Віктор Чебі-Погань: Я однаково добре знаю угорську й українську мови, і це допомагає моєму бізнесу

Навіть важко уявити, щоб гастрономічний фестиваль на Закарпатті відбувався без Віктора Чебі-Поганя. Він – етнічний угорець, і добре знається на приготуванні різних страв національних кухонь Угорщини та України. Віктор бере участь у гастрономічних фестивалях у різних країнах Європи, де виграє найвищі нагороди. 

А ще Віктор Чебі-Погань впевнений, що в його гастрономічній кар’єрі велике значення відіграє знання двох мов: угорської та української. 

Наша коротка розмова відбулася на одному з гастрономічних фестивалів, де Віктор з дружиною Наталкою знову вразили всіх присутніх прекрасними стравами.

Вікторе, у твоєму прізвищі є слово Чебі, яке, наскільки мені відомо, свідчить про приналежність до графського роду. То ти з графської угорської родини?

Батько мені розповідав, що мій дід і прадід були з багатого та знатного роду. Але про приналежність до графської родини я дізнався нещодавно. Коли почав розвиватися інтернет, я зареєструвався в одному з месенджерів, і мені відразу ж почали писати історики з Угорщини та Австрії, які запитували, чи це дійсно моє прізвище і чи знаю я про предків із графським титулом. І саме від цих істориків я й довідався, що саме мій рід став першим в історії Угорщини, який отримав від короля  родовий герб. Історики в Австрії навіть книгу опублікували  – “Родина Погань від 1200 до 2010 років”.

У тебе таке міцне угорське родинне коріння, але ти чудово розмовляєш українською мовою…

Так, батько угорець, мати українка, а вдома ми розмовляли та розмовляємо виключно угорською мовою. Коли мав йти до школи, то батько сказав, що угорську я і так знаю, а вчитися повинен в українській школі, щоб знати добре й українську. Тому вчився я в українських школах в Ужгороді, спочатку в 15-й, а потім в 12-й. Ми тоді жили досить бідно, але батько завжди був інтелігентною людиною і мислив відповідно.

А в самій школі не було проблем з навчанням?

Жодних. Якось ніхто не звертав уваги, як ти розмовляєш, чи є в тебе акцент, чи всі слова вимовляєш правильно. Дуже швидко притерся.

Я знаю, що ти береш участь у багатьох фестивалях і представляєш здебільшого угорську кухню. А як щодо української?

Мої, якщо так можна сказати, найбільші фестивальні досягнення стосуються саме української кухні (посміхається –  ред.). Так, на Закарпаття приїжджає багато туристів, і на гастрономічних фестивалях їм хочеться скуштувати чогось особливого, чого в їхніх регіонах немає. Тому природно, що угорська кухня має попит. Але закордоном я завжди представляю Україну. Так було і в Чехії, де на гастрономічному фестивалі були представники 17 країн, а переможця визначали за кількістю людей в черзі впродовж одного фестивального дня. Так от, до мене в черзі стояли по 30 людей мінімум, а до інших учасників конкурсу – максимум по три (посміхається – ред.).

Скажу більше – на міжнародному гастрономічному фестивалі в Угорщині, де було змагання з найкращої страви в казанку, я посів перше місце, яке мені приніс український борщ! 

Або, можливо, вам відомо, що у 2016 році ми з дружиною встановили рекорд України та внесені до Книги рекордів за виготовлення 2500 літрів закарпатської, але не угорської, страви банош, якою ми одночасно нагодували 5000 людей.

Чи звертаються до тебе угорські підприємці, які мають намір налагодити бізнес в Україні? І навпаки – чи шукають через тебе вихід на угорський ринок українські підприємці?

Дуже часто. Саме завдяки тому, що я добре володію обома мовами, часто стаю посередником у налагоджені таких контактів. Я маю дуже міцні робочі стосунки з Іштваном Варгою, який очолює спілку підприємців Угорщини, і ми з ним активно працюємо над втіленням спільних проєктів. А не так давно саме за сприяння в налагодженні українсько-угорських бізнес стосунків я отримав нагороду-медаль від онучки легендарного Іштвана Сечені. Онучки того самого Сечені, який був Міністром праці та транспорту Угорщини, ініціатором будівництва першого мосту через Дунай в Будапешті. 

Як ти вважаєш, що потрібно зробити, щоб полегшити етнічним угорцям Закарпаття вивчення української мови?

Мій батько чітко розумів, що для комфортної адаптації в суспільстві я повинен був вчити українську мову. І тепер я розумію, що це правильна позиція. Я добре знаю угорську й українську мови, це допомагає моєму бізнесу. І мої три доньки ідеально володіють українською. 

Потрібно пам’ятати, що угорцям так само важко вивчити українську мову, як українцю угорську, тому швидкого позитивного результату бути не може. Але вже є багато дуже хороших програм, спільних мовних таборів для українських та угорських дітей, є онлайн-курси української мови для представників національних громад. Ось це і є позитив, який потрібно розвивати. 

***

Мультикультурність – це ключова особливість Закарпаття. Чимало родин у своєму колі спілкуються виключно угорською. Викладання в багатьох школах частково здійснюється мовами національних громад, які успішно підтримують та розвивають свої традиції, роблять значний внесок в культурне та соціально-економічне життя краю. Водночас вивчення української мови забезпечує їм додаткові можливості у кар’єрі та освіті.

“Слід пам’ятати, що Закарпаття — неординарний мовний край. Є райони, де українська звучить тільки в закладах освіти, є й такі, де навпаки, угорську вивчають зі складнощами, хоча вважають її мовою предків. Саме тому потрібно враховувати такі регіональні особливості. Зауважу, що із запровадженням НУШ більшу увагу звертаємо на індивідуальний підхід до учня в процесі навчання та виховання”, — розповіла вчителька початкових класів Ясінянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області Марія Кеслер.

Ключову роль в успішному навчанні дітей відіграють саме вчителі, результати роботи яких створюють можливості здобути гідну освіту і стати спеціалістом. Підготовка вчителів української мови для викладання в угорських школах є непростим завданням.

“Тільки вчитель-білінгв може, розуміючи особливості кожного учня, пояснити той чи інший звук, слово, тему, дібрати точніше порівняння. Діти якісніше засвоюють новий матеріал, паралельно порівнюючи слова рідною угорською мовою. А якщо учитель підсилює почуте зображенням, успіх гарантовано”, — вважає Марія Кеслер.

Учителі тепер мають багато можливостей для посилення спроможності у викладанні української в класах із навчанням мовами національних спільнот. Наприклад, проєкт “Навчаємось разом” організовує заходи, які допомагають отримати знання з правильної організації навчання, обрати ефективну стратегію планування уроків, опанувати нові інтерактивні методики навчання.

З 2019 року команда проєкту проводить Літні академії, які готують вчителів у Чернівецькій і Закарпатській областях до викладання української як державної (за методикою другої) мови – згідно з новими стандартами. Уже понад сто вчителів пройшли навчання в Літніх академіях та покращили свої навички.

“Мене тішить, що маю змогу повертатися у цей проєкт з року в рік. Проєкт і я разом від самого початку. Тут я здобула цікаві інструменти, які поповнили мою учительську скарбничку та які залюбки використовую під час роботи, звісно, після певної адаптації до учнівського колективу. Тренери проєкту неймовірно позитивні, цікаві, просто “бомбезні” люди, з якими завжди приємно спілкуватися, відчувати їхню підтримку, а також, що не менш важливо, зворотний зв’язок”, – додала Марія Кеслер.

***

Раніше ми публікували матеріал, який є спробою пояснити угорську культуру через її гастрономічну складову. “Привези мені, друже, “гунгарікум”: ТОП-20 смаколиків Угорщини – розповідь про національні символи Угорщини, притаманні саме цій країні та її культурі, предмети особливої гордості угорського народу.

А щоб краще зрозуміти угорську культуру саме через мову, варто знати значення основних 12 слів. Як це “набути батьківщину” чи “омадярити” – розбираємось у особливостях однієї з найскладніших мов у світі – угорської.

Петро Гойс спеціально для InfoPost.Media

Фото надані героєм матеріалу

*Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.