Аналітика 19 Грудня 14:49

Без бюджету та коаліції: як політична криза у Словаччині може вплинути на Україну

Минулого тижня уряд меншості під керівництвом прем’єр-міністра Словаччини Едуарда Геґера пішов у відставку після висловлення йому вотуму недовіри 78 депутатами парламенту зі 102 присутніх на засіданні. Прем’єр, який досягнув успіхів на міжнародній арені, зазнав потужної критики опозиції вдома.

Голосування за відставку уряду ініціювали дві опозиційні партії – SaS (Свобода і солідарність) і Hlas-SD. Саме конфлікт між SaS та найсильнішою коаліційною партією OĽANO призвів до урядової кризи після відмови Едуарда Геґера звільнити міністра фінансів Ігоря Матовича на вимогу SaS.

Вирішальний тиждень для бюджету

Сьогодні, 19 грудня, у Словаччині має продовжитись засідання Національної ради.

Спікер парламенту Борис Коллар (SME Rodina) планує, що парламент протягом тижня прийме державний бюджет, який став однією з причин політичного розколу. За словами Коллара, без рішення по бюджету уряд не зможе виконувати свої зобов’язання перед медичними працівниками, громадянами, а також гарантувати ціни на енергоносії.

Kollar ClanokwСпікер парламенту Борис Коллар (SME Rodina) / Фото: Pravda, Ivan Majerský

Однак опозиція в обличчі SMER-SD заявила, що надасть голоси за бюджет тільки якщо уряд внесе до бюджету кілька правок. Роберт Фіцо вимагає збільшити видатки на фінансування соціальному сектору, охорони здоров’я та освіти, а також на компенсацію підвищених видатків органів місцевого самоврядування.

Натомість у SaS оцінили пропозицію як роздуту та популістську передвиборчу обіцянку, яка невиправдана в умовах надзвичайно високого дефіциту.

Політичні перетасовки та референдум

Голова Національної ради Словацької Республіки Борис Коллар (SME Rodina (Ми – сім’я) підтвердив триваючі переговори з представниками партії щодо вирішення ситуації після відставки уряду. Після зустрічі з головою Hlas-SD Петером Пеллегріні та запланованої зустрічі з лідером SMER-SD Робертом Фіцо він оголосив про переговори із тимчасово призначеним прем’єр-міністром Едуардом Геґером (OĽANO) та Ріхардом Суліком (SaS).

«Я маю зібрати всі аргументи всіх сторін», – сказав він.

За словами Коллара, якщо після виборів не буде досягнуто згоди щодо складу уряду, свою роботу продовжить Кабінет Міністрів, призначений президентом Зузаною Чапутовою, однак він не в захваті від такого сценарію. Коллар планує провести ротації в уряді, але остаточно їх прокоментує лише після переговорів з представниками OĽANO та SaS.

A99b766c Ddf3 4996 871f 4f261ce79bf1Голова опозиційної партії SMER-SD Роберт Фіцо / Фото: TASR – Jaroslav Novák

У дискусії під час політичного ток-шоу голова SMERSD Роберт Фіцо виступив за якнайшвидшу домовленість про дострокові вибори.

Він також зазначив, що якщо в парламенті не буде досягнуто домовленості про дострокові вибори, або почнуться політичні ігри під час формування уряду, у січні необхідно буде провести референдум.

«Адже референдум може бути єдиним виходом із цієї кризи», – підкреслив він.

Ще однією вимогою SMER-SD є прийняття змін до конституції, за якими дострокові вибори зможуть призначати 90 депутатів Національної ради, у разі референдуму – 76 депутатів. За словами Фіцо, його партія зараз готується до референдуму, оскільки впевнена у його проведенні.

У SaS заявили, що підтримують як перебудову уряду, так і функціонування його у складі, призначеному президенткою Зузанною Чапутовою. Однак, якщо жоден із цих варіантів не знайде достатньої підтримки в парламенті, у SaS підтримають голосування за конституційні зміни та дострокові вибори. Про це заявив заступник голови партії SaS Браніслав Грелінг.

Єдиним виходом із поточної ситуації вважають дострокові вибори у партії Hlas-SD.

 «Президент також закликає до дострокових виборів», – нагадав голова партії Петер Пелегріні.

Він зазначив, що не підтримує думки щодо змін в уряді та пошуку «нових 76» (парламентської більшості), зважаючи на постійні політичні сварки між OĽANO та SaS.

Що очікує Словаччину після виборів

Варто додати, що за всю сучасну історію Словаччини дострокові вибори проводилися тричі.

За результатами жовтневого соцопитування агентства Фокус для Markíza Television, у разі дострокових виборів, новий парламент Словаччини може бути сформовано в основному опозиційними партіями. Відповідно змінитись може і склад уряду.

Так, опозиційна партія «Голос-соціал-демократія» (HLAS – sociálna demokracia) лідер якої, колишній прем’єр-міністр, Петер Пеллегріні у травні 2022 випередив у рейтингу довіри / недовіри президентку Зузану Чапутову, у жовтні утримувала лідерство у рейтингу народної підтримки.  За партію проголосували б 20,3% респондентів і такі результати дали б партії 38 мандатів у парламенті.

Інша опозиційна партія SMER-SD на чолі з Робертом Фіцо, внаслідок розколу якої і утворився HLAS-SD, займає друге місце з рейтингом 15,3%. У разі проведення парламентських виборів у вересні SMER отримала б 28 депутатських мандатів.

Третьою в рейтингу стала проєвропейська соціал-ліберальна центристська партія президентки Словаччини Progresívne Slovensko з 9,6% голосів (18 мандатів).

На четвертому місці фінішувала б ліберальна партія SaS («Свобода і солідарність») на чолі з ексвіце-прем’єр-міністром Ріхардом Суліком, яка на початку вересня вийшла з провладної коаліції.

Загрози для України та солідарність із Орбаном

Найбільшою потенційною загрозою для України результати можливих дострокових виборів у Словаччині становить потенційні перебої з постачанням озброєння, зокрема обіцяних винищувачів МіГ-29.

У такої загрози два варіанти – новий уряд, сформований опозицією, частина якої має відверто проросійські настрої, може повністю змінити курс підтримки України.

З іншого боку технічний уряд, призначений президенткою Чапутовою, може залишитись без законодавчої можливості передавати Україні зброю. Попри те, що в самому уряді вважають передачу зброї внутрішньою справою, опозиція може в судовому порядку заборонити її відчуження та визнати такі операції безпековою політикою, на яку в тимчасового уряду повноважень немає.

У свою чергу новий склад парламенту та уряду Словаччини може дати додаткову підтримку Угорщині на міжнародній арені. Адже політичний курс та риторика, зокрема SMER-SD збігаються із баченням уряду Віктора Орбана. Прихильність до відновлення відносин з Росією, звинувачення США та НАТО у «кризі» в Україні, негативне ставлення до передачі озброєння Україні можуть стати точкою перетину інтересів двох сусідніх країн. А це загрожує утворенням нового проросійського вузла на карті Європи.

 

InfoPost.Media

Титульне фото: TASR – Jaroslav Novák


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі