Орбан в обороні, словацькі вибори та євроколія з України до ЄС: основні події минулого тижня, які варті уваги

В Угорщині нова «опозиція» підважила Віктора Орбана у планах наступу на Брюссель, у Словаччині новий президент, який підсилить вплив Роберта Фіцо, Румунія готується захищати своїх громадян за кордоном, а Україна будує євроколію до Європи.

Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 8 по 14 квітня.

Віктор Орбан в обороні

Минуло понад два місяці з моменту вибуху кризи 2 лютого, коли один із незалежних угорських сайтів розповсюдив історію про помилування екс-президенткою Угорщини Каталін Новак засудженого у справі про педофілію. Подібної ситуації в угорській політиці не було останні 14 років, оскільки режим Віктора Орбана звик контролювати те, що люди споживають у ЗМІ. Тепер же уряд, підконтрольний партії Фідес вперше втратив контроль за інформаційним простором та змушений був перейти в оборону.

За тим колишній чоловік екс-міністерки юстиції Юдіт Варги Петер Мадяр, який і сам був частиною урядової системи Орбана, опублікувавши компромат щодо тиску партії на правоохоронну систему, за короткий час набрав надзвичайної впливовості та проголосив себе, фактично, новою опозицією. Водночас Віктор Орбан, який планував кампанію «Окупуй Брюссель», змушений був перейти в глуху оборону.

Однак за угорським законодавством Мадяр не може створити нової партії для участі у муніципальних виборах в Угорщини та виборах до Європарламенту. Водночас нещодавнє опитування Будапештського Інституту Republicon показало, що партія Мадяра, якщо її формально сформують, буде третьою за популярністю в країні — її підтримають 15% виборців.

Тим часом Угорщина і далі готується до головування в Раді ЄС, яке країна прийме 1 липня, змінивши Бельгію. І, за словами представника уряду з міжнародних справ Золтана Ковача, Угорщина не збирається відмовлятись від свого улюбленого інструменту вето у голосуваннях, які не вписуються у рамки її позиції. Також на стосунки Угорщини з Україною може вплинути посилення контролю за імпортом сільськогосподарських продуктів, заборонених до ввезення з України в 2023 році, про яке оголосили 11 квітня. Відтепер Будапешт встановить зобов’язання подавати звітність для компаній в Угорщині, які імпортують сільськогосподарську продукцію з України, включаючи деякі зернові, насіння олійних культур, яйця та птицю.

Ріст демократії в Україні

Доля європейської демократії зараз значною мірою залежить від готовності демократичних держав підтримати Україну. Про це йдеться у звіті про стан демократії в Європі та Центральній Азії, опублікованому минулого тижня Freedom House. При цьому оцінка рівня демократії в Україні за останній рік зросла у порівнянні з іншими країнами, де поширений «гібридний» режим демократії.

Серед сусідів України оцінка рівня демократії знизилась у Польщі — через безпрецедентні маніпуляції на виборах з боку чинної на той час партії «Право і справедливість» (PiS) у 2023 році. Країнами з найвищими показниками демократії в регіоні за шкалою від 1 до 7 стали Естонія (6,00), Латвія (5,79) і Словенія (5,79).

Водночас Україна отримала найбільше покращення в цьогорічному звіті. Зміна місця у рейтингу стали результатом розбудови судових і антикорупційних інституцій та активного розслідування хабарництва, в тому числі в ЗСУ. 

 З 11 країн, класифікованих як гібридні режими, п’ять зазнали загального зниження показників демократії. 

Найбільшого зниження показників у цьогорічному звіті зазнала Сербія. Занепад став результатом фальсифікації виборів, захоплення медіа державою, ослаблення влади муніципальних органів та років ослаблення незалежності судової системи. Країни з найнижчими показниками демократії в регіоні – Туркменістан (1,00), Таджикистан (1,04), Азербайджан (1,07) і Росія (1,07).

Президентські вибори у Словаччині та курс «на Орбана»

Спікер словацького парламенту та лідер партії Hlas Петер Пеллегріні переміг у другому турі президентських виборів, випередивши кандидата від опозиції Івана Корчока (53% проти 47% голосів).

При цьому у ході другого туру виборів риторика Пеллегріні стала більш різкою, європо- та україно-скептичною. Пеллегріні заявив, що «хочеться це комусь чи ні, а він зробить все, щоб Словаччина залишалася на боці миру, а не на боці війни».

Власне виборча кампанія провладного кандидата також була жорсткою — досвідченого дипломата Корчока, який виступав за рішучу позицію проти російської агресії в Україні, зобразили як «розпалювача війни», що допомогло мобілізувати нових виборців у другому турі, переважно з ультраправих. При цьому явка на президентських виборах у Словаччині стала рекордною і зросла до 61% з 52% у першому турі.

Румунія готується захищати своїх громадян закордоном

Міністерство оборони Румунії винесло на обговорення проект закону, який надає країні право на військове втручання за кордоном для захисту своїх громадян. В основному це стосується Молдови, де принаймні мільйон людей мають румунське громадянство. У разі схвалення, новий закон дозволить Румунії використовувати свій вплив за кордоном та не обмежуватись військовими діями, а використовувати й інші типи втручань для протидії гібридним загрозам.

Такі втручання можуть бути ініційовані за рекомендацією президента Румунії та за схваленням Вищої ради національної оборони, CSAT.

Крім того, в Румунії та Молдові триває дискусія щодо об’єднання двох країн. Опитування в Молдові показують, що близько 35-40% населення виступають за возз’єднання з Румунією, тоді як приблизно 31% румунів, згідно з опитуванням у травні 2023 року, також підтримують таку ідею.

Україна будує євроколію до Європи

Укрзалізниця розпочала будівництво колії з європейським стандартом ширини 1435 мм на напрямку Чоп-Ужгород. Укладання першої ланки рейкошпальної решітки нової колії відбулось 11 квітня.

Проєкт передбачає будівництво 22 км залізничної колії європейського стандарту. Також реконструюють штучні споруди, об’єкти та мережі інженерного забезпечення. Укрзалізниця планує оснастити колію двостороннім напівавтоматичним блокуванням та пристроями мікропроцесорної диспетчерської централізації. Роботи на 50% профінансують за кошти гранту від фонду ЄС Connecting Europe Facility (CEF), а загальна вартість проєкту складе 1,3 млрд грн.

Виконати роботи планують за 14 місяців.

Як зазначили в АТ УЗ, на наступному етапі планується проведення електрифікації євроколії Чоп-Ужгород, яка буде прокладена.

В найближчі ж роки планується будівництво залізниці з європейською шириною колії 1435 мм з Чернівців та Львова.

InfoPost.Media