Опозиційна проросійська словацька партія Smer продовжує утримувати лідерство у політичному рейтингу, а партія прем’єра Геґера близька до прохідного бар’єру. Всього ж до парламенту, якби вибори відбулись у березні, пройшли б 7 партій.

Про це свідчать дані соціологічного опитування агентства Ipsos для Denník N, яке провели відразу ж після оголошення Едуардом Геґером про створення нової політичної сили. 

Тож якби вибори відбулися на початку березня, то переміг би на них Smer, який очолює експрем’єр Словаччини Роберт Фіцо. Попри свою проросійську позицію, популізм та корупційні скандали він продовжує утримувати лідерство серед виборців, а його партія випередила б на виборах найближчого конкурента Hlas на 0,2%.

При цьому, у порівнянні з даними попереднього опитування у грудні минулого року, підтримка Smer особливо не змінилась, зрісши на ті самі 0,2%. Водночас Hlas відкотився з грудневих 20% до 16%.

Також пройшла б до парламенту партія президентки Словаччини Зузани Чапутової Progresívne Slovensko – вона втратила майже 1%, втрималась на 11% та замикає трійку лідерів. 

Крім того, в Нацраді залишились би Sme Rodina (із плавним зростанням з 8% до 8,5%) та ліберальна SaS, яка «впала» на близько 3,6%, а додалися б ультраправі ​​Republika (плавно зросла на 2%) та Християнсько-демократичний рух KDH (зріс на 0,2%).

Геґер «відкотив» OĽaNO назад

Створення демократичної партії Едуарда Геґера відібрало найбільше голосів у руху OĽaNO, до якого він входив раніше. Підтримка партії експрем’єра та нинішнього міністра фінансів Ігоря Матовича впала з 8% до 4,8% та знизила ймовірність проходження до парламенту.

Власне новостворена на базі партії Spolu політична сила «Демократи» стартувала з непоганими соціологічними результатами.  За результатами опитування агентства Ipsos для Denník N (а це перший замір суспільних настроїв після політичних змін у Словаччині), партія Геґера-Коллара отримала майже 5%.

Читай також:

Словаччина напередодні дочасних виборів парламенту: лідирує опозиція, але це їй не гарантує влади. Що важливо знати Україні

Поза залою Національної ради також залишаться словацькі угорці – «Alliance-Szövetség» (3,8%), SNS (3%) і партія «Za ľudí» (2,9%). Не проходять і партія ĽSNS (2,2%), союз «Modrí – Európske Slovensko» («Сині – Європейська Словаччина» з 1,9%), «Maďarské fórum» («Угорський форум» з 1,4%) та інші позапарламентські партії.

Розпорошення нових правих сил 

Марафон створення нових політичних рухів у Словаччині розпочався зі створення проекту «Сині – Європейська Словаччина» експрем’єр-міністром Мікулашем Дзуріндою. Ще у вересні минулого року прогнозувалось, що його новий політичний проект може об’єднати позапарламентські партії KDH, Spolu та Za ľudí і стати конкурентом для SaS і Progresívne Slovensko.

Фото: SME – JOZEF JAKUBČO

Група Мікулаша Дзурінди підписала в січні меморандум про співпрацю з партією Spolu Мирослава Коллара, який мав призвести до створення спільної політичної платформи. Тоді на спільній пресконференції урочисто оголосили про заснування так званої «Синьої коаліції».

Однак партія Мирослава Коллара далі без участі Дзурінди почала вести переговори з Едуардом Геґером і напередодні виходу того з OĽaNO Мікулаш Дзурінда повідомив про початок власного політичного проекту «Сині – Європейська Словаччина».

Фото: Pravda, Ivan Majerský

Наступного дня відбулась презентація ще однієї центристської політсили «Яблуко» («Jablko»), засновницею якого стала євродепутатка Люція Дюріш Ніколсонова (Lucia Ďuriš Nicholsonová). За її словами, це прозахідна, проєвропейська партія, одними з основних напрямків якої є структурна реформа регіонів та розвиток молоді. Новостворена політсила вже провела переговори (щоправда, поки безрезультатно) з основними правими партіями та проектами – «Демократами», позапарламентською ODS та рухом Мікулаша Дзурінди. Також Ніколсонова відкинула співпрацю з OĽaNO, націоналістичними та екстремістськими рухами типу ĽSNS та Republikа, а такою опозиційною партією Роберта Фіцо – Smer. 

Чому розбрат серед правоцентристів — погано для України

Попри обіцянки об’єднати виборців у боротьбі з опозиційними партіями, насправді нові політичні рухи можуть призвести до розпорошення голосів. Принаймні так вважає частина словацьких політологів, зокрема політолог з Університету міжнародного бізнесу в Пряшеві Томаш Козяк (Tomáš Koziak).

«Ці партії можуть допомогти партіям Hlas та Smer виграти вибори з іще вищим виборчим результатом», – зазначив він. – «Ті приблизно 15%, які Hlas має в різних опитуваннях протягом тривалого часу, — це занадто висока цифра, щоб його переваги впали».

Такої ж думки дотримується і засновник партії Spolu, яка зараз увійшла до новостворених Демократів, а нині консультант та викладач університету Мирослав Беблавий (Miroslav Beblavý). На його думку, окремий похід на вибори правоцентристських сил замість їх об’єднання може легко привести до влади Hlas та Smer, а за певних умов шанси стати лідером виборчих перегонів є навіть у партії президентки Progresívne Slovensko.

Високі позиції Smer у рейтингу дозволяють експрем’єру Роберту Фіцо і далі маніпулювати громадською думкою та ставити палки в колеса хоч і тимчасовому, однак досі діючому словацькому уряду. Одна з основних таких акцій відбулась 21 січня, коли у Словаччині пройшов референдум щодо дострокового припинення повноважень парламенту, який організували опозиційні партії на чолі зі Smer-SD та Робертом Фіцо. Тоді через недостатню явку учасників Держстат та Державна виборча комісія визнали його результати недійсними.

Фото: SME / Jozef Jakubčo

Однак, попри визнання референдуму недійсним, у Smer-SD заявили, що його результати свідчать про зміну уряду на наступних парламентських виборах.

Слід нагадати, що Hlas і Smer активно критикують діючий словацький уряд, а позиція Smer під час російського вторгнення в Україну взагалі стала відверто проросійською. Наприклад, партія Фіцо наприкінці серпня організувала святкування Словацького національного повстання (SNP) у Зволені, запросивши туди посла Росії в Словаччині Ігоря Братчикова та главу дипломатичного представництва Білорусі в Словаччині Ігара Лятуна.

Крім того Фіцо став найактивнішим противником військової співпраці зі США і назвав це «зрадою». Це попри те, що саме він почав процес, коли був у уряді.

Критичною залишається і позиція Smer щодо передачі Україні законсервованих винищувачів МіГ-29. У той час як партії урядової коаліції підтримують прохання України про літаки без особливих застережень, опозиція категорично відкидає таку підтримку України та сприймає це як загрозу національній безпеці. Сам Роберт Фіцо наголосив, що уряд у відставці не має повноважень приймати таке серйозне рішення щодо обороноздатності країни.

* Опитування Ipsos проводилося 7-9 березня за репрезентативною вибіркою у 1017 респондентів.

Віталій Дячук для InfoPost.Media

Титульне фото: DenníkN / Vladimír Šimíček

*** Цей матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії

Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.