Інформаційний простір у Словаччині напередодні парламентських виборів заповнюється протистоянням ультраправої опозиції та діючої влади в особі президентки Зузанни Чапутової та новопризначеного «уряду технократів». 

Основні тези, які поширюються, стосуються набито залежності нового уряду від США та Джорджа Сороса. При цьому відверто проросійські наративи щодо України змінились на загальніші та мають на меті розмити поняття допомоги Україні у прийомі переселенців у глобальній проблемі «напливу біженців» до ЄС та Словаччини. 

Ще одним наративом, який підігрівається словацькими політиками, залишається начебто отримання вигоди західними країнами від війни в Україні.

«Вкрадені» владою вибори

Наближення виборів, які мають відбутись у Словаччині 30 вересня, зумовило поширення наративу про можливість втручання у виборчий процес сторонніх сил, зокрема уряду США та неурядових організацій. Тут ультраправа опозиція використовує тези, аналогічні до тих, які транслює прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Основним рупором виступив експрем’єр та лідер партії SMER – SSD Роберт Фіцо, який прямо звинуватив президентку та нового главу уряду Людовіта Одора у залежності від бізнес-магната та філантропа Джорджа Сороса.

Так, зокрема, Фіцо заявив, що підтримав би прем’єр-міністрів Польщі та Угорщини у протистоянні з Брюсселем щодо міграційної політики на червневому саміті Ради Європи. 

Цю тезу підхопили і словацькі дезінформаційні майданчики — наприклад сайт Matovičov cirku («Цирк Матовича») стверджує, що неурядові організації «працюють на 100% для відновлення контролю над державою після виборів» і що вони готуються до «зради словацького народу». За останній час неурядові організації, які фінансують громадянське суспільство для сприяння правосуддю, розвитку освіти, охорони здоров’я та незалежних ЗМІ, стали частими об’єктами нападок з боку політиків та дезінформаторів.

Лідер ультраправої партії Republika, колишній «котлебівець» Мілан Угрік заявив, що «Словаччина стикається з психологічною операцією з боку США» і що мета – «знищити опозицію та забезпечити, щоб вибори пройшли відповідно до потреб Вашингтона».

Основна мета такого поширення дезінформації — посіяти паніку, недовіру серед населення та підірвати авторитет державної влади і тим самим підготувати грунт до її провалу на виборах. Крім того, таким чином усталюються сумніви громадян у чесності виборчої системи та посилюється їх віра у неможливість виборів без фальсифікацій. Такий наратив про «вкрадені вибори» вигідний та активно використовується політиками опозиційних Smer та Republika. Хоча досі у Словаччини не було явних проблем із чесністю виборчого процесу (наприклад, згідно зі звітами ОБСЄ).

«Вторгнення» біженців

Посилились у словацькому інформаційному просторі і наративи щодо «засилля» біженців з країн Близького Сходу. За дослідженням групи Infosecurity.sk, ворожа до цієї категорії населення риторика також спостерігається серед політиків ультраправих партій – Republika та ĽSNS Маріана Котлеби. 

Ключовою тезою публікацій цих політиків стало вживання слова «вторгнення» для підсилення ефекту масштабності проблеми серед населення. Зразковим тут є коментар депутата Європарламенту, голови партії Republika Мілана Угріка: 

«Я питаю, чого ми чекаємо? Першого зґвалтування чи вбивства? Тоді вони знову всі стогнати будуть і базікати про бідолашних, які тікають від війни?»

Іншим прийомом є приведення прикладів злочинів, скоєних мігрантами у інших країнах, щоб узагальнити поняття мігранта, який втікає від війни та підігріти вороже ставлення до нього. Експерти Infosecurity.sk проаналізували найпопулярніші дописи у словацькому сегменті Facebook за ключовим словом «міграція» та кількістю взаємодій (реакцій, коментарів та поширень). Серед першої трійки найпопулярніших — два дописи Мілана Мазурека (депутат Нацради від ĽSNS), у яких він називає біженців «нелегальними іноземцями» і зображує їх дуже небезпечними для громадян Словаччини та заявляє, що нелегальна міграція є «великою проблемою» для Словаччини.

Третьою за популярністю є публікація Мілана Угріка (1,5 тис. вподобань, 317 коментарів та 564 поширення), в якій він також застерігає від нібито небезпеки міграції та перебільшує ситуацію. 

Голова партії ĽSNS Маріан Котлеба на своїй сторінці у Facebook стверджує, що нелегальна імміграція до Словаччини є наслідком міграційної політики ЄС. Така риторика, наприклад, притаманна прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, який критикує міграційну політику ЄС, називаючи її «диктатом Брюсселя».

Для України таке сприйняття мігрантів може обернутись негативним ставленням до тих громадян, які виїхали до Словаччини рятуючись від повномасштабного вторгнення росії. Відповідно таким чином ультраправим політикам легше просувати тезу про обтяжливість для словацької економіки надавати Україні допомогу як економічно, так і зброєю чи підтримуючою міграційною політикою.

Війна в Україні та вигода Заходу

Словацькі дезінформатори активно поширюють наративи про війну в Україні, стверджуючи, що західні країни отримують вигоду від неї і тому відкидають мирні переговори та штучно затягують війну.

Один із найпопулярніших постів (183 тис. переглядів, 1,1 тис. коментарів), які поширюють цей наратив за останній час, належить Мірославу Радачовському (Miroslavovi Radačovský), члену Європейського парламенту (ЄП) і голові націоналістичної словацької партії «Slovenský Patriot». У своєму виступі в Європарламенті Радачовський назвав війну в Україні «історичною мрією англосаксів» і припустив, що Захід не прагне миру. 

Голова опозиційної партії SMER – SSD Роберт Фіцо стверджує, що основними гравцями в цій ситуації є «західні збройові компанії», тоді як, за словами дезінформатора Любоша Гріци (Ľuboša Hrica), «продажні політики» та «європейська та американська збройна промисловість» отримують прибуток від цієї війни.

За допомогою такої риторики дезінформатори створюють ілюзію, що західні країни насправді стоять за конфліктом і тому можуть в односторонньому порядку припинити війну. Водночас це відвертає увагу від того факту, що агресором у цій ситуації є Росія, яка в будь-який момент може вивести свої війська з України та забезпечити мир, якого наполегливо вимагають від західних країн дезінформатори.

Infopost.Media
Фото: Siegfried Mortkowitz / Politico