19 Квітня, 2023

«Російські вояжі» угорських топ-посадовців: стратегічне партнерство чи бажання догодити Кремлю?

«Російські вояжі» угорських топ-посадовців: стратегічне партнерство чи бажання догодити Кремлю?

Угорський уряд попри антиросійські санкції, що були запроваджені в ЄС, продовжує підтримувати дружні та партнерські стосунки з Росією та представниками Кремля. Все це роблять прикриваючись «економічною доцільністю» і захистом власної безпеки. Так, 11 квітня, глава МЗС Угорщини Петер Сійярто вчергове з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну відвідав Москву.

Як повідомляють угорські ЗМІ — поїздка мала суто діловий характер. Зокрема Угорщина уклала з Росією кілька угод, які нібито мають забезпечити безперебійне постачання Угорщини природним газом і сирою нафтою у наступний період. Про це власне Петер Сійярто повідомив у Москві після переговорів із російським віце-прем’єром Олександром Новаком.

Угорський міністр також наголосив, що частиною домовленостей з російським «Газпромом» є те, що за потреби Угорщина матиме можливість закуповувати газ понад той обсяг, який прописаний у довгостроковому контракті. Згідно з угодою, Угорщина матиме оплачувати частину понад обумовленого рівня ціни в 150 євро за кубометр з відстрочкою, незалежно від поточної ціни на газ.

Сійярто запевнив, що Угорщина не залишиться без російського газу, який надходитиме через газопровід «Турецький потік». Трубопровід йде через Сербію та «гарантує безпеку газопостачання Угорщини».

Szijjarto Peter Paks Ii 594302

Фото: Szijjártó Péter / Facebook

Що саме підписали у Москві у зв’язку з будівництвом АЕС «Пакш ІІ»?

Сійярто також повідомив, що було обговорено будівництво АЕС «Пакш II», зокрема російські інвестиції з генеральним директором російської державної компанії «Росатом» Алексєєм Ліхачовим.

«З Росією було досягнуто домовленості щодо модифікації контракту на будівництво та фінансування розширення АЕС «Пакш», щоб забезпечити продовження інвестицій в атомну електростанцію та якомога швидше», — сказав Петер Сійярто після зустрічі з головою «Росатома».

Він зазначив, що контракти про російські інвестиції в будівництво «Пакш-ІІ» підписані вже понад дев’ять років. За словами Сійярто, нині договірні часові рамки змінилися, тепер нібито через санкції проти Росії.

«Санкції додають до цього ще один рівень (складності), тому нам довелося знайти правову базу шляхом внесення змін до існуючих контрактів, які б гарантували, що ми таки зможемо побудувати атомну електростанцію», – сказав Петер Сійярто.

Szijjarto Peter Moszkvaban Az Oroszokkal Valo Egyuttmukodes Meghatarozo Marad Image B5b465d18f95c38a4a0938427074 16 9

Фото: rtl.hu

Сійярто повідомив, що сторонам таки вдалося домовитися про будівництво, а також про те, як належним чином змінити договір фінансування. Після того як буде завершено юридичну складову угорський уряд «негайно подасть ці поправки до контракту на затвердження Європейської комісії в Брюсселі».

«Ми сподіваємося, що Європейська комісія не хоче поставити під загрозу довгострокову безпеку енергопостачання Угорщини», – зазначив угорський міністр.

Він висловив сподівання, що поправка до контракту на будівництво та фінансування буде швидко схвалена Європейською Комісією.

Атомні стосунки Угорщини і Росії

Нагадаємо, що Росія і Угорщина ще у 2014 році підписали угоду про будівництво двох блоків на АЕС «Пакш». За угодою між урядами двох країн, російська позика мала покрити 10 мільярдів євро із запланованих 12,5 мільярдів євро інвестицій в будівництво атомної електростанції, а російську позику потрібно було б погасити до 2046 року.

Російська державна корпорація «Росатом» планувала ще у 2018 році розпочати будівництво двох нових енергоблоків атомної електростанції «Пакш» в Угорщині. Однак нині втілення цього проєкту, який Віктор Орбан вважав значним кроком до енергонезалежності країни, під великим знаком питання. У першу чергу через санкції проти Росії.

Paksi Atomerõmû Bejárás

АЕС «Пакш, Угорщина». Фото: ocdn.eu

Утім на початку березня 2022 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що «Пакш II» все одно буде будуватися. Як він зазначив, «у нас немає причин змінювати попередні плани». На рішення Орбана не вплинуло навіть те, що російські військові окупували найбільшу в Україні Запорізьку атомну електростанцію.

В Угорщині сподіваються з допомогою росіян добудувати АЕС Пакш до 2030 року навіть попри те, що після початку російської війни в Україні «Росатом» у листі до уряду Угорщини сигналізував, що утримується від розширення АЕС «Пакш». Петер Сійярто у березні також заявив, що Угорщина не припинить енергетичні проекти з Росією, хоча відмовитись від угоди з «Росатомом» уряд Віктора Орбана раніше закликала угорська об’єднана опозиція.

 


Про побудову нових енергоблоків на «Пакш ІІ» йшлося і під час візиту Віктора Орбана у Москву на початку лютого 2022 року. І це на тлі напруженості між Заходом і Росією, перед вторгненням російських військ в Україну


 

Після нинішнього візиту до Москви Сійярто зазначив, що може заздалегідь передбачити, яку саме реакцію викличе його візит з боку «міжнародного ліберального мейнстріму та внутрішньої опозиції».

«Однак, поки питання енергопостачання є фізичним питанням, а не питанням політичних чи ідеологічних симпатій чи антипатій, подобається це чи ні, Росія та співпраця з росіянами залишатимуться вирішальними з точки зору безпеки енергопостачання Угорщини», – зазначив угорський міністр.

За його словами, близько 80-85% поставок природного газу в Угорщину надходить безпосередньо з Росії, тому безперервність і безперебійність цього постачання є принципово і критично важливими для Угорщини.

Сійярто також послався також на нещодавній звіт Міжнародного енергетичного агентства (IEA), у якому йдеться про те, що справжні труднощі для Європи та світу очікуються в наступному опалювальному сезоні, коли безпека постачання газу та нафти може бути критичною.

Угорські лідери — рекордсмени в ЄС по візитам до Москви

Варто зазначити, що саме Петер Сійярто – практично єдиний із топ-урядовців з країн ЄС, який досить регулярно зустрічався з російськими посадовцями в Москві з моменту початку повномасштабної війни в Україні.

У лютні 2023 року він відвідав Мінськ, де підписав угоду про співпрацю, зокрема у сфері економіки та культури. Білорусь оминають європейські лідери та топ-урядовці після жорсткого придушення опозиції з боку уряду Лукашенка у 2020 році.

«Ми сьогодні домовилися розвивати нашу співпрацю… Зокрема, це сільське господарство і харчова промисловість, де вже є значний угорський експорт, а також фармацевтична промисловість», – повідомив Сійярто про мету свого візиту.

До цього очільник міністерства закордонних справ Угорщини відвідав Москву в липні 2022 року, де зустрівся з головою російського МЗС Лавровим, аби «обговорити енергетичні питання».

Також Петер Сійярто літав до російського Сочі, щоб взяти участь у форумі «Атомекспо», організатором був «Росатом» і йшлося про розвиток атомної галузі в Росії, зокрема й міжнародних проєктів.

У цьому контексті слід згадати і візит прем’єр-міністра Віктора Орбана до Москви, де він провів майже п’ять годин у переговорах з Владіміром Путіним, розкритикувавши неефективність санкцій ЄС щодо Росії. Стався цей вояж угорського лідера за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, на тлі міжнародної напруженості щодо можливих агресивних дій Кремля.

1643815765

Для чого Орбану потрібна Москва — думка угорської опозиції

Слід зазначити, що цього разу Петер Сійярто вирушив до російської столиці досить несподівано — без будь-якої попередньої про цей візит інформації.

При цьому проурядові угорські ЗМІ з посиланням на російську агенцію ТАСС написали, що приїзд Петера Сійярто «став головною новиною в Москві».

Зовсім іншої думки представники угорської опозиції. Зокрема з цього приводу висловилися у партії «Демократична коаліція» (DK).

На думку депутата Європарламенту Шандора Ронаї (Rónai Sándor) ця поїздка міністра закордонних справ обійдеться країні (тобто Угорщині) дуже дорого.

«Російські боси знову відправили до Москви Петера Сійярто, який офіційно веде переговори з людьми президента Володимира Путіна про постачання російських енергоресурсів, щоб він міг підписати контракт на надзвичайно дорогий російський газ і на наступну зиму», — пише представник DK у своїй заяві.

За даними «Демократичної коаліції», Угорщина насправді платила минулого року за російський газ найбільше в Європі, тому черговий візит міністра закордонних справ до Москви справді може нічого не змінити. А навпаки погіршити економічну ситуацію в Угорщині.

У партії заявили, що уряд Орбана у 2022 році продовжив купувати «надзвичайно дорогий російський газ у Путіна» за попередніми цінами, хоча ціни на газ на світовому ринку різко впали. Це вилилося у підвищення комунальних послуг в Угорщині. Тоді в Угорщині ціну на газ для населення понад ліміт підняли в 7 разів, на електрику – вдвічі.

«Попри те, що зима була м’якою, угорці сплачували жахливі рахунки за газ за опалення будинків і приготування їжі. На купівлі російського газу збагачуються лише путінська Росія та оточення Віктора Орбана, члени еліти мільярдерів з «Фідес», – зазначає угорський депутат.

Отже, пояснити вояжі угорських посадовців до путінської Москви лише «економічною доцільністю» для потреб власної країни справді важко.

Очевидно, що вони мають і іншу мету. А саме багаторічну політику Віктора Орбана, який таким чином показує своє зверхнє ставлення до Брюсселя, постійно перебуваючи у пошуках внутрішніх (опозиції) та зовнішніх ворогів (таких як Джордж Сорос).

Орбан та його оточення продовжують звинувачувати у всіх своїх бідах США, ЄС та власне Україну, яку щодня страждає від російських атак і змушена захищатися від ворога. Чого вартує лише остання заява Віктора Орбана про Україну, яку він оприлюднив у традиційному ефірі на «Радіо Кошут» (Kossuth rádió).

Dszzs20181207011

Віктор Орбан на ефірі Kossuth rádió. Фото: Zsolt Szigetváry/MTI

У радіоінтерв’ю Орбан зокрема сказав, що «Україна є неіснуючою країною у фінансовому сенсі, функціонування країни забезпечує Євросоюз – у тому числі угорці – і це руйнує Європу».

«Ми платимо українцям пенсії, зарплати, за охорону здоров’я. Зрозуміло, що це нескінченно тривати не може… Якби ми припинили фінансувати Україну, війна закінчилася б негайно», – висловився Орбан.

Подібні вислови з відвертими прокремлівськими наративами могли б зруйнувати кар’єру політика у будь-якій іншій демократичній країні Європи. Але не в Угорщині.

Угорці ж і надалі найбільше підтримують партію Орбана. Серед опозиційних партій найбільша підтримка лише у «Демократичної коаліції» (DK), за яку на виборах готові голосувати 12% угорських виборців.

Тому очевидно, що шансів на якісь докорінні зміни серед політичних еліт в Угорщині наразі не існує. А сама орбанівська Угорщина все більше нагадує власне путінську Росію, з якою і продовжує свою дивну дружбу.

 

Infopost.Media
Титульне фото: Szijjártó Péter / Facebook

Коментарі