Річ у тому, що Угорщина — єдина, яка не скасувала заборону на імпорт сільськогосподарської продукції з України.

Держави-члени ЄС мали скасувати односторонню заборону на імпорт сільськогосподарських товарів з України, щоб отримати обіцяну фінансову допомогу для підтримки своїх фермерів. Зокрема про це ще 25 квітня заявив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський.

Зустріч міністрів сільського господарства країн ЄС відбулася після рішення кількох «прифронтових» країн (тобто тих, що межують з Україною), зокрема Польщі, Угорщини та Словаччини, заборонити весь імпорт української сільськогосподарської продукції. У першу чергу йшлося про наплив до Європи дешевого українського зерна та м’яса птиці, що нібито призвело до падіння цін на ринку і страйків фермерів.

Рішення, до якого вдалися ці країни, викликало значне занепокоєння як з боку України, так і з боку Європейської комісії, враховуючи, що торгівля є виключною компетенцією ЄС. Тобто, такий крок, ймовірно, є порушенням законодавства європейської спільноти.

Після тривалих переговорів чотири країни-члени, Болгарія, Угорщина, Польща та Словаччина, погодилися скасувати свої односторонні заходи в обмін на пакет фінансової допомоги у 100 мільйонів євро.

Однак Угорщина так і не дотрималася своєї сторони угоди, таким чином заблокувавши другий пакет підтримки для інших країн ЄС.

Звісно, і вони не дуже охоче пішли на такий крок. Зокрема, 13 міністрів сільського господарства країн ЄС надіслали листа до Європейської комісії, де зокрема зазначено наступне:

«Ми підкреслюємо нашу підтримку України, українського народу та українських фермерів […] і підтримуємо надання допомоги Україні, але така допомога не повинна ставити під загрозу життєздатність і конкурентоспроможність фермерів Європейського Союзу…».

І нарешті Угорщина заблокувала черговий транш (500 млн євро) військової підтримки України в рамках Європейського фонду миру (EPF). Про це стало відомо 16 травня.

«Угорщина не погоджується з тим, що Європейський Союз разом з іншими існуючими інструментами використовує Європейський фонд миру виключно щодо (інтересів) України, оскільки це не дозволяє спрямувати достатні кошти для просування інтересів ЄС в інших сферах», — йдеться в повідомленні уряду.

Нагадаємо, що Угорщина, яка є членом ЄС, а також НАТО, відмовилася надавати будь-яке військове обладнання сусідній Україні, куди вторглися російські війська в лютому 2022 року.

Також угорський уряд неодноразово критикував санкції ЄС проти Росії, які також мають одностайно схвалити всі 27 країн ЄС, але врешті підтримала всі узгоджені заходи.

Прем’єр-міністр Віктор Орбан, який перебуває при владі з 2010 року, також неодноразово сварився з ЄС та його виконавчою ланкою, Європейською комісією, через обмеження Будапештом прав мігрантів, а також посилення державного контролю над неурядовими організаціями, науковцями, ЗМІ та судами.

Шантаж Європи нелегальними мігрантами

Цікаво, що Угорщина, яка останніми роками посилено бореться з напливом нелегальних мігрантів і навіть зробила цю боротьбу частиною своєї внутрішньої та зовнішньої політики, нещодавно здійснила сама собі «постріл в ногу». В уряді вирішили достроково звільнити з ув’язнення 700 торгівців людьми, тобто перевізників нелегальних мігрантів, які були засудженими за цей злочин.

Йдеться переважно про іноземних громадян, затриманих злочинців з різних країн. Контрабандисти, яких висилають з Угорщини згідно з постановою уряду, мають 72 години, щоб покинути країну. За словами директора з комунікацій Національного командування пенітенціарних установ (BvOP) Дьєрдя Макули, мета заходу полягає в тому, щоб угорські платники податків не сплачували тягар, пов’язаний з виконанням покарання торговців людьми.

«Їхнє утримання під вартою – в основному через мовні труднощі та особливі харчові потреби – породжує додаткові завдання та обходиться пенітенціарній організації в мільярди форинтів щорічно», – повідомив директор з комунікацій.

Таке рішення вже викликало невдоволення з боку інших ув’язнених, які відбувають покарання за подібні злочини в угорських тюрмах. Негативно висловились щодо такої постанови і представники опозиції.

«Це дуже небезпечна амністія. Зараз вслід за терористами відпускають контрабандистів людей. До Угорщини та Європи випущено 700 контрабандистів», – каже Агнес Вадаї, депутатка парламенту від Демократичної коаліції (DK).

Своє занепокоєння висловили й у МЗС Австрії і викликали з цього приводу посла Угорщини у Відні для пояснень. На думку австрійської сторони, цей крок Угорщини має прямі наслідки для безпеки сусідньої країни. У неділю, 21 травня, Австрія також наказала посилити прикордонний контроль на кордоні з Угорщиною, що вже має наслідки — перетнути кордон стало значно важче і займає більше часу.

Парламентський держсекретар Міністерства внутрішніх справ Бенце Ретварі пояснив, що Угорщина повинна була прийняти це рішення щодо контрабандистів людей, оскільки Брюссель не бере участь у витратах на охорону кордону, але карає країну, в той час, як в’язниці переповнені:

«ЄС не дає Угорщині грошей ні на витрати на утримання торговців людьми, ні на будівництво в’язниць. З іншого боку, вони очікують, що контрабандистів-іноземців, спійманих на кордоні, утримуватимуть у внутрішніх в’язницях за гроші угорських платників податків… «.

Отже, як бачимо, і цей крок з боку уряду Угорщини був опосередковано спрямований та використаний на шантаж та критику у бік Брюсселя.

Чи залишиться Угорщина членом ЄС?

До чого ж можуть призвести такі «ігри Орбана»? Очевидно, рано чи пізно ця політика постійного протистояння матиме катастрофічні наслідки — у першу чергу для економічної стабільності Угорщини. Адже без підтримки з боку фондів ЄС та інші фактори країна може заглибитися у глибоку рецесію.

Так угорський форинт 23 травня різко обвалився на тлі розбіжностей між Європейським союзом та Угорщиною через війну в Україні. Центральному банку Угорщини довелося знизити відсоткову ставку для стабілізації ситуації. Bloomberg пише, що форинт втратив 0,9% проти євро — це найбільші втрати серед країн, що розвиваються.

Раніше угорська валюта також зазнала падіння після того, як прем’єр-міністр Віктор Орбан, якого багато хто сприймає як лідера ЄС з найтіснішими зв’язками з Кремлем, заявив виданню Bloomberg, що Україна не може перемогти Росію «на полі бою», і підтвердив, що його країна відійшла від «основного» підходу блоку для допомоги зруйнованій війною країні.

Тим часом сам Орбан лише посилює антиєвропейську риторику.

«Сучасна форма європейської співпраці була зумовлена двома місіями: мир і добробут. Якщо він не може виконати дві свої первісні місії, то який сенс у ЄС?», – сказав Орбан 12 травня під час виступу в місті Веспрем.

«Чи залишиться Угорщина надалі членом Європейського Союзу?» – подібні тези неодноразово лунали з уст угорських представників влади.

Очевидно, погрози «виходу з ЄС» для Угорщини є частиною їхньої власної політики або політичної гри, з можливістю певного тиску на Брюссель, зокрема для отримання коштів з європейських фондів. Однак те, що ці тези цілком серйозно згодом підхопили їхні партнери з сусідніх країн ЄС — вже досить тривожний сигнал.

Наразі Угорщина все ще сподівається на підтримку з боку Росії, зокрема у будівництві АЕС Пакш-ІІ. А також продовжує підтримувати досить тісні контакти з російським керівництвом та представниками Кремля, зокрема з «Газпрому» та «Росатому». Це також своєрідний жест з боку Орбана — зверхнього ставлення до Брюсселя та загалом політики ЄС.

Реальних шансів на якісь докорінні зміни серед політичних еліт в Угорщині наразі не існує. Fidesz все ще користується найбільшою підтримкою серед угорських виборців. Утім, скоріш за все, зі стрімким погіршенням економічної ситуації в країні, ці настрої можуть кардинально змінитися.

Infopost.Media