Румунія відновила ділянку залізниці до українського кордону на Закарпатті. Як це може вплинути на експорт

Румунська залізнична компанія CFR Infrastructură відновила дільницю залізничних колій від населеного пункту Валя Вішеулуй (Румунія) до українського кордону та станції Берлебаш на Закарпатті. Ці роботи стали наступним кроком після відновлення сполучної ділянки, протяжністю 19,3 км, від Рахова до держкордону.

Ця залізнична гілка може допомогти у нарощуванні експорту з України, покращити міжнародне сполучення з Румунією, а в майбутньому – запустити пасажирські поїзди з Івано-Франківська до Ужгорода.

Як повідомляє CFR Infrastructură, румунські залізничники замінили близько 1,4 тис. шпал та насипали 400 т щебеню. Протяжність дільниці від станції Валя Вішеулуй (Румунія) до станції Берлебаш (Україна) 18 км.

Наразі ремонтні роботи тривають на ділянці, протяжністю 20 км між Тересвою (Україна) і Сігету Мармацієй, через комуну Кимпулунг-ла-Тіса в Румунії. Роботи планують завершити в листопаді. Далі ремонт має розпочатись на центральній дільниці маршруту Сігету Мармацієй – Бочіку Маре – Валя Вішеулуй.

Для чого Україні новий-старий пункт пропуску з Румунією

У серпні 2022 року Консульство Румунії в смт. Солотвино (Україна) надіслало румунській залізничній компанії CFR SA повідомлення про ініціативу проекту щодо відновлення залізничного сполучення через пункти: Тересва (Україна) – Кимпулунг-ла-Тіса (Румунія) – Валя Вішеулуй (Румунія) – Берлебаш (Україна) на митниці (право використання іноземної залізниці для перевезення вантажів власними транспортними засобами). Того ж місяця українські ділянки Рахів – Берлебаш – держкордон (19,3 км) та Тересва – держкордон (1,1) на Закарпатті відремонтували.

Разом із пунктами Березине — Басарабяска, Гребенне — Рава-Руська та Стражава — Кросцєнко (Польща) вони дозволять розвантажити вже діючі пункти та наростити кількість перевезень, у тому числі вантажних.  А дільниці Рахів – Берлебаш – держкордон та Тересва – держкордон мають потенціал стати третім та четвертим стиками на найбільш завантаженому зараз напрямку на кордоні з Румунією. Як стверджують в Укрзалізниці, їх відкриття дозволить відправляти на ньому додаткові 6 пар вантажних поїздів щодня. Це додаткові 3,5 млн тонн вантажів на рік.

За інформацією Укрзалізниці, Берлебаш — Валя-Вішеулуй розглядається як додатковий пункт пропуску між Україною та Румунією, що дозволить розвантажити вже діючі Дяково — Халмеу та Вадул-Сірет — Дорнешти.

Тобто наступним кроком, фактично має бути початок робіт над налагодженням інфраструктури та роботи пунктів пропуску, які мають виконати прикордонники та Держмитслужба України. Про свою готовність до початку робіт вони заявляли ще на початку вересня, коли тривали роботи на дільницях з українського боку.

Важливо, що по території Румунії від станції Валя-Вішеулуй до станції Кимпулунг-ла-Тиса прокладена суміщена колія 1520 та 1435, тому поїзди зможуть курсувати без зміни візків. Від станції Валя-Вішеулуй до порту Костанца територією Румунії прокладена вузька колія 1435, тому потрібно буде переставляти візки або перевантажувати вагони.

Про важливість євроколії для українського експорту ми розповідали у матеріалі Залізничне сполучення Україна-Румунія: чому важлива євроколія та її модернізація.

Що ще важливо для експорту зернових через Румунію

За повідомленням Укрзалізниці на запит Infopost.media, наявна колія сполученням з Румунією наразі перевантажена. Діючі маршрути, зокрема Вадул-Сірет -Дорнешти, мають обмеження в перевезені вантажів з України до порту Констанца, тож у УЗ констатували великий обіг вагонів в зазначеному напрямку.

Однак найбільшою проблемою є дефіцит перевантажувальних потужностей у самому порту Констанца для обробки українських вантажів.  Наприклад, за даними УЗ, в минулому році Констанца перевантажила загало 67,5 млн тн вантажів, з яких 25,2 млн тонн – це зернові вантажі (зерно імпортоване з ЄС).

Наразі українським аграріям потрібно щорічно експортувати 50-67 млн тонн лише зерна. Тому потрібно, крім будівництва додаткових колій, забезпечити наявність фіксованих лімітів на перевантаження українського зерна в порту Констанца. Крім того, за запевненням співрозмовників в Укрзалізниці, бажано отримати ліміти і по іншій номенклатурі вантажів, експорт яких потрібен для функціонування економіки України (руда, олія, метал).

Історія залізничного сполучення Закарпаття з Румунією

Варто нагадати, що в середині 2000-х років маршрут 423 Берлебаш (Україна) – Сігету Мармацієй (Румунія) – Тересва (Україна) ненадовго з’явилася в розкладі залізничного сполучення. Загальна протяжність маршруту складала 63 км, з яких 44 км проходили територією Румунії. Однак його скасували через збитковість та значну кількість випадків контрабанди.

На початку 2022 року Укрзалізниця на запит журналістів повідомила, що для відновлення занедбаної прикордонної інфраструктури для рейсу з Тересви потрібно близько 206 мільйонів гривень. Однак представники перевізника відразу ж натякнули, що таку суму виділяти невигідно, бо ці перевезення не ефективні. Тут був малий пасажиропотік і мало перевозилося товару вантажними потягами. Наприкінці січня 2022 року про перспективи відкриття залізничного сполучення з Румунією заявляла і обласна влада Закарпаття. Однак реальним крокам завадило повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

У 2006 році на румунській дільниці цього сполучення також функціонував маршрут 411 Сігету Мармацієй – Кимпулунг-ла-Тіса. Проте найбільш завантаженим маршрут був у 1980-х роках, коли по широкій колії курсували чотири потяги на добу в одному напрямку, а в 1993 році від кордону з Україною по цій лінії у одному напрямку йшло 5 поїздів.

З українського боку дільниця Рахів – Берлебаш була закрита для руху поїздів у 2011 році, а Тересва — держкордон — у 2007 році. Вони розташовані в складній місцевості: дуже вузька долина річки Тиса, понад 100 штучних споруд, серед них тунель, металеві, залізобетонні та кам’яні мости.

Віталій Дячук для InfoPost.Media

за матеріалами HotNews.ro, Rail.insider

* Цей матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії

Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.