30 відомих українців подякували словацькому народу за боєприпаси для ЗСУ (Відкритий лист)
23 Квітня, 2024
Виявляється, навіть фізику можна успішно викладати одночасно двома мовами, українською та угорською. Це підтверджує досвід викладання вчительки з Виноградова, яка наважилась спробувати цей підхід у власній школі.
Редакція Infopost публікує черговий матеріал про специфіку навчального процесу в мультиетнічних середовищах. Простіше кажучи, приклад того, що має стати основою для розумного компромісу між Україною та Угорщиною в дебатах щодо освітніх та інших прав угорської національної спільноти. Зокрема, і в контексті вступу України до ЄС та імплементації Києвом останніх нововведень в освітньому законодавстві.
Наталія Годван з Виноградова має 12-річний педагогічний стаж та досвід роботи як в угорськомовних закладах освіти, так і в українських. Вона – білінгва, з угорсько-української сім’ї. Протягом 6 років, аж до 2021 року вона працювала у Виноградівській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №3, причому не просто як вчитель фізики, а й на посаді заступника директора.
Разом з Ґабріеллою Гомокі, яка була героїнею іншого нашого матеріалу в цій же тематиці, вони спробували втілити принципи білінгвальної освіти в угорськомовній школі. Звісно, це було дуже нелегко, але їм з колегами почало вдаватися.
Їхній досвід – це і приклад, і прецедент, які, на жаль, досі ігноруються в українсько-угорських дебатах навколо освітніх прав угорської меншини в Україні. Саме тому цей матеріал заслуговує особливої уваги.
Читайте також:
Як етнічна угорка стала українським філологом та запровадила двомовне навчання в угорській школі. Інтерв’ю з Ґабріеллою Гомокі
– Пані Наталіє, як ви дізналися про білінгвальну освіту і коли почали запроваджувати її на своїх уроках?
– Я дізналася про саму методику двомовного викладання у 2018-му році. Але як виявилося, елементи білінгвізму я інтуїтивно використовувала задовго до того. Це було пов’язано з тим, що не для всіх учнів школи, де я працювала, угорська була рідною. І навпаки, українська теж не для всіх була рідною.
– Тобто у ваших учнів не було здивування, коли ви почали систематично користуватися методами двомовності?
– Ні. Ще до імплементації білінгвальної освіти у нашій школі я практикувала використання презентацій на уроках фізики українською мовою, а коментувала слайди угорською, або навпаки. Вивчення фізики починається з 7 класу, тому спочатку, десь впродовж півроку, учні адаптувались до моєї системи викладання, а потім вже звикли.
– Ви кажете, що іноді на уроках демонстрували слайди угорською мовою, а коментували українською. Не розумію чим це зумовлено, адже Виноградівська школа №3 – це заклад освіти, де угорську, здавалося б, мали розуміти всі учні.
– Одна справа розуміти мову і говорити нею, а інша – розуміти фізичні процеси, заглиблюватись в тему конкретною мовою. Можу для прикладу навести власний досвід. У мене з українською мовою ніколи не було проблем, тому що моя мама українка і я з дитинства була білінгвою. Я закінчила саме цю угорськомовну школу, де донедавна працювала. Але коли вступила до Ужгородського національного університету, мені було дуже важко вивчати українською мовою фізику та деякі інші профільні предмети. Я часто не розуміла, про що говорить викладач, бо він використовував українську термінологію, яка була мені невідома.
Треба розуміти ще й психологічний фактор: якщо мова для людини є нерідною, то й пояснення може бути сприйняте дуже суб’єктивно.
Уявіть собі: ви добре знаєте, наприклад, словацьку, але вона для вас не є рідною, ви думаєте українською, і якщо вам почнуть пояснювати словацькою якесь складне фізичне явище, то ви будете сприймати це пояснення не так, як це було б рідною українською мовою.
Звісно, трохи некоректно порівнювати словацьку та угорську мови, оскільки вони належать до різних мовних груп, але, думаю, суть зрозуміла.
Саме тому, ще до запровадження білінгвальної освіти у нашому закладі, я часто переходила на іншу мову, коли в учнів виникали додаткові питання.
– Просто я завжди уявляв Виноградівську школу №3 як заклад, де всі володіють угорською повною мірою.
– У деяких класах є учні, які добре знають угорську мову, але думають все-таки українською. Зазвичай, це діти з поліетнічних сімей. Звісно, я не могла ігнорувати їхні прохання роз’яснити якісь моменти. Подібна ситуація і у початковій ланці нашої школи. Часто у перший клас приходять дітки, які слабо розуміють угорську. Мені здається, що таких учнів останнім часом побільшало.
– Я знаю, що батьки часто віддають дитину у Виноградівську школу №3 саме для того, аби покращити її володіння угорською мовою. Зазвичай, так вони готують її до навчання і проживання за кордоном.
– Це факт, що у частини батьків саме така мотивація. Але вони не завжди розуміють різницю між вивченням мови і вивченням конкретного предмету цією мовою. Умовно кажучи, якщо для таких учнів створити середовище, де всі предмети будуть викладатися угорською, то очевидно, що вони за 11-12 років навчання у школі вивчать цю мову. Але це зовсім не означає, що вони вивчать предмети цією мовою.
– Напевно, оптимальним був би варіант, аби у Виноградівській школі №3 всі вчителі були білінгвами.
– У нашому місті важко знайти вчителя, який добре знає угорську і зможе нею пояснити свій предмет. Це, зокрема, наслідок низької престижності професії педагога в державі. Ще важче знайти вчителя, який зможе пояснювати предмет двома мовами. Я можу викладати фізику білінгвально тільки через те, що навчалася в університеті українською. Також дається взнаки мій досвід роботи в українськомовних школах. Вчителі, які сьогодні викладають у школах національних меншин, зазвичай знають свій предмет досконало тільки однією мовою. Принаймні на Закарпатті ситуація саме така.
– Думаю, тут велике значення має те, де саме вчитель здобував вищу освіту.
– Так. У моїй ситуації ключову роль відіграв саме університет. Перші два курси мені було дуже важко вчитися українською.
– Пані Наталіє, у 2018 році ви разом з іншими своїми колегами взяли участь у проєкті «Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті», в рамках якого пройшли тренінгове навчання по білінгвальній освіті. Розкажіть, що який вплив мав цей проєкт на вашу роботу?
– Ми розглядали білінгвальну методику як можливість зробити м’якшою адаптацію учнів до нових вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Роз’яснення від редакції: Цю розмову було записано ще до того, як Україна ухвалила чергові зміни до законодавства щодо прав нацменшин, зокрема і щодо освіти офіційними мовами ЄС. Зокрема, згідно з останніми змінами, ухваленими у грудні 2023 року, представники угорської нацменшини зможуть вивчати усі предмети рідною мовою навіть після 4 класу, за виключенням 4-х, а саме української мови, української літератури, історії України та Захист України. Раніше для навчання мовами ЄС була запропонована модель, що у 5 класі 20% навчального матеріалу повинно викладатися українською мовою зі щорічним збільшенням до 40% у 9 класі, а у випускних класах цей відсоток часу навчання державною мовою мав би скласти до 60%.
Для нас було важливим, що під час вивчення предмету вчитель може поєднувати дві мови. Ми хотіли уникнути розподілу, коли одні предмети викладаються цілком угорською, а інші – українською.
Під час тренінгу нам широко представили досвід іноземних партнерів. У нас були дуже цікаві спікери з Австрії (регіон Тіроль), Киргизстану та інших країн.
Дуже цікаво було вивчати досвід колег, які працюють у школах, де в одному класі можуть бути представники трьох національностей, а то й більше.
– Ваші учні побачили якісь відмінності у методиці викладання після того, як ви пройшли тренінгове навчання?
– Так, тому що з’явилася певна системність. До проходження тренінгу я використовувала білінгвальний підхід інтуїтивно, або ж коли учні задавали якісь уточнювальні питання.
З вересня 2019 р. я почала впроваджувати двомовність на кожному уроці фізики у 8 та 9 класах. Під час тренінгу нам надали дуже багато методичних рекомендацій та порад. Але я вважаю, аби вивести білінгвальну освіту на високий рівень, Міністерство освіти повинно розробити комплексний методичний супровід для кожного навчального предмета. Щось на кшталт рекомендацій Нової української школи. Бо викладання фізики двома мовами, наприклад, сильно відрізняється від викладання біології.
Наразі білінгвальна методика в основному побудована на творчому підході вчителя і ще не є унормованою. Дуже бракує ґрунтовних методичних розробок різних типів уроків по кожному предмету.
– Чи помітили ви якісь зміни у навчальних досягненнях учнів після того, як запровадили методику двомовності?
– Я б не сказала. Цей підхід спрямований на покращення саме мовленнєвих здібностей учнів. Я ж перевіряла не знання мови, а знання фізики.
– А як відреагували батьки на білінгвізм ваших уроків?
– Вони спочатку боялися, що дирекція перетворює школу на українськомовну. Але після того, як ми провели батьківські збори і все пояснили, хвилювання припинилися.
Нам вдалося донести до батьків головну перевагу білінгвізму – збільшення конкурентоспроможності учнів після закінчення школи.
Максим Молнар, спеціально для Infopost.media
Фото з архіву Наталії Годван
This article is also available in English: Natalia Hodvan on bilingual education: Initially, parents were afraid that we were turning a Hungarian school into a Ukrainian one, but…
Ez a cikk magyar nyelven is elérhető: Natália Hodván a kétnyelvű oktatásról: A szülők eleinte attól tartottak, hogy egy magyar iskolából ukránt csinálunk, de…
* Матеріал підготовлено в рамках проєкту Re:Open Ukraine, що реалізується за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
