Аналітика 03 Лютого 19:20

Угорщина, Румунія та БіГ: як дезінформація впливає на політичний клімат у Європі

Політична криза та погіршення політичного і етнічного клімату в Центральній та Східній Європі протягом останніх двох місяців підсилились поширенням дезінформації, фейків про пандемію та закликів до ворожнечі.

Так, в Угорщині розповсюджувались фейкові новини про пандемію та фішингові шахрайства від імені державних установ. У Румунії спростовували фейки про пересування військової техніки, а у Боснії публікації політиків призвели до закликів братися за зброю. Аналіз найяскравіших прикладів інтернет-впливу провело видання Вalkaninsight.

Fake News

Фейкові новини про COVID та масові фішингові шахрайства в Угорщині

Після першої хвилі пандемії угорський парламент у рамках заходів проти COVID-19 ухвалив резонансний закон, який передбачає позбавлення волі на строк до п’яти років для тих, кого визнають винними у поширенні дезінформації, пов’язаної з пандемією. Як стверджують експерти, цей закон надав прем’єр-міністру Віктору Орбану нові широкі повноваження під час надзвичайного стану для формування “першої диктатури” в Євросоюзі.

Незважаючи на це, дезінформація та фейкові новини про пандемію продовжують пронизувати інформаційне середовище Угорщини.

Кількість випадків комп’ютерного шахрайства та масових фішингових схем також не зменшується. Як зазначається в нашому останньому щорічному звіті про цифрові права “Залякування в Інтернеті: контроль наративу на Балканах“, низка державних установ, включаючи поштову службу Угорщини та податковий орган NAV, за останній рік постраждали від масових фішингових листів, надісланих нібито від їхнього імені.

16 грудня минулого року в угорських соцмережах також почали поширюватися фейкові новини про нібито непрацездатність COVID-відділення у німецькій лікарні. Тисячі угорських користувачів Facebook поділилися відео, яке нібито доводить, що палата для COVID-хворих у німецькій лікарні була порожня. Насправді у відео про пандемію, яким з 6 грудня поділилися понад 3800 людей, йдеться про ремонт лікарні.

Масштабна фішингова акція зловмисників відбулась 6 грудня. Шахраї створили фіктивний обліковий запис Tesco Hungary (відома мережа магазинів – ред.). За його допомогою обманом вони змусили багатьох взяти участь у начебто розіграшах призів та надати шахраям свої персональні дані. Також масові фішингові листи надсилалися від імені та без відома поштової служби Magyar Posta Zrt. У листах і повідомленнях від імені пошти зловмисники просили користувачів надіслати свої банківські рахунки та інші особисті дані.

У цьому контексті варто додати і фейки, які вкидувались в угорський інформаційний простір кількома місяцями раніше. Паралельно з брутальною інформаційною кампанією в українському інформаційному просторі про начебто ескалацію українсько-угорської суперечки на етнічному грунті, аналогічна за меседжами та настроєм кампанія була розгорнута також в Угорщині. За повідомленнями кількох маргінальних сайтів, Угорщина нібито продемонструвала Україні свою готовність розмістити спецназ на Закарпатті.

Новий законопроект створює ризик для прав інтернет-користувачів Румунії

Уряд Румунії 9 грудня ініціював кроки до ухвалення нового законопроекту, який різко зменшить право на приватність румунських користувачів основних месенджерів.

Частина законопроекту, спрямованого на імплементацію нового Європейського кодексу електронних комунікацій у національне законодавство, ймовірно, збільшить обмежувальні повноваження румунської розвідки.

“Пропонувати законодавчі рішення щодо перехоплення комунікацій “через чорні двері”, уникаючи будь-яких публічних дебатів, є не тільки глибоко недемократичним, але й образливим”, – попередив Богдан Манолеа, директор Асоціації технологій та інтернету APTI.

Тим часом 22 грудня на сторінці румунського радіо Ясси у Facebook опублікували статтю під назвою “Пандемія брехні”, присвячену COVID-19. Стаття, спочатку опублікована на невідомому веб-сайті, була містила підпис Ніколае Томеску Стакі, головного редактора Радіо Ясс. Це був перший випадок, коли фейкові новини про пандемію поширили державні ЗМІ в Румунії.

Наприкінці січня у соцмережах в Румунії почали поширюватись відео з пересуванням військової техніки. Дописи супроводжувались текстом, який мав створити уявлення, ніби рух техніки пов’язаний із загостренням ситуації на кордоні України. Однак про неправдивість цих відеороликів заявили в Міноборони Румунії.

У відомстві зазначили, що насправді на відео – кадри військових навчань, які проходили в Румунії у минулі роки. Вони не мають жодного стосунку до ситуації в Україні.

Заклики до війни заполонили цифрове середовище Боснії і Герцеговини

У Боснії і Герцеговині напругу в інформаційному середовищі продовжують посилювати політичний антагонізм та сильні інституційні етнічні розмежування. Оскільки БіГ стикається з тим, що її називають найбільшою екзистенційною загрозою післявоєнного періоду, соціальні мережі та Facebook виконують роль “ехо-камер”, де заклики до насильства є частими та швидко стають вірусними.

Так сталося, наприклад, після публікації 10 грудня Бакіра Ізетбеговича, голови головної боснійської (мусульманської) партії, Партії демократичної дії, SDA. Він написав у Facebook пост, закликаючи “гарантів Дейтонської мирної угоди” (угоди 1995 року, які передбачали збереження єдиної держави, що складається з двох частин: Мусульмано-хорватської федерації та Республіки Сербської – ред.) жорстко реагувати на загрози для Боснії і Герцеговини.

За його словами, голосуючи за рішення, які оголошують утворення нових інституцій та вихід з Дейтонської мирної угоди, Милорад Додік (лідер боснійських сербів – ред.) та його політичні партнери ведуть Боснію і Герцеговину в невизначеність і нестабільність. Допис Ізетбеговича викликав багато коментарів, у яких користувачі розпалювали ворожнечу та закликали до зброї.

Варто нагадати також, що у словацьких соцмережах на початку лютого теж виявили фейки щодо перекидання іноземних військ через територію Словаччини нібито через загострення ситуації в Україні. За словами правоохоронців, на тлі конфлікту між Російською Федерацією та Україною все частіше почала з’являтися оманлива інформація.

 

InfoPost.Media

Колаж: deccanherald.com


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі