Мирний план Трампа, вступ України до НАТО та проєвропейські ультранаціоналісти: результати «президентських» дебатів у Румунії
20 Листопада, 2024
На початку нового навчального року ми поспілкувалися з Ельвірою Лесишин, головою правління ГО “Інноваційна освіта Закарпаття”. Пані Ельвіра розповіла про сучасні тенденції та способи для заохочення учнів до навчального процесу на Закарпатті.
Фото з тренінгу вчителів на Берегівщині. Пані Ельвіра друга ліворуч
На вашу думку, які сьогодні головні тренди в освіті?
Напевно, інтерактивні методи навчання. Це діти покоління Z, для них вчитель вже не основний носій інформації, адже є інтернет. У своєму розвитку вони пішли дуже далеко. Я часто повторюю, що нам, дорослим, треба прислухатися до дітей. У багатьох питаннях, навіть життєвих, вони розбираються краще, ніж ми. Вони вже є лідерами, і важливо це лідерство в них не приглушити.
Співзасновниця нашої громадської організації – Олеся Калинич – заслужена вчителька України 2015 року. У неї є ентузіазм, запал. Вона пише книжки, видає зошити для підготовки до ЗНО. В Олесі взагалі дуже цікавий формат уроків: вона використовує змішану форму навчання, формат перевернутого класу – коли діти готують матеріали вдома, а на уроці розбирають їх. Її учні демонструють дуже високі результати ЗНО, а це багато про що свідчить.
З якими викликами зіштовхуються вчителі Закарпаття?
У школах мають викладатися сучасні предмети. Нам бракує уроків фінансової грамотності, медіаграмотності: хоча багато шкіл у великих містах їх впроваджують, у сільських школах ситуація інша.
Наша освітня програма дуже насичена. Випускник виходить зі школи зі знаннями, але без практичних навичок, він не зможе застосувати їх у дорослому житті. Тому на уроках практики мало б бути більше, ніж теорії.
Читай також:
І “НУШисти” рознесуть нас усіх по палатах: колонка Петра Мідянки
А як краще викладати українську мову нині?
Добре, коли дітям викладають мову в інтерактивній чи ігровій формі. Наприклад, як з англійською мовою.
Щоб мотивувати дітей, важливо вселити в них надію: добре скласти ЗНО не так страшно, як їм здається. Діти мають повірити у свої сили.
Ще 2019 року на таборі Бомбезний GoCamp з угорськомовними дітьми зустрічався відомий політолог Дмитро Тужанський, він розказував свою історію – таке надихає дітей.
Думаю, якби ми частіше показували лідерів думок, які мають угорське коріння, але залишились в Україні та досягли успіху, це надихало б дітей.
Я знаю, що зараз проєкт “Навчаємось разом“ готує серію роликів для національних спільнот, де якраз розповідає такі історії.
Сам табір показував дітям українську з іншого боку: інтерактивне навчання, уроки в групах, у парах, вивчення мови за допомогою пісень Святослава Вакарчука або гурту KAZKA. Наприкінці, серед анонімних відгуків дітей про табір, я запам’ятала одну записку зі словами: “Уявіть собі чорну пустелю, а в ній іскру світла. Цей проєкт – це світло“. Після таких слів аж мурашки по шкірі, адже ти розумієш, що для дітей табір був промінчиком сонечка.
Фото з табору БомбеЗНО
З “Навчаємось разом” дуже цікаво співпрацювати, я бачу, що вони дійсно працюють на розвиток майбутнього України, а також щоб показати – вивчати українську мову можна цікаво.
Пані Ельвіро, які особливості вивчення української як другої мови?
Для дітей з національних спільнот українська мова не є рідною. Вона навіть не є спорідненою мовою. Дуже багато моїх колег-вчителів, які викладають у школах національних спільнот, кажуть, що діти сприймали б вивчення української набагато легше і набагато позитивніше, якби її викладали за методикою вивчення другої мови. Фактично, дитина чує українську мову не вдома, а виключно в соціумі, наприклад, у школі. Школяр з угорськомовної родини не може мати такий самий словниковий запас української, як учень з українськомовної родини.
Читай також:
Що спонукало вас до створення громадської організації?
Громадянське суспільство може зробити вагомий внесок у розвиток освіти. Події на кшталт Бомбезний GoCamp, організований проєктом “Навчаємось разом” та ініціативою GoGlobal, чи різні вебінари для мотивації вчителів показали мені, що після цих зустрічей у педагогів з’являється віра в себе і розуміння: від них багато залежить. Як казав Черчилль: “Шкільні вчителі мають не менший вплив, ніж президент чи прем’єр“.
Усі співзасновниці нашої ГО – освітянки. Під час реформи 2018 року, коли запровадили Нову українську школу, кожна із нас проходила свій період становлення. Тоді я подумала: а чому б не спробувати себе в громадському секторі, можливо, так я могла б зробити ще більше для освіти? І запропонувала колезі створити громадську організацію. Тоді далі розмов діло не пішло. А от 2020-го я зайнялася цим питанням серйозно.
А в чому полягає мета діяльності вашої громадської організації?
Наша громадська організація створена 2020 року. Основа нашої роботи – це освітня діяльність, розвиток молодіжного руху, а також підвищення активності жінок у суспільному житті. У нас дуже багато активних жінок-освітян, які би могли працювати не тільки в школах, але й також зробити вагомий внесок в розвиток громад і областей.
У серпні організували міні-фестиваль про STEM-освіту. Міністерство освіти та науки виділяє природничі науки як пріоритетні, за біологією, фізикою та хімією – розвиток індустрії країни. Тож ми з командою вирішили відповідати потребам часу.
Освітянська спільнота звикла підтримувати одне одного. Ми рухаємося у правильному напрямку, бо працюємо задля свого майбутнього та майбутнього наших дітей.
***
Звичайно, що у навчанні багато залежить від учителя, а саме від того, як він подає матеріал, як демонструє можливості, які розкриваються перед учнями, якщо вони вивчатимуть державну мову. Тепер вчителі мають чимало можливостей для покращення методики викладання та роботи з учнями, які вивчають українську мову. Нещодавно розробили онлайн-курс “Українська мова для фізиків та ліриків”, який призначений для вчителів природничих наук (біології, фізики, хімії) та математики, що викладають у школах з навчанням мовами національних спільнот. Цей курс допоможе педагогам сприятиме розвитку ефективної комунікації.
Фото з табору Бомбезний GoCamp. Пані Ельвіра третя ліворуч
*Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст проєкту / публікації / сайту є виключно відповідальністю видання і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.
Матеріал також доступний угорською мовою.
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
