Як я одного разу була татаркою
17 Квітня, 2024
Одного разу у 2021 році я їхав потягом із Києва додому, і сусідка по купе, дізнавшись, що я із Закарпаття, спитала «як там ці угорці-сепаратисти себе поводять?»
У відповідь я запитав, що вона думає про мене. Пані каже: «Ну наче симпатична культурна людина». А я їй відразу: «Бо ж дивіться, я є якраз один із лідерів цієї групи «сепаратистів-людожерів».
Тоді я розповів сусідці по купе про угорську громаду в Україні, про мультикультурний мир на Закарпатті, який є історичним прикладом, і як за останні 5-7 років в Україні сформувався, на жаль, дуже токсичний образ угорців. У нас вийшла дуже цікава дружня розмова на кілька годин.
Тільки за останні два роки, насамперед завдяки нашим військовим-угорцям, які служать у лавах ЗСУ, для багатьох стало зрозуміло, що закарпатська угорська національна спільнота відрізняється за своїм мисленням, потребами та інтересами від громадян Угорщини, а тим паче від політиків Угорщини.
👉 Читай також:
Дрони, тепловізори та спорядження: як троє угорців заснували «Годівницю закарпатських шарканів»
Ми, закарпатські угорці, живемо в Україні, працюємо в законодавчому полі України і всі наші дії пов’язані з тим, щоб наша спільнота комфортно почувала себе саме на теренах України, а Україна була суверенною незалежною і процвітаючою європейською державою.
Протягом останніх кількох років ми долучилися до розробки українського законодавства про національні спільноти, в тому числі в частині євроінтеграційних вимог. І коли різні інституції Ради Європи, ЄС, Угорщини чи держава Україна запрошують нас як експертів, ми намагаємося співпрацювати з усіма, ділимося власною експертизою, оскільки хочемо і можемо бути амбасадорами заради побудови мостів між ними всіма. Наша логіка: прагнучи кращого для угорської громади, відстоюючи її права, ми робимо добре і для України як майбутнього члена ЄС і НАТО.
👉 Читай також:
Наслідки війни: На Закарпатті залишилося менше 100 тисяч угорців – Ласло Зубанич
Буду відвертим: коли у листопаді минулого року нас, представників угорської спільноти Закарпаття, приймав у Києві голова уряду України Денис Шмигаль, аби презентувати остаточні напрацювання змін до законодавства, я спершу не міг повірити, що це відбувається насправді й такі змістові зрушення в українському законодавстві з питань нацменшин взагалі можливі. Я думав, що це якесь помилкове повідомлення, і повірив тільки коли на сайті Верховної Ради України з’явився повний текст.
Саме тому, коли напередодні ухвалення закону на Закарпаття приїхала делегація послів країн ЄС, ми як лідери угорської громади звернулися і до уряду Угорщини, і до інституцій ЄС з закликом підтримати євроінтеграцію України та відкрити переговори.
А коли ці зміни до законодавства були ухвалені парламентом у грудні 2023 року, для мене це було просто шоком (у позитивному розумінні). Уявити собі, що 8 грудня 317 депутатів, а це всі фракції, підтримають наскільки конкретні та якісні зміни, я просто не міг. Усі роки перед цим ми навіть про таке не мріяли.
👉 Читай також:
Найгірші в Україні: Чому Закарпаття 4-ий рік поспіль займає останню сходинку за результатами ЗНО
Разом з тим, мушу зауважити, що і в новому законодавстві трапляються моменти, коли є наче позитивний пункт, але трактуватися на місцях він може по-різному.
Це стосується, наприклад, частини про кількість предметів, які викладаються українською мовою у класах з навчанням мовами національних меншин. Цей перелік може бути розширений за рішенням закладу освіти. Тобто тут є питання до автоматизму дії закону, яка б не дозволила окремим громадам спекулювати.
Хочу відразу наголосити, що справа не в тому, що угорці не хочуть вчити українську мову, чи навчатися українською мовою. На Закарпатті можна знайти багато прикладів, коли угорці самі обирають навчатися саме українською мовою, інколи це повністю українською мовою, або коли українською викладаються понад 4 предмети, як це зараз передбачено в законі.
Утім, є громади, де з тих чи інших причин, зазвичай суто політичних, представникам угорської спільноти можуть відмовити використовувати весь спектр мовних прав, які передбачені законом. Наголошую: можуть відмовити не через брак коштів чи вчителів, а суто з політичних деструктивних мотивів. І такі дії провокують напругу, навіть дипломатичні суперечки, хоча очевидно, якраз цього й прагнуть ті місцеві політики, які так вчиняють.
Ще один приклад спекуляцій та конспірології – це використання національних символів, зокрема угорських на Закарпатті. Тут також потрібні чітко прописані юридичні рамки, як національні меншини мають уніфіковувати, реєструвати та використовувати свою символіку, що вона може містити.
І коли всі ці та інші моменти будуть закріплені чітко законодавчо, ми як цивілізовані люди та етнічна спільнота матимемо змогу відстоювати себе і свої права, незалежно від того, хто стоїть у нас за спиною. А коли у Євросоюзі чи деінде питатимуть нашої думки про стан забезпечення прав та інтересів національних спільнот в Україні, ми зможемо відповідати ще більш впевнено. Переконаний, це в інтересах України.
🇬🇧 This publication is also available in English: Hungarians of Zakarpattia region aspire to be ambassadors of Ukraine in the EU
🇭🇺 Ez a kiadvány magyar nyelven is elérhető: A Kárpátaljai magyarok arra törekednek, hogy Ukrajnát képviseljék az EU-ban
🇸🇰 Text v slovenčine: Zakarpatskí Maďari sa chcú stať ambasadórmi Ukrajiny v EÚ
за матеріалами виступу Ласло Зубанича,
голови Демократичної спілки угорців України,
InfoPost.Media
* Цей текст є авторською колонкою, відтак у ньому представлені, перш за все, думки автора матеріалу, які можуть не збігатися з позицією редакції InfoPost. Ми публікуємо авторські колонки, насамперед, заради дискусії на важливі теми, бо віримо в силу публічного діалогу. Якщо ви маєте бажання написати для нас авторську колонку, напишіть нам на editor.infopost@gmail.com
** Матеріал підготовлено в рамках проєкту Re:Open Ukraine, що реалізується за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
