Аналітика 13 Вересня 11:15

З‘єднати Україну з ЄС через Словаччину: як словаки готують інфраструктурну революцію на сході країни

Словаччина інвестуватиме у якісну транспортну інфраструктуру та екологічний транспорт. Відповідну заяву зробив на початку серпня прем’єр-міністр Словаччини Едуард Хегер, наголосивши, зокрема, і на електрифікації залізниці та важливості велосипедних доріжок.

Поточний стан дорожньої інфраструктури характеризується відносно густою мережею доріг, але з низькою часткою автомагістралей та високошвидкісних доріг, тоді як існуюча пропускна здатність доріг перевищена, особливо на основних міжнародних автомобільних сполученнях.

За словами словацького прем’єра, уряд хоче змінити другорядне ставлення до альтернативного транспорту, покращити якість дорожнього покриття та стан залізничного транспорту.

Ми вирішили розібратись, що собою являє стратегія розумного та сталого транспорту у Словаччині, як вона допоможе країні залучити інвестиції у розбудову інфраструктури та чому це вигідно Україні.

Шосе D1 Словаччина

Шосе D1 / Фото: strabag.sk

Отже, про що словацька стратегія розумного та сталого транспорту

Це документ, який уряд прийняв 22 січня 2022 року і який окреслює майбутній напрямок мобільності в Словаччині. Базується вона на трьох ключових принципах – розумній, довговічній та стійкій мобільності, за яких транспорт має сприйматись та оцінюватись не як продукт, а як послуга.

Стратегія має кілька часових етапів впровадження. Так, до 2030 року має бути забезпечений обмін даними між різними видами пасажирського та вантажного транспорту, продаж єдиних квитків на кілька видів транспорту, а залізничні та водні інтермодальні перевезення також мають повністю конкурувати з автомобільним.

Відповідна стратегія, прийнята Європейською комісією у 2020 році передбачає також акцент на залізничному транспорті, як найбільш екологічному. Частка використання залізничних перевезень до 2030 року в ЄС має зрости вдвічі. До 2030 та 2035 року на європейські ринки мають вийти також морські і річкові судна та літаки з нульовим рівнем викидів у атмосферу.

До 2050 року майже всі автомобілі, мікроавтобуси, автобуси та вантажівки повинні мати практично нульовий рівень викидів. Цього планують досягти за рахунок збільшення кількості електромобілів чи авто з використанням водневої тяги. У той же час кількість смертей, спричинених дорожніми аваріями, має до 2050 року має скоротитись до нуля завдяки використанню інтелектуальних систем в інфраструктурі та автономному керуванню громадським транспортом – потягами, трамваями тощо.

Базова стратегія ЄС до 2050 року планує ще вдвічі наростити обсяги залізничних перевезень та повністю запустити інтегровану роботу мультимодальної транс’європейської транспортної мережі (TEN-T), обладнаної для сталого та інтелектуального транспорту з високошвидкісним зв’язком.

Що вже робиться? 

У Словаччині вже впроваджено або впроваджується кілька елементів розумної мобільності. 

З серпня на Братиславській кільцевій дорозі працює лінійний транспортний контроль, який в режимі реального часу оцінює ситуацію на кільцевій дорозі та на основі даних може попереджати про аварії чи затори та водночас визначати максимально дозволену швидкість на окремих ділянках. 

Найближчим часом планується запуск системи динамічного зважування транспортних засобів або моніторингу наявності місць для паркування на зупинках автомагістралі. 

Зараз також ведеться робота над зручністю використання мереж 5G з точки зору підвищення безпеки дорожнього руху або розбірливості дорожніх знаків.

Проблеми в реалізації

Темпи електрифікації транспорту Словаччини ставлять під сумнів можливість досягнення планованих показників у строк. Наразі Словаччина відстає від Європи за кількістю зареєстрованих транспортних засобів з низькими або нульовими викидами (BEV+PHEV).

Так, за даними Асоціації автомобільної промисловості Словацької Республіки у 2021 році в Словаччині було зареєстровано лише 1104 нових електромобілів, їх частка на ринку становила менше 1,5 відсотка. Для порівняння, в Європі за перші три квартали він сягнув у середньому майже 10 відсотків. Якщо врахувати гібриди та електромобілі, їхня частка ринку в Словаччині минулого року становила 3 ​​відсотки, а в Європі – майже 19 відсотків.

Screenshot 21

Частка електромобілів та гібридів серед ТЗ, зареєстрованих у Словаччині

Це пов’язано з відсутністю реальної підтримки та пільг з боку держави для ввезення електромобілів. З іншого боку, збільшився вік індивідуально ввезених транспортних засобів, за рік було ввезено до 8508 автомобілів старше 15 років.

Щоб дотриматись зобов’язань щодо  зменшення викидів, словаки повинні придбати понад 45 000 електромобілів і гібридів протягом наступних чотирьох років, тобто в середньому 11 250 за рік. У той же час протягом 2021 року у Словаччині зареєстрували тільки 1104 електромобілі (1,46 відсотка ринку) і 1167 гібридів (1,54 відсотка ринку). Автомобіль із водневим двигуном було придбано тільки один.

 


Крім того наразі, за інформацією Асоціації автомобільної промисловості, Словаччина наразі не в змозі й задовольнити на 100% попит на електромобілі.


 

Це могли б змінити іноземні інвестиції, які б дали можливості відкрити «гігафабрику» з виробництва акумуляторів у Словаччині. Інакше Словаччина буде залежати від імпорту акумуляторів з-за кордону з усіма ризиками, які випливають з цього – не в останню чергу катастрофічним дефіцитом поставок, який виявила попередня криза Covid-19 і нинішня війна Росії проти України.

Однак тут на руку словакам грає запуск заводу електромобілів Volvo у індустріальному парку Валаліки в Кошице. З 2026 року тут вироблятимуть лише електромобілі, яких щорічно сходитиме з конвеєрів 250 тисяч. Шведська фабрика з китайським інвестором хоче реінвестувати щонайменше 1,2 мільярда євро, що має швидко підняти економіку. Словаччина ж планує надати Volvo фінансову допомогу для запуску заводу в розмірі 267 мільйонів євро.

Що стосується інфраструктури для електромобілів, то Словаччина має лише дві зарядні станції на 100 км доріг, і за цим показником вона порівнянна, наприклад, з Хорватією (2,3), однак знаходиться у рейтингу вище за Литву, Латвію, Польщу та Румунію.

У рамках стратегії очікується загальний обсяг інвестицій у 50 мільйонів євро та будівництво понад 3000 зарядних станцій. Водночас, за інформацією Мінекономіки, також мають побудувати три водневі АЗС.

Електрифікація залізниці

Що стосується електрифікації залізничної лінії Bánovce nad Ondavou – Humenné, яку словацький прем’єр назвав «флагманським» проектом плану відновлення транспорту, то цей проект існує ще з 2014 року, коли було прийнято відповідне повідомлення про подання намірів.

Вартість цього проекту, за повідомленням Хегера, 200 мільйонів євро.

На початку липня Залізниці Словацької Республіки (ZSR) оголосили публічний тендер на електрифікацію та пов’язану з нею реконструкцію одноколійної лінії Бановце-над-Ондавоу – Гуменне, протяжністю 33,5 кілометра. Тендером передбачена вартість робіт 170,6 млн. євро, які фінансуватимуться з фондів Європейського Союзу в рамках Плану відновлення та стійкості Словацької Республіки.

Важливість цього проекту полягає у тому, що ця інфраструктура на цій ділянці залізниці вже застаріла і термін її експлуатації завершується. Для підвищення її екологічності потрібна електрифікація, оскільки неелектрифікованість перешкоджає руху поїздів на електричній тязі на всьому маршруті Кошице – Гуменне.

Загалом проект покликаний  забезпечити транспортну доступність та сполучення Кошице з іншими регіонами східної Словаччини.

Будівництво велосипедних доріжок

Активна розбудова велоінфраструктури у Словаччині почалась у 2015-2016 роках, коли до існуючих 1543 кілометрів велодоріжок додались ще 161 км. Переважно це в туристичних регіонах, зокрема в Токаї.

Відповідно до стратегії розумного і сталого транспорту, на розвиток велоінфраструктури мають виділити 105 млн. €.

Особливо активно розвиток мережі міждержавних велодоріжок EuroVelo 11 на території Словаччини почався у 2016 році. Ця мережа через Словаччину об’єднує траси Польщі та Угорщини.У 2017 році координатори будівництва відзвітувались про завершення проекту із будівництва велодоріжок у Кошицькому та Прешовському краях та на частині Закарпаття, вартістю майже 240 тис.євро, профінансованого норвезьким фондом.

Im 12

Веломапа Словаччини

Одним із цьогорічних прикладів створення велоінфраструктури є будівництво велосипедного мосту між Malé Žitné ostrov (село Dobrohošť) у Словаччині та Szigetköz  (село Dunakiliti) на угорському боці. Це дозволить Словаччині збільшити туристичні можливості регіону, адже міст буде частиною річкового велосипедного маршруту EuroVelo 6. За його допомогою Словаччина буде з’єднана з Європейською велосипедною магістраллю. 

Проект фінансується Програмою  співробітництва Interreg VA Словаччина – Угорщина і його вартість становить понад 10,4 млн євро. Розподіл фінансування між Словаччиною та Угорщиною 50:50. У Словаччині 85 відсотків буде фінансуватися з Європейського фонду регіонального розвитку. Якщо державні закупівлі пройдуть без проблем, міст мають завершити приблизно за чотири роки.

Кошицька об’їзна та D1 до України

Будівництво понад 14-кілометрової траси Košice R2 розпочалося в березні. Ця ділянка після запуску з’єднає трасу D1 зі швидкісною трасою R4. Водночас ділянка стане частиною міжнародного коридору Via Carpatia.

Будівництво об’їзної дороги Кошице коштуватиме приблизно 132 мільйони євро, фінансування забезпечено з фондів Європейського Союзу. Автомобілісти вперше їздитимуть об’їзною у 2025 році.

Kosicky Obchvat

Об’їзна дорога Кошице

За проектом об’їзна включатиме не тільки традиційну трасу, а й 13 мостів загальною довжиною понад 1,4 кілометра.

Однак будівництво кілька разів було під загрозою. Спочатку взимку Управління державних закупівель виявило помилку в контракті та запропонувало скасувати результати тендеру. Це викликало публічний конфлікт голови Управління державних закупівель (ÚVO) Мирослава Глівака з  міністром транспорту Андреєм Долежалом. 

Потім на деяких ділянках будівництва піротехніки почали виявляти артилерійські снаряди та інші боєприпаси часів Другої світової війни. Однак наразі будівництво вже триває і за оптимістичним прогнозом має завершитись у 2025 році за тендерну суму, а в гіршому – у 2030 році за значно більші гроші.

Для добудови швидкісної траси D1 до східного кордону з Україною у Словаччини є як мінімум два мотиви. 

Перший – раніше у Словаччині заявляли, що продовження D1 до кордону допоможе у розвитку східних регіонів країни. Другий – існує ризик, що якщо до 2030 року добудову словацької частини транс’європейської транспортної мережі TEN-T CORE, включаючи автомагістраль D1 від Бідовця до кордону з Україною, не буде завершено, то це позбавить Словаччину можливості фінансувати автомагістраль до Земпліна з європейських коштів.

Тому наприкінці 2021 року Національна автомобільна компанія виділила на техніко-економічне обґрунтування продовження автомагістралі D1 до кордону з Україною 700 тис. євро. У Кошицькому краї депутати почали наполягати на тому, щоб уряд якомога швидше завершив автомагістраль від Бідовце до КПП “Вишне-Нємецке-Ужгород”. У Кошице навіть почали готувати власне техніко-економічне обґрунтування щодо з’єднання автомагістралі D1 та цієї дороги.

А у січні цього року в Словаччині оголосили дату тендера щодо дослідження можливості продовження автомагістралі D1 до кордону з Україною. У липні генеральний директор Національної компанії автомобільних доріг Владімір Яцко повідомив, що контракт із підрядником про розробку техніко-економічного обґрунтування будівництва автомагістралі D1 у Бідовце – КПП “Вишнє Німецьке” підписаний. Попри те, що у контракті термін розробки становить один рік, секретар Міністерства транспорту та будівництва Ярослав Кметь припустив, що він може бути завершений протягом кількох місяців.

Словацький Мінтранс навіть готує пропозицію змін до законодавства, щоб скоротити тривалість процесів оцінки впливу на навколишнє середовище, процедури будівництва чи купівлі землі. 

«Ділянка D1 має стратегічне значення, навіть військове, і ми повинні це враховувати», – заявив Кметь, маючи на увазі ситуацію в Україні.

Інше важливе значення цієї ділянки автомагістралі – потреба посилення можливостей транспортування українського зерна автомобільною інфраструктурою, оскільки словацькі залізничні вузли Чєрна-над-Тисою та Матовце наразі не мають необхідної пропускної здатності.

У майбутньому якісна дорожня інфраструктура також буде важливою для розбудови України після війни.

***

Ми виокремили низку матеріалів, у яких показуємо те, як інвестиції у Словаччину сприятимуть не тільки розвитку її східних регіонів, а й українського прикордоння. Відстежуємо також  вплив подій в Україні на розвиток інфраструктури на україно-словацькому кордоні, що теж позитивно впливає на схід Словаччини:

Світове змагання за виробництво електрокарів почалося: Чому для України добре, що Volvo інвестує в східну Словаччину?

Логістика з Україною: біля Кошице планують збудувати індустріальний парк з широкою залізничною колією

Услід за Volvo до східної Словаччини приходить Bosch. Чому це важливий сигнал для України

Зброя для України та НАТО: Біля кордону у Словаччині у п’ять разів збільшать виробництво боєприпасів для гаубиць

 

Віталій Дячук для Infopost.media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі