Аналітика 03 Вересня 14:11

Поєднати українську, угорську, російську та японську мови в Україні. Історія Тімеї Боді

Тімеа – тренерка айкідо, викладачка угорської мови для дітей у школі №2 в Ужгороді та на курсах угорської для дорослих. Народилася в угорсько-українській родині, закінчила угорську філологію, вільно розмовляє українською та угорською, а віднедавна прагне оволодіти ще й японською мовою, аби краще зрозуміти культуру та логіку народу, бойове мистецтво якого викладає.   

Nat297 M2 Timea Bodi 1

– Тімеа, якою мовою ви спілкувалися з дитинства? 

– Я народилася в тримовній родині. Батько та його рідні – угорці, мама та її рідні – українці. Між собою батьки завжди спілкувалися російською. Тато – з Ужгорода, а мама – з Хустщини. 

– Часто у двомовних родинах діти спілкуються лише однією з мов, якою володіють батьки. Як так сталося, що ви володієте усіма трьома? 

– Це наполегливість батька – він спілкувався з нами з братом лише угорською мовою. Ми інколи в мами навіть питали, коли були зовсім малі, як татові сказати те чи інше речення. 

– У вас угорське ім’я. Його обирав тато? 

– До речі, ні. Мамі сподобалося це ім’я. У молодшого брата теж угорське – Томаш. 

– Якою мовою ви думаєте? 

– Переважно українською. Я закінчила український садочок та школу. Іноді думаю угорською або ж російською. Читала найбільше українською мовою, оскільки школа українська. Але в дворі ми всі спілкувалися угорською мовою. 

Nat297 M2 Timea Bodi 5

– Для вас як для спортсменки, яка постійно їздить за кордон на змагання та збори, наскільки важливо знати мови? 

– Ми справді практично кожен вікенд до локдаунів їздили на якісь збори та змагання, і там справді дуже важливо знати мови. Різні. Передусім англійську. Тому я радію, що в школі та університеті її вивчала. 

– Ви повернулися до своєї рідної ЗОШ №2 в якості викладачки угорської, хоч самі там навчалися українською….

– Так, в школі я викладаю угорську мову як другу іноземну. Сама ж я закінчила в УжНУ угорську філологію. 

– У вашій групі в університеті навчалися лише угорськомовні студенти чи й україномовні?

– Тоді навчалися лише угорськомовні студенти. Я планувала вступати на фізкультурний, але не вийшло, а на філологію пройшла на бюджет. Перші півроку після української школи мені було дуже важко на угорській філології в університеті, ледь не з кожної пари виходила зі сльозами. 

Ми вдома говорили “кухонною” угорською, а в університеті було все зовсім інакше. Тому я навіть не встигала конспектувати. Але моя спортивна цілеспрямованість допомогла мені пройти через цей період і все таки добре вчитися. Закінчила університет на відмінно. 

Було непросто сформулювати свою думку угорською мовою на парах, тому інколи чула й сміх з цього приводу від одногрупників. Але викладачі підтримували мене, і загалом кафедра угорської філології в УжНУ була сильною школою. Так я вступила до аспірантури і тема моєї дисертації якраз стосувалася угорсько-українських відносин – “Порівняльне літературознавство”, на прикладі української поетеси Ліни Костенко та угорського письменника Ласло Нодя.   

Nat297 M2 Timea Bodi 2

– Чи була у вас колись думка поїхати вчитися в Угорщину? 

– На факультеті угорської філології є багато грантових програм обміну студентів. Ми мали змогу півроку навчатися в LTE в Будапешті, це головний університет країни. Ми прослухали пари неймовірних професорів, тоді думалося, що додому ми не хочемо, потрібно переводитися туди. Але це юнацький максималізм. Коли приїздиш додому і починаєш розвивати свою справу, то розумієш, – що ти тут потрібен. 

– Як ви потрапили до української школи з викладанням угорської? 

– На Закарпатті пройшла певна хвиля, коли багато угорців поїхали жити в Угорщину або в інші країни, і угорська як рідна викладається все меншій кількості дітей. Зараз найбільшого поширення набуває викладання угорської як іноземної або ж другої іноземної. Так вона потрапила до багатьох українських шкіл Закарпаття і викладається в 5-9 класах. 

Також веду безкоштовні курси угорської для дорослих та дітей, які організовує Берегівський інститут. 

– Чому вирішили у підсумку віддати себе спорту, а не науковій діяльності після аспірантури?   

– І спорт, і філологія потребують повного занурення. Тому для того, аби повноцінно розвиватися в галузі, потрібно було обрати лише одну з цих галузей, і я обрала спорт. 

Ми відкрили в Ужгороді зал і розвиваємо традиційні японські бойові мистецтва іайдо та дзьодо. Вкладаємо багато ресурсу саме в це. І викладання в школі та курси також займають певну кількість часу. Хоча інколи все ж мене наздоганяє думка про те, що все таки треба закрити цю справу з аспірантурою та захиститися. 

Nat297 M2 Timea Bodi 4

– А як взагалі спорт прийшов у ваше життя?  

– Мама записала мене на гурток, коли мені було 10 років. Перші півроку я взагалі не хотіла займатися, багато пручалася, бо не розуміла усі ці результати та етикет. А потім, коли я вперше повернулася зі змагань, де отримала свій перший пояс, то з’явилася мотивація. 

– Хто ваші учні у залі? Як вони ставляться до занять? 

– Переважно підлітки, трохи менше – початкова школа. Ті діти, які займаються з нами, в захваті від тренувань. Нещодавно ми якраз повернулися з поїздки в гори Карпати. Там у нас були тренування, походи, насичена програма. Бачимо, що зараз у них після цієї поїзди ще більша мотивації до занять. 

– Що дає айкідо дітям, окрім доброї фізичної підготовки? 

– Цілеспрямованість, сильний дух, впевненість в собі. 

– Якою мовою ведете тренування? 

– Українською. На базі нашого залу також діють уроки угорської мови, а віднедавна і японської. Це дещо нове для нашого міста. У нас є кістяк групи, який цілеспрямовано її вчить, не пропускає жодного заняття. Я теж почала її вивчати. 

Nat297 M2 Timea Bodi 6

– Яка мова складніша: українська, угорська чи японська?

– Японська для мене складніша, бо значно відрізняється письмо. Відмінна від української і будова речень. До речі, ближча до угорської. Один ієрогліф може мати кілька значень і в різних реченнях означати зовсім різні явища. 

– Угорська – складна. Наскільки легко її вивчають діти та дорослі, які не живуть в угорськомовному середовищі? 

– Дуже добре розумію, коли люди кажуть, що їм складно вивчити угорську, бо я сама фактично пройшла через цей процес в університеті. Дуже важливо у вивченні угорської – хороший вчитель, бажано, аби він знав досконало і угорську, і українську. 

З дітьми ми переважно працюємо в ігровій формі через вивчення казок, пісень, приказок, прислів’їв. Є діти, які показують дуже добрі результати. Чудовим є й те, що на кафедрі угорської філології в УжНУ відкрили спеціальність, де студенти можуть вивчати угорську “з нуля”. За півроку вони вивчають базу і далі вдосконалюються. У підсумку стають перекладачами та викладачами. 

 

Росана Тужанська для InfoPost.Media

Фото: Карл Смутко


Пропонуємо також прочитати інші наші матеріали на тему багатомовного середовища на Закарпатті – як у освіті, так і в повсякденному житті:


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі
Теги
Andrej Babiš ANO Charmsove Deti COVID COVID-19 Csillag DC Comics DIO eHranica Facebook GPS Igor Matovič Infopost Ivan Korčok Karpaty KMKSZ Liget Liget Budapest Luzhanka MÁV Nagyberegi OLO Panic Button PET Kupá Petr Fiala Pfizer Piráti+STAN Podzemne Hnutie QR SaS Sinopharm Skoda Škoda Auto SkyUp SPD SPOLU Sputnik Tid(y)Up UCEF Via Carpatia VUC wizz air ZEVO аварія авіарейс авіасполучення авіація австрія авто автобан автомагістраль автомобіль автострада агресія агрохолдинг аеропорт аеропорт Ужгород азартні ігри Азов айкідо акція Албанія алкоголь алфавіт Альянс Андреа Бочкор Андреа дель Верроккйо Андрей Бабіш Андрій Любка Андрухович античність Байден Балкани Бая Маре безвіз безробіття Берегово Бетмен бібліобус бібліотека бізнес білборд Білецький Білорусь блокування Борша борщ Бразилія Братислава Брензович Будапешт будинок будівництво Бузарест Буковина Бураш Бухарест Вадаш Вадул-Сірет вакансії вакцина вакцинація вартість Василь Брензович Василь Вишиваний Ватикан Велика Добронь Великі Береги Великобританія велосипед велосипедист Венера Верховина Ветеранська миля вибори викладання виробництво виселення Вишеградська четвірка Вишиваний Вишнє Нємецке відкрите небо Відродження відходи візит війна Вільгельм фон Габсбурґ ВНЗ водій вокзал вчитель Габсбург Габсбурґа газ газопровід Газпром Галичина генсек генсек НАТО ГЕС Гобітхіл Головко голодомор Голокост голосування гральні заклади грант Греція громадянство Грузія Гуйяш дамба Данніган Дебрецен дезінформація Делі Дельта демонтаж депутат дерева Держдеп держдума дефіцит дзьодо диверсант диверсія диктант диплом дипломат дипломна робота дисидент дистанція Діброва Діти Хармса Дія Дні України додаток Донбас донор донорство допомога дорога ДПСУ дрон ДТП Дубровник Дуда Дунай Еган Еде експерт експорт емігранти еміграція епідемія Естонія Єврокомісія Європа Європарламент Європейський Союз Євросоюз ЄС Жиліна завод Загайкевич Закарпатська область Закарпаття закон закон про освіту залізниця замок заробітна плата заробітчани Захонь заява згуртованість Зеленський землетрус земля ЗМІ ЗНО Золтан Бабяк зона Зоя Казанжи Зріні зростання іайдо ігри ігроманія ідентичність імміграція іноземці інспекція інститут інтеграція інтернат Інтерсіті інформація Італія Кабмін кадри Казанжи Канада карантин Київ Китай Кішварда класик КМЄС КМКС КМУ книга коаліція ковід Комаром Конституція консульство контрабанда конфлікт кордон коронавірус коронаірус Корчок Косино Кошице Кошицький край Крим кримські татари Кулеба культура купівля курси курси словацької кухар латиниця Легинь летовище Литва лікарня літак література літка Лорінц Ночо лоукост лоукостер Луганськ Лукашенко Лунык Львів Львівщина Любка Ляшко магістраль Макрон Марсель Онисько Матович медик медики медицина медична сестра медсестра меншина меншини мер Меркель МЗС мігранти міграція Мідянка Мікеланджело Міллер міністр Мінрегіон Мінфін міст місцеві вибори мова МОЗ Молдова Москва музей музика Мукачево мультикультуралізм муніципалітет навчання НАТО Нафтогаз національні меншини нацменшина нацменшини нерухомість Нижнє Селище Нижня Апша Німеччина Нова Зеландія Новоросія Нолан НУШ обгін обмеження обсерваторія ОДА окупація Онисько онлайн опера опитування Орбан освіта освітній закон Охрид пандемія Папа Римський парк парламент партія паспорт паспортизація пендлер перевезення переклад перекриття Перемишль перепис переробка Перечин персонал Петер Фіала петиція Петро Мідянка Пийтерфолво письменник Північна Македонія Північний потік Північний потік - 2 підготовка Підкарпатська Русь підпал підтримка плагіат пластик ПЛР подорож пожежа поїзд Полачек політик політика політики Польща понтифік посол посольство потяг поштовх правила Прага працевлаштування праця президент прем'єр прем'єр-міністр проби проект протест професійно-технічна освіта Прудентополіс Пряшів пункт пропуску Путін радіо радіодиктант Ракоці Растіслав Трнка регіон рейс рейс Київ Ужгород рейс Ужгород Київ рейтинг реклама рекрутинг ремонт Реткозі реформа РНБО робота розвиток ром роман роми ромська школа російська мова Росія румуни Румунія русини РФ С14 Сабольчверешмарт самоізоляція САП Сату Маре СБУ сейсмологи секретар село сепаратизм Сербія Сергій Жадан сертифікат сигарети Сійярто сіль сім'я Сіярто сканер скульптура слова словацька культура Словаччина сміттєзвалище сміття Солотвино сортувальна лінія сортування соціалізація соціологія спецслужба Спліт ставлення Станіца стереотип Столтенберг студенти супкультура Схід Опера Східне партнерство США табір Таллін тариф Теб та НС теракт Тернопіль тероризм терористичний акт Тиса Тімішоара ткацтво традиції транзит трансплантація транспорт тренер Триль Трнава ТУКЗ – КМКС тунель Турда Турецький потік туризм Тячів угода угорська угорська мова угорці Угорщина Ужгород УжНУ Україна українська мова українці Укрзалізниця університет уряд фабрика фактчекінг фейк фонд фортеця форум фото фотограф Франциск Франція Харі Крішнан Харків хоббіти Хоббітон Хорватія художник Хунгарія цигарки ЦПТО червона зона черга Чехія Чоп Чорногорія Чубаров Шанта шахта Шаштин шваби Швейцарія Швеція швидкість школа Шмигаль штам щеплення юрист Юрій Андрухович Янош Адер