Аналітика 18 Квітня 16:30

Україна заповнила опитувальник на вступ до ЄС. Пояснюємо що це за документ і чому він важливий

Україна заповнила та готова передати Єврокомісії заповнений опитувальник для оцінки спроможності держави отримати статус кандидата у члени ЄС. Таке рішення, за оцінками української влади, може бути прийняте вже у червні.

Про це в ефірі телемарафону заявив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.

“Далі буде м’яч на стороні Європейської комісії. Вона буде готувати відповідну рекомендацію щодо того, чи виконує Україна копенгагенські критерії. Ми очікуємо, що рекомендація буде позитивна, а далі м’яч на стороні держав-членів ЄС”,- сказав Жовква.

За його словами, відразу після червневого засідання Європейської ради мають початися переговори про вступ України. Крім того, як стверджують в Офісі президента, “більшість держав-членів підтримують швидку процедуру” вступу України, тож переговори мають пройти швидко.

Eu Ukraine Von Der Leyen Zelensky 1

Віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина уточнила, що Київ вже передав Євросоюзу першу частину опитувальника. Відповіді у ньому дадуть можливість оцінити спроможність України отримати статус кандидата у члени ЄС. За словами Стефанішиної, вже триває робота над його другою частиною.

Нагадаємо, що 8 квітня під час візиту до Києва президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн передала Володимиру Зеленському опитувальник. Він має стати відправною точкою переговорів про надання Україні статусу країни-кандидата.

Україна офіційно подала заявку на вступ до ЄС на початку березня, невдовзі після початку вторгнення. За кілька днів за нею послідували Грузія та Молдова, яким 11 квітня у Люксембурзі теж вручили відповідні опитувальники.

Більше, ніж просто галочки. Що таке опитувальник країни-кандидата до ЄС

ЄС використовує опитувальники для оцінки готовності країн-претендентів до членства за трьома критеріями вступу, визначеними на Європейській раді в Копенгагені у 1993 році. Вони зазвичай називаються Копенгагенськими критеріями, пише Еmerging Еurope.

Зокрема, опитувальник стосується трьох ключових сфер:

  • політичних критеріїв (стабільність державних інститутів, що гарантують демократію, верховенство права, права людини та повагу та захист меншин),
  • економічних критеріїв (функціонуюча ринкова економіка і здатність впоратися з конкуренцією та ринковими силами в ЄС),
  • критеріїв acquis ЄС (доробок спільноти), які включали здатність брати на себе та ефективно виконувати зобов’язання щодо членства, включаючи дотримання цілей політичного, економічного та валютного союзу.

Опитувальник є офіційним інструментом, за допомогою якого Комісія оцінює стан справ і готовність країн-кандидатів рухатися вперед у процесі вступу. А саме – отримати статус країни-кандидата та відкрити переговори про вступ.

Анкета містить як прості, так і складні запитання, спрямовані на надання точної інформації про країну. Тут висвітлюються питання від ваги політичних та економічних критеріїв до ступеня відповідності законодавству ЄС. Також надається інформація про інституційні та адміністративні можливості, необхідні для прийняття та впровадження законодавства ЄС у кожній із 33 сфер політики ЄС (таких як сільське господарство, конкуренція, державні закупівлі, освіта та культура).

Кількість запитань може відрізнятися залежно від країни.

Наприклад, у випадку з Хорватією, яка останньою вступила до ЄС у 2013 році, їх було 4560. Нинішні країни-кандидати отримали іншу кількість питань: Північна Македонія – 4666, Чорногорія – 2178 та Сербія – 2486.

Поки невідомо, скільки запитань було включено в українську, грузинську та молдовську анкети.

Заявникам зазвичай дається тримісячний орієнтовний термін для заповнення анкети. Але Європейська комісія вже давно зазначає, що “якість важливіша за швидкість” і що країні-заявнику може знадобитися більше часу, щоб відповісти, аби досягти вищої якості відповідей.

Якість відповідей має надзвичайне значення для точної оцінки ситуації в країні.

За словами Комісії, “виходячи з уроків, отриманих від інших країн, які пройшли цей процес, нерідко відбуваються наступні обміни та подальші запитання, поки вся інформація, отримана від країни-заявника, не буде визнана задовільною”.

Наступні кроки України до ЄС

Отримавши заповнені анкети, Європейська Комісія готує офіційний “висновок” – документ, який ретельно аналізує правову та конституційну базу країни, а також імплементацію законодавства країни до усіх законів, норм та правил ЄС.

Висновок містить розгорнуту “аналітичну доповідь”, яка охоплює всі Копенгагенські критерії, включаючи 33 розділи політики ЄС. Також він містить висновки та потенційні рекомендації для Ради ЄС щодо надання статусу країни-кандидата та початку переговорів про вступ.

Терміни підготовки висновку залежать від адміністративної спроможності країни. Після цього Комісія подає свій висновок Раді ЄС для політичного рішення щодо наступного кроку країни на шляху до ЄС.

У той же час, якщо країна недостатньо відповідає вимогам, щоб просунутися в цьому процесі, Комісії у своїй думці окреслюють конкретні реформи. Вони відомі як “ключові пріоритети”, які має здійснити країна-заявник, щоб рухатися вперед.

Важливо, що відповіді на анкету є основним елементом процесу збору інформації, але не єдиним. Паралельно Комісія проводить багато експертних місій та експертних оцінок з експертами країн-членів ЄС. Зокрема, для перевірки рівня імплементації законодавства.

Комісія також отримує звіти незалежних експертів і проводить консультації з організаціями громадянського суспільства, міжнародними організаціями та іншими зацікавленими сторонами для надання оцінки.

У цьому відношенні Комісія заохочує процес участі у поданні інформації будь-якої зацікавленої ​​сторони, починаючи від міжнародних організацій і закінчуючи громадянським суспільством.

Доброї волі може бути недостатньо

Весь процес – від запрошення Європейської Комісії для підготовки висновку та його фактичного надання – може тривати до одного року або довше. Фон дер Ляєн припустила, що принаймні для України це можна було б прискорити на кілька тижнів. Але рішення запропонувати Україні статус кандидата та почати переговори про вступ, зрештою, є політичним.

На останньому засіданні Ради ЄС, яке відбулося у Версалі в березні, деякі лідери ЄС ще раз підкреслили, що швидкий шлях надання членства неможливий.

“Немає такої речі, як швидкий шлях”, – сказав прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. – “Я хочу зосередитися на тому, що ми можемо зробити для Володимира Зеленського сьогодні ввечері, завтра, а вступ України до ЄС – це щось на довгострокову перспективу — якщо взагалі буде”, – підкреслив він.

Східні члени ЄС, зокрема Польща, були більш відвертими, вимагаючи знайти спосіб пришвидшити розгляд заявки України.

Але спільна заява лідерів ЄС, яка з’явилася із Версалю, не містить жодних зобов’язань.

У ній ідеться лише про те, що Європейська Рада “діяла швидко” і запропонувала Європейській комісії подати свій висновок щодо заявки України на членство “відповідно до відповідних положень Договорів”.

“Для цього без зволікань ми будемо ще більше зміцнювати наші зв’язки та поглиблювати наше партнерство, щоб підтримати Україну на її європейському шляху. Україна належить до нашої європейської родини”, – йдеться у повідомленні.

Усі три країни – Україна, Грузія та Молдова – вже мають угоди про асоціацію з ЄС, які спрямовані на узгодження їхніх економік у таких сферах, як права працівників та поглиблення політичних зв’язків. Усі три також є частиною Східного партнерства та Європейської політики добросусідства.

Але, не зважаючи на швидке заповнення анкет, набуття повноправного членства найближчим часом залежатиме від того, чи зможе Європейський Союз випрацювати нові практики для розгляду заявок та прийняття швидких рішень, хай навіть політичних.

 

InfoPost.Media

Фото: ispionline.it


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі