Аналітика 08 Серпня 00:53

7 проєктів для Берегова, які змусили б угорську громаду повірити в Україну

Місто Берегово – прикордонне місто України, яке є неофіційним центром угорської спільноти на Закарпатті. 

Хоча з огляду на масову еміграцію, угорці тут складають уже радше меншість, ніж більшість. 

Як Україна втрачає свою угорську громаду

Згідно з переписом 2001 року, понад 48% населення міста складали саме угорці, в той час, як українці – 39%. 

І хоч після того офіційних переписів не було, але кілька років тому угорські науковці спробували порахувати, скільки саме угорців залишилося на Закарпатті. 

Згідно з даними проєкту “Summa – 2017”, втіленого за участі Інституту географії при Угорської академії наук, за останні 15-20 років кількість етнічних угорців на Закарпатті зменшилася майже на 30 000 осіб. Тобто, якщо за переписом 2001 року в найзахіднішому регіоні України проживало майже 152 тисяча угорців, то зараз виходить близько 120-125 тисяч. До слова, саме про таку цифру, як актуальну, йдеться у дослідженні “Summa – 2017”.

Beregovo 3

За висновками дослідників, угорська громада Закарпаття зменшилася, насамперед, через еміграцію. Багато угорців, переважно молоді люди, виїхали за межі області – за кордон. При чому найбільше зниження кількості угорськомовного населення відбулося саме в Ужгороді та Берегові, на 26-33%. 

Сьогодні Берегово є також центром об’єднаної громади, в яку крім міста входить ще 17 сіл, де більшість уже складають якраз угорці.

Вони ж домінували в етнічному складі “старого” Берегівського району, який минулоріч об’єднали з Виноградівським (залишивши адмінцентр саме в Берегові), і частка угорців у загальному складі населення скоротилася з 76% до 43%. 

Угорська молодь не затримується ні в містах, ні в селах Закарпаття. У першу чергу, через відсутність подальших перспектив та роботи. Навіть для випускників вишів вибір – невеликий: або працювати у школі, садочку (якщо вони є у селі) чи в іншій бюджетній інституції, або займатися фермерством. Набагато легший шлях – поїхати на заробітки у будь-яку розвинуту країну Європи, що з наявністю угорського громадянства зробити дуже просто.

За даними вже згаданого дослідження “Summa – 2017”, угорці Закарпаття короткотерміново виїздять за кордон переважно в Угорщину, але коли йдеться про терміни понад 3 місяці, то це вже, в першу чергу, Чехія, Німеччина та Великобританія.

Згідно з останніми дослідженнями Фонду Демократичні ініціативи, проведеними на Закарпатті у 2018 та 2020 році, зокрема останнє в рамках ініціативи “Re:Open Zakarpattia” Інституту Центральноєвропейської стратегії, еміграція є масовою не тільки серед угорців на Закарпатті, взагалі. Хоча, звісно, серед нацменшин краю, в першу чергу. 

Утлевел проти форинтів

Для угорців Закарпаття виїхати на роботу за кордон, мабуть, найпростіше з-поміж усіх національних меншин краю, і пов’язано, в першу чергу, з тим, що з 2011 року в Угорщині набув чинності новий закон про спрощену процедуру отримання угорського громадянства. 

Згідно з останніх офіційних даних, які були оприлюднені владою Угорщини (держсекретар з національної політики Янош Арпад Потапі), станом на початок 2015 року 94 тисячі громадян України отримали угорське громадянство.

Як це відбувається останні 10 років ми плануємо розповісти в окремому матеріалі з усіма деталями, але отримати громадянство сусідньої Угорщини для пересічного етнічного угорця із Закарпаття також досить просто: достатньо довести коріння своїх предків будь-яким архівним документом та пройти усну співбесіду, а опісля оформити закордонний угорський паспорт, так званий “утлевел” (útlevél), у кишені. 

Але тут виник парадокс. Команда Віктора Орбана ініціювала ці зміни законодавства щодо громадянства заради того, аби дати можливість закордонним угорцям, які опинилися за межами своєї материнської держави після Тріанонської мирної угоди 1920 року, відчути себе рівноцінною частиною угорської нації та об’єднати її політично. Частиною цього об’єднання нації є також нарощення підтримки закордонним угорцям, аби ті не покидали своїх історичних земель, а жили, працювали і берегли свою культуру там, де це робили їхні предки впродовж 1000 років. 

Утім, сталося так, що легкість отримання угорського паспорту стала для закарпатських угорців чи не ключовим стимулом для еміграції, при чому, в першу чергу, не до Угорщини.

Згідно з глобальними рейтингами паспортів, угорський útlevél останні роки входить у топ-10 найсильніших паспортів світу. Зокрема, у рейтингу Passport Index 2021 посідає 5 місце, разом з паспортами Чехії, Мальти, Польщі, Греції та Норвегії.

Що тут казати, з угорським útlevél ви можете по безвізу подорожувати до Сполучених Штатів Америки та спокійно працювати навіть після Brexit у Великобританії.

Перетягування ковдри, яке шкодить всім

 Наразі офіційний Будапешт не бачить іншого інструменту, ніж уповільнити еміграцію, як нарощення фінансової підтримки угорської громади Закарпаття. За підрахунками проєкту “Схеми” у період з 2011 по 2020 роки, Закарпаття отримало від угорського уряду Віктора Орбана майже 36 мільярдів форинтів (понад 3 мільярди гривень або 115 мільйонів євро). Це кошти, які були інвестовані в український регіон через фонд Габора Бетлена, тобто через лише один з мережі угорських фондів, які працюють в Україні.

Нині практично немає жодної сфери на Закарпатті де ця допомога Угорщина не була б відчутною у той чи інший спосіб. Це будівництво та реконструкція шкіл, садочків, підтримка освіти, культури, преси, церковних громад, лікарень. Гранти за сприяння благодійного фонду «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде» отримують фермери, підприємці, зайняті у сфері туризму тощо. До прикладу, за відкритими даними, лише протягом 2016-2017-го років цей фонд профінансував низку проєктів на загальну суму понад 1 мільярд гривень.

На жаль, тема підтримки Угорщиною закарпатських угорців останні роки суттєво політизується. Часто доводиться чути, що Будапешт начебто перебирає на себе певним чином функції держави Україна на Закарпатті. 

Як наслідок можна часто почути спекуляції про те, що вже угорським коштом на Закарпатті навіть будуються дороги чи регіон взагалі більше фінансується з Будапешта, ніж з Києва. Хоча це відверта неправда. 

До прикладу, тільки минулого року і тільки на ремонт державних доріг у межах регіону Київ виділив понад 5 мільярдів гривень, що є еквівалентом майже 150 мільйонів євро. 

Важливо, що чимало капітальних ремонтів доріг було здійснено якраз у так званому притисянському угорському окрузі в місцях компактного проживання саме угорців вздовж кордону з Угорщиною, де дороги не ремонтувалися до цього десятиліттями.

Додайте до цього щорічні державні субвенції на освіту, медицину, соціально-економічний розвиток та кошти ДФРР, і всі спекуляції на тему, що Україна не фінансує Закарпаття відпадуть самі по собі.

Іншими словами, саме Україна, а не Угорщина критично забезпечує Закарпатську область у всіх сферах, яка на жаль досі залишається на понад 70% дотаційним регіоном. Але допомога Угорщини також вкрай важлива для всього Закарпаття, а не тільки для його угорської громади. Цією допомогою Україні не варто ні нехтувати, ні спекулювати нею.

Україна і Угорщина зможуть більше, якщо діятимуть разом

Однак подібні спекуляції перетворюються вже на дезінформаційні наративи, які особливо лячно виглядають на тлі агресивних дій Росії на сході України. На це накладаються складна соціально-економічна ситуація в Україні та відсутність “вагомих” інвестицій держави на Закарпатті у місцях компактного проживання національних спільнот. Відтак, закономірно створюється атмосфера зневіри, безперспективності та прагнення еміграції, а також страхи про сепаратизм, насильницьку українізацію, і так далі. 

Хоча, спільна робота Києва і Будапешта може якраз стати дієвим інструментом, який, з одного боку, утримуватиме угорців (та й всіх мешканців Закарпаття) від еміграції, зберігатиме їхню ідентичність та зв’язок з материнською державою, і з іншого, змінить ставлення угорців до України, які зможуть поглянути на неї як на державу, в якій хочеться залишатися та розвиватися.

Наслідуючи саме цю конструктивну логіку ми склали список соціально-економічних питань та викликів, які вкрай актуальні для Берегова останні роки, потребують вирішення та значних ресурсів, які в місцевому самоврядуванні нема, а головне, – можуть стати гарним шансом для держави Україна проявити себе та змінити свій імідж у очах і закарпатських угорців, і інших національних спільнот України.

Усі ці проєкти можуть і мають стати спільною історією співпраці та успіху Києва та Будапешта.

1. Берегівська об’їзна. 

Doroga 1

Цій проблемі вже багато років, але вирішити її не вдалося ще за жодному уряду.

Об’їзна навколо Берегова у перспективі мала б з’єднати дороги державного значення і вести до міжнародних пунктів пропуску на кордонах з Румунією та Угорщиною в межах Закарпаття, а також сполучити міжнародний швидкісний автобан М3 з головною західною трасою України Київ Чоп. 

Мабуть, зайве говорити, що це відкрило би додаткові транзитні та логістичні можливості не тільки для України, а загалом в Центрально-Східній Європі, адже йдеться про розвиток транспортної інфраструктури в межах 5 Панєвропейського транспортного коридору.

Ще в 2016-ому році Угорщина оголосила про надання 50 мільйонів євро на цю окружну та трасу від Берегова до Мукачева, що власне б означало сполучення М3 і Київ-Чоп. Однак втілення проєкту уже відкладається 5 років поспіль, і кожна з сторін українська та угорська кивають у бік іншої, мовляв, це не за нами затримка.

На початку 2021 року представники Укравтодору заявили, що вся необхідна документація для початку будівництва масштабного проєкту вже готова, і воно начебто має розпочаьися, коли вирішать питання із земельними ділянками, що перебувають у власності громадян. Зокрема, в цьому переконував авторів цих рядків радник голови “Укравтодора” Валерія Іваненко. Однак наразі про початок будівництва нічого не повідомляється. 

2. Канал Верке. 

Kanal Verke 1

Проблема очистки каналу Верке, а це єдина водна артерія Берегова, – на повістці дня місцевої влади вже з десяток років. Але довше, ніж окружна дорога. Досить часто про Верко згадують саме напередодні виборів, а потім забувають.  

Канал місто намагалося очистити від метрового намулу та нечистот вже кілька разів власними силами. Але всім зрозуміло, що проблему неможливо вирішити лише комплексними заходами. Без підтримки держави здійснити це важко.

Нещодавно держсекретар Міністерства закордонних справ Угорщини Левенте Модьор під час перебування у Берегові заявив про рішення свого уряду виділити 3,5 млн євро на очищення каналу Верке. 

Перший транш з державного бюджету на суму 389 768 986 форинтів (1 081 000 євро) на подолання екологічних проблем закарпатського Берегова вже виділено. Відповідний указ підписав прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

Україна могла би і мала би долучитися до цього проєкту, адже розчистка Верке в межах Берегова – це лише частина проблеми, адже за висновками експертів-водників, очищати потрібно весь канал, довжиною понад 36 км. Більше того, потрібне комплексне рішення, зокрема реконструкція існуючої та спорудження нової очисної інфраструктури для Берегова та прилеглих сіл, адже сьогодні канал є фактично каналізацією під відкритим небом. 

3. Міське сміттєзвалище

Smittya

Сміттєзвалище на околицях Берегова з кожним роком розширює свої межі, його межі вже знаходяться практично перед вікнами багатоповерхівок у мікрорайоні Берегова. Тут регулярно стають пожежі, палає сміття особливо влітку.

Під час однієї з масштабних пожеж, коли велика отруйна хмара вкрила практично все місто сюди у терміновому порядку приїхали пожежні автомобілі не лише з району, а навіть з Угорщини – адже до кордону всього кілька кілометрів.

Надзвичайну ситуацію через кілька днів ліквідували, а проблема лишилася. Певною мірою вирішити її планували за рахунок будівництва сміттєсортувального заводу у найближчому селі Яноші. Завод збудували за допомоги європейського гранту (і сприяння сусідньої Угорщини). Утім поки що він не працює, хоча колись це таки станеться.   

Утім окрім утилізації нового сміття потрібно здійснити й рекультивацію сміттєзвалища. А це проєкт також не з дешевих. Вже відомо про те, що намул з каналу Верке будуть також перевозити на цей полігон відходів. Отже, ці 2 проблеми можна вирішувати комплексно.

4. Кінотеатр

Kinoteatr

У Берегові вже довгий час не працює єдиний кінотеатр. Для того, аби щоб переглянути новинки кінопрокату на великому екрані берегівчанам доводиться їздити до Мукачева. Це стосується і перегляду сучасного українського кіно, – зробити це практично неможливо.

Громада міста неодноразово піднімала питання про відновлення кінотеатру, приміщення якого знаходиться у занедбаному аварійному стані. У міській раді вже кілька разів оголошували конкурс на оренду приміщення зі збереженням цільового призначення. Іншими словами, міськрада готова віддати приміщення приватним власникам за умови, щоб вони відновили роботу кінотеатру, але бажаючих взяти на себе цей тягар поки не знайшлося. Новий аукціон заплановано на серпень.

Останній раз відновити роботу кінотеатру в Берегові пробували ще в 2007-році. На жаль, за останні 20 років в Берегові вітчизняне кіно показували лише єдиний раз у рамках фестивалю «Дні українського кіно» у 2018 року. Можна було побачити стрічки “Кіборги”, “Чужа молитва” та інші. Захід був організований КМКФ «Молодість» за підтримки Міністерства інформаційної політики України. Акція зібрала повний зал міського Будинку культури, але була одноразовою.

У принципі, в Будинку культури також можна облаштувати кінопокази. Тим паче, головну концертну залу за останні роки вдалося оновити. Зокрема з Угорщини, в якості подарунку, привезли 240 м’яких крісел, замінено покриття підлоги та проведено косметичний ремонт. Але наразі не знайшлося бажаючих навіть для організації такого роду дозвілля.

Водночас, у 2021 році Мінкультури та інформаційної політики запровадило програму розвитку малих кінотеатрів і було визначено п’ять пілотних областей, серед них опинилося і Закарпаття. Голова Закарпатської ОДА Анатолій Полосков повідомив, що за рахунок держави кінотеатри планують відкрити в Ужгороді (де вже є 2 приватних), Виноградові та Рахові. 

У Берегові створення подібного кінотеатру не планується, хоча саме тут варто було б популяризувати якісне українське кіно у першу чергу. Наразі угорські та світові фільми (також угорською) є можливість подивитися у кіноклубі при Закарпатському угорському інституті. 

5. Мовні курси

Beregovo 2

Звісно ж, мова у першу чергу про курси української мови, потребу в яких раптово відчули у всій Україні з огляду на нове законодавство про використання державної мови у публічних сферах, зокрема у сфері послуг.

Зокрема, з 16 січня цього року в Україні почала діяти норма закону про мову, яка передбачає першочерговість обслуговування споживачів в Україні саме українською мовою. Відтоді із Закарпаття не надійшло жодної скарги щодо порушення цієї норми закону, підтвердили нам у офісі мовного омбудсмена. 

Більше того, Закарпатська область, попри “медійну популярність” останніх років саме мовного питання щодо угорської громади, не фігурує серед лідерів за порушеннями мовного законодавства взагалі.  

Хоча, цьогоріч туристичний сезон у Берегові йде повним ходом, і тут відпочивають на термальних курортах переважно немісцеві, а ось персонал з числа місцевих точно не відмовився б від додаткових мовних курсів, аби почуватися більш впевнено себе в українській мові.

Дивно, але факт ще в 2019 році уряд Угорщини започаткував у Берегові курси з вивчення української мови. Саме так, української мови. Тоді ж Іштван Грежа наголосив, що проект має на меті зменшити напругу у стосунках між країнами.

“З огляду на ситуацію, яка склалася у відносинах наших країн, я запропонував організувати курси української мови для закарпатських угорців паралельно з курсами угорської мови для закарпатців”, зазначив уповноважений міністра Угорщин. 

Вже за 2 дні, коли було оголошено про набір на них записалося понад 300 закарпатців. Курси діяли на базі Закарпатського угорського Інституту імені Ференца Ракоці ІІ. У 2021 році відбувся вже 3-й набір на вивчення української мови як іноземної.  

Поряд з курсами української та інших мов, на базі угорського інституту ще в 2016-ому році були започатковані масові відкриті курси угорської мови. Групи з її вивчення досі діють по всьому Закарпаттю. І хоча вони не є повністю безкоштовними, на навчання записалося чимало закарпатців. Деяким це необхідно для роботи, іншим для самоосвіти, а третім для можливості отримати громадянство Угорщини, адже без знання мови отримати “утлевел” нині нереально. 

Курси угорської діяли навіть у рік пандемії, а у 2021 році стартував черговий, вже 6-й потік курсів з вивчення угорської мови, всього на навчання записалося 2682 людини, з них 1741 учень має початковий рівень знань, а 941 володіють угорською, але бажають удосконалити свої знання. Загалом, починаючи з 2016 року ці курси угорської мови вже закінчили майже 15 тисяч закарпатців.

Але якщо курси угорської є для багатьох, як і паспорт, інструментом для виїзду за кордон, то якраз знання української точно навпаки. Більше того, ключова сфера бізнесу у Берегівському районі туризм та сфера послуг, і в ній навіть не зважаючи на нове законодавство потрібна українська мова, бо головний турист для угорців Закарпаття це українці.

Відтак, міністерства освіти та культури чи то на базі Ужгородського національного університету, або Мукачівського педагогічного коледжу могли б запросто організувати подібні курси української мови для угорців. 

У якості волонтерів на цих курсах могли би попрацювати і українські публічні особи, до прикладу, перша леді, президент, міністри освіти та культури, зірки шоубізнесу, в першу чергу, музиканти, пісні яких, дехто навіть до кінця не розуміючи, наспівують угорці Закарпаття.

6. КПП Лужанка 

Kpp

Хоч між цим пунктом пропуску на українсько-угорському кордоні та містом Береговом є ще село Астей, яке входить до іншої ОТГ, але для усіх подорожуючих шлях пролягає саме через Берегове і саме з цим містом асоціюється це КПП. А воно вже більше 5 років нагадує в буквальному сенсі руїну. Це видно з фото.

Реконструкція КПП «Лужанка – Берегшурань» мала відбутися за кошти ЄС, їх виділили ще в 2013 році. Як на українську, так і на угорську частину переходу. Але якщо угорці зробили все вчасно, і навіть добудували з нуля вантажний термінал, то українська сторона не може досі це зробити.

Хоча останні роки саме КПП «Лужанка», а не «Тиса» є чи не головним КПП на українсько-угорському кордоні через зручність маршруту та близькість до магістралі М3. 

7. Міська архітектура та інфраструктура

Sony Dsc

Берегово – дуже гарне і привабливе для туристів місто. Цьому сприяє не тільки зручне розташування (транзит до європейських країн), наявність термальних курортів, а й унікальна архітектурна спадщина.

Більшість з історично-привабливих будівель будувалися ще за часів Австро-Угорщини, у кінці ХІХ-початку ХХ століття. На жаль, значна кількість архітектурних пам’яток опинилися через сотню років у дуже занедбаному стані.

Лише за сприяння уряду Угорщини та іноземних організацій вдалося здійснити реконструкцію багатьох палаців, церков та інших будівель на Закарпатті. Зокрема у Берегові відбувся капітальний ремонт найгарнішої будівлі міста колишнього Палацу правосуддя, де розмістився Закарпатський угорський інститут. Пізніше тут облаштували й навколишню територію, створивши ціле студентське містечко з парком, спортзалами та аудиторіями. 

Наразі у Берегові за сприяння Угорщини триває будівництво спорткомплексу, де за проєктом передбачено басейн та різні спортивні споруди. Колишню школу з російською мовою навчання нині переобладнують на угорськомовний ліцей зі спортивним нахилом. У цьому теж сприяє сусідня країна.

Угорщина щороку виділяє великі кошти для реконструкції місцевих пам’яток. Відреставровано реформатську церкву, частково римо-католицьку, будується греко-католицький колегіум з гуртожитком на 40 осіб на колишній площі Пушкіна (тепер Сінна). Відбувається реконструкція шкіл та садочків, де навчання та виховання відбувається угорською. 

У 2019 році в Берегові урочисто відкрито й парк “Будапешт” та встановлено кінну бронзову скульптуру Ференца Ракоці ІІ. Звісно, також за фінансування Угорщини. Таким чином сусідня країна долучилася й до міської інфраструктури. 

Додамо, що навіть спорудження пам’ятника Тарасу Шевченку, відкритого у 2016 році у сквері біля ЗОШ №5, вдалося здійснити лише за угорській гроші. Через відсутність потрібної суми в міському бюджеті монумент Кобзарю вирішила профінансувати Угорщина. Хоча на його спорудження довгий час збиралися кошти громадою міста. 

Така фінансова підтримка Угорщини додатково дає можливість компенсувати дуже скромні кошти, які має Берегове у власному бюджеті на розвиток. Цьогоріч – це 14-15 мільйонів гривень. 

До прикладу, навіть їх всіх не вистачить на спорудження нового магістрального водогону, що місто критично потребує останні кілька років через зношеність діючого. Як зауважили нам у міськраді, на це потрібно близько 20 мільйонів, і такий проєкт без проблем міг би бути профінансований з Державного фонду регіонального розвитку України.

Водночас, слід відзначити, нещодавно було відкрито оновлене приймальне відділення Берегівської лікарні імені Бертолона Ліннера, реконструйоване за кошти державного бюджету. Разом з тим, Україна та Угорщина могли б справді об’єднати зусилля, аби нарешті завершити будівництво 2-го корпусу цієї лікарні, яке перетворилося вже на класичний довгобуд. 

***

Власне, через об’єднання зусиль Києва і Будапешта у кожному з перелічених вище напрямків могло би дати користь усім та, насправді, відповідає стратегічним інтересам як України, так і Угорщини. 

 

Автори: Андрій Клоц* та Дмитро Тужанський,

спеціально для InfoPost.Media 

* це творчий псевдонім журналіста, який давно працює в тематиці міжетнічних відносин, а псевдонім використовує задля того, аби особа автора не впливала на якість та відвертість дискусії щодо його текстів (Chatham House rules).

Усі фото редакції InfoPost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

 

Коментарі
Теги
128 бригада AIN.ua Aldi Andrej Babiš ANO Auchan AUR Baltic Pipe Bees Airline Boeing 787 Dreamliner BY ME Cernăuți Charmsove Deti China-CEE Institute COVID COVID-19 Csillag D1 DC Comics Diaľnica D4 DIO e-hranica Ecaterina Teodoroiu Ed Sheeran eHranica ELLE Ukraine ETIAS Facebook fake fake news Falcon 9 Fidesz Free Svydovets Gaz-System GLOBSEC GoCamp GoGlobal GPS GRUBB Grupa Lotos György Schadl Henley Henley & Partners Hofer Homonnay Gergely Hungarikum Igor Matovič Infopost IT Ivan Korčok Juraj Jánošík Karpaty KISS KMKSZ KÜRTŐSKALÁCS Latvia Lidl Liga.net Liget Liget Budapest LOT Ľudovít Štúr Luzhanka Maia Sandu Malé Karpaty Malenykij robot Marie Claire MÁV media Mercedes-Benz Milan Rastislav Štefánik Mistrál MOL Most-Híd Nagyberegi National Geographic Netflix Nicolae Ciucă OLO Omega Omicron Pál Völner Panic Button Pegasus Penny Market Pentaxim PET Kupá Petr Fiala Pfizer Piráti+STAN PKN Orlen PKP LHS Playboy Ukraine Podzemne Hnutie Pomozi Sándor Pretty Loud QR Rail Baltica Re:Open Zakarpattia RegioJet Rolling Stones Romania Rongyos Gárda Rosia Montana RT Russia Today Ryanair S19 SaS Scorpions Sinopharm SIS Skoda Škoda Auto SkyUp SMK SpaceX Spar SPD SPOLU Spotify Sputnik Tatra Ice Dome TEN-T TEN-T CORE Tesco Tetraxim Tid(y)Up Timothy Snyder Tokai Tokaj Tungsram Turkish Airlines UCEF Ukraїner Unicum Urban Balkan Beats USSR V4 Verorab Via Carpatia Viplak Attila VUC Vujity Tvrtko WIND ROSE windrose wizz air Zemplin Museum ZEVO аварія авіакомпанія авіалінії авіарейс авіасполучення авіація австрія Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина авто автобан автобукс автобус автогігант Škoda автозавод автомагістраль Автомагістраль D4 автомобілі автомобіль автомобіль в Угорщині автопром автострада агресія агрохолдинг адвент Адер аерозйомка аеропорт аеропорт Львів аеропорт Ужгород АЕС азартні ігри Азов АЗС айкідо активіст актор акциз акція Албанія Александр Колб алкоголь алфавіт Альберт Газда Альянс американські гірки Анатолій Ткачук Ангелус англіцизми Анджей Дуда Андреа Бочкор Андреа дель Верроккйо Андрей Бабіш Андрій Воргола Андрій Любка Андрій Макаревич Андрухович аномалія анонім антивакцинатори антисемітизм античність армія архів архітектура асоціація асоційоване тріо АТБ АТО атомна енергія аукціон б/у авто Бабель Бабіш Бабкіна Баганич Базанов Байден Байстрюк сатани бал Балкани Балканський оглядач Балтика Банік банк банкнота барель Батьківщина батяр Бая Маре безвіз безпековий форум безробіття Безславні кріпаки Бела Ковач Белград бензин Берегово Берлін Бернадетт Сель Бесарабія Бетмен бетяр бібліобус бібліотека бідність Бідовце біженці бізнес білборд Білецький білінгвальність Білорусь благодійність Блінкен блокування Богатинь Богдан Хмельницький богослужіння бограч Бодрог болгари Болгарія Болонья Большая рыба Боррель Борша борщ Боснія Боснія і Герцеговина ботанік ботсад Бразилія Братислава Брензович Брюссель Будапеш Будапешр Будапешт Будапештський кінофестиваль будинок будівлі будівля будівництво Бузарест Буковель Буковина Бундестаг бур Бураш Бурштинська ТЕС бустерна доза Бухарест бюджет В'єтнам в'язниця в'язні ваакцина Вадаш Вадул-Сірет вакансії вакцина вакцинація вакцинація Угорщина Валерій Залужний Валеріу Ківер валюта вантаж вантажівка вартість Варшава Василь Брензович Василь Вишиваний Ватикан Вашингтон Велика Добронь Великі Береги Великобританія велодоріжка велосипед велосипедист велоспорт Вельке Капушани Венера Верховина Ветеранська миля вживані авто взуття вибори вибори в Угорщині виборчий туризм видавництво Комора видання викладання Винничук вино Виноградів виплада виробництво виручка виселення Високі Татри вистава виш Вишеградська група Вишеградська четвірка Вишиваний Вишиваний. Король України вишивка Вишне Немецке Вишнє Нємецке Віденський бал Відень відкрите небо відкрити бізнес відкрити бізнес у Словаччині відпочинок Відродження відходи віза візит війна війська військо військова база військова угода вікенд Віктор Орбан Вікторія Нуланд Вільгельм фон Габсбурґ вільна торгівля Вільнюс віньєтка Віола фон Крамон Віталій Портников ВНЗ вода водії водій вокзал Володимир Зеленський Ворожбит вплив Вроцлав ВУЗ ВЦИОМ вчителі вчитель Габсбург Габсбурґа газ газ у Словаччині газета газопровід газосховище Газпром галичани Галичина Ганг гастрономія Геґер Гей гектар Гельсінкі Генасамблея генконсульство генсек генсек НАТО геотермали Герцеговина ГЕС гірлянди гірськолижний курорт Гітлер глемпінг Гобітхіл Гогольфест Гойс Головко голодомор Голокост голосування Гомонай Гергей гомосексуаліхм гонведи госпіталізація ГРА гральні заклади грант Греція грип громадянство громадянство України Грузія ГТС Гуйяш ГУЛАГ гумор Гуморина гунгарікум гурт Давід Сассолі дамба Данілов Данніган Данте Аліг'єрі ДахаБраха двигуни Дебрецен дезінформація Делі Дельта демографія демократія демонтаж депортація депутат дерева держава Держдеп держдума держзрада Держмитслужба ДЕСС дефіцит дефіцит кадрів децентралізація Дещиця джинси Джо Байден Джон Кірбі дзьодо диверсант диверсія дизель диктант диплом дипломат дипломна робота дипустанова диригент дисидент дискаунтер дискримінація дистанція дифтерія діаспора Діброва діджиталізація діти Діти Хармса Дія Дмитро Кулеба Дмитро Тужанський Дні України Дніпропетровщина ДНР Добрая додаток Долежал Дональд Туск Донбас донор донорство допомога дорога дослідження дотація ДПСУ драма дрон Друга світова війна ДТП Дубровник Дуда Дулеба Дунай Дюрчань Дяківці е-вибори е-демократія Еган Еде Ед Ширан Еде Еган Едуард Гегер Едуард Хегер екологія економіка експати експерт експорт експрес електрика електроенергія електромобілі електронна комерція емігрант емігранти еміграція Емінеску Еммануель Макрон Енді Воргол енергетика епідемія Ернст Нойбауер Ерош Пішта Естонія етнополітика є ЄБРР Євангеліє євреї євро євроасоціація євроінтеграція Єврокомісія Європа Європарламент Європейський Союз європейськість Євросоюз ЄІБ ЄП ЄС Жешув Жиліна житло житло в Угорщині життя жінка жінки жовтень Жозеп Боррель Жолт Немет журнал журналіст журналісти Забруднення Забужко завод Загайкевич Загонь зайнятість Закарпатська область Закарпаття закон закон про освіту Закрапаття залізниця Залужний замки замок заправка заробітна плата заробітчани зарплата застава Західні Балкани Захонь заява збірка зброя звалище згуртованість Зеленський Земан землетрус земля Земплін Зимовий сад зірки зливи зловмисник злочин ЗМІ змова знижки Ryanair знижки на квитки ЗНО золотий паспорт Золтан Бабяк Золтан Мігай Нодь Золтан Мігаль Нодь Золтан Нодь зона Зоя Казанжи Зріні зростання ЗСУ Игорь Померанцев іайдо Івано-Франківськ ігри ігроманія ідентичність Ізмаїл Ізраїль Ілдіко Орос Ілон Маск ілюмінація іммігранти імміграція імпорт імпорт газу інвестиці інвестиції Індія інклюзія іноземці інспекція інститут інтеграція інтернат Інтерсіті інфляція інформація інфраструктура іпотека Ірак ірландець Іспанія історія італійське вино Італія Іштван Ійдярто Іштван Сабо Йоббік Йоже Плечник Кабмін кава кадри Казанжи казки Калуська ТЕЦ Канада канал канал Верке канікули канцерогени карантин Карен Донфрід Карл IV Карпатська Україна карта поляка картка Катанлін НОвак Катерина Бабкіна каток католики Каунас квартира у Будапешті квитки квитки Ryanair квитки в кіно квитки до Молдови квитки до Польщі квитки на Wizz Air квитки на літак квитки на поїзд квитки на потяг квитки потяг КГБ Кенія кепм Кетрін Винник Кечкемет Київ Київ-Одеса Київська Русь Китай китайські товари кібератака кібербезпека кіно кінорежисер кінотеатр кінофестиваль Кіпр Кіра Рудик Кішварда класик Клаус Йоганніс Клепало клімат кліматолог Клуж КМЄС КМКС КМУ книга книги КНР КНУ ім. Шевченка коаліція Коболєв Ковачевські ковід козаки колонка колорит Колумб Колхідські тропічні ліси Комаром компанії компенсація композитор комунізм комуністи комфорт Конгрес США конкуренція Конституція консульство контрабанда конфесії конфіскація конфлікт концерт кордон коробка передач Королівське Євангеліє коронавірус коронаірус Корчок Косино коснпірологія Косово коференція Кошице Кошицький край КПП Краків Красноїльськ кредит Кремль Кривий Ріг криза Крим Кримська резолюція кримські татари Крістіан Форро Кубраков куди поїхати на Різдво Кулеба культура купити автомобіль купити віньєтку купити житло купівля купівля в інтернеті купюра курйоз курорт курси курси словацької кухар кухня Кюртешколач Лаборець Лавров лазні Ласло Зубанич Ласло Палкович Ласнамяє Латвія латиниця ЛГБТ ЛГБТІ ЛГБТК Легинь Ленінград летовище лижі липовани листівки Литва лід лікар лікарі лікарні лікарня Лілія Гриневич літак література літка ЛНР Логвиненко логістика логогтип локдаун Лорінц Ночо лоукост лоукостер лоукостери Луганськ Лукашенко Лукойл Лунік Лунік IX Лунык Львів Львівщина Любка Люблін Людовит Велислав Штур Ляшко Магда магістраль Майя Санду Майяленд Маккартні Макрон Мале Карпатське коло Мальта маніпуляція Марго-2021 Маріуполь Маріуполь-Рахів маркетплейс Маркі-Зай Марсель Онисько марш маршрут маска Матович машиніст машиністи Меджилабірці медик медики медицина медична сестра медіафорум медперсонал медсестра медсестри Мей Маск меморандум меморіал менталітет меншина меншини мер Меркель МЗС Минай Мирослав Жбірка митниця мито Мишка Япончик мігранти міграція Мідянка Мікеланджело Мілан Растіслав Штефаник Міллер Мілош Земан Мінінфраструктури міністр Міноборони Мінрегіон Мінськ Мінфін Мінцифри місіонери міст місто місцеві вибори Міхай Емінеску Мішкольц МКС мова МОЗ МОК Молдова молодь Молотов Москва музей музика музичний гурт Мукачево мультикультуралізм муніципалітет Мустафа Найєм Мюнхенська угода навчання нагорода надзвичайний стан наративи народжуваність населення НАТО нафта Нафтогаз нацизм національні меншини національні спільноти національність нація нацменшина нацменшини НВ Недитячі казки недоторканість нелегали нерухомість Нижнє Селище Нижня Апша Никон Нідерланди Ніжна революція Ніїредьгаза Ніколае Чаушеску Ніколає Чуке Ніколенко Німеччина НКВС Нова Зеландія Новий рік новини Новоросія Нолан НУШ Нью-Йорк ОАЕ об'їзна обгін область обмеження обмеження шивидкості оборона обсерваторія обшуки овочі ОДА Одеса Одещина озера Оксана Линів окупація Олександра Саєнко Олексій Резніков Олена Богдан олімпійські ігри Ольга Кобилянська Омікрон Онисько онлайн Онтаріо ООН ООС опади опалення опера оператор ГТС опитування опозиція Орбан освіта освітній закон отримати побит Офіс президента Охрид пакт палац паленка паливо палинка палінка пам'ятка пам'ятник пандемія Папа Римський паприка ПАР Пардубіце парк парламент партизан партія пасажиропотів паспорт паспорт Болгарії паспорт Угорщини паспорт України паспорт Чорногорії паспортизація ПДВ Пекін пендлер пенсійна система пенсія Пентагон Первый балтийский канал перевезення переговори переклад перекриття Перемишль перепис перепис населення переробка Перечин персонал Петер Саган Петер Сійярто Петер Фіала петиція Петков Петро Мідянка Печ Пийтерфолво письменник письменниця Північна Македонія Північний потік Північний потік - 2 підготовка Підкарпатська Русь підпал підприємці підробка підтримка пісня пістолет плагіат Пласт пластик ПЛР ПЛР-тест побит повітря повстання податки податок події подорож подорожі подорожчання поезія пожежа пожертви поїзд покарання покупки Полачек поліомієліт політик політика політики політінформація поліція пологи польори Польща поляки Померанцев понтифік Попасна Портников Португалія послуги посол посольство посуха посуха у Словаччині Потапі потяг похмілля похорон поштовх правила Прага Прайс Праліси Карпат працевлаштування працевлаштування в Польщі праця презентація президент президент Угорщини президент Франції прем'єр прем'єр-міністр премія прибуток прикордонники проби продажі продукти проект проживання промисловість пропаганда протест протидія дезінформації професійно-технічна освіта профспілка Прудентополіс Пряшів Псакі пункт пропуску Путін Рада Європи Радек Матула радіо радіодиктант Радянський Союз ракета Ракоці ранов-над-Топльоу Растіслав Трнка ратифікація Рахів революція регіон режим Лукашенко Резніков рейс рейс Київ Ужгород рейс Ужгород Київ рейтинг рейтинг забруднення реклама реконструкція рекрутинг релігія реліквія ремонт ресторан Реткозі реформа Рига Ріббентроп рівень життя ріелтор Різдво різдвяні знижки річки рішення РНБО Роберт Фіцо робітники робота робота в Польщі робота в Угорщині робота в Чехії робота у Словаччині роботи робоча сила родовище Роза Вітрів розваги розвиток розкол ром роман роми ромська школа Росвигово російська мова Росія Рошія-Монтане рробоча сила румуни Румунія русини Русь РФ С14 Сабо Сабольчверешмарт салямі саміт самоізоляція Самош Санду САП Сассолі Сату Маре Саудівська Аравія СБУ Свидівець Свидовець свята святкова ілюмінація свято Сегед сегрегація Сейм сейсмологи секонд-хенд секретар село Сенат США Сенцов сепаратизм Сербія Сергій Жадан Сергій Квіт сертифікат сигарети символ СІань Сібіу Сійярто Сікура сіль сім'я Сімоньян Сіярто сказ сканер Скоп'є скульптор скульптура скульптури Слобожанський експрес слова словаки словацька культура Словачина Словаччина Словенія слоган смаколики смертність сміттєзвалище сміття смог собор Соваччина соколи! Солідарність Солотвино сортувальна лінія сортування Софія соцдослідження соціалізація соціологія соцопитування Союз спад спадщина спецслужба спецслужби спиртне співпраця Спліт Спутник СРСР ССО ССС СССР ставлення стагнація Стамбульська конвенція Станіца Старай старіння стартап статистика стереотип стерилізація стічні води столиця Столтенберг страви страйк студенти сувенір Суми супермаркет супкультура Сучава Схід Опера Східне партнерство США Тhe Guardian табір табори Тайвань Таллін Таллінн тара Тарас Качка тариф тарифи Тарту Татри тварини Твртко Вуйіч театр Теб та НС телебачення телеграм телеканал теорія тепло теракт Теребле-Ріцька ГЕС термальні води термінал Тернопіль тероризм терористичний акт ТЕС тестування технологі Тиса Тімішоара Тімоті Снайдер ткацтво товари товари в Інтернеті товари з Китаю товарообіг Томаш Фіала ТОП торгівля традиції трамвай транзит транзит газу Трансильванія трансляція трансплантація транспорт транспортний коридор тренер тривалість трилер Триль Тріанон Трнава трубопровід трудова міграція трудові мігранти Тужанський ТУКЗ – КМКС тунель Турда Турецький потік Туреччина туризм турист Туро Руді Туров Тюнде Грівнак Тячів УГКЦ угода угорська угорська мова угорське вино Угорське королівство угорські вибори угорці Угорщина Ужгород Ужгород-Одеса УжНУ Україна українська мова українці Укренерго Укрзалізниця університет УПА Урсула фон дер Ляєн уряд утилізація учні фабрика Факти фактчекінг фарцовщики Федерація футболу Білорусі Федір Корятович Федоров феєрверк фейк Фенешлітке Ференц ІІ Ракоці Ференц Лість фестиваль Фіала Фідес фільм фінансування Фінляндія Флорін Роман Фльонц фольклор фонд Фонд Бетлена Габора фортеця форум фото фото Словаччина фотограф Франц Йосиф Франциск Франція фрукти футбол хакери Харі Крішнан Харків Хегер Херсонський хоббіти Хоббітон Хорватія художник Хунгарія Хуст Це дитя Цензор.нет Центральна Європа церква цигарки цифровізація ціна ціни цінності Цісар ЦПТО Чапутова Чаушеску Чебі-Погань чемпіонат червона зона черга черги Чернівці Чеська республіка четвірня Чехія Чехословаччина чиновники Чоп Чорне море Чорногорія Чубай Чубаров Шандор Петефі Шанта Шарль Мішень шахрайство шахта Шаштин шваби Швейцарія Швеція швидкість Шенген Шенгенська зона Шеремета Шкода школа школярі Шкураков Шмигаль Шовковий шлях Шойгу Шон Пенн шосе шпигунство штам штраф штрудель штучний інтелект щеплення Юдіт Йожа Юморина ЮНЕСКО Юрай Яношик юрист Юрій Андрухович Юрій Винничук Ялта Яніка Мерило Янош Адер Янош Кобор ярмарка ярмарки ярмарки у Європі ярмарок Ярослав Грицак Ярузельський