13 Грудня, 2022

Напруження з Угорщиною та підтримка України: як жителі країн Вишеградської четвірки ставляться до війни та взаємовідносин у Європі

Напруження з Угорщиною та підтримка України: як жителі країн Вишеградської четвірки ставляться до війни та взаємовідносин у Європі

Вишеградська група (V4), до якої входять Угорщина, Польща, Чехія та Словаччина, є прикладом малих європейських союзів, покликаних спільно розв’язувати регіональні питання у Європі. Однак це об’єднання попри його сприйняття як «клубу однодумців», багато разів з лютого 2022 року оголошувалось «мертвим».

У той час, коли Польща, Чехія та Словаччина на різних рівнях виявляли підтримку України у протистоянні агресору, позиція Угорщини коливалась від холодної до відверто проросійської. Останній приклад — блокування виділення Україні фінансової допомоги ЄС.

Eu Ukraine

Фото: Kenzo Tribouillard/AFP

Дослідники у рамках проєкту Асоціації міжнародних справ (AMO) «Тенденції політики держав V4 у Східній Європі» у співпраці з Фондом Конрада Аденауера опублікували опитування щодо ставлення політично активних спільнот Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини до різних аспектів відповіді ЄС, НАТО та окремих держав на російську війну в Україні. Респондентів опитали про потенційні майбутні події та  зміни, які останні дев’ять місяців принесли у двосторонні відносини держав V4 та співпрацю як таку.

Вибірка склала 2249 людей з-поміж державних службовців, політиків, дослідників та аналітиків, журналістів та представників бізнесу.

Пропонуємо вам ключові моменти з цього дослідження, які характеризують картину ставлення до України і подій навколо неї у найближчих країнах.


З ким «дружать» країни «Вишеграду»

Всередині групи респонденти з трьох інших країн оцінюють як найгірші саме відносини з Угорщиною. Ймовірно це пов’язано зі ставленням угорського уряду до російської агресії в Україні, яке дуже
відрізняється від позиції інших трьох партнерів Вишеградської групи, особливо Польщі та Чехії.

взаємовідносини Вишеград

Оцінка взаємовідносин відбувалась за 5-бальною шкалою від «дуже добре» (1), «добре» (2), «нейтрально» (3), «погано» (4) до «дуже погано» (5).

Якщо порівняти такі результати із минулорічним дослідженням, найбільше зниження якості двосторонніх відносин з Угорщиною відчули поляки – від «добре»/«дуже добре» у 2021 році до «нейтрально» у 2022 році. Чеські респонденти оцінили відносини між Чехією та Угорщиною як «нейтральні» порівняно з «добрими» у 2021 році. У випадку Словаччини падіння не було таким суттєвим. У свою чергу, угорці оцінили двосторонні відносини своєї країни з Чехією, Польщею, а також Словаччиною як гірші, ніж у 2021 році. Найбільше погіршення спостерігалося в угорсько-польських відносинах – від «дуже добрих»/«добрих» до «нейтральних».

Між Чехією та Польщею взаємовідносини покращились. Так, чеські респонденти оцінили взаємини як «добрі» (2,0), однак над поверненням до рівня 2019 року (1,7) потрібно ще працювати. Поляки ж оцінили якість взаємних польсько-чеських відносин на 2,3 (ближче до «добре», ніж «нейтрально»), що значно краще за результат 2021 року (3,11). Істотних змін у відносинах Чехії та Словаччини не відбулось і взаємини між країнами залишаються на рівні 1,1-1,3, тобто «дуже добре». «Добрими» залишаються і взаємини між Словаччиною та Польщею.

Якість відносин з Росією оцінюється гірше порівняно з наявними даними за 2019 рік у випадку всіх чотирьох країн Вишеградської групи. Однак якщо угорські респонденти оцінили відносини як «добрі», то у випадку з іншими трьома країнами оцінка була між «погано» і «дуже погано».

Угорські респонденти оцінили відносини Угорщини з Росією краще, ніж з будь-яким з її партнерів у Вишеградській групі.  Респонденти з Чехії та Словаччини, у свою чергу, оцінили відносини з Україною, США та Німеччиною краще, ніж з Польщею та Угорщиною. Польські респонденти також оцінили якість відносин Польщі з Україною та США краще, ніж з іншими партнерами з V4, однак оцінка відносин з Німеччиною залишається між «нейтральною» та «поганою».

 

Читай також:

“Всі ненавидять усіх”: Угорщина – дуже поляризована, зокрема і щодо українців та Путіна

 

Відносини Угорщини з Україною оцінили на 4,4, тобто «погано» і це найгірше сприйняття з усіх країн V4. Так само критично угорські респонденти сприймають відносини своєї країни зі США — між «нейтрально» та «погано».

Чи правильною була реакція країн V4, ЄС та НАТО на війну

Переважна більшість опитаних з Чехії (96%), Польщі (97%) та Словаччини (90%), погодились або певною мірою погодились, що відповідь їхньої країни на російську агресію проти України була належною. У той час 72% угорських респондентів висловили певний рівень незгоди з діями власного уряду. Дослідники через такий результат припустили, що вибірка могла бути сформована значною мірою із людей, які не симпатизують уряду Орбана.

Відповідь НАТО на російську агресію також вважають доречною більшість респондентів у всіх чотирьох державах, особливо в Польщі, де 91% опитаних погодилися або частково погодилися із цим твердженням.

Реакцію ЄС вважають відповідною 85% респондентів Чехії та 86% словаків. У випадку Польщі й Угорщини ці цифри дещо нижчі – 77% поляків та 68% угорських згодні або частково погоджуються із цим твердженням.

Більше санкцій проти Росії — чи потрібно?

Економічні санкції залишаються одним з ключових інструментів Європейського Союзу для протидії російській агресії в Україні. При цьому більшість респондентів у всіх чотирьох країнах Вишеградської групи погоджуються або частково погоджуються з тим, що ЄС повинен розширити санкції, якщо Росія продовжить свої військові дії проти України. Респонденти зі Словаччини, Польщі та Чехії погоджуються навіть на заборону імпорту природного газу з Росії. Виняток — Угорщина.

Хоч залежність від російських енергоносіїв стосується не тільки Угорщини (наприклад, Словаччина чи не найбільше залежить від російської нафти та газу), саме Угорщина найгучніше в ЄС заявила протест проти санкцій щодо заборони російської нафти.

Повертаючись до питання, яке задали у ході опитування, 94% польських респондентів, 92% опитаних у Чехії погоджуються або частково погоджуються з таким підходом, порівняно з 84% словаків та 69% опитаних угорців.

Крім того, більшість респондентів у всіх чотирьох країнах Вишеградської групи не згодні або ж певною мірою не згодні з тим, щоб ЄС негайно скасував санкції проти Росії. Дослідники припускають, що таки існує спільний консенсус щодо збереження санкцій до відновлення територіального суверенітету України. Хоча між країнами V4 існують розбіжності в деталях, що це має означати.

Надання зброї та повоєнна відбудова України

Практично всі опитані в чотирьох країнах Вишеграду погодились із необхідністю надання Україні гуманітарної допомоги. Так само переважна більшість респондентів усіх країн повністю або частково підтримують надання фінансової підтримки — понад 90% респондентів.

Що стосується фінансування української армії, то тут вже тільки дев’ять із десяти опитаних поляків і чехів, 86% словаків і 68% угорців – погоджуються із думкою про необхідність робити це коштом ЄС.

Є розбіжності й у ставленні до надання зброї та військового обладнання — щодо передачі зброї спостерігається більша упередженість. Наприклад, в Угорщині частка людей, які не погоджуються / певною мірою не погоджуються із наданням зброї Україні (33%), трохи вища, ніж в інших трьох країнах. Проте переважна більшість опитаних підтримують навчання українських військових  у їхніх країнах — дев’ять із десяти поляків і чехів, вісім із десяти словаків і сім із десяти угорців.

Що стосується повоєнної відбудови України, респонденти з усіх чотирьох країн (понад 90%) погодилися з тим, що ЄС має бути провідним гравцем у цьому процесі. Також опитані жителі країн V4 погодились із тим, що окремі країни мають бути активними учасниками процесу на двосторонній основі. Невеликим винятком із цього є Словаччина, де понад 10% респондентів не згодні / певною мірою не згодні з активною двосторонньою взаємодією, тобто не бажають, щоб їхня країна проявляла у цьому ініціативу.

Вступ до ЄС — реальний, але тривалий процес

Три з чотирьох країн Вишеградської групи активно виступають за вступ України та Молдови до ЄС. Навіть Угорщина висловила свою підтримку членству України, приєднавшись до ініціативи лідерів восьми країн ЄС у березні 2022 року. Однак опитані у ході дослідження громадяни країн Вишеграду не покладають великих надій щодо швидкості процесу.

Половина респондентів із Польщі погоджуються / частково погоджуються з тим, що Україна стане членом ЄС протягом 10 років, у випадку Словаччини це становить лише 37%, ще більш скептичні чехи, 32% яких теж дають десятирічний термін.

В Угорщині ж, лише 20% респондентів вірять у те, що Україна стане членом ЄС до 2032 року.

 

Читай також:

Карл Нехаммер у ролі Віктора Орбана

 

Молдову бачать в ЄС протягом 10 років 30% опитаних у Чехії, 45% у Польщі. При цьому цікаво, що більша частина угорських респондентів вірить у перспективи Молдови отримати членство в ЄС через 10 років, ніж щодо України – 25% з них погоджуються / частково погоджуються із цим твердженням.

Більший ступінь оптимізму серед опитаних жителів країн Вишеградської групи щодо потенційного отримання статусу кандидата в ЄС Грузією. Понад 68% опитаних із Польщі та Словаччини та 57% з Угорщини погоджуються / частково погоджуються, що це станеться протягом наступних 5 років. Єдиною країною в групі, де більшість респондентів (48%) не погоджуються / певною мірою не погоджуються з таким поглядом є Чехія.

Пригадуючи позицію, наприклад Угорщини щодо вступу України до НАТО, не дивним є ще менше число тих, хто вважає це реальною перспективою. Найбільш лояльні до такого кроку польські респонденти: кожен третій погоджується / певною мірою погоджується з тим, що Україна стане членом НАТО протягом 10 років. У чеській групі респондентів – кожен четвертий, у словацькій – кожен п’ятий, а в угорській – ще менше.

Шанси Грузії приєднатися до НАТО протягом наступних десяти років ще менші, на думку респондентів з Чехії, Польщі та Угорщини. Проте частка словацьких респондентів, які погоджувалися/частково погоджувалися з тим, що Грузія стане членом НАТО у визначений період часу, була на 5% вища, ніж у випадку України.

За спостереженням дослідників, результати опитування показали два варті уваги події у двосторонніх відносинах між країнами Вишеградської групи з минулого року. По-перше – видиме погіршення взаємних відносин трьох інших країн Вишеградської групи з Угорщиною, а по-друге – покращення відносин між Чехією та Польщею. Третім фактором є те, що більшість респондентів показують «тверезе» ставлення до вступу України до ЄС і НАТО.

 

InfoPost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі