Словаччина залишилась «за бортом» у обговоренні безпекової ситуації в Україні, Угорщина продовжує бути в опозиції до Європи — цього разу виступаючи проти кандидатури на пост генсека НАТО від Нідерландів, польські фермери та опозиція анонсують нові мітинги і блокування, а Росія дестабілізуватиме Молдову і далі.

Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 4 по 10 березня.

Словаччина «за бортом» європейської коаліції

Франція організувала онлайн-конференцію міністрів закордонних справ та оборони 28 країн, включаючи Україну та США, для обговорення війни в Україні. Проте серед запрошених не знайшлось місця Словаччині через її проросійську позицію.

Рішення не запрошувати представників Словаччини було прийняте лише через день після того, як міжурядову співпрацю зі Словаччиною, посилаючись на «значні розбіжності в питаннях зовнішньої політики», призупинив уряд Чехії. Поштовхом до цього стали двосторонні переговори міністра закордонних справ Словаччини Юрая Бланара з російським колегою Сергієм Лавровим під час дипломатичного форуму в Туреччині. Проукраїнський уряд Чехії заявив, що не вірить у нову «суверенну» зовнішню політику Словаччини, яку, як і уряд Угорщини, намагається проводити уряд Фіцо.

«Якщо хтось намагається [дотримуватися] такої дипломатії, яка грає в обидві сторони, вони зазвичай потрапляють лише на одну сторону», – сказав міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавскі.

У відповідь Фіцо звинуватив Чехію в розпалюванні війни в Україні і додав, що Словаччина підтримує мир.

Ізоляція Словаччини може бути ще більше посилена вчорашнім обранням Павола Гашпара (син Тібора Гашпара, члена парламенту від партії Фіцо Smer і колишнього начальника поліції, якого зараз судять за створення та керівництво організованою злочинною групою) новим фактичним керівником головного розвідувального агентства країни – Словацької інформаційної служби (SIS).

Щоб призначити його, уряду Фіцо довелося змінити статут агентства в обхід президентки Словаччини Зузани Чапутової. Чапутова, в свою чергу, розкритикувала прем’єра за спроби послабити верховенство права і його контакти з Росією. За її словами, Фіцо випробовує «межі демократії» своєю судовою реформою і нападками на Конституційний суд.

Угорщина протистоятиме Нідерландам з в боротьбі за посаду генсека НАТО

Між Угорщиною та її партнерами по НАТО назріває нова суперечка. Вона виникла після різкої заяви міністра закордонних справ Пийтера Сіярто щодо амбіцій прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте стати наступником Єнса Столтенберга на посаді наступного генерального секретаря НАТО.

Рютте вважається давнім противником прем’єр-міністра Угорщини, він часто критикує відкат його уряду Орбана від демократичних цінностей та шантаж правом вето в ЄС. Нідерландський політик ще у 2021 році заявив, що Угорщині не місце в ЄС, і закликав «поставити країну на коліна». Сталось це після того, як партія Орбана «Фідес» у 2021 році ухвалила суперечливий закон про «захист дітей», який багато хто вважав гомофобним.

«Ми, звичайно, не можемо підтримати обрання генеральним секретарем НАТО людини, яка раніше хотіла «поставити Угорщину на коліна», — сказав Сійярто.

Крім Рютте, на посаду голови претендують прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас і міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш. Генеральний секретар НАТО визначається «консенсусом» 32 держав-членів.

Нові угорські логістичні хаби біля кордону з Україною

Угорський уряд відкрито робить ставку на залучення крупних закордонних інвестицій одночасно з заходу та сходу, ставлячи в пріоритет звісно ж китайські інвестиції. Серед них — заводи з виробництва акумуляторів і електромобілів, а також великі інфраструктурні проекти (реконструкція залізниці Будапешт-Белград).

Україна взяла курс на побудову «прагматичних» стосунків з Угорщиною, тож надалі варто беземоційно підходити до використання всіх потенційних можливостей. А оскільки китайські та інші інвестиції приходять не лише у східну Угорщину, а й вздовж усього південно-західного кордону України, утворюючи своєрідний «автомобільний пояс», то у нього варто інтегруватися, зробивши інфраструктуру прикордонної зони з боку України вікном у Європу.

Щонайменше два із запланованих 18 логістичних хабів будуть утворені у безпосередній близькості до українського кордону — у м. Фенєшлітке, де в 2021 році розпочалося будівництво найбільшого у Європі інтермодального залізничного комбінованого термінала East-West Gate (<30 км від кордону) та м. Загонь (8 км до кордону).

Детальніше про потенційні можливості інтеграції України до Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) а участі у плані військової мобільності (Action Plan on Military Mobility) – у матеріалі Угорщина нарощує логістичні хаби біля українського кордону: чому це важливо для євроінтеграції.

Польща в протестах

Польські фермери організували черговий масовий протест у столиці Варшаві в середу, в якому, за оцінками влади, взяли участь близько 30 000 осіб. Напруження після місячних акцій по всій країні призвело до зіткнень з поліцією: фермери закидали поліцію петардами та камінням, а також палили шини в центрі міста. Поліція відповіла кийками та сльозогінним газом.

Водночас у ніч з 8 на 9 березня польські протестувальники припинили блокування кордону з Україною в напрямку пункту пропуску «Краківець». Однак тимчасово, оскільки свої дії обіцяли поновити орієнтовно з 13 березня. Також  фермери та опозиційна партія «Право і Справедливість» (ПіС) анонсували нові масштабні протести по всій Польщі.

Нагадаємо, що польські фермери (та інші в Чехії, Угорщині та Словаччині) майже місяць протестували проти дешевого імпорту харчових продуктів з України, а також деяких пунктів Європейської зеленої угоди, яка спрямована на створення більш стійкої системи сільського господарства в ЄС.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск запросив фермерів на переговори в суботу після рішення Єврокомісії послабити деякі вимоги Зеленої угоди. Водночас цього тижня уряд Польщі оголосив, що переконав Єврокомісію переглянути угоду про автомобільні перевезення, підписану з Україною після початку війни.

Росія дестабілізуватиме Молдову через референдум

Директор Служби розвідки та безпеки Молдови Александру Мустяце заявив, що Росія бере участь у операції з метою скомпрометувати зусилля Молдови щодо вступу до ЄС шляхом втручання у її виборчі процеси.

За його словами, Москва спочатку націлилася на місцеві вибори в Молдові в листопаді 2023 року, а тепер намагатиметься втрутитися в президентські вибори та референдум щодо інтеграції країни в ЄС цієї осені та парламентські вибори в липні 2025 року. Спроби дестабілізації, на думку Мустяце, контролюватимуться олігархом-втікачем Іланом Шором і будуть ініційовані з Гагаузії на півдні Молдови. Там політична сила Шора, однойменна партія «Шор» є дуже впливовою і витрачає значні суми грошей на організацію протестів.

Головне завдання Шора на 2024 рік – скомпрометувати результати референдуму. Інша група політичних діячів отримала завдання просувати наратив про те, що вступ Молдови до Європейського союзу торкнеться суверенітету країни.