Розбудова західного кордону України після 20 місяців повномасштабного вторгнення залишається одним з ключових способів підтримати економіку України. Однак збільшення товаропотоку з Євросоюзом та нарощування виробничих процесів у прикордонних регіонах впираються у так зване Bottleneck (“вузьке горло”) – кордони.

Обмежена пропускна здатність українського кордону на Заході полягає у нерозвиненості прикордонної інфраструктури, інфраструктури регіонів, нестачі пунктів пропуску.

Про те, як Україна має використати потенціал свої західних сусідів (зокрема Словаччини), аби вистояти та перемогти сьогодні, одночасно реконструюватися та інтегруватися в ЄС і НАТО, говорили під час форуму Re:Open Zakarpattia 2023.

Один із прикордонних регіонів України — Закарпаття, має зараз значну кількість релокованого бізнесу та доволі потужне виробництво. Загальний обсяг доходів усіх суб’єктів господарювання Закарпатської області (юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців) від продажу товарів, робіт та послуг за 2022 рік, за даними Закарпатської ОВА, зріс на 22% (з 100,1 млрд грн у 2021-му році до 122,14 млрд грн у 2022-му). Ріст пов’язаний з тим, що сюди релокувались понад 400 підприємств із різних регіонів України. Це становить 47% від усіх переміщених бізнесів у державі.

Однак продукція, яка виготовляється тут на експорт, не може вчасно та в достатньому об’ємі покинути кордони країни. Держава ж, відповідно, недоотримує додану вартість, податки тощо.

За словами голови Закарпатської ОВА Віктора Микити, зараз немає ресурсів для відкриття нових пунктів пропуску. Тому варто на ходу змінювати пріоритетність способів відкриття кордону, наприклад, розширювати пропускну здатність  вже існуючих пунктів, змінювати їх статус із пасажирських на вантажні, коригувати графік роботи тощо.

Зважаючи на суттєву різницю у вартості портових послуг у Південній та Північній Європі, Україні варто нарощувати співпрацю зі Словаччиною, Угорщиною та Румунією і будувати транспортні шляхи саме в тому напрямку.

Що заважає привідкрити кордон зі Словаччиною

Роль Словаччини у нарощуванні експортних можливостей України ми описували у одному з аналітичних матеріалів Шанс для КПП “Ужгород – Вишнє Нємецьке”: що можна і варто витиснути з українсько-словацького кордону під час війни. Зважаючи на те, що минулоріч саме пунктом пропуску зі Словаччиною заїздила в Україну перша леді США Джилл Байден на зустріч з Оленою Зеленською в Ужгороді, це розцінювалось як позитивний знак.

Експрем’єр Словаччини Едуард Геґер під час дискусії на форумі Re:Open Zakarpattia 2023 висловив думку, що посилення співпраці між країнами має відбуватись навіть попри війну Росії в Україні.

“У листопаді 2021 року ми з Денисом Шмигалем, перебуваючи в Закарпатті, обговорювали подальшу співпрацю. Але потім почалась війна і зараз ми чекаємо, коли можна буде продовжити нарощування обсягів співпраці.

Серед перешкод на шляху до зближення України і Словаччини Геґер виділив законодавчі та інфраструктурні проблеми. За його словами, Україна працює над імплементацією своєї законодавчої бази до європейської та має значний прогрес у цьому. Це підтвердила і підтримка Європарламентом початку переговорів щодо вступу до ЄС.

“Також у потязі дорогою до Києва я сказав Урсулі фон дер Ляєн, що у 1997 році Словаччина спізнилась на потяг євроінтеграції, бо Польща і Чехія тоді встигли. Але зі зміною уряду ми знову почали про це говорити, і ми показали, що у Словаччини свій підхід та свій шлях. Так може бути і у випадку України Ми змогли наздогнати Польщу, Угорщину та Чехію і також стали частиною ЄС. Українці також досягнуть цієї мети.”

Однак, крім узгодження нормативних процедур чимало інфраструктурних проблем також потребують пришвидшеного вирішення.

Зі вступом в ЄС кордони в України зникнуть, до цього слід готуватись також інфраструктурно. Інфраструктура потрібна з одного боку, щоб українці могли доїжджати до місця роботи у Словаччині, з іншого боку чимало підрядників зможуть розміститись, наприклад, в Закарпатті”.

Зокрема, що стосується інфраструктурних проблем, то крім обмежених можливостей пунктів пропуску одним з факторів, який стримує товарообіг між двома країнами, експрем’єр називає різну ширину залізничної колії між  Україною та Словаччиною.

“Ми зараз докладаємо зусиль, щоб цю проблему подолати. У Кошице, наприклад, зараз ми цю проблему почали вирішувати“, – зазначає Геґер.

Читай також:

Залізничне сполучення : чому для України важлива євроколія та її модернізація

Відкриття кордонів вигідне як для українців, так і для словаків

За словами Едуарда Геґера, Східна Словаччина має значний потенціал для росту, наприклад, міста Пряшів та Кошице.

“Співпраця важлива не тільки для України, а й для Словаччини. Адже Східна Словаччина доволі віддалена від столиці, тож традиційно менш розвинена. Словаччині було б легше вести бізнес з Україною, якби кордон був відкритим для товарів та людей. Ці процеси розвитку почалися б зі Східної Словаччини і дали б імпульс всій країні”, – вважає словацький політик.

Однак країна має більше інвестувати тут у середню та вищу освіту, в університети та приваблювати сюди бізнес.

На думку міністра економіки України у 2014 році Павла Шеремети,  Закарпаття мусить також скористатись так званим “освітнім ліфтом”.

“Закарпаттю потрібне відкриття міжнародних шкіл, інвестиції в середню освіту, не тільки вищу, професіоналізація університетів. Наприклад, Кошице має міжнародну школу. А в Україні, крім Києва, нема міжнародних шкіл із визнаними дипломами. Навіть у Львові немає. Якщо Ужгород зробить це першим – це те, що дозволить піднімати продуктивність, залучати інвестиції та висококласних менеджерів.

Якісна бізнес- та професійна освіта дасть можливість підготувати фахівців як для закордонних компаній за межами України, так і менеджерів для представництв інвесторів на Закарпатті. Адже протягом останніх років Словаччина почала суттєво програвати конкуренцію серед автовиробників через зростання вартості людських ресурсів.

Прикладом поштовху до розвитку східних регіонів Словаччини є те, що компанія Volvo у Кошице будує велику фабрику, що дозволить їй подвоїти потужність і це вплине на розвиток також сусідніх регіонів.

“На прикладі Братислави — там раніше з’явився Volkswagen і за 30 років ми стали автомобільною країною. Потім з’явилось багато компаній підрядників, а це все – вищі зарплати та податки”, – зазначив Едуард Геґер. – “Якщо лише одна фабрика в Кошице вже є важливою, то крім неї є і багато інших компаній, наприклад, Bosch, Winkelmann Group. І Словаччині потрібно буде багато працівників, щоб заповнити всі робочі місця. 

Якщо підсумувати, то взаємозв’язок відновлення України та її європейської інтеграції — це питання досягнення Україною стандартів та проведення реформ, необхідних для відновлення. Також це створення сприятливого бізнес-клімату, щоб Україна могла інвестувати у людський капітал і бути драйвером реформ у різних сферах, зокрема у сфері цифрових технологій.

Окрема складова — налагодження інфраструктури як пунктів пропуску, так і власних прикордонних регіонів для посилення мостів із сусідніми країнами, зокрема Словаччиною. При цьому не тільки розбудовою нових КПП, а й оптимізацією руху через існуючі.

Infopost.Media