Аналітика 07 Серпня 20:23

Як етнічна угорка стала українським філологом та запровадила двомовне навчання в угорській школі. Інтерв’ю з Ґабріеллою Гомокі

Білінгвальне навчання могло би стати ключем для вирішення українсько-угорської освітньої суперечки, яка триває вже 4-й рік. Наша розповідь про тих, хто у це не тільки повірив, а й втілив.

5 вересня 2017 року Верховна Рада ухвалила новий закон “Про освіту”, 7 стаття якого передбачала, що мовою навчального процесу має стати державна, себто українська мова. Однак, це не означало повний перехід на українську мову викладання, адже в законі наголошувалося на праві навчання поряд з державною мовою також мовою нацменшини. А також додавалося, що: “у закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами  – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу”. 

Оскільки угорська, румунська, словацька, польська, болгарська та інші мови українських нацменшин, материнська держава яких є країною-членом ЄС, є офіційними мовами Євросоюзу, то здавалося б представники нацменшин мали бути спокійними. 

Однак, окрім великої низки запитань до освітнього закону та його мовної статті, виникало ключове “а скільки ж насправді дисциплін і в якому класі може викладатися рідною мовою нацменшини, а скільки українською?; хто це регулюватиме?” 

Серед нацменшин виникли логічні побоювання, що всі предмети, за виключенням рідної мови та літератури нацменшини, мали б відтепер викладатися українською мовою.

Усе це спершу загубилося на тлі політичного галасу, який виник після ухвалення нового українського закону про освіту. Свій протест майже відразу тоді висловили не тільки Росія, що передбачувано, а й Угорщина, Румунія, Польща, Болгарія. Будапешт протестував тоді найбільш емоційно, і з того часу, мабуть, найбільш послідовно та системно.

Не зняло напругу в цьому питанні навіть ухвалення на початку 2020 року закону «Про повну загальну середню освіту», в якому було уточнено мовні пропорції на виконання рекомендацій Венеційської комісії. Згідно з ним, до 4-го класу включно угорці (а також інші нацменшини, для яких рідною є одна з офіційних мов ЄС) можуть навчатися повністю рідною мовою. З 5 класу не менше 20% часу викладання (не предметів) має відбуватися українською мовою. До 9 класу відсоток часу викладання державною мовою має сягнути 40%, і нарешті в 10-11(12) класах – до 60%. 

Додатково наголосимо, що йдеться про час викладання, а не предмети, що відкриває можливість для одночасного викладання одного предмету на уроці відразу двома мовами, тобто білінгвально. 

Також у законі зазначено, що школа сама вирішує, які саме предмети якою мовою викладати “з урахуванням особливостей мовного середовища” (розділ 6 статті 5 закону).

Приватні ж школи в Україні повністю звільнили від мовних вимог, їм надалось право “вільного вибору мови освітнього процесу”, але з однією умовою – вони “зобов’язані забезпечити опанування учнями державної мови відповідно до державних стандартів” (розділ 10 статті 5 закону). 

Усі ці мовні нововведення мають вступити в дію у освітньому процесі з 2023 року. І ми знайшли школу та педагогічний колектив, який може стати прикладом для наслідування – як ефективно адаптуватися до нової системи без асимілятивного впливу та шкоди для учнів, а навпаки, підняти інтерес до навчального процесу та спонукати до більшого заглиблення у предмет.

Bilingva 3

Це Виноградівська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №3 імені Жігмонда Перені, в якій донедавна всі предмети викладалися виключно угорською мовою. Ґабріелла Гомокі, яка очолювала навчальний заклад з 2009 року і донедавна, разом з колегами-педагогами вирішили спробувати поступово інтегрувати українську в навчальний процес. 

Ще один момент. Якщо ви переглянете профіль пані Габріелли у мережі Facebook, то побачите, що на її аватарках почергово змінюються символи угорської нації (включно з зображенням короля Іштвана) з “рамками” українських мотиваційних кампаній, як то “Дякую захисникам України”, “26 червня День Кримськотатарського прапора”. Ця інклюзія відверто захоплює.

Тим паче, що Габріелла Гомокі, як і переважна більшість її угорських колег, доволі скептично поставилася до нового закону про освіту Україні. Але зрештою, спробувала його імплементувати, і ось що в неї вийшло. 

 – Ґабріелло Степанівно, розкажіть як відбувалося навчання у Виноградівській школі №3 до того, як був ухвалений Закон України «Про освіту» в 2017-ому.

 – Наш заклад єдиний у місті Виноградів, де викладання ведеться мовою національної меншини. Вивчення всіх предметів, окрім української та англійської мов, відбувалося угорською у повному обсязі.

 – Після ухвалення освітніх законів ваш заклад потрапив у нову систему координат, адже української мови мало би стати більше. Як колектив та батьки відреагували на ці нововведення?

 – Почну з того, що працівники нашої школи постійно докладали багато зусиль, аби учні оволоділи українською мовою. Колеги з угорськомовних шкіл у сільській місцевості іноді дорікають нам тим, що у місті учням легше опанувати українську, бо на відміну від сіл, у Виноградові наявне українське мовне середовище, що дуже важливо. Також у нашій школі є багато учнів з поліетнічних, або змішаних сімей, і це теж сприяє опануванню державної мови. Але окрім цих факторів ключову роль відіграли постійні зусилля педагогічного колективу. Як керівник закладу освіти, я завжди переймалася, аби предмет “українська мова” викладався на належному рівні, бо розуміла важливість знання державної мови. Наприклад, у всіх початкових класах нашої школи українську мову викладає не вчитель-класовод, як це зазвичай прийнято у 1–4 класах, а український філолог. Ця традиція нашого закладу тягнеться ще з 2000-х років, задовго до прийняття нових законів про освіту та мову.

 Ми завжди дбали, щоб випускники нашої школи почувалися комфортно в українськомовному середовищі. Як тільки Міністерством освіти була затверджена Експериментальна програма викладання української мови у школах національних меншин на Закарпатті (2014 р.), ми відразу почали впроваджувати її у навчальний процес, що дало змогу збільшити кількість уроків української мови у 5–9 класах до п’яти на тиждень. Також включаємо, при можливості, у варіативну складову навчального плану для 11-го класу додаткові уроки української мови та літератури, щоб учні мали змогу якісно підготуватися до ЗНО. Тобто ми ретельно працюємо з навчальним планом у межах можливого.

Gabriella Homoki 1

 – Чим було зумовлене таке прагнення навчити дітей української тоді, коли про мовні закони ще ніхто навіть не думав?

 – Бо ми бачили, як важко дається вивчення державної мови тим учням-угорцям, які переводилися до нашого закладу зі шкіл у сільській місцевості. Те саме можна сказати і про дітей, що є вихідцями з повністю угорськомовних сімей, які проживають у місті. Для цих двох груп діюча навчальна програма з української мови у п’ятому класі, що базується переважно на вивченні граматики, а не комунікативних компетентностей, була непосильною. А саме з п’ятого класу починається навчальний матеріал, який потім виноситься на ЗНО. Тому ми вирішили покращити викладання української мови у початковій школі, щоб зробити м’якшою адаптацію до навчання в базовій школі.

 – Повернемось до освітніх законів. Як відреагували педагогічний та батьківський колективи на те, що у навчальному процесі в угорській школі суттєво збільшиться відсоток навчального матеріалу, що викладатиметься українською ?

 – Після ухвалення Законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» колектив нашої школи не на жарт налякався. Адже було незрозумілим, як етнічний угорець, який здобув дошкільну та початкову освіту угорською, зможе у п’ятому класі 20% навчальної програми сприймати українською мовою. Адже йдеться про складні предмети базової школи, де доволі складна термінологія. Ми бачили три варіанти розвитку подій: 1) дитина знеохотиться до навчання; 2) учні будуть заучувати навчальний матеріал українською, не розуміючи його змісту; 3) батьки найматимуть репетиторів з тих предметів, які викладатимуться українською, або просто вивезуть дитину  навчатися в Угорщину. 

 Перед нами постав вибір: або ми просто чекаємо 2023 року, коли завершиться перехідний період, і зіткнемося з цими проблемами, або ж ми поступово адаптуємося до нових вимог законодавства. Порадившись з педагогічним колективом, адміністрація школи вирішила не сидіти, склавши руки. Ми поставили собі за мету за час перехідного періоду навчитися білінгвальному методу викладання для того, щоб трохи спростити нашим учням перехід до повного виконання норм закону «Про освіту». При цьому для нас було пріоритетним здобуття освіти рідною мовою задля збереження національної ідентичності учня-угорця.

 У той час ми насправді дуже мало знали про двомовне навчання, тому вирішили взяти участь у проєкті “Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті“, який був співорганізований Міністерством освіти і науки України та Офісом Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин. Проєкт був започаткований ще в 2016 році, ми ж приєдналися до нього на початку 2018 р., а з вересня 2019 р. почалася імплементація білінгвілізму (двомовного викладання і навчання) у нашій школі. У рамках цього проєкту я з кількома педагогами пройшли спеціальне тренінгове навчання, яке тривало півтора роки.

 – Якщо проект існував з 2016 року, то чому Ви приєдналися до нього лише у 2018-му?

 – Спочатку ми відмовилися від участі, тому що і батьки, і педагогічний колектив боялися асиміляції угорськомовних учнів. Ми всі не до кінця розуміли, що таке двомовна освіта. Хоча насправді, майже кожен угорець є білінгвом.

 Якщо коротко, то суть білінгвального підходу полягає у поєднанні двох мов при вивченні програмового матеріалу. Йдеться не просто про “дзеркальний” переклад кожного слова вчителя. Педагог змінює мову тоді, коли помічає, що деякі учні класу втратили контакт з учителем, бо перестали розуміти, про що йдеться на уроці. Тобто педагог плавно переходить з однієї мови на іншу. Якщо ж деякі терміни учні не можуть зрозуміти українською, вчитель пояснює їх угорською, і навпаки. Позитив білінгвального підходу в тому, що дитина під час навчання постійно чує дві, а то і три мови.

Bilingva 2

– Скільки педагогів перейшли на білінгвальну методику викладання?

– Всього у нашому закладі працює 42 педагоги, а тренінгове навчання в рамках цього міжнародного проєкту пройшли троє вчителів, які викладають українську мову та фізику. Однак, для решти працівників ми проводили внутрішні навчання на засіданнях педагогічної ради та методичних об’єднань, тож вони також запроваджували елементи білінгвальної методики. Звісно, ми б раді, аби весь педагогічний колектив нашого закладу мав можливість взяти участь у такому унікальному міжнародному проєкті, тому сподіваємось, що він був не останнім.

 – Чи важко було цим трьом вчителям-першопрохідцям викладати свої предмети по-новому?

– Неважко, тому що дуже багато допомагають самі учні. Деякий час ми вагалися, який вид білігнвальної методики обрати саме для нашого закладу. Потім знайшли золоту середину: оскільки більшість учнів нашої школи є угорськомовними, то кожен урок починається рідною для них мовою, а вже у процесі пояснення вчитель плавно “вплітає” українську мову. Пропорційність використання двох мов залежить від індивідуальних особливостей класу, учнів, предмету та теми уроку. Тобто наразі у нас вже вироблена певна внутрішня методика саме для нашого закладу, залишилось лише «відшліфовувати» її. Ми планували з 2023 року, так як це вимагає Закон, повністю перевести п’яті класи на білінгвальне навчання, а через рік після цього провести анкетування серед учнів та батьків, щоб побачити їхні враження.

 – Скільки часу було потрібно, аби білінгвальна система повноцінно запрацювала?

– Перші плоди ми побачили через чотири місяці. У грудні 2019 року наш заклад відвідала група експертів, яка дала позитивний висновок щодо впровадження двомовності. Окрім цього, ми бачили наочний доказ, що двомовність працює, – учні пам’ятали окремі терміни, фрази, словосполучення, які вчитель пояснював українською місяць тому.

– Чи не було випадків, коли вчителі опиралися двомовній методиці і не хотіли її впроваджувати?

– Ні, жодного випадку. У нас була інша проблема – ми не мали на кого рівнятися, бо наша школа була першим угорськомовним закладом, що пробував імплементувати двомовність у навчальний процес. Ми справді були першопрохідцями, тому доводилось порівнювати свої методи викладання з аналогічними в румунсько- та болгарськомовних закладах середньої освіти.

 – За Вашими спостереженнями, скільки потрібно часу, щоб педагог опанував методику двомовного викладання?

 – Залежно від того, який у нього стартовий рівень володіння двома мовами. Експерти з італійських університетів розповідали нам, що у них дозвіл на білінгвальне навчання надається тільки тим вчителям, які добре володіють двома мовами. Якщо змоделювати ситуацію, що педагог вільно володіє і українською, і угорською мовами, то, думаю, одного року йому буде цілком достатньо, аби опанувати методику двомовного викладання.

– Як Ви вважаєте, що українська влада мала б зробити для того, аби мотивувати вчителів переходити на двомовну освіту у закладах національних меншин?

 – Очевидно, що потрібно організовувати безкоштовні тренінги за участі експертів з європейських країн. І певна річ, що матеріальна мотивація займає не останнє місце. 

– А якою була реакція на білінгвальну методику викладання  зі сторони учнів, батьків, громадськості?

 – Деякі колеги-освітяни нас доволі сильно критикували. Звучали навіть закиди, що ми нібито українізуємо заклад освіти. Батьки відреагували на нововведення доволі стримано. Їхня позиція була приблизно такою: якщо це дасть позитивний результат, то нехай буде. А учні сприйняли нові методи викладання з цікавістю. На початку їм було трохи незвично, що вчителі пояснюють деякі терміни не лише угорською, але й українською. Ми вивчали враження дітей і зрозуміли, що рухаємося у правильному напрямку. Фактично, двомовна система не була для них повністю новою, бо елементи білінгвілізму наші педагоги використовували при вивченні української мови ще задовго до того, як це стало трендом. Вчителі школи при викладанні предметів постійно користуються двомовною термінологією, щоб “призвичаїти вухо учня”, адже перед нашими очима завжди  майорить ЗНО, яке діткам-угорцям складати державною мовою вдвічі важче ніж тим, для яких вона є рідною.

Gabriella Homoki 2

Як Ви переконували опонентів, що двомовна освіта не веде до асиміляції?

– Заклади освіти повинні діяти в юридичній площині і виконувати вимоги Закону України «Про повну загальну середню освіту». Цей документ передбачає, що початкову освіту (1–4 класи) представники національних меншин здобувають повністю рідною мовою, у 5 класі 20 відсотків обсягу навчального часу діти повинні навчатися українською, а 80% – мовою національної меншини. Ця пропорційність поступово змінюється і в 11 класі повинна дійти до показників 60% – державна мова, 40% – мова національної меншини.

Є два способи виконання цієї норми закону. Дирекція може скласти чіткий перелік предметів, за яким одні дисципліни викладаються повністю українською, а інші – цілком угорською. Другий спосіб – білінгвальна освіта, при якій учні чують угорську мову на кожному уроці. Очевидно, що другий варіант не несе загрозу асиміляції, а тільки сприяє розвитку мовленнєвих компетентностей учнів, що у майбутньому полегшить їхню інтеграцію в українське суспільство.

– Чи відомо Вам, скільки угорськомовних шкіл перейшли на білінгвальну систему?

 – У тодішньому Виноградівському районі тільки ми одні. Наскільки мені відомо, у тодішньому Берегівському районі також ніхто не перейшов.

 – Як думаєте, чому інші заклади не скористалися цією можливістю?

 – Тому що боялися українізації, не розуміючи суті білінгвізму, так само як і ми в далекому 2016 році. На той час позиція педагогічних та батьківських колективів угорськомовних шкіл була категоричною – викладання всіх предметів повинно відбуватися виключно угорською у повному обсязі. Багато хто сподівався, що на дипломатичному рівні буде досягнуто компроміс між Україною та Угорщиною і мовна стаття Закону «Про освіту» буде скасована. Ми ж розуміли, що якщо з 2023 року доведеться виконувати норми законодавства, то варто завчасно подбати про дітей і спростити їм адаптацію до нових вимог.

Bilingva 1

– До речі, що ще, на Ваш розсуд, держава могла б зробити для кращої інтеграції угорців в українське суспільство?

– Якщо говорити про середню освіту, то обов’язково треба змінити методику викладання української мови у школах національних меншин. Чинна навчальна програма спрямована не на розвиток мовленнєвих компетентностей, а на запам’ятовування величезної кількості правил, необхідних для ЗНО. У результаті ми маємо ситуацію, коли угорськомовні учні непогано виконують тестування з української мови, володіють морфологією, синтаксисом, але мають проблеми з лексикою, вмінням висловлюватися. Також необхідно синхронізувати вивчення української та угорської мов, адже у більшості випадків програмовий матеріал з української мови випереджає теми уроків з рідної мови, а це, як розуміємо, нонсенс в освітньому процесі.

Парадоксом є також те, що угорськомовним учням значно легше дається вивчення англійської мови, аніж української, хоча першу вони не чують у повсякденному житті у такій кількості, як другу. Це зумовлено тим, що методика викладання англійської мови краще адаптована для вивчення здобувачами освіти, представниками іншої мовної сім’ї, аніж української. Також я вважаю, що програма ЗНО з української мови для представників національних меншин повинна бути іншою, ніж для українськомовних учнів. Але це вже тема для окремої статті.

– Ґабріелло Степанівно, наостанок дозвольте особисте питання. Знаю, що ви за національністю угорка. Як так сталося, що ви обрали фах українського філолога?

 Я завжди хотіла бути педагогом, тому що моя мама все життя працювала вчителем початкових класів. Однак, коли у п’ятому класі українську мову мене почала вчити Віра Іванівна Чепинець, я закохалася у цей предмет. Особливо мене дивувало, як глибоко вона вміла аналізувати літературні твори. Мою дитячу уяву захоплювали висновки, до яких можна дійти при вдумливому читанні літератури. 

 

Максим Молнар, вчитель історії та права,

фото – Михайло Лемак та з архіву Г.Гомокі, спеціально для InfoPost.Media


Пропонуємо також прочитати інші наші матеріали на тему багатомовного середовища на Закарпатті:


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі
Теги
128 бригада AIN.ua Aldi Andrej Babiš ANO Auchan AUR Baltic Pipe Bees Airline Boeing 787 Dreamliner BY ME Cernăuți Charmsove Deti China-CEE Institute COVID COVID-19 Csillag D1 DC Comics Diaľnica D4 DIO e-hranica Ecaterina Teodoroiu Ed Sheeran eHranica ELLE Ukraine ETIAS Facebook fake fake news Falcon 9 Fidesz Free Svydovets Gaz-System GLOBSEC GoCamp GoGlobal GPS GRUBB Grupa Lotos György Schadl Henley Henley & Partners Hofer Homonnay Gergely Hungarikum Igor Matovič Infopost IT Ivan Korčok Juraj Jánošík Karpaty KISS KMKSZ KÜRTŐSKALÁCS Latvia Lidl Liga.net Liget Liget Budapest LOT Ľudovít Štúr Luzhanka Maia Sandu Malé Karpaty Malenykij robot Marie Claire MÁV media Mercedes-Benz Milan Rastislav Štefánik Mistrál MOL Most-Híd Nagyberegi National Geographic Netflix Nicolae Ciucă OLO Omega Omicron Pál Völner Panic Button Pegasus Penny Market Pentaxim PET Kupá Petr Fiala Pfizer Piráti+STAN PKN Orlen PKP LHS Playboy Ukraine Podzemne Hnutie Pomozi Sándor Pretty Loud QR Rail Baltica Re:Open Zakarpattia RegioJet Rolling Stones Romania Rongyos Gárda Rosia Montana RT Russia Today Ryanair S19 SaS Scorpions Sinopharm SIS Skoda Škoda Auto SkyUp SMK SpaceX Spar SPD SPOLU Spotify Sputnik Tatra Ice Dome TEN-T TEN-T CORE Tesco Tetraxim Tid(y)Up Timothy Snyder Tokai Tokaj Tungsram Turkish Airlines UCEF Ukraїner Unicum Urban Balkan Beats USSR V4 Verorab Via Carpatia Viplak Attila VUC Vujity Tvrtko WIND ROSE windrose wizz air Zemplin Museum ZEVO аварія авіакомпанія авіалінії авіарейс авіасполучення авіація австрія Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина авто автобан автобукс автобус автогігант Škoda автозавод автомагістраль Автомагістраль D4 автомобілі автомобіль автомобіль в Угорщині автопром автострада агресія агрохолдинг адвент Адер аерозйомка аеропорт аеропорт Львів аеропорт Ужгород АЕС азартні ігри Азов АЗС айкідо активіст актор акциз акція Албанія Александр Колб алкоголь алфавіт Альберт Газда Альянс американські гірки Анатолій Ткачук Ангелус англіцизми Анджей Дуда Андреа Бочкор Андреа дель Верроккйо Андрей Бабіш Андрій Воргола Андрій Любка Андрій Макаревич Андрухович аномалія анонім антивакцинатори антисемітизм античність армія архів архітектура асоціація асоційоване тріо АТБ АТО атомна енергія аукціон б/у авто Бабель Бабіш Бабкіна Баганич Базанов Байден Байстрюк сатани бал Балкани Балканський оглядач Балтика Банік банк банкнота барель Батьківщина батяр Бая Маре безвіз безпековий форум безробіття Безславні кріпаки Бела Ковач Белград бензин Берегово Берлін Бернадетт Сель Бесарабія Бетмен бетяр бібліобус бібліотека бідність Бідовце біженці бізнес білборд Білецький білінгвальність Білорусь благодійність Блінкен блокування Богатинь Богдан Хмельницький богослужіння бограч Бодрог болгари Болгарія Болонья Большая рыба Боррель Борша борщ Боснія Боснія і Герцеговина ботанік ботсад Бразилія Братислава Брензович Брюссель Будапеш Будапешр Будапешт Будапештський кінофестиваль будинок будівлі будівля будівництво Бузарест Буковель Буковина Бундестаг бур Бураш Бурштинська ТЕС бустерна доза Бухарест бюджет В'єтнам в'язниця в'язні ваакцина Вадаш Вадул-Сірет вакансії вакцина вакцинація вакцинація Угорщина Валерій Залужний Валеріу Ківер валюта вантаж вантажівка вартість Варшава Василь Брензович Василь Вишиваний Ватикан Вашингтон Велика Добронь Великі Береги Великобританія велодоріжка велосипед велосипедист велоспорт Вельке Капушани Венера Верховина Ветеранська миля вживані авто взуття вибори вибори в Угорщині виборчий туризм видавництво Комора видання викладання Винничук вино Виноградів виплада виробництво виручка виселення Високі Татри вистава виш Вишеградська група Вишеградська четвірка Вишиваний Вишиваний. Король України вишивка Вишне Немецке Вишнє Нємецке Віденський бал Відень відкрите небо відкрити бізнес відкрити бізнес у Словаччині відпочинок Відродження відходи віза візит війна війська військо військова база військова угода вікенд Віктор Орбан Вікторія Нуланд Вільгельм фон Габсбурґ вільна торгівля Вільнюс віньєтка Віола фон Крамон Віталій Портников ВНЗ вода водії водій вокзал Володимир Зеленський Ворожбит вплив Вроцлав ВУЗ ВЦИОМ вчителі вчитель Габсбург Габсбурґа газ газ у Словаччині газета газопровід газосховище Газпром галичани Галичина Ганг гастрономія Геґер Гей гектар Гельсінкі Генасамблея генконсульство генсек генсек НАТО геотермали Герцеговина ГЕС гірлянди гірськолижний курорт Гітлер глемпінг Гобітхіл Гогольфест Гойс Головко голодомор Голокост голосування Гомонай Гергей гомосексуаліхм гонведи госпіталізація ГРА гральні заклади грант Греція грип громадянство громадянство України Грузія ГТС Гуйяш ГУЛАГ гумор Гуморина гунгарікум гурт Давід Сассолі дамба Данілов Данніган Данте Аліг'єрі ДахаБраха двигуни Дебрецен дезінформація Делі Дельта демографія демократія демонтаж депортація депутат дерева держава Держдеп держдума держзрада Держмитслужба ДЕСС дефіцит дефіцит кадрів децентралізація Дещиця джинси Джо Байден Джон Кірбі дзьодо диверсант диверсія дизель диктант диплом дипломат дипломна робота дипустанова диригент дисидент дискаунтер дискримінація дистанція дифтерія діаспора Діброва діджиталізація діти Діти Хармса Дія Дмитро Кулеба Дмитро Тужанський Дні України Дніпропетровщина ДНР Добрая додаток Долежал Дональд Туск Донбас донор донорство допомога дорога дослідження дотація ДПСУ драма дрон Друга світова війна ДТП Дубровник Дуда Дулеба Дунай Дюрчань Дяківці е-вибори е-демократія Еган Еде Ед Ширан Еде Еган Едуард Гегер Едуард Хегер екологія економіка експати експерт експорт експрес електрика електроенергія електромобілі електронна комерція емігрант емігранти еміграція Емінеску Еммануель Макрон Енді Воргол енергетика епідемія Ернст Нойбауер Ерош Пішта Естонія етнополітика є ЄБРР Євангеліє євреї євро євроасоціація євроінтеграція Єврокомісія Європа Європарламент Європейський Союз європейськість Євросоюз ЄІБ ЄП ЄС Жешув Жиліна житло житло в Угорщині життя жінка жінки жовтень Жозеп Боррель Жолт Немет журнал журналіст журналісти Забруднення Забужко завод Загайкевич Загонь зайнятість Закарпатська область Закарпаття закон закон про освіту Закрапаття залізниця Залужний замки замок заправка заробітна плата заробітчани зарплата застава Західні Балкани Захонь заява збірка зброя звалище згуртованість Зеленський Земан землетрус земля Земплін Зимовий сад зірки зливи зловмисник злочин ЗМІ змова знижки Ryanair знижки на квитки ЗНО золотий паспорт Золтан Бабяк Золтан Мігай Нодь Золтан Мігаль Нодь Золтан Нодь зона Зоя Казанжи Зріні зростання ЗСУ Игорь Померанцев іайдо Івано-Франківськ ігри ігроманія ідентичність Ізмаїл Ізраїль Ілдіко Орос Ілон Маск ілюмінація іммігранти імміграція імпорт імпорт газу інвестиці інвестиції Індія інклюзія іноземці інспекція інститут інтеграція інтернат Інтерсіті інфляція інформація інфраструктура іпотека Ірак ірландець Іспанія історія італійське вино Італія Іштван Ійдярто Іштван Сабо Йоббік Йоже Плечник Кабмін кава кадри Казанжи казки Калуська ТЕЦ Канада канал канал Верке канікули канцерогени карантин Карен Донфрід Карл IV Карпатська Україна карта поляка картка Катанлін НОвак Катерина Бабкіна каток католики Каунас квартира у Будапешті квитки квитки Ryanair квитки в кіно квитки до Молдови квитки до Польщі квитки на Wizz Air квитки на літак квитки на поїзд квитки на потяг квитки потяг КГБ Кенія кепм Кетрін Винник Кечкемет Київ Київ-Одеса Київська Русь Китай китайські товари кібератака кібербезпека кіно кінорежисер кінотеатр кінофестиваль Кіпр Кіра Рудик Кішварда класик Клаус Йоганніс Клепало клімат кліматолог Клуж КМЄС КМКС КМУ книга книги КНР КНУ ім. Шевченка коаліція Коболєв Ковачевські ковід козаки колонка колорит Колумб Колхідські тропічні ліси Комаром компанії компенсація композитор комунізм комуністи комфорт Конгрес США конкуренція Конституція консульство контрабанда конфесії конфіскація конфлікт концерт кордон коробка передач Королівське Євангеліє коронавірус коронаірус Корчок Косино коснпірологія Косово коференція Кошице Кошицький край КПП Краків Красноїльськ кредит Кремль Кривий Ріг криза Крим Кримська резолюція кримські татари Крістіан Форро Кубраков куди поїхати на Різдво Кулеба культура купити автомобіль купити віньєтку купити житло купівля купівля в інтернеті купюра курйоз курорт курси курси словацької кухар кухня Кюртешколач Лаборець Лавров лазні Ласло Зубанич Ласло Палкович Ласнамяє Латвія латиниця ЛГБТ ЛГБТІ ЛГБТК Легинь Ленінград летовище лижі липовани листівки Литва лід лікар лікарі лікарні лікарня Лілія Гриневич літак література літка ЛНР Логвиненко логістика логогтип локдаун Лорінц Ночо лоукост лоукостер лоукостери Луганськ Лукашенко Лукойл Лунік Лунік IX Лунык Львів Львівщина Любка Люблін Людовит Велислав Штур Ляшко Магда магістраль Майя Санду Майяленд Маккартні Макрон Мале Карпатське коло Мальта маніпуляція Марго-2021 Маріуполь Маріуполь-Рахів маркетплейс Маркі-Зай Марсель Онисько марш маршрут маска Матович машиніст машиністи Меджилабірці медик медики медицина медична сестра медіафорум медперсонал медсестра медсестри Мей Маск меморандум меморіал менталітет меншина меншини мер Меркель МЗС Минай Мирослав Жбірка митниця мито Мишка Япончик мігранти міграція Мідянка Мікеланджело Мілан Растіслав Штефаник Міллер Мілош Земан Мінінфраструктури міністр Міноборони Мінрегіон Мінськ Мінфін Мінцифри місіонери міст місто місцеві вибори Міхай Емінеску Мішкольц МКС мова МОЗ МОК Молдова молодь Молотов Москва музей музика музичний гурт Мукачево мультикультуралізм муніципалітет Мустафа Найєм Мюнхенська угода навчання нагорода надзвичайний стан наративи народжуваність населення НАТО нафта Нафтогаз нацизм національні меншини національні спільноти національність нація нацменшина нацменшини НВ Недитячі казки недоторканість нелегали нерухомість Нижнє Селище Нижня Апша Никон Нідерланди Ніжна революція Ніїредьгаза Ніколае Чаушеску Ніколає Чуке Ніколенко Німеччина НКВС Нова Зеландія Новий рік новини Новоросія Нолан НУШ Нью-Йорк ОАЕ об'їзна обгін область обмеження обмеження шивидкості оборона обсерваторія обшуки овочі ОДА Одеса Одещина озера Оксана Линів окупація Олександра Саєнко Олексій Резніков Олена Богдан олімпійські ігри Ольга Кобилянська Омікрон Онисько онлайн Онтаріо ООН ООС опади опалення опера оператор ГТС опитування опозиція Орбан освіта освітній закон отримати побит Офіс президента Охрид пакт палац паленка паливо палинка палінка пам'ятка пам'ятник пандемія Папа Римський паприка ПАР Пардубіце парк парламент партизан партія пасажиропотів паспорт паспорт Болгарії паспорт Угорщини паспорт України паспорт Чорногорії паспортизація ПДВ Пекін пендлер пенсійна система пенсія Пентагон Первый балтийский канал перевезення переговори переклад перекриття Перемишль перепис перепис населення переробка Перечин персонал Петер Саган Петер Сійярто Петер Фіала петиція Петков Петро Мідянка Печ Пийтерфолво письменник письменниця Північна Македонія Північний потік Північний потік - 2 підготовка Підкарпатська Русь підпал підприємці підробка підтримка пісня пістолет плагіат Пласт пластик ПЛР ПЛР-тест побит повітря повстання податки податок події подорож подорожі подорожчання поезія пожежа пожертви поїзд покарання покупки Полачек поліомієліт політик політика політики політінформація поліція пологи польори Польща поляки Померанцев понтифік Попасна Портников Португалія послуги посол посольство посуха посуха у Словаччині Потапі потяг похмілля похорон поштовх правила Прага Прайс Праліси Карпат працевлаштування працевлаштування в Польщі праця презентація президент президент Угорщини президент Франції прем'єр прем'єр-міністр премія прибуток прикордонники проби продажі продукти проект проживання промисловість пропаганда протест протидія дезінформації професійно-технічна освіта профспілка Прудентополіс Пряшів Псакі пункт пропуску Путін Рада Європи Радек Матула радіо радіодиктант Радянський Союз ракета Ракоці ранов-над-Топльоу Растіслав Трнка ратифікація Рахів революція регіон режим Лукашенко Резніков рейс рейс Київ Ужгород рейс Ужгород Київ рейтинг рейтинг забруднення реклама реконструкція рекрутинг релігія реліквія ремонт ресторан Реткозі реформа Рига Ріббентроп рівень життя ріелтор Різдво різдвяні знижки річки рішення РНБО Роберт Фіцо робітники робота робота в Польщі робота в Угорщині робота в Чехії робота у Словаччині роботи робоча сила родовище Роза Вітрів розваги розвиток розкол ром роман роми ромська школа Росвигово російська мова Росія Рошія-Монтане рробоча сила румуни Румунія русини Русь РФ С14 Сабо Сабольчверешмарт салямі саміт самоізоляція Самош Санду САП Сассолі Сату Маре Саудівська Аравія СБУ Свидівець Свидовець свята святкова ілюмінація свято Сегед сегрегація Сейм сейсмологи секонд-хенд секретар село Сенат США Сенцов сепаратизм Сербія Сергій Жадан Сергій Квіт сертифікат сигарети символ СІань Сібіу Сійярто Сікура сіль сім'я Сімоньян Сіярто сказ сканер Скоп'є скульптор скульптура скульптури Слобожанський експрес слова словаки словацька культура Словачина Словаччина Словенія слоган смаколики смертність сміттєзвалище сміття смог собор Соваччина соколи! Солідарність Солотвино сортувальна лінія сортування Софія соцдослідження соціалізація соціологія соцопитування Союз спад спадщина спецслужба спецслужби спиртне співпраця Спліт Спутник СРСР ССО ССС СССР ставлення стагнація Стамбульська конвенція Станіца Старай старіння стартап статистика стереотип стерилізація стічні води столиця Столтенберг страви страйк студенти сувенір Суми супермаркет супкультура Сучава Схід Опера Східне партнерство США Тhe Guardian табір табори Тайвань Таллін Таллінн тара Тарас Качка тариф тарифи Тарту Татри тварини Твртко Вуйіч театр Теб та НС телебачення телеграм телеканал теорія тепло теракт Теребле-Ріцька ГЕС термальні води термінал Тернопіль тероризм терористичний акт ТЕС тестування технологі Тиса Тімішоара Тімоті Снайдер ткацтво товари товари в Інтернеті товари з Китаю товарообіг Томаш Фіала ТОП торгівля традиції трамвай транзит транзит газу Трансильванія трансляція трансплантація транспорт транспортний коридор тренер тривалість трилер Триль Тріанон Трнава трубопровід трудова міграція трудові мігранти Тужанський ТУКЗ – КМКС тунель Турда Турецький потік Туреччина туризм турист Туро Руді Туров Тюнде Грівнак Тячів УГКЦ угода угорська угорська мова угорське вино Угорське королівство угорські вибори угорці Угорщина Ужгород Ужгород-Одеса УжНУ Україна українська мова українці Укренерго Укрзалізниця університет УПА Урсула фон дер Ляєн уряд утилізація учні фабрика Факти фактчекінг фарцовщики Федерація футболу Білорусі Федір Корятович Федоров феєрверк фейк Фенешлітке Ференц ІІ Ракоці Ференц Лість фестиваль Фіала Фідес фільм фінансування Фінляндія Флорін Роман Фльонц фольклор фонд Фонд Бетлена Габора фортеця форум фото фото Словаччина фотограф Франц Йосиф Франциск Франція фрукти футбол хакери Харі Крішнан Харків Хегер Херсонський хоббіти Хоббітон Хорватія художник Хунгарія Хуст Це дитя Цензор.нет Центральна Європа церква цигарки цифровізація ціна ціни цінності Цісар ЦПТО Чапутова Чаушеску Чебі-Погань чемпіонат червона зона черга черги Чернівці Чеська республіка четвірня Чехія Чехословаччина чиновники Чоп Чорне море Чорногорія Чубай Чубаров Шандор Петефі Шанта Шарль Мішень шахрайство шахта Шаштин шваби Швейцарія Швеція швидкість Шенген Шенгенська зона Шеремета Шкода школа школярі Шкураков Шмигаль Шовковий шлях Шойгу Шон Пенн шосе шпигунство штам штраф штрудель штучний інтелект щеплення Юдіт Йожа Юморина ЮНЕСКО Юрай Яношик юрист Юрій Андрухович Юрій Винничук Ялта Яніка Мерило Янош Адер Янош Кобор ярмарка ярмарки ярмарки у Європі ярмарок Ярослав Грицак Ярузельський