30 відомих українців подякували словацькому народу за боєприпаси для ЗСУ (Відкритий лист)
23 Квітня, 2024
Словаччина з 1 липня перейняла головування у Вишеградській групі від Угорщини. Відтепер на наступний рік саме Братислава відповідатиме за основні напрямки роботи “четвірки”.
Регіональне об’єднання Угорщини, Словаччини, Чехії та Польщі останні роки мало своїми пріоритетами регулювання процесів переміщення біженців під час міграційної кризи 2015 року та структурне фінансування ЄС на бюджетний період блоку на 2021-2027 роки. Однак зі вступом на пост Словаччини пріоритети групи зміняться із зовнішньополітичних на регіональні.
Так, Братислава планує зосередити роботу блоку на поглибленні регіональної співпраці у розвитку транспорту, атомної енергетики, низьковуглецевих технологій, зелених і цифрових технологій, трансформації, стійкості, мобільності молоді та міжособистісних стосунків.
Чому Словаччина змінює контекст V4
Вишеградська група, як і інші регіональні союзи у Європі, переживає не найкращі часи у відносинах між країнами-партнерами. Глобальні виклики, а головне – відношення до Росії та її збройної агресії в Україні призвели до напруженості у співпраці.
Бажання зберегти формат Вишеградської групи та зміцнити економічні та інфраструктурні зв’язки змусив Словаччину переглянути пріоритети та змінити вектор роботи, переорієнтувавши його з політики на інші сфери.
Програма Словаччини базуватиметься на чотирьох пріоритетних сферах: “зв’язки”, економіка, стійкість і “люди”, щоб посилити співпрацю в транспорті, ядерній енергетиці, низьковуглецевих технологіях, зеленій і цифровій трансформації, зміні клімату та захисті природи.
«Важливо, щоб ми думали про роль Вишеградської групи в цьому мінливому середовищі. Саме тому словацьке головування забезпечить платформу для відкритого діалогу в цій сфері та започаткує внутрішнє обмірковування майбутнього та пріоритетів Вишеградської групи, – йдеться в заяві МЗС Словацької Республіки.
Раніше міністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок вже заявляв, що має намір «суттєво приглушити зовнішньополітичний вимір» групи.
Варто додати, що словацьке головування у V4 декларує подальшу підтримку України, яка зазнала військової агресії Росії. Словацький уряд запевнив, що зробить все, аби допомогти Україні відновити свій суверенітет у міжнародно визнаних кордонах.
Камінь спотикання – Угорщина?
Першим “дзвіночком” напруженості відносин всередині V4 стало формування нового уряду Чехії у грудні 2021 року. Тоді альянс Вишеградської четвірки виявився розділеним між проєвропейськими урядами в Празі та Братиславі та правими популістами в Будапешті і Варшаві.
Проте після відкритої військової агресії Росії в Україні ситуація у V4 додатково ускладнилась. Троє з чотирьох членів Чехія, Польща та Словаччина зайняли явно рішучу проукраїнську позицію, тоді як Угорщина під керівництвом уряду Орбана продемонструвала більш м’яке ставлення до Кремля.
Хоч Угорщина погодилась на розміщення військ НАТО в країні та підтримала перші раунди санкцій проти Росії, угорський уряд відмовився постачати Україні зброю та навіть поставки зброї з інших країн через свою територію. Проурядові ЗМІ в Угорщині популяризували російські наративи щодо війни в Україні, Орбан звинувачував Зеленського у спробі впливу на угорські вибори, а уряд Угорщини майже місяць “взяв у заручники” шостий пакет санкцій ЄС проти Росії.
Проте справжнім тривожним сигналом стало скасування у березні зустрічі міністрів оборони Вишеградської четвірки. За одними джерелами причиною скасування з боку Угорщини стало прохолодне відношення Будапешта до дій ЄС проти Москви, за іншими – від проведення відмовились Польща та Чехія саме через неактивну позицію Будапешту щодо Росії.
Так, за інформацією Gazeta Wyborcza з посиланням на урядові джерела, міністр оборони Польщі Маріуш Блащак скасував свою участь у зустрічі через риторику Угорщини щодо російського вторгнення в Україну.
Міністр оборони Чехії Яна Чернохова також скасувала свою участь ще 25 березня, коли лідери ЄС зустрілися у Брюсселі для обговорення ситуації в Україні.
Після цього лідер правлячої партії Польщі Ярослав Качинський різко розкритикував Орбана за його відмову засудити Росію за воєнні звірства в Бучі, де було жорстоко вбито мирних жителів. Цей докір був значущим, оскільки Польща та Угорщина були партнерами у протистоянні Брюсселю щодо звинувачень у відступі від верховенства права.
Власне обережну позицію щодо постачання озброєння з Євросоюзу до України Угорщина підтвердила і зараз. Міністр закордонних справ Петер Сійярто у інтерв’ю CNN вчергове заявив, що Угорщина відмовилася брати участь у поставках західної зброї Україні, щоб не наражати на небезпеку російських обстрілів угорців, які проживають на Закарпатті.
“150 тисяч угорців мешкають у західній частині України. Очевидно, що у разі постачання нами зброї ці поставки будуть ціллю росіян для обстрілів. Ми не хочемо, щоб вони стріляли по регіонах проживання угорців. Ми маємо брати до уваги безпеку Угорщини та угорців”, – сказав Сійярто.
Таким чином, співпраця V4 переживає серйозну напругу в контексті війни в Україні, оскільки в позиціях її учасників виявилися великі розбіжності.
Чи буде перелом у відносинах V4?
Переломним моментом у відносинах всередині Вишеградської групи можуть стати парламентські вибори у Польщі, які мають відбутись у 2023 році.
Правопопулістська партія PiS, лідером якої є Ярослав Качинський, може посилити боротьбу з офіційним Брюсселем вже з позиції влади. Це сприятиме зближенню з Будапештом, однак посилить розкол у відносинах з Братиславою та Прагою. Відповідно, монолітність альянсу Вишеградської четвірки буде під питанням.
Натомість перемога польської правоцентристської ліберальної опозиції на чолі з колишнім президентом Європейської ради Дональдом Туском може зблизити країну з Чехією та Словаччиною. Тоді Угорщина має шанс залишитись ізольованою на весь час правління Віктора Орбана.
Тобто обидва сценарії показують, що відновлення чотиристоронньої співпраці Вишеградської групи, як це було в часи міграційної кризи, залишається малоймовірним.
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
