Укрзалізниця розпочала ремонт ділянки від станції Рахів у Закарпатській області до кордону з Румунією. Ця ділянка не використовувалась останні 10-12 років та може стати перспективним сполученням Закарпаття з Івано-Франківськом та Чернівцями.
Так, з ремонтом цієї ділянки з’явиться можливість для транзитного руху залізницею від Чопа до Івано-Франківська та Чернівців і до інших точок Прикарпаття через Рахів і Делятин.
Наразі укрзалізниця вносить зміни у рух пасажирських потягів існуючою ділянкою до Рахова. Так, з 2 липня скасовується потяг №55/56 сполученням “Київ – Рахів”. А з 12 липня потяг №25/26 сполученням “Одеса – Рахів” буде курсувати лише до станції Яремче.
Крім внутрішнього перспективною видається можливість відновлення міжнародного пасажирського та вантажного сполучення з Румунією. Так, у Румунії на найближчій станції Валя-Вішеулуй є можливість стиковки з пересадкою пасажирів та перевантаженням вантажів на румунську залізницю. Протяжність залізниці на ділянці від Рахова до кордону з Румунією близько 18 кілометрів.
На цій ділянці є невелика станція Берлибаш, яка фактично є роз’їздом з двома коліями на одноколійній магістралі), тунель та міст через річку Тиса.
Раніше спроба відновити залізничне сполучення з Румунією на Закарпатті була у лютому цього року. Тоді це мало робитись у комплексі разом з реконструкцією доріг та пунктів пропуску.
Як зазначив у лютому перший заступник голови Закарпатської ОДА Мирослав Білецький, у рамках поглиблення транскордонного співробітництва вивчається можливість запуску залізничного сполучення Закарпаття із сусідньою Румунією. У планах було запустити потяги до Румунії з Ужгорода та Івано-Франківська через Рахів.
“Відповідно до пропозицій Укрзалізниці, з Ужгорода потяг курсуватиме через Тересву та міжнародний залізничний пункт пропуску “Тересва – Кимпулунг ла Тиса” до міста Сігет Мармацієй. З Івано-Франківська маршрут пролягатиме через Рахів, Барлібаш, міжнародний пункт пропуску для залізничного сполучення “Ділове – Валя Вішеулуй” до того-таки Сігет Мармацієй”, – розповів Білецький.
Варто додати, що залізнична колія на Рахівщині була збудована за часів Австро-Угорської імперії ще 1894 року. Після 1945 року залізницю перебудували на радянський стандарт колії 1520 мм та габарит, але частково вона проходить по території Угорщини та Румунії.
До 2003 року по цій ділянці курсував міжнародний дизель-поїзд сполученням Рахів-Сигет (Румунія). Його скасували через збитковість та значну кількість випадків контрабанди.
Чому ширина колії це важливо?
Взагалі залізниці світу використовують близько 16 типів ширини залізничної колії – надширокі, широкі та вузькі. Вони різняться між собою по розповсюдженню та призначенням. Європейська колія має ширину 1435 мм та є найпоширенішою у світі, займаючи (до 60% від загальної довжини всіх залізниць. Таку колію мають, зокрема, залізниці Центральної і Західної Європи за винятком країн Балтії та деяких інших.
Другою за поширеністю у світі (17% загальної довжини залізниць) є так звана “руська” колія з шириною 1524 мм. З 1970 року до початку 1990-х її у СРСР перевели на стандарт 1520 мм.
Ділянки залізниці із широкою (1520 мм) колією мають також сусідні з Україною Словаччина та Польща, адже вони були тісно прив’язані до вантажоперевезень з СРСР.
Так, наприклад 88-кілометрова вантажна магістраль Ужгород-Ганіска при Кошицях (ŠRT) використовується тільки для перевезення залізної руди для Східнословацького металургійного заводу Ю. С. Стілл Кошіце (U.S. Steel Košice).
Польська «Металургійна ширококолійна магістраль», протяжністю 394,65 км, з’єднує українську залізницю (ст. Володимир Волинський) із металургійним комбінатом «Гута Катовіце» (м. Славкув).
Ще один 40-кілометровий ширококолійний відрізок територією Румунії (ст. Сигіт-Мармароський) з’єднує станції Тересва та Берлибаш Львівської залізниці на Закарпатті, однак, як зазначалось раніше, він не використовується.
Аварія українських зерновозів та модернізація румунської залізниці
Однак наявність євроколії у сусіднії з Україною країнах-членах Євросоюзу не означає налагодженість тамтешньої інфраструктури. Так, зокрема інвестицій у модернізацію потребують вантажні шляхи у Румунії, яка наразі є важливим транзитером українського зерна до Європи.
Одним із тригерів цього стала аварія 29 червня, коли 15 із 32 українських вагонів-зерновозів зійшли з рейок. Ці вагони, які належать українському приватному оператору, повертались порожніми після вивантаження зерна в румунському порту.
За словами голови правління АТ “Укрзалізниця” Олександра Камишина, “зерновози рухались на візках під колію 1435, переставлені в Унгенах (Молдова). Візки власності Залізниці Молдови”. Попередньою причиною інциденту Камишин назвав стан колійного господарства. Тож напрошується висновок про доцільність оновлення як колій, так і рухомого складу в Румунії та Молдові для дотримання стандартів безпеки руху.
Напередодні залізничної аварії міністерство транспорту Румунії вже оголосило тендер на ремонт ще однієї залізничної лінії, яку використовують для експорту українського зерна. Це відрізок між між селом Джурджулешти (Молдова) та другим за потужністю румунським портом Галац.
19 травня термін проведення тендеру на ремонт ширококолійної залізничної лінії між Джурджулешти та портом Галац завершився і протягом двох місяців ділянку має бути відновлено. Таким чином Україна зможе відвантажувати та отримувати вантажі через Молдову та порт Галац. А дунайський порт стане одним із ключових портів у регіоні для перевезення товарів та сировини.
Загальна вартість ремонтних робіт – 1,289 млн леїв (2 млн грн).
Ця ширококолійна залізнична ділянка 1520 мм, яка заходить на територію Румунії, починається від станції Рені в Одеській області, проходить ділянку території Молдови на станції Джурджулешти. Там до неї під’єднується нова залізнична лінія, збудована 2008 році від станції Кагул. Далі залізниця перетинає Прут по мосту і йде до порту Галац. Для вантажних перевезень тут призначені дві станції широкої колії: одна для перевантаження з вагонів широкої колії у вагони стандартної європейської колії, друга – сортувальна біля металургійного комбінату.
Наразі від Джурджулешт до Галацу залізнична лінія має «суміщену» колію – тут одночасно прокладені рейки як для європейської колії 1435 мм, так і для широкої 1520 мм. До 2017 року ця гілка використовувалася для вантажних перевезень у Румунію з України та Молдови.
У квітні міністр транспорту Румунії Сорін Гріндеану повідомив, що стару залізницю загальнорадянської колії швидко відновлять у порту Галац, щоб вантажні поїзди, завантажені зерном з України, могли дістатися до кораблів.
Чому це так важливо?
«Україна користується широкою колією радянського типу, а Румунія – вузькою європейською колією. Ця різниця означає, що втрачається багато часу, коли “зерновий” транспорт з України потрапляє до Румунії. Той факт, що порт Галац має цю залізницю радянського типу, означає, що українські потяги не витрачають час на перекочування на кордоні», – заявив Гріндяну.
ОНОВЛЕНО 7 липня 2022. У Румунії після після ремонту відкрили ширококолійну залізничну лінію між румунським портом Галац та молдавським селом Джурджулешти, де також розташований невеликий порт на Дунаї. Після проведення тендеру 6 червня компанія CFR Infrastructură розпочала ремонтні роботи та закінчила їхмайже на місяць раніше обумовленого терміну.
«З цього моменту вантажні потяги, що йдуть з України через Республіку Молдова, можуть розвантажувати зерно безпосередньо в порту Галац, без необхідності перевантаження на кордоні», – зазначив віце-прем’єр-міністр – міністр транспорту Румунії Сорін Гріндяну.
Таким чином українське зерно зможе швидше прибувати в порт Галац, може бути перевантажене на баржі або залишене на зберігання в портовому елеваторі ємністю 25 тисяч тонн.
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.