Євроколія в Україні, зупинка транзиту роснафти до Словаччини й Угорщини та бойкот єврокомісарами зустрічей з командою Орбана – що було у сусідів минулого тижня

Угорщина та Словаччина обурюються зупинкою транзиту російської нафти через Україну, угорські політики стурбовані бойкотом неформальних зустрічей з боку єврокомісарів після світового «турне» Віктора Орбана, румунський президент запропонував Молдові приєднатись до Румунії, а Польща переживає конкуренцію з боку Укрзалізниці через модернізацію колії.

Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень.

Словаччина та Угорщина «стурбувались» санкціями проти російського «Лукойла» через зупинку транзиту нафти

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не стане «заручником» українсько-російських відносин. Так у розмові з керівником українського уряду Денисом Шмигалем він відреагував на перебої з постачанням нафти, які виникли через внесення російської групи «Лукойл» до санкційного списку та зупинку транзиту ресурсів російської енергетичної компанії через свою територію.

Для Словаччини це означає втрату частини поставок для її нафтопереробного заводу Slovnaft, який належить угорській нафтогазовій групі MOL.

За повідомленням словацького уряду, Slovnaft отримає на переробку на 40% менше нафти, ніж потрібно, що вдарить по ринках Словаччини, а також може призвести до припинення поставок дизельного палива від Slovnaft, призначеного для України.

Без постачань від «Лукойла» залишилась і Угорщина, про що заявив держсекретар з міжнародних зв’язків Золтан Ковач. Транслюючи звернення міністра закордонних справ Угорщини Пийтера Сіярто, він зазначив, що Угорщина та Словаччина залежать від нафтопроводу «Дружба», яким «Лукойл» постачає близько 2 млн тонн нафти на рік.

Угорщина обурилась відмовою єврокомісарів ходити на засідання з Орбаном

Представники уряду Угорщини обурились рішенням Європейської комісії про те, що єврокомісари пропускатимуть неформальні засідання Ради ЄС, які проводитиме Будапешт протягом шестимісячного президентства. Такий крок Єврокомісія зробила у відповідь на несанкціоновані зустрічі Віктора Орбана з 1 липня з Владіміром Путіним і Сі Цзіньпіном.

«Єврокомісія не може вибирати інституції [і країни-члени], з якими вона хоче співпрацювати. Чи всі рішення Комісії зараз базуються на політичних міркуваннях?» – заявив політичний директор прем’єр-міністра Угорщини Балаж Орбан на своїй сторінці в Х.

Попри те, що поїздки Віктора Орбана були технічно двосторонніми, угорський прем’єр створив враження, що він представляє ЄС у «мирній місії», щоб допомогти досягти переговорів про припинення вогню у війні в Україні, демонструючи прапори та логотипи блоку. Цим скористались китайські та російські ЗМІ, аби показати, що Росія не ізольована від політичного спілкування на найвищому рівні.

Експрезидент Румунії запропонував Молдові приєднатись до його країни перед загрозою російського вторгнення

Колишній президент Румунії Траян Бесеску заявив, що Румунія не зможе допомогти Молдові військами, якщо та не відмовиться від статусу нейтралітету. Іншим рішенням, запропонованим Бесеску, був би союз з Румунією для вступу до НАТО та Європейського Союзу.

«Ми можемо допомогти їм боєприпасами, військовими матеріалами. Але за жодних обставин Румунія не може ввести війська на територію Республіки Молдова для її підтримки, тому що це Північноатлантичний договір».

За словами Бесеску, він «протягом 20 років» закликав Молдову відмовитися від нейтралітету та офіційно подати заявку на членство в НАТО. Ще одне «м’якше» рішення, запропоноване Бесеску, – «об’єднання з Румунією. І було б добре вступити в НАТО і в Євросоюз, з усіма перевагами і недоліками».

Наприкінці травня Республіка Молдова підписала з Європейським Союзом Угоду про партнерство в галузі безпеки та оборони, ставши першою країною, яка скористалася такою угодою.

Укрзалізниця інвестує у «європейську» колію

Укрзалізниця (УЗ) планує великі інвестиції в заміну колії та перебудову її під ширину європейського стандарту. Завдяки цим змінам УЗ може взяти на себе прибуткову перевалку на кордонах. Наразі Укрзалізниця змінює стандартну колію в прикордонній зоні, особливо від кордону з Польщею.

У міністерстві інфраструктури зазначають, що «заміна транскордонних широких колій на колії шириною 1435 мм дасть українській стороні значні переваги від прийняття більшості або навіть усіх перевалок між коліями 1435 мм і 1520 мм».

👇 Більше про євроколію ми досліджували у серії матеріалів:

• • Залізничне сполучення : чому для України важлива євроколія та її модернізація
  • Україна – Румунія: як курсуватиме новий потяг Рахів – Валя-Вішеулуй та чому це важливо для України
  • Український дизель-поїзд вперше за 15 років проїхав до Румунії через Закарпаття: 4 причини, чому це важливо
  • Румунія відновила ділянку залізниці до українського кордону на Закарпатті. Як це може вплинути на експорт

Так, зокрема, йдеться про створення коридору стандартної колії від Перемишля через Львів до Сучави в Румунії до 2028 року. Першою чергою будівництва стане гілка на Львів. Укрзалізниця отримала 225 млн дол. США підтримки USAID для будівництва колії 1435 мм на ділянці Мостиська II до Скнилова (біля Львова).

Згідно з деклараціями УЗ, у 2024 році мають бути завершені проекти будівництва мережі 1435 мм до станцій: Скнилів (будується) та Брюховичі (розглядається, рішення щодо будівництва немає) – біля Львова; ділянка Ужгород – Чоп (біля кордону зі Словаччиною та Угорщиною – завершення робіт заплановано на 2025 рік) та Чернівці – Вадул Сірет (Румунія).

Infopost.media