Аналітика 07 Листопада 18:14

Етнічність чи місцевість: експерти визначили, що більше впливає на освіту нацменшин на Закарпатті

Рівень освіти на Закарпатті швидше залежить від місцевості та типу населеного пункту, де проживають учні, ніж від етнічного походження. Мовне ж питання має скоріше штучне походження та часто політизується в контексті питання інтеграції національних спільнот в українське суспільство.

Такі висновки зробили експерти під час ІІ-го форуму ідей та рішень “Re:Open Zakarpattia”.

Img 1748

За словами голови Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанича, спостерігається суттєва різниця між рівнем складання ЗНО, наприклад, у м. Берегово та селі Яноші, яке знаходиться за 6 кілометрів до міста.

“Оскільки рівень освіти у міських школах вищий, вищий фаховий рівень вчителів, забезпечення матеріалами. Такі ж проблеми мають школи у гірських районах”, – каже Ласло Зубанич.- “Державну мову треба знати на відповідному рівні. Але це не означає, що ми врешті-решт повинні освітню систему повністю зруйнувати. Ця динаміка розпочалася і набирає обертів”.

Як зазначив Зубанич, останнє ЗНО вказує на те, що більшість угорськомовних учнів мають гарні результати складання іспиту з української мови.

Різницю в доступі до якісної освіти підтвердила і міністерка освіти та науки України 2016-2019 рр. Лілія Гриневич. Однак українське освітнє законодавство не містить конфлікту з інтересами національних меншин, думку про який суспільству намагаються  нав’язати ззовні.

Img 1704

“Раніше там, де проживає угорська громада, близько 70% випускників не могли подолати поріг ЗНО. Ці випускники не мали б перспектив продовжувати освіту в Україні. Залишати так як є, не можна було”, – зазначила ініціаторка Нової української школи. – “Ми обрали модель “40 на 60”, яка працює у багатьох країнах і вона виправдала себе.

За цією системою, в Україні дошкільне навчання у закладах для національних меншин проводиться їхньою мовою, початкова школа проводиться мовами національних меншин із вивченням української мови. В 5 класі учні з національних меншин мають 20% навчання предметів українською мовою зі збільшенням до 40% у 9 класі, у старшій школі – до 60%.

Як стверджує Лілія Гриневич, школярів з різних етнічних спільнот не можна вчити так, як інших, бо це часто це зовсім інша мовна група і для них справді складно вивчати українську мову.

Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Сергій Квіт найбільшу загрозу для успішної інтеграції національних меншин в українське суспільство бачить у стратегії самоізоляції та небажанні розбиратися, що відбувається в країні. За його словами, створення проблем з мовним питанням і переведення його у політичну площину є абсолютно недоречним.

Img 1722

“Україна до всіх національних меншин ставиться як до своїх громадян і намагається давати їм всі можливості для реалізації. Не лише персональної, але й суспільної, наприклад, брати участь у житті всієї країни, інтегрувалися, обиралися у парламент, до органів місцевого самоврядування тощо”, – зазначив він. – “Тому, якщо представники національних меншин різних регіонів будуть працювати над розвитком громадянського суспільства, то все буде успішно”.

Освітня дискусія між спікерами на окремій панелі форуму стала логічним продовженням у тому числі й нашого дослідження про те, чому Закарпаття 4-ий рік поспіль займає останню сходинку за результатами ЗНО. Варто зазначити, що підтвердили й спікери форуму, наратив про те, що регіон “тягнуть вниз” національні меншини, які погано вчаться, не підтвердився. Хоча це не знімає питання якості освіти та вивчення української мови в школах нацменшин.

 

InfoPost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі