Аналітика 02 Вересня 19:06

Найгірші в Україні: Чому Закарпаття 4-ий рік поспіль займає останню сходинку за результатами ЗНО

Спойлер: Наратив про те, що регіон “тягнуть вниз” національні меншини, які погано вчаться, не підтверджується. Хоча це не знімає питання якості освіти та вивчення української мови в школах нацменшин.

Напередодні 1 вересня портал Освіта.ua оприлюднив щорічний рейтинг областей України за результатами ЗНО, і Закарпаття вкотре опинилося в ньому на останній сходинці.

“Вкотре” – це, щонайменше, вчетверте поспіль, відколи такий зведений рейтинг оприлюднюється. 

1572532570
Словацька школа в Ужгороді. Фото Varosh

На жаль, усі ці роки, насправді, шокуючі дані, які вже сформувалися в тренд, щоразу губляться в метушні останніх днів літа та урочистостях 1-го вересня. 

Ігнорування проблеми в даній ситуації є не просто безрезультатним, а й небезпечним, бо на ці жахливі освітні результати Закарпатської області накладається дуже чутлива та складна проблема освіти національних меншин регіону. Зокрема, мови освіти з огляду на ухвалення нового законодавства в цій сфері, що стало приводом для українсько-угорської суперечки та загострення у відносинах також з іншими західними сусідами та партнерами України, як то Румунією, Польщею, Болгарією.

Ми в Infopost.Media спробували розібратися у даних ЗНО, зокрема, чи є залежність між результатами ЗНО та мовою освіти, на чому, на жаль, часто спекулюють як в Україні, так і за її межами.

Довідково: у Закарпатській області загалом функціонує 604 заклади загальної середньої освіти (школи), з яких 117 – з мовою національних меншин. З цих 117 шкіл нацменшин – 101 школа з угорською мовою викладання, 14 – з румунською та по 1-й зі словацькою та російською.

Як складається рейтинг

Згаданий рейтинг складається за середнім значенням балів зовнішнього незалежного оцінювання, які отримали учасники тестування, і розрахований як середнє арифметичне результатів всіх тестів з урахуванням нескладених тестів (не подолав поріг “склав/не склав”). 

Таким нескладеним тестам, при розрахунку середнього арифметичного, надано значення “0”, тому значення середнього балу може складати менше 100 балів. 

Якщо випускник школи не з’явився для складання тесту, такий тест не враховувався під час розрахунку.

Важливим також є показник відсотку тих, хто набрав необхідну кількість тестових балів.

Бібліотека 3-ї школи імені Жігмонда Перені в Виноградові. Фото Дмитра Тужанського

Закарпаття у рейтингу

Чотири роки поспіль, починаючи з 2017-го, Закарпатська область посідає останнє місце в рейтингу.

У 2017-му Закарпаття пасло задніх із середнім балом 88,2, більше того, тести ЗНО склали лише 67% учнів. Лідером же рейтингу тоді стала сусідня із Закарпаттям Львівщина, де середній бал становив 123,9, а склали тести 86% учнів.

Osvita 1

Наступного 2018-го року ситуація на Закарпатті ще погіршилася і регіон не тільки зайняв знову останнє місце, а й показав ще нижчий середній бал та ще нижчий відсоток тих, хто склав ЗНО. Це відповідно 85,6 та 66%.

Osvita 2

Більш успішним для Закарпаття був 2019 рік. Середній бал становив 91,7, а склали тести 70% учнів. Але і ці результати не дозволили регіону вилізти з самого дна рейтингу.

Osvita 3

Ще кращим для Закарпатської області був 2020 рік. Область нарешті вийшла за сотню середнього балу – 106,7, а тести склали аж 81% учнів. 

Припускаємо, що значною мірою це пов’язано з тим, що Міністерство освіти знизило прохідний поріг з тестів української мови для учнів шкіл з навчанням мовами національних меншин. 

Osvita 4

Ну і нарешті 2021 рік. Закарпаття знову останнє, а показники у порівнянні з минулим роком погіршилися – 101,8 середній бал і лише 76% учнів набрали прохідну кількість балів ЗНО.

Osvita 5

Всеукраїнські тенденції в рейтингу

Зауважимо також, що усі ці чотири роки поруч із Закарпатською областю внизу рейтингу також перебувають Одеська (4-те місце знизу в 2017-ому та 2019-ому, 3-є знизу в 2018-ому, 2020-ому та 2021-ому) та Миколаївська область (3-є місце знизу в 2017-ому та 2019-ому, передостаннє в 2018-ому, 2020-ому та 2021-ому).

До 2020-го у цій компанії також перебувала Чернівецька область. Так, вона перебувала на передостанньому місці в 2017-ому, 2018-ому та 2019 роках. 

Але в 2020-ому та 2021 роках Буковина раптово вирвалася з аутсайдерів та стала міцним “середняком”, зайнявши відповідно 14 та 13 місця у річних рейтингах.

  • Цікаво, що це співпало з тим, що з 2020-го було знижено прохідний поріг з тестів української мови для учнів шкіл з навчанням мовами національних меншин.

Ми плануємо перевірити, чи є в цьому збігові причинно-наслідковий зв’язок, а якщо ні, то що ж стало причиною того, що 2020 рік став переломним з точки зору успішності ЗНО для Чернівецької області.

 

Словацька школа в Ужгороді. Фото Varosh

Важливі деталі результатів ЗНО, які впливають на рейтинг

Які ж причини того, що Закарпаття останнє в рейтингу? 

З нашого спілкування з освітянами, а це умовна вибірка з кількох директорів шкіл, керівників місцевих управлінь освіти та аналітиків, на якість освіти у Закарпатській області, а відтак і результати ЗНО, найбільше впливають такі 4 ключові фактори:

  • високий рівень міграції, зокрема еміграції в регіоні, зокрема серед освітян; 
  • низький рівень залученості батьків до освіти дітей, в тому числі через високий рівень міграції та масовий виїзд людей на заробітки за кордон;
  • понад 60% населення проживає в селах, де вкрай важко забезпечувати високий рівень освіти через брак ресурсів, у першу чергу, кадрових;
  • поліетнічність регіону та низький рівень викладання української мови у школах національних меншин, насамперед, через 1) низьку якість методики викладання української мови як нерідної, 2) незбалансованість мовного компоненту у навчальних планах та 3) брак не просто вчителів, а саме білінгвальних, тобто двомовних вчителів.

На жаль, дуже часто саме четвертий фактор – етнічний – приводиться як вирішальний у публічних дискусіях, при чому в дуже спрощеному формулюванні, мовляв, угорці насамперед та румуни (бо їхніх шкіл найбільше) погано вчать і знають українську мову.

 


Сюжет про словацьку школу в Ужгороді

Однак, це не тільки спрощено, а й маніпулятивно, що, власне, підтверджується, чи то спростовується даними згаданого рейтингу ЗНО, якщо зануритися в нього на різних локальних вимірах.

До прикладу, ми звели рейтинги окремо міст області і окремо районів за 2021 рік. 

Це рейтинги за кількістю та відсотком тих, хто не зумів пройти тести ЗНО.

Так от, серед угорськомовних центрів Закарпаття – Берегове – має доволі пристойні результати і має кращі показники, ніж багато інших міст області, де угорці не проживають. 

Рейтинг міст Закарпаття має такий вигляд : перша колонка – кількість тих, хто не пройшов прохідний бал тестів, тобто власне не подолав поріг ЗНО, а друга колонка – скільки це складає у відсотках від загальної кількості тих, хто складав тести ЗНО:

   Населений пункт    Не набрали прохідний бал    % від загальної кількості
1    Свалява 5 5,7%
2    Ужгород 93 7,4%
3    Хуст 17 7,8%
4    Чоп 2 8%
5    Мукачево 103 9,6%
6    Берегове 40 11%
7    Тячів 10 11,4%
8    Рахів 10 12,3%
9    Перечин 7 13,2%
10    Іршава 10 13,7%
11    Виноградів 36 16,5%

 

А от що стосується районів*, то тут, на перший погляд, вже більш чітко прослідковується ймовірна залежність між результатами та етнічним складом тієї чи іншої території, утім низькі показники таких старих районів як Рахівський та особливо Іршавський (моноетнічний), це припущення серйозно ставлять під сумнів.

   Район    Не набрали прохідний бал    % від загальної кількості
1    Свалявський 9 6,2%
2    Воловецький 6 6,7%
3    Міжгірський 21 7,9%
4    Перечинський 15 12,9%
5    Великоберезнянський 11 13,1%
6    Мукачівський 40 14,2%
7    Тячівський 94 14,8%
8    Виноградівський 79 16%
9    Рахівський 59 16,5%
10    Іршавський 71 18%
11    Хустський 90 21,1%
12    Ужгородський 46 25,4%
13    Берегівський 37 36,3%

 

*зауважимо, що йдеться про старий адміністративно-територіальний устрій Закарпатської області з 13 районів, який досі використовується у даних Українського центру оцінювання якості освіти. Додамо, що після укрупнення у межах Закарпатської області є 6 районів. 

 

Угорська школа в селі Яноші Берегівського району. Фото Дмитра Тужанського1
Угорська школа в селі Яноші Берегівського району. Фото Дмитра Тужанського

Етнічність та мова навчання не вирішальні?

Утім, якщо зазирнути у рейтинг на рівні сіл, то в угорських селах Ужгородського району ми маємо, на перший погляд, просто катастрофічно низькі результати ЗНО з української мови та літератури (уточнено) за 2021 рік як обов’язкового для здачі тесту. 

  • До прикладу, у Сюрте тести не склали 33% від усіх, хто складав. У Малій Доброні – 44%, у Есені – 50%.

Але водночас, у тій-таки україномовній Кам’яниці цього ж району в опорній школі середньої освіти тести з української мови та літератури не склали аж 46,6% учнів. У школах в Середньому та Сторожниці не змогли подолати поріг тестів ЗНО з української мови та літератури майже по 30% учнів.

Тобто результати в українських школах у сільській місцевості Закарпаття не менш катастрофічні, ніж в угорських школах.

Угорська школа №10 в Ужгороді, Foto Huszti István
Угорська школа №10 в Ужгороді, Foto Huszti István

Можна навести і приклади з міських шкіл, де результати ЗНО з української мови та літератури значно гірші в школах з українською мовою викладання предметів, ніж у школах з викладання предметів угорською мовою. 

Якщо взяти Ужгород, то всі 100% учнів угорської гімназії склали тести ЗНО з української мови та літератури. 

Показник угорської школи №10 в Ужгороді дещо гірший, і тут не пройшли ЗНО з цього предмету 14% учнів, але в той же час і це не найгірший показник, бо, наприклад, у українських школах №9 в Ужгороді ЗНО з української мови та літератури не пройшли 18,52%, а в школі №19 взагалі 20%. Що вже говорити про Центр профтехосвіти Ужгорода, де тести з цього предмету не склали 40% учнів.

У Мукачеві цьогоріч “відзначився” Закарпатський обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Красного поля Закарпатської обласної ради, де 26% учнів не пройшли ЗНО з української мови та літератури.

Подібна ситуація з місцевим Центром профтехосвіти чи тим-таки Мукачівським аграрним коледжем.

Ми навмисне проаналізували більш ретельно Рахівський район, який вважається центром закарпатського українства і де майже відсутнє угорськомовне населення, окрім селища Ясіня.

  • Ситуація в українських школах тут часто значно гірша, ніж в угорськомовних школах інших районів. Школа в Рахові №3 – понад 55% учнів не склали ЗНО з української мови та літератури (Уточнено: спершу тут було помилково приведено приклад школи з села Білин). Школа в Кобилецькій Поляні – 38% учнів не склали ЗНО з української мови та літератури. Школа в селі Богдан – 37% не склали. Костилівка – 31%, Лазещина – 28%…

Підсумки та висновки

То в чому проблема? Чому Закарпаття аж настільки відстає від решти регіонів за критерієм здачі ЗНО?

На жаль, у нас нема відповіді на це запитання наразі.

Замість того, аби писати в цьому місці підсумки та висновки, нам хочеться, перш за все, бити на сполох. Бо ситуація в освіті Закарпаття виглядає критичною і катастрофічною, і у нинішній ситуації вимагає не тільки рішучих системних дій, а, в першу чергу, глибокої та фахової аналітики, аби розібратися в цій дуже складній проблемі. 

Інакше вирішити її буде неможливо.


Ми ж у редакції Infopost.Media плануємо й надалі вивчати цю тему, тому запрошуємо слідкувати за нашими новими та старими публікаціями про освіту в поліетнічних умовах:

  • Як етнічна угорка стала українським філологом та запровадила двомовне навчання в угорській школі. Інтерв’ю з Ґабріеллою Гомокі.

 

Петро Гойс та Дмитро Тужанський, спеціально для Infopost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі
Теги
Andrej Babiš ANO Charmsove Deti COVID COVID-19 Csillag DC Comics DIO eHranica Facebook GPS Igor Matovič Infopost Ivan Korčok Karpaty KMKSZ Liget Liget Budapest Luzhanka MÁV Nagyberegi OLO Panic Button PET Kupá Petr Fiala Pfizer Piráti+STAN Podzemne Hnutie QR SaS Sinopharm Skoda Škoda Auto SkyUp SPD SPOLU Sputnik Tid(y)Up UCEF Via Carpatia VUC wizz air ZEVO аварія авіарейс авіасполучення авіація австрія авто автобан автомагістраль автомобіль автострада агресія агрохолдинг аеропорт аеропорт Ужгород азартні ігри Азов айкідо акція Албанія алкоголь алфавіт Альянс Андреа Бочкор Андреа дель Верроккйо Андрей Бабіш Андрій Любка Андрухович античність Байден Балкани Бая Маре безвіз безробіття Берегово Бетмен бібліобус бібліотека бізнес білборд Білецький Білорусь блокування Борша борщ Бразилія Братислава Брензович Будапешт будинок будівництво Бузарест Буковина Бураш Бухарест Вадаш Вадул-Сірет вакансії вакцина вакцинація вартість Василь Брензович Василь Вишиваний Ватикан Велика Добронь Великі Береги Великобританія велосипед велосипедист Венера Верховина Ветеранська миля вибори викладання виробництво виселення Вишеградська четвірка Вишиваний Вишнє Нємецке відкрите небо Відродження відходи візит війна Вільгельм фон Габсбурґ ВНЗ водій вокзал вчитель Габсбург Габсбурґа газ газопровід Газпром Галичина генсек генсек НАТО ГЕС Гобітхіл Головко голодомор Голокост голосування гральні заклади грант Греція громадянство Грузія Гуйяш дамба Данніган Дебрецен дезінформація Делі Дельта демонтаж депутат дерева Держдеп держдума дефіцит дзьодо диверсант диверсія диктант диплом дипломат дипломна робота дисидент дистанція Діброва Діти Хармса Дія Дні України додаток Донбас донор донорство допомога дорога ДПСУ дрон ДТП Дубровник Дуда Дунай Еган Еде експерт експорт емігранти еміграція епідемія Естонія Єврокомісія Європа Європарламент Європейський Союз Євросоюз ЄС Жиліна завод Загайкевич Закарпатська область Закарпаття закон закон про освіту залізниця замок заробітна плата заробітчани Захонь заява згуртованість Зеленський землетрус земля ЗМІ ЗНО Золтан Бабяк зона Зоя Казанжи Зріні зростання іайдо ігри ігроманія ідентичність імміграція іноземці інспекція інститут інтеграція інтернат Інтерсіті інформація Італія Кабмін кадри Казанжи Канада карантин Київ Китай Кішварда класик КМЄС КМКС КМУ книга коаліція ковід Комаром Конституція консульство контрабанда конфлікт кордон коронавірус коронаірус Корчок Косино Кошице Кошицький край Крим кримські татари Кулеба культура купівля курси курси словацької кухар латиниця Легинь летовище Литва лікарня літак література літка Лорінц Ночо лоукост лоукостер Луганськ Лукашенко Лунык Львів Львівщина Любка Ляшко магістраль Макрон Марсель Онисько Матович медик медики медицина медична сестра медсестра меншина меншини мер Меркель МЗС мігранти міграція Мідянка Мікеланджело Міллер міністр Мінрегіон Мінфін міст місцеві вибори мова МОЗ Молдова Москва музей музика Мукачево мультикультуралізм муніципалітет навчання НАТО Нафтогаз національні меншини нацменшина нацменшини нерухомість Нижнє Селище Нижня Апша Німеччина Нова Зеландія Новоросія Нолан НУШ обгін обмеження обсерваторія ОДА окупація Онисько онлайн опера опитування Орбан освіта освітній закон Охрид пандемія Папа Римський парк парламент партія паспорт паспортизація пендлер перевезення переклад перекриття Перемишль перепис переробка Перечин персонал Петер Фіала петиція Петро Мідянка Пийтерфолво письменник Північна Македонія Північний потік Північний потік - 2 підготовка Підкарпатська Русь підпал підтримка плагіат пластик ПЛР подорож пожежа поїзд Полачек політик політика політики Польща понтифік посол посольство потяг поштовх правила Прага працевлаштування праця президент прем'єр прем'єр-міністр проби проект протест професійно-технічна освіта Прудентополіс Пряшів пункт пропуску Путін радіо радіодиктант Ракоці Растіслав Трнка регіон рейс рейс Київ Ужгород рейс Ужгород Київ рейтинг реклама рекрутинг ремонт Реткозі реформа РНБО робота розвиток ром роман роми ромська школа російська мова Росія румуни Румунія русини РФ С14 Сабольчверешмарт самоізоляція САП Сату Маре СБУ сейсмологи секретар село сепаратизм Сербія Сергій Жадан сертифікат сигарети Сійярто сіль сім'я Сіярто сканер скульптура слова словацька культура Словаччина сміттєзвалище сміття Солотвино сортувальна лінія сортування соціалізація соціологія спецслужба Спліт ставлення Станіца стереотип Столтенберг студенти супкультура Схід Опера Східне партнерство США табір Таллін тариф Теб та НС теракт Тернопіль тероризм терористичний акт Тиса Тімішоара ткацтво традиції транзит трансплантація транспорт тренер Триль Трнава ТУКЗ – КМКС тунель Турда Турецький потік туризм Тячів угода угорська угорська мова угорці Угорщина Ужгород УжНУ Україна українська мова українці Укрзалізниця університет уряд фабрика фактчекінг фейк фонд фортеця форум фото фотограф Франциск Франція Харі Крішнан Харків хоббіти Хоббітон Хорватія художник Хунгарія цигарки ЦПТО червона зона черга Чехія Чоп Чорногорія Чубаров Шанта шахта Шаштин шваби Швейцарія Швеція швидкість школа Шмигаль штам щеплення юрист Юрій Андрухович Янош Адер