У Румунії швидкими темпами, із використанням теплових пушок у зимовий період та великої кількості техніки ведуть будівництво 450-кілометрової швидкісної автостради А7 «Autostrada Moldovei». Ця магістраль з’єднає столицю Румунії Бухарест містом Пашкань (Pașcani) та, відповідно, з українським кордоном на території Чернівецької області.
Автомагістраль A7 між румунськими містами Пашкань (Pașcani) та Плоєшть (Ploiești) отримала європейське фінансування через Національний план стійкості та реабілітації (PNRR) у розмірі приблизно трьох мільярдів євро. Решту витрат компенсує румунський уряд.
Якщо в інші роки найбільше коштів у Румунії отримували високошвидкісні дороги в Трансільванії, то в 2024 році найбільше грошей отримали саме ділянки автостради A7 (Autostrada Moldovei), протяжністю 335 кілометрів.
Чому «молдовська» траса важлива в умовах війни в Україні?
Маршрут руху вантажів до та з митниці Сірет через Румунію став одним із найбільших транзитних шляхів для перевезення зерна наземним транспортом після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Роботи на автостраді A7 мають бути завершені до 2027 року, інакше уряд ризикує втратити європейське фінансування. У підсумку автострада з’єднає Чорне море (румунський порт Констанца) через автомагістралі А2 і А0 з митницею Сірет і магістралями з України аж до Польщі. Там вона перетнеться з найважливішим інфраструктурним проектом Центральної та Східної Європи – Via Carpatia, магістраллю, що з’єднує Середземне, Чорне та Північне моря.
Цей транспортний коридор проходить через Грецію, Болгарію, Румунію (через Калафат, Тімішоару, Орадя), Угорщину, Словаччину, Польщу та Литву. І Via Carpatia, і Autostrada Moldovei, яка є частиною Панєвропейського коридору 9 та дозволять покращити рух товарів із Констанци та Бухареста до решти частини Європи. У грудні 2022 року маршрут було включено до мережі магістральних маршрутів Європейського Союзу (TEN-T).
Via Carpatia частково вже доступна, а частина ділянок добудовуються. Наприклад, у сусідній з Україною Польщі відрізок Via Carpatia після повної готовності сягатиме приблизно 700 км. Усі інвестиції тут мають бути завершені в рамках польської Урядової програми будівництва доріг державного значення до 2030 року.
Тут варто додати також, що Угорщина на п’ять років раніше запланованого терміну завершила будівництво своєї ділянки швидкісної магістралі Via Carpatia. Таким чином вона стала першою країною, яка побудувала всі елементи, що належать до центральноєвропейського дорожнього коридору. Ділянка транс’європейського шосе проходить через угорський Дебрецен і далі до прикордонного переходу Борш (Угорщина) – Орадя (Румунія).
Однак те, що словацькі ділянки траси R4 до кордону з Польщею, які мають стати частиною міжнародної транспортної автомагістралі Via Carpatia, можуть бути завершені не раніше 2031 року, дає Україні шанс поборотись за транзитні можливості.
Саме тому Україні варто подбати про інфраструктуру кордону з Польщею, Румунією та Молдовою, щоб не втратити можливості транс’європейського сполучення. Адже у разі ефективної роботи пунктів пропуску, збільшення їх пропускної здатності, транзит через Україну може бути вигіднішим, ніж гак через ту ж Угорщину та Словаччину.
Ще одні «ворота» в Румунію
Активно тривають роботи і на румунському боці ділянки кордону із Закарпаттям. Тут на п’яти розвантажувальних конструкціях мосту, який з’єднає Закарпатську область з округом Марамуреш вже завершили роботи з улаштування арматурного каркасу, насипу та металевої конструкції.
Також ведуться роботи з улаштування мостової інфраструктури — завершили роботи з облаштування платформи та під’їзних шляхів для бурової установки та автобетонозмішувачів, буронабивних паль та естакади.
Міст стане частиною інфраструктури третього міжнародного автомобільного пункту пропуску з Румунією на Закарпатті – «Біла Церква – Сіґету Мармацієй». Це робить КПП важливим транспортним маршрутом, і справа не тільки і не стільки у експорту зернових, про що зараз усі говорять. Більше про це радимо прочитати у нашому дослідженні:
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.