Аналітика 08 Серпня 00:53

7 проєктів для Берегова, які змусили б угорську громаду повірити в Україну

Місто Берегово – прикордонне місто України, яке є неофіційним центром угорської спільноти на Закарпатті. 

Хоча з огляду на масову еміграцію, угорці тут складають уже радше меншість, ніж більшість. 

Як Україна втрачає свою угорську громаду

Згідно з переписом 2001 року, понад 48% населення міста складали саме угорці, в той час, як українці – 39%. 

І хоч після того офіційних переписів не було, але кілька років тому угорські науковці спробували порахувати, скільки саме угорців залишилося на Закарпатті. 

Згідно з даними проєкту “Summa – 2017”, втіленого за участі Інституту географії при Угорської академії наук, за останні 15-20 років кількість етнічних угорців на Закарпатті зменшилася майже на 30 000 осіб. Тобто, якщо за переписом 2001 року в найзахіднішому регіоні України проживало майже 152 тисяча угорців, то зараз виходить близько 120-125 тисяч. До слова, саме про таку цифру, як актуальну, йдеться у дослідженні “Summa – 2017”.

Beregovo 3

За висновками дослідників, угорська громада Закарпаття зменшилася, насамперед, через еміграцію. Багато угорців, переважно молоді люди, виїхали за межі області – за кордон. При чому найбільше зниження кількості угорськомовного населення відбулося саме в Ужгороді та Берегові, на 26-33%. 

Сьогодні Берегово є також центром об’єднаної громади, в яку крім міста входить ще 17 сіл, де більшість уже складають якраз угорці.

Вони ж домінували в етнічному складі “старого” Берегівського району, який минулоріч об’єднали з Виноградівським (залишивши адмінцентр саме в Берегові), і частка угорців у загальному складі населення скоротилася з 76% до 43%. 

Угорська молодь не затримується ні в містах, ні в селах Закарпаття. У першу чергу, через відсутність подальших перспектив та роботи. Навіть для випускників вишів вибір – невеликий: або працювати у школі, садочку (якщо вони є у селі) чи в іншій бюджетній інституції, або займатися фермерством. Набагато легший шлях – поїхати на заробітки у будь-яку розвинуту країну Європи, що з наявністю угорського громадянства зробити дуже просто.

За даними вже згаданого дослідження “Summa – 2017”, угорці Закарпаття короткотерміново виїздять за кордон переважно в Угорщину, але коли йдеться про терміни понад 3 місяці, то це вже, в першу чергу, Чехія, Німеччина та Великобританія.

Згідно з останніми дослідженнями Фонду Демократичні ініціативи, проведеними на Закарпатті у 2018 та 2020 році, зокрема останнє в рамках ініціативи “Re:Open Zakarpattia” Інституту Центральноєвропейської стратегії, еміграція є масовою не тільки серед угорців на Закарпатті, взагалі. Хоча, звісно, серед нацменшин краю, в першу чергу. 

Утлевел проти форинтів

Для угорців Закарпаття виїхати на роботу за кордон, мабуть, найпростіше з-поміж усіх національних меншин краю, і пов’язано, в першу чергу, з тим, що з 2011 року в Угорщині набув чинності новий закон про спрощену процедуру отримання угорського громадянства. 

Згідно з останніх офіційних даних, які були оприлюднені владою Угорщини (держсекретар з національної політики Янош Арпад Потапі), станом на початок 2015 року 94 тисячі громадян України отримали угорське громадянство.

Як це відбувається останні 10 років ми плануємо розповісти в окремому матеріалі з усіма деталями, але отримати громадянство сусідньої Угорщини для пересічного етнічного угорця із Закарпаття також досить просто: достатньо довести коріння своїх предків будь-яким архівним документом та пройти усну співбесіду, а опісля оформити закордонний угорський паспорт, так званий “утлевел” (útlevél), у кишені. 

Але тут виник парадокс. Команда Віктора Орбана ініціювала ці зміни законодавства щодо громадянства заради того, аби дати можливість закордонним угорцям, які опинилися за межами своєї материнської держави після Тріанонської мирної угоди 1920 року, відчути себе рівноцінною частиною угорської нації та об’єднати її політично. Частиною цього об’єднання нації є також нарощення підтримки закордонним угорцям, аби ті не покидали своїх історичних земель, а жили, працювали і берегли свою культуру там, де це робили їхні предки впродовж 1000 років. 

Утім, сталося так, що легкість отримання угорського паспорту стала для закарпатських угорців чи не ключовим стимулом для еміграції, при чому, в першу чергу, не до Угорщини.

Згідно з глобальними рейтингами паспортів, угорський útlevél останні роки входить у топ-10 найсильніших паспортів світу. Зокрема, у рейтингу Passport Index 2021 посідає 5 місце, разом з паспортами Чехії, Мальти, Польщі, Греції та Норвегії.

Що тут казати, з угорським útlevél ви можете по безвізу подорожувати до Сполучених Штатів Америки та спокійно працювати навіть після Brexit у Великобританії.

Перетягування ковдри, яке шкодить всім

 Наразі офіційний Будапешт не бачить іншого інструменту, ніж уповільнити еміграцію, як нарощення фінансової підтримки угорської громади Закарпаття. За підрахунками проєкту “Схеми” у період з 2011 по 2020 роки, Закарпаття отримало від угорського уряду Віктора Орбана майже 36 мільярдів форинтів (понад 3 мільярди гривень або 115 мільйонів євро). Це кошти, які були інвестовані в український регіон через фонд Габора Бетлена, тобто через лише один з мережі угорських фондів, які працюють в Україні.

Нині практично немає жодної сфери на Закарпатті де ця допомога Угорщина не була б відчутною у той чи інший спосіб. Це будівництво та реконструкція шкіл, садочків, підтримка освіти, культури, преси, церковних громад, лікарень. Гранти за сприяння благодійного фонду «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде» отримують фермери, підприємці, зайняті у сфері туризму тощо. До прикладу, за відкритими даними, лише протягом 2016-2017-го років цей фонд профінансував низку проєктів на загальну суму понад 1 мільярд гривень.

На жаль, тема підтримки Угорщиною закарпатських угорців останні роки суттєво політизується. Часто доводиться чути, що Будапешт начебто перебирає на себе певним чином функції держави Україна на Закарпатті. 

Як наслідок можна часто почути спекуляції про те, що вже угорським коштом на Закарпатті навіть будуються дороги чи регіон взагалі більше фінансується з Будапешта, ніж з Києва. Хоча це відверта неправда. 

До прикладу, тільки минулого року і тільки на ремонт державних доріг у межах регіону Київ виділив понад 5 мільярдів гривень, що є еквівалентом майже 150 мільйонів євро. 

Важливо, що чимало капітальних ремонтів доріг було здійснено якраз у так званому притисянському угорському окрузі в місцях компактного проживання саме угорців вздовж кордону з Угорщиною, де дороги не ремонтувалися до цього десятиліттями.

Додайте до цього щорічні державні субвенції на освіту, медицину, соціально-економічний розвиток та кошти ДФРР, і всі спекуляції на тему, що Україна не фінансує Закарпаття відпадуть самі по собі.

Іншими словами, саме Україна, а не Угорщина критично забезпечує Закарпатську область у всіх сферах, яка на жаль досі залишається на понад 70% дотаційним регіоном. Але допомога Угорщини також вкрай важлива для всього Закарпаття, а не тільки для його угорської громади. Цією допомогою Україні не варто ні нехтувати, ні спекулювати нею.

Україна і Угорщина зможуть більше, якщо діятимуть разом

Однак подібні спекуляції перетворюються вже на дезінформаційні наративи, які особливо лячно виглядають на тлі агресивних дій Росії на сході України. На це накладаються складна соціально-економічна ситуація в Україні та відсутність “вагомих” інвестицій держави на Закарпатті у місцях компактного проживання національних спільнот. Відтак, закономірно створюється атмосфера зневіри, безперспективності та прагнення еміграції, а також страхи про сепаратизм, насильницьку українізацію, і так далі. 

Хоча, спільна робота Києва і Будапешта може якраз стати дієвим інструментом, який, з одного боку, утримуватиме угорців (та й всіх мешканців Закарпаття) від еміграції, зберігатиме їхню ідентичність та зв’язок з материнською державою, і з іншого, змінить ставлення угорців до України, які зможуть поглянути на неї як на державу, в якій хочеться залишатися та розвиватися.

Наслідуючи саме цю конструктивну логіку ми склали список соціально-економічних питань та викликів, які вкрай актуальні для Берегова останні роки, потребують вирішення та значних ресурсів, які в місцевому самоврядуванні нема, а головне, – можуть стати гарним шансом для держави Україна проявити себе та змінити свій імідж у очах і закарпатських угорців, і інших національних спільнот України.

Усі ці проєкти можуть і мають стати спільною історією співпраці та успіху Києва та Будапешта.

1. Берегівська об’їзна. 

Doroga 1

Цій проблемі вже багато років, але вирішити її не вдалося ще за жодному уряду.

Об’їзна навколо Берегова у перспективі мала б з’єднати дороги державного значення і вести до міжнародних пунктів пропуску на кордонах з Румунією та Угорщиною в межах Закарпаття, а також сполучити міжнародний швидкісний автобан М3 з головною західною трасою України Київ Чоп. 

Мабуть, зайве говорити, що це відкрило би додаткові транзитні та логістичні можливості не тільки для України, а загалом в Центрально-Східній Європі, адже йдеться про розвиток транспортної інфраструктури в межах 5 Панєвропейського транспортного коридору.

Ще в 2016-ому році Угорщина оголосила про надання 50 мільйонів євро на цю окружну та трасу від Берегова до Мукачева, що власне б означало сполучення М3 і Київ-Чоп. Однак втілення проєкту уже відкладається 5 років поспіль, і кожна з сторін українська та угорська кивають у бік іншої, мовляв, це не за нами затримка.

На початку 2021 року представники Укравтодору заявили, що вся необхідна документація для початку будівництва масштабного проєкту вже готова, і воно начебто має розпочаьися, коли вирішать питання із земельними ділянками, що перебувають у власності громадян. Зокрема, в цьому переконував авторів цих рядків радник голови “Укравтодора” Валерія Іваненко. Однак наразі про початок будівництва нічого не повідомляється. 

2. Канал Верке. 

Kanal Verke 1

Проблема очистки каналу Верке, а це єдина водна артерія Берегова, – на повістці дня місцевої влади вже з десяток років. Але довше, ніж окружна дорога. Досить часто про Верко згадують саме напередодні виборів, а потім забувають.  

Канал місто намагалося очистити від метрового намулу та нечистот вже кілька разів власними силами. Але всім зрозуміло, що проблему неможливо вирішити лише комплексними заходами. Без підтримки держави здійснити це важко.

Нещодавно держсекретар Міністерства закордонних справ Угорщини Левенте Модьор під час перебування у Берегові заявив про рішення свого уряду виділити 3,5 млн євро на очищення каналу Верке. 

Перший транш з державного бюджету на суму 389 768 986 форинтів (1 081 000 євро) на подолання екологічних проблем закарпатського Берегова вже виділено. Відповідний указ підписав прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

Україна могла би і мала би долучитися до цього проєкту, адже розчистка Верке в межах Берегова – це лише частина проблеми, адже за висновками експертів-водників, очищати потрібно весь канал, довжиною понад 36 км. Більше того, потрібне комплексне рішення, зокрема реконструкція існуючої та спорудження нової очисної інфраструктури для Берегова та прилеглих сіл, адже сьогодні канал є фактично каналізацією під відкритим небом. 

3. Міське сміттєзвалище

Smittya

Сміттєзвалище на околицях Берегова з кожним роком розширює свої межі, його межі вже знаходяться практично перед вікнами багатоповерхівок у мікрорайоні Берегова. Тут регулярно стають пожежі, палає сміття особливо влітку.

Під час однієї з масштабних пожеж, коли велика отруйна хмара вкрила практично все місто сюди у терміновому порядку приїхали пожежні автомобілі не лише з району, а навіть з Угорщини – адже до кордону всього кілька кілометрів.

Надзвичайну ситуацію через кілька днів ліквідували, а проблема лишилася. Певною мірою вирішити її планували за рахунок будівництва сміттєсортувального заводу у найближчому селі Яноші. Завод збудували за допомоги європейського гранту (і сприяння сусідньої Угорщини). Утім поки що він не працює, хоча колись це таки станеться.   

Утім окрім утилізації нового сміття потрібно здійснити й рекультивацію сміттєзвалища. А це проєкт також не з дешевих. Вже відомо про те, що намул з каналу Верке будуть також перевозити на цей полігон відходів. Отже, ці 2 проблеми можна вирішувати комплексно.

4. Кінотеатр

Kinoteatr

У Берегові вже довгий час не працює єдиний кінотеатр. Для того, аби щоб переглянути новинки кінопрокату на великому екрані берегівчанам доводиться їздити до Мукачева. Це стосується і перегляду сучасного українського кіно, – зробити це практично неможливо.

Громада міста неодноразово піднімала питання про відновлення кінотеатру, приміщення якого знаходиться у занедбаному аварійному стані. У міській раді вже кілька разів оголошували конкурс на оренду приміщення зі збереженням цільового призначення. Іншими словами, міськрада готова віддати приміщення приватним власникам за умови, щоб вони відновили роботу кінотеатру, але бажаючих взяти на себе цей тягар поки не знайшлося. Новий аукціон заплановано на серпень.

Останній раз відновити роботу кінотеатру в Берегові пробували ще в 2007-році. На жаль, за останні 20 років в Берегові вітчизняне кіно показували лише єдиний раз у рамках фестивалю «Дні українського кіно» у 2018 року. Можна було побачити стрічки “Кіборги”, “Чужа молитва” та інші. Захід був організований КМКФ «Молодість» за підтримки Міністерства інформаційної політики України. Акція зібрала повний зал міського Будинку культури, але була одноразовою.

У принципі, в Будинку культури також можна облаштувати кінопокази. Тим паче, головну концертну залу за останні роки вдалося оновити. Зокрема з Угорщини, в якості подарунку, привезли 240 м’яких крісел, замінено покриття підлоги та проведено косметичний ремонт. Але наразі не знайшлося бажаючих навіть для організації такого роду дозвілля.

Водночас, у 2021 році Мінкультури та інформаційної політики запровадило програму розвитку малих кінотеатрів і було визначено п’ять пілотних областей, серед них опинилося і Закарпаття. Голова Закарпатської ОДА Анатолій Полосков повідомив, що за рахунок держави кінотеатри планують відкрити в Ужгороді (де вже є 2 приватних), Виноградові та Рахові. 

У Берегові створення подібного кінотеатру не планується, хоча саме тут варто було б популяризувати якісне українське кіно у першу чергу. Наразі угорські та світові фільми (також угорською) є можливість подивитися у кіноклубі при Закарпатському угорському інституті. 

5. Мовні курси

Beregovo 2

Звісно ж, мова у першу чергу про курси української мови, потребу в яких раптово відчули у всій Україні з огляду на нове законодавство про використання державної мови у публічних сферах, зокрема у сфері послуг.

Зокрема, з 16 січня цього року в Україні почала діяти норма закону про мову, яка передбачає першочерговість обслуговування споживачів в Україні саме українською мовою. Відтоді із Закарпаття не надійшло жодної скарги щодо порушення цієї норми закону, підтвердили нам у офісі мовного омбудсмена. 

Більше того, Закарпатська область, попри “медійну популярність” останніх років саме мовного питання щодо угорської громади, не фігурує серед лідерів за порушеннями мовного законодавства взагалі.  

Хоча, цьогоріч туристичний сезон у Берегові йде повним ходом, і тут відпочивають на термальних курортах переважно немісцеві, а ось персонал з числа місцевих точно не відмовився б від додаткових мовних курсів, аби почуватися більш впевнено себе в українській мові.

Дивно, але факт ще в 2019 році уряд Угорщини започаткував у Берегові курси з вивчення української мови. Саме так, української мови. Тоді ж Іштван Грежа наголосив, що проект має на меті зменшити напругу у стосунках між країнами.

“З огляду на ситуацію, яка склалася у відносинах наших країн, я запропонував організувати курси української мови для закарпатських угорців паралельно з курсами угорської мови для закарпатців”, зазначив уповноважений міністра Угорщин. 

Вже за 2 дні, коли було оголошено про набір на них записалося понад 300 закарпатців. Курси діяли на базі Закарпатського угорського Інституту імені Ференца Ракоці ІІ. У 2021 році відбувся вже 3-й набір на вивчення української мови як іноземної.  

Поряд з курсами української та інших мов, на базі угорського інституту ще в 2016-ому році були започатковані масові відкриті курси угорської мови. Групи з її вивчення досі діють по всьому Закарпаттю. І хоча вони не є повністю безкоштовними, на навчання записалося чимало закарпатців. Деяким це необхідно для роботи, іншим для самоосвіти, а третім для можливості отримати громадянство Угорщини, адже без знання мови отримати “утлевел” нині нереально. 

Курси угорської діяли навіть у рік пандемії, а у 2021 році стартував черговий, вже 6-й потік курсів з вивчення угорської мови, всього на навчання записалося 2682 людини, з них 1741 учень має початковий рівень знань, а 941 володіють угорською, але бажають удосконалити свої знання. Загалом, починаючи з 2016 року ці курси угорської мови вже закінчили майже 15 тисяч закарпатців.

Але якщо курси угорської є для багатьох, як і паспорт, інструментом для виїзду за кордон, то якраз знання української точно навпаки. Більше того, ключова сфера бізнесу у Берегівському районі туризм та сфера послуг, і в ній навіть не зважаючи на нове законодавство потрібна українська мова, бо головний турист для угорців Закарпаття це українці.

Відтак, міністерства освіти та культури чи то на базі Ужгородського національного університету, або Мукачівського педагогічного коледжу могли б запросто організувати подібні курси української мови для угорців. 

У якості волонтерів на цих курсах могли би попрацювати і українські публічні особи, до прикладу, перша леді, президент, міністри освіти та культури, зірки шоубізнесу, в першу чергу, музиканти, пісні яких, дехто навіть до кінця не розуміючи, наспівують угорці Закарпаття.

6. КПП Лужанка 

Kpp

Хоч між цим пунктом пропуску на українсько-угорському кордоні та містом Береговом є ще село Астей, яке входить до іншої ОТГ, але для усіх подорожуючих шлях пролягає саме через Берегове і саме з цим містом асоціюється це КПП. А воно вже більше 5 років нагадує в буквальному сенсі руїну. Це видно з фото.

Реконструкція КПП «Лужанка – Берегшурань» мала відбутися за кошти ЄС, їх виділили ще в 2013 році. Як на українську, так і на угорську частину переходу. Але якщо угорці зробили все вчасно, і навіть добудували з нуля вантажний термінал, то українська сторона не може досі це зробити.

Хоча останні роки саме КПП «Лужанка», а не «Тиса» є чи не головним КПП на українсько-угорському кордоні через зручність маршруту та близькість до магістралі М3. 

7. Міська архітектура та інфраструктура

Sony Dsc

Берегово – дуже гарне і привабливе для туристів місто. Цьому сприяє не тільки зручне розташування (транзит до європейських країн), наявність термальних курортів, а й унікальна архітектурна спадщина.

Більшість з історично-привабливих будівель будувалися ще за часів Австро-Угорщини, у кінці ХІХ-початку ХХ століття. На жаль, значна кількість архітектурних пам’яток опинилися через сотню років у дуже занедбаному стані.

Лише за сприяння уряду Угорщини та іноземних організацій вдалося здійснити реконструкцію багатьох палаців, церков та інших будівель на Закарпатті. Зокрема у Берегові відбувся капітальний ремонт найгарнішої будівлі міста колишнього Палацу правосуддя, де розмістився Закарпатський угорський інститут. Пізніше тут облаштували й навколишню територію, створивши ціле студентське містечко з парком, спортзалами та аудиторіями. 

Наразі у Берегові за сприяння Угорщини триває будівництво спорткомплексу, де за проєктом передбачено басейн та різні спортивні споруди. Колишню школу з російською мовою навчання нині переобладнують на угорськомовний ліцей зі спортивним нахилом. У цьому теж сприяє сусідня країна.

Угорщина щороку виділяє великі кошти для реконструкції місцевих пам’яток. Відреставровано реформатську церкву, частково римо-католицьку, будується греко-католицький колегіум з гуртожитком на 40 осіб на колишній площі Пушкіна (тепер Сінна). Відбувається реконструкція шкіл та садочків, де навчання та виховання відбувається угорською. 

У 2019 році в Берегові урочисто відкрито й парк “Будапешт” та встановлено кінну бронзову скульптуру Ференца Ракоці ІІ. Звісно, також за фінансування Угорщини. Таким чином сусідня країна долучилася й до міської інфраструктури. 

Додамо, що навіть спорудження пам’ятника Тарасу Шевченку, відкритого у 2016 році у сквері біля ЗОШ №5, вдалося здійснити лише за угорській гроші. Через відсутність потрібної суми в міському бюджеті монумент Кобзарю вирішила профінансувати Угорщина. Хоча на його спорудження довгий час збиралися кошти громадою міста. 

Така фінансова підтримка Угорщини додатково дає можливість компенсувати дуже скромні кошти, які має Берегове у власному бюджеті на розвиток. Цьогоріч – це 14-15 мільйонів гривень. 

До прикладу, навіть їх всіх не вистачить на спорудження нового магістрального водогону, що місто критично потребує останні кілька років через зношеність діючого. Як зауважили нам у міськраді, на це потрібно близько 20 мільйонів, і такий проєкт без проблем міг би бути профінансований з Державного фонду регіонального розвитку України.

Водночас, слід відзначити, нещодавно було відкрито оновлене приймальне відділення Берегівської лікарні імені Бертолона Ліннера, реконструйоване за кошти державного бюджету. Разом з тим, Україна та Угорщина могли б справді об’єднати зусилля, аби нарешті завершити будівництво 2-го корпусу цієї лікарні, яке перетворилося вже на класичний довгобуд. 

***

Власне, через об’єднання зусиль Києва і Будапешта у кожному з перелічених вище напрямків могло би дати користь усім та, насправді, відповідає стратегічним інтересам як України, так і Угорщини. 

 

Автори: Андрій Клоц* та Дмитро Тужанський,

спеціально для InfoPost.Media 

* це творчий псевдонім журналіста, який давно працює в тематиці міжетнічних відносин, а псевдонім використовує задля того, аби особа автора не впливала на якість та відвертість дискусії щодо його текстів (Chatham House rules).

Усі фото редакції InfoPost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

 

Коментарі
Теги
Andrej Babiš ANO Charmsove Deti COVID COVID-19 Csillag DC Comics DIO eHranica Facebook GPS Igor Matovič Infopost Ivan Korčok Karpaty KMKSZ Liget Liget Budapest Luzhanka MÁV Nagyberegi OLO Panic Button PET Kupá Petr Fiala Pfizer Piráti+STAN Podzemne Hnutie QR SaS Sinopharm Skoda Škoda Auto SkyUp SPD SPOLU Sputnik Tid(y)Up UCEF Via Carpatia VUC wizz air ZEVO аварія авіарейс авіасполучення авіація австрія авто автобан автомагістраль автомобіль автострада агресія агрохолдинг аеропорт аеропорт Ужгород азартні ігри Азов айкідо акція Албанія алкоголь алфавіт Альянс Андреа Бочкор Андреа дель Верроккйо Андрей Бабіш Андрій Любка Андрухович античність Байден Балкани Бая Маре безвіз безробіття Берегово Бетмен бібліобус бібліотека бізнес білборд Білецький Білорусь блокування Борша борщ Бразилія Братислава Брензович Будапешт будинок будівництво Бузарест Буковина Бураш Бухарест Вадаш Вадул-Сірет вакансії вакцина вакцинація вартість Василь Брензович Василь Вишиваний Ватикан Велика Добронь Великі Береги Великобританія велосипед велосипедист Венера Верховина Ветеранська миля вибори викладання виробництво виселення Вишеградська четвірка Вишиваний Вишнє Нємецке відкрите небо Відродження відходи візит війна Вільгельм фон Габсбурґ ВНЗ водій вокзал вчитель Габсбург Габсбурґа газ газопровід Газпром Галичина генсек генсек НАТО ГЕС Гобітхіл Головко голодомор Голокост голосування гральні заклади грант Греція громадянство Грузія Гуйяш дамба Данніган Дебрецен дезінформація Делі Дельта демонтаж депутат дерева Держдеп держдума дефіцит дзьодо диверсант диверсія диктант диплом дипломат дипломна робота дисидент дистанція Діброва Діти Хармса Дія Дні України додаток Донбас донор донорство допомога дорога ДПСУ дрон ДТП Дубровник Дуда Дунай Еган Еде експерт експорт емігранти еміграція епідемія Естонія Єврокомісія Європа Європарламент Європейський Союз Євросоюз ЄС Жиліна завод Загайкевич Закарпатська область Закарпаття закон закон про освіту залізниця замок заробітна плата заробітчани Захонь заява згуртованість Зеленський землетрус земля ЗМІ ЗНО Золтан Бабяк зона Зоя Казанжи Зріні зростання іайдо ігри ігроманія ідентичність імміграція іноземці інспекція інститут інтеграція інтернат Інтерсіті інформація Італія Кабмін кадри Казанжи Канада карантин Київ Китай Кішварда класик КМЄС КМКС КМУ книга коаліція ковід Комаром Конституція консульство контрабанда конфлікт кордон коронавірус коронаірус Корчок Косино Кошице Кошицький край Крим кримські татари Кулеба культура купівля курси курси словацької кухар латиниця Легинь летовище Литва лікарня літак література літка Лорінц Ночо лоукост лоукостер Луганськ Лукашенко Лунык Львів Львівщина Любка Ляшко магістраль Макрон Марсель Онисько Матович медик медики медицина медична сестра медсестра меншина меншини мер Меркель МЗС мігранти міграція Мідянка Мікеланджело Міллер міністр Мінрегіон Мінфін міст місцеві вибори мова МОЗ Молдова Москва музей музика Мукачево мультикультуралізм муніципалітет навчання НАТО Нафтогаз національні меншини нацменшина нацменшини нерухомість Нижнє Селище Нижня Апша Німеччина Нова Зеландія Новоросія Нолан НУШ обгін обмеження обсерваторія ОДА окупація Онисько онлайн опера опитування Орбан освіта освітній закон Охрид пандемія Папа Римський парк парламент партія паспорт паспортизація пендлер перевезення переклад перекриття Перемишль перепис переробка Перечин персонал Петер Фіала петиція Петро Мідянка Пийтерфолво письменник Північна Македонія Північний потік Північний потік - 2 підготовка Підкарпатська Русь підпал підтримка плагіат пластик ПЛР подорож пожежа поїзд Полачек політик політика політики Польща понтифік посол посольство потяг поштовх правила Прага працевлаштування праця президент прем'єр прем'єр-міністр проби проект протест професійно-технічна освіта Прудентополіс Пряшів пункт пропуску Путін радіо радіодиктант Ракоці Растіслав Трнка регіон рейс рейс Київ Ужгород рейс Ужгород Київ рейтинг реклама рекрутинг ремонт Реткозі реформа РНБО робота розвиток ром роман роми ромська школа російська мова Росія румуни Румунія русини РФ С14 Сабольчверешмарт самоізоляція САП Сату Маре СБУ сейсмологи секретар село сепаратизм Сербія Сергій Жадан сертифікат сигарети Сійярто сіль сім'я Сіярто сканер скульптура слова словацька культура Словаччина сміттєзвалище сміття Солотвино сортувальна лінія сортування соціалізація соціологія спецслужба Спліт ставлення Станіца стереотип Столтенберг студенти супкультура Схід Опера Східне партнерство США табір Таллін тариф Теб та НС теракт Тернопіль тероризм терористичний акт Тиса Тімішоара ткацтво традиції транзит трансплантація транспорт тренер Триль Трнава ТУКЗ – КМКС тунель Турда Турецький потік туризм Тячів угода угорська угорська мова угорці Угорщина Ужгород УжНУ Україна українська мова українці Укрзалізниця університет уряд фабрика фактчекінг фейк фонд фортеця форум фото фотограф Франциск Франція Харі Крішнан Харків хоббіти Хоббітон Хорватія художник Хунгарія цигарки ЦПТО червона зона черга Чехія Чоп Чорногорія Чубаров Шанта шахта Шаштин шваби Швейцарія Швеція швидкість школа Шмигаль штам щеплення юрист Юрій Андрухович Янош Адер