Аналітика 15 Липня 09:36

Платили зі своєї кишені: словацькі міста просять ЄС відшкодувати витрати на українських переселенців

Місцева влада у країнах, які прийняли найбільшу кількість українських переселенців, досі не отримала відшкодувань з фондів Євросоюзу, які були створені для підтримки країн-членів. Так, наприклад, у Словаччині місцева влада продовжує фінансувати такі заходи за рахунок державних зборів, власного бюджету та за підтримки різних некомерційних організацій.

З такою ситуацією зіткнулись, зокрема,  у місті Нітра, яке після Міхаловце разом з Братиславою, Ліптовським Мікулашем та Банською Штявницею прийняли найбільше українців.

«На жаль, поки що ми нічого не отримали від держави, жодного внеску», – розповів речник муніципалітету Томаш Голубек,. – «У нас є кошти, щоб покрити літо, але ми не знаємо, що буде після цього. Ситуація може погіршитися».

У схожих обставинах опинились і інші міські ради.

«Ейфорію солідарності змінила реальність, коли все було покладено на наші плечі, чого ми й очікували», – розповів головний директор Управління Асоціації міст і муніципалітетів Словаччини (ZMOS) Міхал Каліняк.

Завершили надавати допомогу переселенцям з України і в Ублі. Тут також держава досі не відшкодувала муніципалітету витрати, пов’язані з наданням допомоги. Так в Ублі скоротили кількість ліжок для переміщених осіб, перестали фінансувати роботу волонтерів.

«З лютого ми не бачили ні копійки. Ми не можемо далі так працювати, у нас більше немає грошей у бюджеті. Ми робимо, як нам сказали, і нічого не відбувається», – сказала мер Надежда Сіркова.

За її словами, муніципалітет регулярно до встановленого терміну подає документи, необхідні для відшкодування витрат, однак результату немає.

Братислава є єдиною з місцевих влад, яка отримує внески від держави, але також використовує для своєї діяльності власний бюджет і ресурси кількох некомерційних організацій – ООН, УВКБ ООН, ЮНІСЕФ та МОМ.

2022 04 07 Ppt Ua Upraveny Final 265 2048x1152
Регіони Словаччини з найбільшою кількістю вимушено переміщених українців

Як кошти мали б отримати країни ЄС?

У березні почала діяти програма Європейської комісії  CARE (Cohesion’s Action for Refugees in Europe). Відповідно до неї держави-члени могли б швидко мобілізувати доступні ресурси з Політики згуртування ЄС, щоб допомогти сотням тисяч людей, які втекли від російського вторгнення в Україну.

Ця програма мала б відкрити ширші можливості для фінансування заходів на підтримку біженців з Європейського фонду регіонального розвитку (ERDF), Європейського соціального фонду (ESF) і Фонду європейської допомоги найбільш знедоленим (FEAD).

До прикладу, словацький уряд знайшов для цієї мети доступні ресурси на суму понад півмільярда євро.

Ще одним інструментом фінансування стала ініціатива REACT-EU. Він призначався для країн, які постраждали від пандемії та прийняли найбільше біженців, зокрема і Словаччини. За його допомогою Словаччина отримала 209 мільйонів євро в квітні і ще 96 мільйонів євро в липні.

Ці кошти були призначені для подолання наслідків пандемії та для підтримки людей, які виїхали з України через війну.

Програма REACT-EU набула чинності 24 грудня 2020 року і загалом бюджетні ресурси в рамках Ініціативи на 2022 рік становили 10 мільярдів євро. Однак у березні цього року Єврокомісія передбачила збільшення її фінансування на 50,6 мільярдів євро для дофінансування заходів 2021 та 2022 років. Але цей процес ще має пройти європейський законодавчий процес.

Однак у Міністерстві інвестицій, інформатизації та регіонального розвитку (MIRRI) Словаччини заявили про те, що ці кошти були використані для підтримки зайнятості, виплати працівникам, які постраждали внаслідок пандемії, на утеплення квартир, надання соціальних послуг. та на продовольчу допомогу незахищеним верствам населення. З цих джерел не фінансувались заходи із забезпечення житлом українських переселенців.

У словацькому уряді заявили, що ще комунікують з Єврокомісією щодо коригування цих операційних програм.

«Буде створено нову спеціальну вісь пріоритетів для підтримки заходів у зв’язку з міграційною хвилею. Крім виділеної суми в півмільярда євро, ми бачимо потенціал для вивільнення додаткових ресурсів в операційних програмах», – зазначили урядовці.

При цьому муніципалітети та регіональні некомерційні організації повинні отримати щонайменше 30% із цих півмільярда, тобто щонайменше 150 мільйонів євро.

Фінансування витрат на українських  біженців вимагають й інші сусіди по ЄС

Першою із сусідніх держав за фінансуванням ЄС звернулась Угорщина.  Віктор Орбан, який заявив, що “всі ті, хто тікає з України, знайдуть друга в угорській державі”, ще 18 березня звернувся до Європейської комісії з вимогою надати додаткове фінансування з Фонду відновлення та стійкості для того, щоб допомогти впоратися з припливом біженців. На той момент він назвав їхню кількість у 450 тисяч осіб. Рішення за цією заявою прийнято не було.

У квітні до Європейського Союзу з проханням про фінансування витрат допомоги мільйонам біженців з сусідньої України звернулася і Польща. Тоді прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив німецьким ЗМІ, що його країна доглядає за пораненими українськими військовими та прийняла 2,5 мільйони українських біженців.

Одним з джерел фінансування Моравецький у листі Урсулі фон дер Ляєн зазначив надходження від конфіскації активів російських олігархів.

150348 1 Large

Однак Європейська комісія не дала згоди на виплату коштів на відновлення після пандемії Польщі та Угорщини через невиконання рекомендацій ЄС щодо верховенства права. До прикладу, ще минулоріч фон дер Ляєн заявила, що Угорщині необхідно зробити більше для боротьби з корупцією.

Також у квітні рішення про спрямування фінансування ЄС на відновлення економіки після COVID-19 на допомогу українським біженцям прийняли і в Чехії. Для цього чеський уряд має оновити свій національний план відновлення та дочекатись схвалення Європейської комісії.

Потік переселенців з України спав

Згідно з опитуванням ООН, більшість біженців з України найближчим часом планують залишитися там, де вони зараз. Але водночас вони сподіваються, що одного разу зможуть повернутися додому.

В опитуванні взяли участь 4900 українських біженців у Польщі, Молдові, Словаччині, Угорщині, Румунії та Чехії.

За його даними, 16 відсотків респондентів планували повернутися в Україну. 15 відсотків із них сказали, що це буде лише коротка поїздка, щоб відвідати родину, отримати необхідні речі або допомогти близьким вибратися за кордон.

Проте, наприклад, у Словаччині добова кількість запитів від українських переселенців на притулок суттєво знизилася з піку в середині березня. Крім того вже кілька тижнів, за винятком кількох днів, зі Словаччини виїжджає більше українців, ніж прибуває.

Ситуація на пунктах пропуску в Закарпатській області
Прикордонник допомагає нести валізи вимушено переміщеним особам, котрі чекають пропуску до країн Європи на КПП “Ужгород- Вишнє Нємецьке” (Словаччина) в Закарпатській області, 26 лютого 2022 р.

Загальна кількість осіб, які в’їхали на територію Словаччини з 24 лютого, становить 575 350 осіб, загальна кількість осіб, які виїхали зі Словаччини в Україну з цієї ж дати – 326 289. Кількість наданих з 1 березня тимчасових притулків перевищила 84 тисячі.

Загалом же кількість українців, які виїжджають в країни Європейського Союзу, повернулася до рівня, який був до вторгнення Росії. З 24 лютого понад 6 мільйонів українців перетнули кордон з ЄС, повідомило наприкінці червня прикордонне агентство Frontex. За його даними, близько 3,1 мільйона з них уже повернулися додому.

 

InfoPost.Media

Фото з відкритих джерел


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі