15 грудня парламент Словаччини висловив недовіру уряду Едуарда Геґера, що означало автоматичну відставку уряду, яку наступного дня прийняла президентка країну Зузана Чапутова. Хоч про дочасні вибори парламенту в Словаччині почали говорити ледь не відразу після останніх виборів (березень 2020), але саме зараз вони є найбільш імовірними, хоча і не обов’язковими (адже може бути сформована нова коаліція та її уряд).

Відтак, вкрай цікавими є рейтинги підтримки політичних сил у найбільш кризовий момент словацької політики за останні 2 роки. Результати опитування агентства «АКО» для шоу «На межі» телеканалу JOJ дає чітку картину політичних настроїв словацького суспільства. Причому в динаміці за останні місяці.

Останнє дослідження АКО було проведено з 6 по 12 грудня, тобто в період безпосередньо перед голосуванням про відставку уряду Едуарда Геґера.

Основною зміною у рейтингу політичних сил стало падіння підтримки партії Ріхарда Суліка SaS (Свобода і солідарність), яка на початку вересня вийшла з провладної коаліції.

У листопаді вона набрала майже 11%, у грудневому опитуванні вона отримала вже менш як 10% підтримки. При цьому, що у липні SaS мав майже 15% підтримки.

Саме влітку розгорілася коаліційна криза, а зі зростанням рейтингів партії Суліка (та одночасно захмарний антирейтинг його особистого ворога міністра фінансів Ігора Матовича) пов’язували з його зацікавленістю в дочасних виборах.

Ріхард Сулік, SaS / Фото: David Ištok, Aktuality.sk

Щодо позиції інших гравців, то у грудні не було зафіксовано істотних змін у порівнянні з осінніми рейтингами.

Партія Hlas-SD на чолі з Петером Пеллегріні залишається на першому місці з приблизно 20% підтримкою.

При цьому підтримка партії, хоч і незначними темпами, але росте з жовтня. Так, у жовтні 2022 року рейтинг Hlas-SD склав 19,1%, а у листопаді сягнув уже 19,5%.

Інфографіка: aktuality.sk

Друге місце займає опозиційна Smer-SD з 16%, підтримка якої залишається практично незмінною протягом останніх трьох місяців.

Третє місце належить Progresívne Slovensko, яка номінувала в кандидатки діючу президентку Словаччини Зузанну Чапутову, з майже 12%.

«Президентська» партія також продемонструвала незначний ріст з 11,2% у жовтні та 11,5% у листопаді.

OĽaNO і SME Rodina покращили позиції

Ключова урядова партія OĽaNO, яка перемогла на останніх виборах з результатом 25,8%, наразі має лише 8%. Порівняно з листопадом результат покращився на 0,5% та майже зрівнявся з жовтневим рівнем, що навряд може втішити лідера партії Ігора Матовича та вже в.о. прем’єра Едуарда Геґера.

Коаліційний рух Sme rodina також досяг дещо кращого результату, ніж раніше. З листопадових 6,9% він підвищив результат до 7,7%, як і у жовтні.

Варто зазначити, що OĽaNO та Sme rodina могли б стати основою нової коаліції, яка перейняла б естафету від діючої. Однак навіть при об’єднанні зусиль ці дві партії не отримали б супербільшості, як і після приєднання KDH, SaS і Progresívny Slovensko.

5% бар’єр проходження до парламенту подолали б ще дві партії — ультраправі Republika з 6,6% і Християнсько-демократичний рух KDH, який має 5,5%.

Хто поки не проходить – націоналісти та угорці

Не проходить за результатами соцопитування в Національну раду націоналістична партія SNS (Slovenská národná strana) – вона набирає тільки 4% голосів виборців. Також двох відсотків для проходження до парламенту не вистачило б партії угорської національної меншини Aliancia.

Загалом результати опитування не дають шансів правоцентристській опозиції для формування парламентської більшості та нового складу уряду. Разом вони отримали б 75 мандатів зі 150.

Цікаво, що поки політики не можуть дійти згоди щодо подальшої долі уряду та потенційних дострокових виборів, виборці, схоже, більш радикальні у своїх настроях. У опитуванні агентства Focus для TV Markíza та видання SME більшість респондентів (59%) підтримали ідею дострокових виборів, при чому вже у травні або червні наступного року. Ще 19% воліли б змінити склад парламенту навесні 2024 року. 5% опитаних підтримали ідею дострокових виборів у вересні або жовтні наступного року, а ще 17% поки не визначились.

Інфографіка: SME

Реванш проросійської опозиції та загрози для України

Тобто наразі повернення до влади опозиційних сил, серед яких є чимало проросійських політиків, має високу ймовірність у разі дострокових виборів. Однак навіть при об’єднанні HLAS та Smer-SD не зможуть сформувати суперкоаліцію, яка загрожуватиме інтересам України.

На думку директора Інституту Центральноєвропейської стратегії Дмитра Тужанського, реванш проросійських сил у Словаччині можливий, але не обов’язковий, і все залежить від рішень менших опозиційних партій, не представлених у словацькому парламенті.

«Буде питання до того, чи пройдуть у новий парламент так звані «фашисти» котлебівці або націоналісти. Зараз вони роздріблені і якщо підуть кількома колонами, то можуть зовсім не пройти. Питання і у тому, чи піде окремою силою партія президентки Чапутової – вони йшли блоком і не пройшли. Зараз, якщо підуть партією, то є всі шанси пройти, адже Зузанна [Чапутова] є другою за популярністю людиною у Словаччині», — каже Тужанський. — «І питання угорських партій, які також на рівні 5-7% долають прохідний бар’єр. Однією з ключових інтриг буде рішення партії HLAS Петера Пеллегріні щодо співпраці зі своєю колишньою командою на чолі з Робертом Фіцо. Попри їхню тісну спіпрацю після розколу, цей альянс не є гарантованим, і може стати моментом істини для самого Пеллегріні, який є зараз лідером довіри в країні, а його партія — лідером рейтингів».

За словами Дмитра Тужанського, за політичною ситуацією у Словаччині варто спостерігати як з приводу загрози зриву постачання зброї, так і щодо економічного партнерства та ресурсної підтримки.

«Словаччина для нас важлива не тільки у плані постачання зброї, а й у питанні реверсі. При чому як електроенергії, так і газу і в ситуації зими це критично необхідно для нас. Так само стоятиме питання пального. У сьогоднішній ситуації це навіть більш важливо, ніж питання зброї у ситуації, коли ми вже отримуємо зброю від [інших] західних сусідів», – вважає Тужанський.

Непередбачуваність сценаріїв у словацькій політиці можна було спостерігати на так званих місцевих «супервиборах», які пройшли 29 жовтня. Попри високі рейтинги опозиції більшість кандидатів на посади депутатів та голів муніципалітетів, депутатів та голів окресів і країв проігнорували партійне представництво і балотувались самостійно. А невдача на цих виборах словацької політичної опозиції та збереження влади, яка відзначається лояльністю до України у війні з Росією, у перспективі може зіграти на руку Україні. Адже діюча влада активно висловлює та надає підтримку на різних рівнях – від громад до регіонів.

Віталій Дячук, для InfoPost.Media,

головне фото TASR – Jaroslav Novák

* Цей матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії

Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.